Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №314/3818/26 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №314/3818/26 Головуючий в 1 інст. Капітонов Є.М.

Провадження №33/807/1134/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень, стягнуто судовий збір,-

В С Т А Н О В И В:

Суд першої інстанції встановив, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 785722 від 28 червня 2026 року громадянка ОСОБА_1 о 13 годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , ухилялась від виконання своїх батьківських обов`язків відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який здійснював торгівлю з рук у невстановленому місці кукурудзою за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Богатирівка (в`їзд на поле).

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що вона є незаконною, необґрунтованою такою, що ухвалена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про факт її ухиляння від виконання своїх батьківських обов`язків відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки не встановлений факт вчинення адміністративного правопорушення самою дитиною та наявність причинно-наслідкового зв`язку з недоглядом з боку батьків.

Стверджує, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази факту торгівлі її сина ОСОБА_2 , зокрема не підтверджений факт вилучення товару (кукурудзи), грошових коштів, цінників, ваг, а також показань свідків - покупців чи безперервного відеозапису моменту продажу.

Наголошує, що досліджені судом докази за фактом фіксування відеозапису невідомої особи, невідомо в який час, невідомо в якому місці її сина біля причепу не є доказом про її ухиляння від виконання своїх батьківських обов`язків, а сам по собі факт знаходження дитини поруч із причепом не є доказом вчинення ним правопорушення.

У зв`язку із вищевикладеним просить постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 серпня 2026 року скасувати, провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити. Вказала, що протокол про адміністративне правопорушення не є доказом її винуватості. Крім того, в протоколі зазначено поліцейським, що вона не виконувала свої батьківські обов`язки за місцем проживання. Наголосила, що на місце події син приїхав разом із донькою, привезли воду, торгівлю кукурудзою не здійснював. Доньку також опитали, однак її пояснення відсутні в матеріалах справи. Звернула увагу, що діти знаходилися біля причепу, ОСОБА_3 почала чіплятися до дітей, знімати їх на відео та викликала поліцію. Стверджує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту здійснення торгівлі кукурудзою її сином ОСОБА_2 .

Крім того ОСОБА_1 звернулася з письмових клопотанням про долучення до матеріалів справи характеристики та довідки з місця навчання ОСОБА_2 , акти про відвідування сім`ї/особи для отримання додаткової інформації від служби у справах дітей та флеш-накопичувач з відео, яке задоволено суддею апеляційного суду.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до положень ст. 283 КУпАП, постанова судді має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Однак, визнаючи винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, вказані вимоги закону суддею районного суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, не підтверджується доказами в справі.

Так, в обґрунтування доведеності вини ОСОБА_1 , суддя суду першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №785722 від 28 червня 2026 року, рапорт, письмові пояснення неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відеозаписи та інші матеріали справи.

Водночас, суддя апеляційного суду, за результатами ретельного дослідження матеріалів справи про адміністративне правопорушення, встановив відсутність в них доказів, які б поза розумним сумнівом доводили вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Суддя апеляційного суду звертає увагу на те, що згідно із диспозицією ч. 3 ст.184 КУпАП, у даному випадку склад інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення полягає в її ухиленні від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання неповнолітньої дитини віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, який вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена КУпАП.

Відтак, законодавчо визначено, що основоположне значення для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності має бути доведений факт вчинення неповнолітнім ОСОБА_2 правопорушення, відповідальність за яке передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 785722 від 28 червня 2026 року вбачається, що громадянка ОСОБА_1 о 13 годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , ухилялась від виконання своїх батьківських обов`язків відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який здійснював торгівлю з рук у невстановленому місці кукурудзою за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Богатирівка (в`їзд на поле).

ОСОБА_1 із відомостями, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення не погодилася, що зафіксовано відеозаписом події. Від підпису відмовилася.

З електронного рапорту інспектора СЮП ВП ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Яковлева Д.С. вбачається, що 28 червня 2026 року о 13 годині 07 хвилин надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 28 червня 2026 року о 13 годині 06 хвилин за адресою: Запорізький район с. Богатирівка, вулиця Центральна, в кінці вулиці двоє неповнолітніх віком 12 -15 років продають кукурудзу з причепу без документів, немає сертифікату та дозволу на торгівлю. Заявниця знаходиться поруч, поворот на с. Люцерна. Заявник ОСОБА_3 (а.с. 5).

