Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №358/1407/26 — Богуславський районний суд Київської області

Суд: Богуславський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №358/1407/26

Суддя: Буравова К. І.

Справа № 358/1407/26 Провадження № 3/358/540/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Буравова К.І., розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону №2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції (смт. Ставище) про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

УСТАНОВИЛА:

Формулювання обставин адміністративного правопорушення, викладене у протоколі.

1.Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 712582 від 06 липня 2026 року, 06 липня 2026 року о 23 год 21 хв у с. Медвин по вул. Тараса Шевченка, буд. № 20, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ЗАЗ 110307», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запахом алкоголю з порожнини рота, вираженим тремтінням пальців рук та поведінкою, що не відповідала обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820 ARNK-0514» та у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився. Дії кваліфіковано за частиною третьою статті 130 КУпАП як відмову особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, вчинену особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за порушення, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП.

2.ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 03.08.2026 та 23.09.2026, не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце їх проведення.

3.Матеріалами справи підтверджується, що суд здійснював виклик ОСОБА_1 у передбачений законом спосіб шляхом направлення рекомендованої поштової кореспонденції на адресу його місця проживання, однак поштові відправлення повернулися з відміткою «Відмова» (а.с. 15,16).

4.Клопотань, заяв чи повідомлень про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 до суду не надходило. Про причини неявки суд не повідомив.

5.Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

6.Згідно ч. ст. 277-2 КУпАП України, повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

7.Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею ч. 3 ст.130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

8.Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

9.Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішення на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

10.Ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.

Докази та їх оцінка. Мотиви прийнятого рішення.

11.Відповідно до частин першої, другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

12.Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

13.За змістом статей 245, 251, 252 та 280 КУпАП суд зобов`язаний своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні докази і надати їм оцінку в сукупності. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

14.Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

15.Відповідно до частини третьої статті 130 КУпАП відповідальність за цією нормою настає за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп`яніння.

16.Отже, обов`язковою кваліфікуючою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 130 КУпАП, є встановлення того, щодо вчинення нового діяння особа вже двічі протягом року була піддана адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

17.На підтвердження обставин, викладених у протоколі, до матеріалів справи долучено: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 712582 від 06 липня 2026 року; копію протоколу серії ЕПР1 № 712585 від 06 липня 2026 року за частиною п`ятою статті 126 КУпАП; направлення на огляд водія транспортного засобу від 06 липня 2026 року; рапорт поліцейського від 06 липня 2026 року; довідку начальника відділення адміністративної практики щодо кваліфікації адміністративного правопорушення; відеозаписи з нагрудних камер поліцейських і відеореєстратора службового автомобіля, що містяться на оптичному диску.

18.Відеозаписами зафіксовано факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , повідомлення поліцейським про виявлені в нього ознаки алкогольного сп`яніння, а також відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я.

19.Водночас для кваліфікації дій за частиною третьою статті 130 КУпАП доказуванню підлягає не лише відмова від проходження огляду, а й те, що до вчинення цього діяння особа двічі протягом року була піддана адміністративному стягненню за порушення, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП.

20.Пунктами 4, 5 розділу VII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, передбачено, що поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, а в разі встановлення повторності до протоколу долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення та прийняте у справі рішення.

21.На підтвердження зазначеної кваліфікуючої ознаки до справи долучено довідку начальника відділення адміністративної практики батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції. У довідці зазначено, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП постановами Богуславського районного суду Київської області у справах № 358/131/25, № 358/1166/25 та № 358/1867/25.

22.Разом із тим належним чином засвідчених копій указаних постанов до матеріалів справи не долучено. Довідка не містить повних відомостей про набрання кожною постановою законної сили, їх оскарження або не оскарження та не дає можливості перевірити точний зміст установлених судом обставин. Тому з її змісту неможливо поза розумним сумнівом установити, що до події 06 липня 2026 року ОСОБА_1 двічі протягом року був підданий адміністративному стягненню саме за діяння, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП.

23.Зазначення в довідці номерів судових справ цього недоліку не усуває. Під час розгляду цієї справи суд не має повного доступу до текстів відповідних рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Судові рішення, доступні в режимі загального доступу, знеособлюються: прізвище, ім`я, по батькові та інші ідентифікаційні дані фізичної особи замінюються умовними позначеннями. За таких обставин унікальний номер справи та загальнодоступний знеособлений текст судового рішення самі по собі не дають можливості достовірно встановити, що відповідною постановою до адміністративної відповідальності притягнуто саме ОСОБА_1 .

24.Матеріали цієї справи не містять отриманих у встановленому порядку повних текстів відповідних судових рішень із відомостями про особу, засвідчених копій постанов із відмітками про набрання ними законної сили або інших первинних офіційних документів, які дозволяли б перевірити інформацію, наведену в довідці працівника поліції.

25.Довідка є похідним інформаційним документом. За відсутності первинних документів вона не забезпечує можливості перевірити достовірність викладених у ній відомостей і не є достатнім доказом дворазового протягом року піддання особи адміністративному стягненню в розумінні частини третьої статті 130 КУпАП.

26.Відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Принцип презумпції невинуватості поширюється також на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

27.Згідно з частиною другою статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

28.У пункті 77 рішення у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» (Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain) від 06 грудня 1988 року Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, щоб суд не виходив із наперед сформованого переконання про винуватість особи; обов`язок доказування покладається на сторону обвинувачення, а будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого.

29.За практикою Європейського суду з прав людини доведеність вини повинна випливати із сукупності достатньо переконливих, чітких та узгоджених між собою висновків або неспростовних презумпції факту. За відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

30.Отже, саме орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, повинен надати належні, допустимі та достатні докази на підтвердження події і складу правопорушення, винуватості особи та кваліфікуючих ознак інкримінованого їй діяння.

31.Суд не вправі самостійно відшукувати докази на підтвердження адміністративного обвинувачення, витребувати замість органу поліції документи, необхідні для доведення кваліфікуючої ознаки, або усувати недоліки оформлення адміністративних матеріалів, оскільки в такому разі суд фактично перебрав би на себе функції сторони обвинувачення, що не відповідало б вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

32.У пунктах 59–61 рішення у справі «Маттоціа проти Італії» (Mattoccia v. Italy) від 25 липня 2000 року Європейський суд з прав людини наголосив, що відомості про фактичні та юридичні підстави обвинувачення мають вирішальне значення для реалізації права на захист. Особа повинна бути своєчасно й детально поінформована про висунуте проти неї обвинувачення, а в разі його зміни їй мають бути надані належний час і можливості для підготовки захисту.

33.Тому суд не вправі самостійно змінювати сформульоване у протоколі адміністративне обвинувачення та кваліфікувати дії особи за іншою частиною статті 130 КУпАП, оскільки це означало б вихід за межі пред`явленого обвинувачення та могло б порушити право особи на захист.

34.Таким чином, надані органом поліції матеріали не містять належної та достатньої сукупності доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували, що до події 06 липня 2026 року ОСОБА_1 двічі протягом року був підданий адміністративному стягненню за діяння, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП. За відсутності доказів цієї обов`язкової кваліфікуючої ознаки наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 130 КУпАП, не доведена.

35.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП розпочате провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

36.Ураховуючи, що органом поліції не доведено наявності в діях ОСОБА_1 всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 130 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях доведеного складу цього адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 7, 9, 130, 245, 247, 251, 252, 268, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 130 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Суддя К. І. Буравова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua