Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №334/3183/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 334/3183/26

запорізький апеляційний суд

Провадження №33/807/926/26Головуючий у 1-й інстанції Фетісов М.В.

Єдиний унікальний №334/3183/26Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.

Категорія – ч.1 ст.483 МК України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С. за участі ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), представника Запорізької митниці Ткача В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 30 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживає у АДРЕСА_1 ),

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України,

ВСТАНОВИВ

Згідно з постановою суду, 25.04.2022 року ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару - транспортного засобу «HYUNDAI SANTA FE» кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 129 648,65 гривень, з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товару, документів, а саме: декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 25.04.2022 року, що містить неправдиві відомості щодо одержувача товару.

У зв`язку з чим, 19.02.2026 року посадовою особою Запорізької митниці відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №0019/UA112000/2026 за ознаками вчинення передбаченого ч.1 ст.483 МК адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 визнано винною за ч.1 ст.483 МК і на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 64 824,33 гривні, з конфіскацією транспортного засобу «HYUNDAI SANTA FE», кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , який є безпосереднім предметом порушення митних правил.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в її діях складу передбаченого ч.1 ст.483 МК адміністративного правопорушення.

Свої вимоги мотивувала тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним та необґрунтованим. Суд допустив неповноту розгляду справи, не з`ясував обставини, що мають значення для її правильного вирішення, не дослідив і належним чином не оцінив докази.

ОСОБА_1 посилається на порушення її права на захист та на ознайомлення з матеріалами справи. Зазначає, що вона не була обізнана про оформлення протоколу про порушення митних правил щодо неї. Сам по собі вказаний протокол не є беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Зміст оскаржуваного судового рішення не містить посилання на номер та дату протоколу про адміністративне правопорушення. Апелянт, ознайомившись у підсистемі «Електронний суд» із матеріалами провадження, звертає увагу на відсутність в них вказаного процесуального документа і додатків нього.

У ОСОБА_1 не було жодного умислу на порушення митних правил. 25.04.2022 року остання ввезла на митну територію України автомобіль «HYUNDAI SANTA FE» в якості гуманітарної допомоги для військової частини НОМЕР_3 та 28.04.2022 року передала даний транспортний засіб вказаній військовій частині згідно акта приймання-передачі.

Таким чином, матеріали провадження не містять належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй порушення митних правил, а також відомостей про реєстрацію транспортного засобу у цивільному обігу, його відчуження чи реалізацію після ввезення на митну територію України.

На переконання ОСОБА_1 , правові підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК відсутні.

В запереченні на апеляційну скаргу представник Запорізької митниці просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду залишити без змін.

Заслухавши ОСОБА_1 , яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити; представника Запорізької митниці Ткача В.В., який заперечив проти апеляційної скарги та просив постанову судді залишити без змін; дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.486 МК завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно зі ст.489 МК при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції під час розгляду справи вищевказаних вимог закону не дотримався, не повною мірою з`ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Безпосередньо ОСОБА_1 судом першої інстанції не заслухано, справу розглянуто без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Порівнюючи зміст оскаржуваної постанови судді, наявні матеріали справи із вимогами законодавства та доводами апелянта, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За диспозицією ч.1 ст.483 МК відповідальність за вказаною статтею настає у разі переміщення або дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, та його митної вартості.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто, усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення, характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Наявність усіх елементів складу адміністративного правопорушення є обов`язковим для правової кваліфікації конкретного діяння. Якщо хоча б один із них відсутній або не відповідає передбаченим відповідною статтею Глави 68 МК, то вказане діяння не є порушенням митних правил.

Відповідно до п.2 ст.1 ЗУ «Про гуманітарну допомогу» гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв`язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об`єктивних потреб, згоди її отримувачів.

Відповідно до абз.2 ст.3 ЗУ «Про гуманітарну допомогу» підставою для здійснення гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання. Отримувач гуманітарної допомоги має такі ж права на її використання, що і набувач гуманітарної допомоги.