Неповнолітній ОСОБА_2 у доданих до протоколу письмових поясненнях показав, що орієнтовно о 12 годині 30 хвилин він прибув до повороту в с. Богатирівка, привіз воду своєму дядькові ОСОБА_4 . Якась невідома йому жінка звинуватила їх, що вони кудись діли цуценят. Торгівлею він не займався, кукурудзу не продавав. Однак, жінка стверджувала, що він це робив (а.с. 6).

З пояснень ОСОБА_5 випливає, що він є діючим ФОП, біля с.Богатирівка займається обробленням полів та вирощуванням сільськогосподарської продукції. На початку літа 2026 року він зібрав кукурудзу, яку 28 червня 2026 року намагався реалізувати біля с. Богатирівка, а його племінник ОСОБА_6 та ОСОБА_2 прийшли до нього в гості та принесли йому питну воду, через деякий час біля них зупинився автомобіль з невідомими жінками, які викликали поліцію. (а.с 9).

ОСОБА_3 та ОСОБА_7 у своїх письмових поясненнях вказали, що 28 червня 2026 року приблизно о 13 годині вони приїхали до с.Богатирівка нагодувати безпритульних цуценят, де помітили торгівлю кукурудзою з причепу двома неповнолітніми. Вони намагалися поспілкуватися з ними, однак від спілкування неповнолітні відмовились, внаслідок чого вони викликали наряд поліції. ОСОБА_3 бачила безпосередній факт продажу кукурудзи. ОСОБА_7 на відео зафіксувала факт продажу кукурудзи неповнолітніми. ( а.с. 10,11).

Дослідженим під час апеляційного перегляду справи відеозаписом події, який міститься в матеріалах справи зафіксовано перебування двох парубків, дівчини та чоловіка біля причепу. При цьому, факт торгівлі у невстановленому місці неповнолітнім ОСОБА_2 не знайшов свого підтвердження, зокрема відсутні відомості щодо безпосереднього процесу реалізації ним кукурудзи або отримання коштів від покупців, відсутня фіксація опису товару, який підтверджує факт наявності продукції на місці події, як і не містять матеріали справи відповідного акту опису майна.

Слід зазначити, що матеріалами справи має бути доведено не просто факт «перебування особи поруч із речами», а саме намір чи безпосередній процес торгівлі (пропозиція товару невизначеному колу осіб, передача товару, розрахунок) у зоні, яка для цього законодавчо не відведена.

Суддя апеляційного суду наголошує, що для визнання особою винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП повинен бути підтверджений факт вчинення неповнолітнім віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення передбаченого КУпАП, у даному випадку, правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП.

Проте, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази зібрані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, суддя апеляційного суду дійшов висновку про їх неспроможність, зважаючи на фактичну відсутність доказової бази вчинення неповнолітнім ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП, та, відповідно, обставин вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 .

Разом із цим, суддя апеляційного суду приймає до уваги позитивну характеристику ОСОБА_2 з місця його навчання, з якої вбачається, що ОСОБА_2 виховується в повній сім`ї, родина створює належні умови для його виховання та розвитку дитини, приділяє достатню вагу навчанню й дозвіллю сина. Батьки відповідально ставляться до виконання своїх обов`язав, підтримують постійний зв`язок із класним керівником та адміністрацією закладу освіти, цікавляться успіхами дитини та сприяють всебічному розвитку. За час навчання учень не перебував на внутрішньо шкільному обліку, випадків правопорушень чи проявив асоціальної поведінки не виявлено.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За вищевикладених обставин, суддя апеляційного суду дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.184 КУпАП

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суддя апеляційного суду вважає за необхідне оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 293, ст. 294, ст. 247 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 серпня 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП скасувати.

Постановити нову постанову апеляційного суду, якою закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст.184 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.Я. Рассуждай

Дата документу Справа № 314/3818/26