Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №308/11810/26 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/11810/26

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

29.09.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Котубей І.І., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Неткал О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника - адвоката Неткал О.О., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 серпня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 серпня 2026 рокуОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400,00 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

З постанови суду та протоколу серії ЗхРУ №007016Е від 07.08.2026 року вбачається, що 07.08.2026 року об 11 год. 15 хв., на відстані 100 метрів до державного кордону України, на напрямку 342 прикордонного знаку, в н.п. Малі Селменці, в межах контрольованого прикордонного району (Сюртівська територіальна громада Ужгородського району Закарпатської області) прикордонним нарядом «Група реагування» був виявлений та затриманий громадянин ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку в пішому порядку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон. Своїми діями порушив вимоги cт. 9 та 12 Закону України «Про державний кордон» від 04.11.1991 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.204-1 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою захисник - адвокат Неткал О.О., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення. Вказує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які доводять факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у вину. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, протокол про адміністративне затримання та протокол особистого огляду не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки такі протоколи є способом фіксації, а не підтвердження даних. ОСОБА_1 не здійснював спроб незаконного перетину державного кордону та є особою, яка має відстрочку на період мобілізації згідно п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а тому не мав причин для незаконного перетину. Крім цього, стороною захисту в суді першої інстанції надані посадкові квитки на поїзди, які підтверджують туристичні цілі ОСОБА_1 . У протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано, яким чином особа, яка притягається до адміністративної відповідальності здійснила спробу незаконного перетину, не зазначено чіткі координати, де здійснено спробу перетину, та не додано схему із зазначенням координат з прив`язкою до місцевості. Більше того, ОСОБА_1 був затриманий у світлий час доби та без грошових коштів чи спеціального спорядження для незаконного перетину державного кордону.

В судовому засіданні захисник – адвокат Неткал О.О., повністю підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Пояснив, що ОСОБА_1 не здійснював ніякої спроби незаконного перетину кордону і у справі відсутні будь-які докази на підтвердження вказаних в протоколі обставин. Під час розгляду справи в суді першої інстанції ним було надані ряд доказів, які доводить зворотнє, однак такі не були враховані судом.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що проживає в м.Запоріжжя, працює вчителем англійської мови та має відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією. На територію Закарпатської області приїхав виключно з туристичною метою і наміру перетинати кордону не мав. Кілька днів він перебував в м.Ужгород, а 07.08.2026 року на маршрутному автобусі поїхав в напрямку н.с. Малі Селменці, де хотів відвідати стару церкву та подивитися, як виглядають пункти пропуску через державний кордон України. Він підходив до прикордонників, розмовляв з ними, запитував, чи має право перетинати кордон за наявності відстрочки від призову за мобілізацією, однак перетинати кордон наміру не мав. Після цього він сів у маршрутний автобус, оплатив проїзд і чекав на відправку, щоб повернутися в м.Ужгород. Однак, через деякий час до ного підійшли працівники прикордонної служби і затримали його.

Просив апеляційну скаргу свого захисника задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

Згідно положень ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.

Постанова Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 серпня 2026 року вимогам законності та обґрунтованості не відповідає з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 1-3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП настає за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).

Досліджуючи матеріали справи в апеляційному порядку, суд вважає наявні в матеріалах справи докази недостатніми для обґрунтування вини ОСОБА_1 за критерієм «поза розумним сумнівом».

Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків тощо (ч.1 ст. 251 КУпАП), а обов`язок щодо їх (доказів) збирання покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених законом (ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП).

З протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №007016Е від 07.08.2026 року вбачається, що 07.08.2026 року об 11 год. 15 хв. на відстані 100 метрів до державного кордону України, на напрямку 342 прикордонного знаку, в н.п. Малі Селменці, в межах контрольованого прикордонного району (Сюртівська територіальна громада Ужгородського району Закарпатської області) прикордонним нарядом «Група реагування» був виявлений та затриманий гр. ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку в пішому порядку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон. Своїми діями порушив вимоги ст. 9 та 12 Закону України «Про державний кордон» від 04.11.1991 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.204-1 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції вважає даний протокол неналежним доказом, оскільки враховуючи положення вимог ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення, уповноваженою посадовою особою не конкретизовано, яким саме способом ОСОБА_1 вчинив спробу незаконного перетину державного кордону, не вказано чіткі координати, де здійснено спробу перетину та не додано схему із зазначенням координат з прив`язкою до місцевості.