Згідно зі ст.6 ЗУ «Про гуманітарну допомогу» звільнення від оподаткування товарів (робіт, послуг) гуманітарної допомоги здійснюється в порядку, встановленому Податковим кодексом України та Митним кодексом України.

Відповідно до п.27 ч.1 ст.4 МК митними платежами є мито, акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції).

Згідно з ч.1 ст.292 МК митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв`язку з якими його надано.

Відповідно до положень п.30.1 ст.30 ПК податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі, за наявності законних на те підстав.

Положеннями ч.1 ст.287 МК та п.197.11 ст.197, п.213.3.9 ст.213 ПК закріплено, що під час ввезення на митну територію України вантажі гуманітарної допомоги звільняються від оподаткування, а саме сплати ввізного мита, акцизного податку та податку на додану вартість.

Змістом п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2022 року №174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» (чинної станом на дату ввезення ОСОБА_1 на митну територію України автомобіля як гуманітарної допомоги) було передбачено, що на період воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою визначеною вказаною постановою Кабінету Міністрів України, без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Такі товари визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги.

Згідно із ч.1 ст.257 МК декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

З матеріалів провадження встановлено, що 25.04.2022 року ОСОБА_1 ввезла на митну територію України як гуманітарну допомогу автомобіль «HYUNDAI SANTA FE» кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , для потреб Збройних Сил України, у декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, отримувачем зазначеного автомобіля вона вказала військову частину НОМЕР_3 . До декларації, з-поміж іншого, додано звернення про надання благодійної допомоги від 23.04.2022 року №432 за підписом ОСОБА_2 - командира ВЧ НОМЕР_3 . У вказаному зверненні конкретизовано структурний підрозділ даної ВЧ, що потребує автомобіль підвищеної прохідності «HYUNDAI SANTA FE» VIN № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , для забезпечення життєдіяльності та ефективного ведення бойових дій проти держави-агресора (а.п.16).

Подана до митного органу декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою була підставою для пропуску на митну територію України автомобіля «HYUNDAI SANTA FE» VIN № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , ввезеного ОСОБА_1 як гуманітарну допомогу на адресу військової частини НОМЕР_3 , та є документом, без якого неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон (а.п.15).

Згідно долученого до апеляційної скарги ОСОБА_1 акта приймання-передачі транспортного засобу від 29.04.2022 року №467, за підписом командира ВЧ НОМЕР_3 ОСОБА_2 , вбачається, що автомобіль «HYUNDAI SANTA FE» VIN № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , наданий як благодійна допомога від волонтерки ОСОБА_1 був переданий 28.04.2022 року у м.Запоріжжі представнику військової частини НОМЕР_3 (а.п.84).

Вказані в акті приймання-передачі транспортного засобу від 29.04.2022 року №467, за підписом командира ВЧ НОМЕР_3 ОСОБА_2 , відомості присутнім у судовому засіданні апеляційного суду представником митного органу не спростовані, як і легітимність самого факту існування акта приймання-передачі, а тому існує об`єктивна презумпція щодо легітимності наданих стороною захисту суду доказів.

Суд апеляційної інстанції підкреслює, що ввезення ОСОБА_1 вказаного транспортного засобу відбулось 25.04.2022 року, тобто під час дії воєнного стану, введеного з 24.02.2022 року указом Президента України.

Таким чином, вказані у протоколі обставини мали місце в умовах військової агресії російської федерації проти України, в той час як Сили оборони України, у тому числі Збройні Сили України, мали невідкладну потребу забезпечення транспортними засобами підвищеної прохідності для пересування та виконання бойових завдань.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення апеляційним судом досліджено долучені до матеріалів справи ряд відеозаписів та фотознімків, здійснених за місцем розташування транспортного засобу «HYUNDAI SANTA FE» кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 .

Координати «Google maps» та населений пункт місцезнаходження даного автомобіля конкретизовані у відповідному клопотанні ОСОБА_1 про долучення доказів та у постанові апеляційного суду не зазначається на підставі Закону України №2160-IX від 24.03.2022 року.

Апеляційним судом проаналізовано долучені до матеріалів справи докази та достовірно встановлено, що переданий військової частини НОМЕР_3 в якості гуманітарної допомоги транспортний засіб «HYUNDAI SANTA FE» кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , дійсно використовувався у службовій діяльності військовослужбовцями, один з яких на момент відеозапису перебував поряд із автомобілем. Також встановлено, що транспортний засіб наразі в несправному стані і має ряд пошкоджень, отриманих внаслідок інтенсивного використання автомобіля військовослужбовцями у бойовій обстановці. Автомобіль потребує ремонту для подальшого використання військовослужбовцями для виконання ними службових обов`язків, спрямованих на відсіч збройної агресії рф проти України.

Водночас відомостей про те, що транспортний засіб «HYUNDAI SANTA FE» кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , використовувався для інших цілей, не пов`язаних із захистом країни від збройної агресії, або доказів, що даний автомобіль реєструвався на цивільний облік, або використовується (використовувався) у цивільному обігу чи був ввезений особою для власного збагачення, матеріали справи не містять та суду надано не було.

Підсумовуючи викладене, висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 ввезла на митну територію України транспортний засіб «HYUNDAI SANTA FE» кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товару документів, а саме декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 25.04.2022 року, що містить неправдиві відомості щодо одержувача товару, на переконання апеляційного суду, є помилковими.

Отже, сукупність встановлених апеляційним судом відомостей вочевидь не слугує підтвердженням провини ОСОБА_1 за фактичних обставин, викладених у протоколі про порушення митних правил.

Крім того, слід відмітити, що під час ввезення даного транспортного засобу на територію України на правовідносини у даній сфері поширювалась дія особливих положень податкового та митного законодавства, запроваджених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» №2142-IX від 24.03.2022 року.

На підставі вказаного нормативно-правового акта було внесено зміни, зокрема, до п.9.11 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України та п.п.69.24 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, якими тимчасово здійснювалось правове регулювання так званого «нульового розмитнення», що тривало до 01.07.2022 року - до моменту набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування» №2325-IX від 21.06.2022 року.

Дія тимчасово запровадженого режиму «нульового розмитнення» фактично зводилась до того, що протягом вказаного періоду пропуск та митне оформлення легкових автомобілів, що ввозилися (пересилалися) на митну території України для вільного обігу фізичними особами, звільнялися від оподаткування ввізним митом, податком на додану вартість та акцизним податком.

З огляду на вищенаведене, під час ввезення ОСОБА_1 транспортного засобу будь-яка фізична особа мала право на його ввезення для особистих потреб без сплати при цьому таких платежів, як ввізне мито, податок на додану вартість та акцизний податок.

Таким чином, сума митних платежів, що підлягала сплаті за імпорт даного авто будь-якою фізичною особою станом на 25.04.2022 року становила 0 (нуль) гривень, тобто ввезення ОСОБА_1 автомобіля «HYUNDAI SANTA FE» кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 в якості гуманітарної допомоги на митну територію України 25.04.2022 року не спричинило неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.

Більш того, апеляційний суд зауважує, що накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, з конфіскацією транспортного засобу, що є безпосереднім предметом порушення митних правил, не узгоджується із нормативним закріпленням санкції ч.1 ст.483 МК, відповідно до якої передбачено накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товару - безпосереднього предмета порушення митних правил з конфіскацією такого товару.

За наведеної сукупності обставин, апеляційний суд констатує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу передбаченого ч.1 ст.483 МК порушення митних правил, а також неправомірно визначив базу для нарахування штрафу.

Відтак, постанова судді підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.ст.280, 283, 294 КУпАП, ст.ст.486, 489, 529 МК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 30 квітня 2026 року в цій справі щодо ОСОБА_1 скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу передбаченого ч.1 ст.483 МК України адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Гончар