Суд першої інстанції на такі обставини належної уваги не звернув, не дослідив, якими саме діями ОСОБА_1 здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України. У матеріалах справи відсутні відомості, що місце, де було затримано ОСОБА_1 не є дозволеним для проходження людей.

Суд першої інстанції не звернув увагу, що у протоколі про адміністративне правопорушення ЗхРУ №007016Е від 07.08.2026 вказано не вірні відомості, зокрема зазначено, що ОСОБА_1 тимчасово не працює, хоча згідно долученої до апеляційної скарги адвокатом Неткал О.О. довідки, виданої Запорізькою гімназією № 101 Запорізької міської ради Лівобережного відділу освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради від 31.07.2026 за №272, ОСОБА_1 дійсно працює за основним місцем роботи у Запорізькій гімназії №101 Запорізької міської ради на посаді вчителя англійської мови з 01.09.2025 згідно з наказом Запорізької гімназії №101 Запорізької міської ради від 27.08.2025 №154 к/тр. Педагогічне навантаження складає 20 годин на тиждень – 1,1 повної ставки.

Тобто, така неточність у протоколі також дає підстави стверджувати, що ОСОБА_1 не було допитано чи не заслухано у встановленому законом порядку, що додатково ставить під сумнів зазначені у протоколі відомості про адміністративне правопорушення.

Сам по собі той факт, що ОСОБА_1 перебував у межах території, на якій установлено контрольований прикордонний район, за умови відсутності об`єктивних доказів, які б свідчили про його намір перетнути державний кордон поза межами пункту пропуску, не є підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, справа не містить будь-яких доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП за обставин, викладених у постанові.

Крім цього, у суді першої інстанції захисник-адвокат Неткал О.О. 26.08.2026 через електронну пошту суду долучив клопотання про закриття провадження у справі до якого долучив посадкові документи, а саме: сполученням Запоріжжя-Київ, час відправки 03.08.2026 та час прибуття 04.08.2026; сполученням Київ-Ужгород, час відправки 04.08.2026 та час прибуття 05.08.2026; сполученням Ужгород-Київ час відправки 07.08.2026 та час прибуття 08.08.2026; сполученням Київ-Запоріжжя час відправки 08.08.2026 та час відправки 09.08.2026.

Серед іншого, адвокатом додано й квитанції АТ «Універсал Банк» («Monobank»), які датуються 05.08.2026-07.08.2026 та з яких вбачається, що ОСОБА_1 подорожував містом Ужгород, відвідував туристичні локації та 07.08.2026 купив автобусний білет до с. Малі Селменці Ужгородського району для відвідування храму, який датується 1588 роком.

Апеляційний суд критично ставиться до фотографій з телефону ОСОБА_1 , зокрема з переписок, де наявні фотографії лісу та повідомлень «…Господа, пока ловит связь, прощайте», оскільки такі не дають підстав для однозначного висновку про наявність у останнього наміру незаконно перетнути кордон.

Увагу апеляційного суду привертає також і час написання таких повідомлень – 17:35, 17:39, в той же час, як ОСОБА_1 було затримано прикордонним нарядом «Група реагування» о 11:15, що свідчить про часові розбіжності між можливим наміром особи незаконно перетнути державний кордон та його дійсним затриманням працівниками ДПСУ.

Долучені фотографії карти з буклетів «Марамарош» та «Чорногора» також не свідчать, що ОСОБА_1 мав намір незаконно перетнути кордон, оскільки такі гірські масиви знаходяться на значній відстані від с. Малі Селменці та межують з Румунією і не мають жодного відношення до кордону зі Словацькою Республікою.

Слід також погодитись з доводами апеляційної скарги в частині того, що з протоколу особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів н.п. Паладь Комарівці від 07.08.2026 не вбачається, що ОСОБА_1 мав з собою грошові кошти у іноземній валюті, спеціальні засоби для незаконного перетину кордону, палатки чи спальних мішків, а також предметів першої необхідності (ліки, їжа, вода, тощо). Це також свідчить про відсутність у ОСОБА_1 чіткого наміру та підготовки на незаконний перетин державного кордону.

Таким чином, суд першої інстанції не дослідив належним чином вищезгадані обставини справи, не встановив чи був наявний у ОСОБА_1 дійсний умисел щодо здійснення незаконного перетину державного кордону, не спростував доводи захисника-адвоката.

Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Леванте проти Латвії" від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже тягар доказування на предмет доведеності достатності доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого йому адміністративного правопорушення покладено на особу, що складала протокол про адміністративне правопорушення.

Обов`язок органу (особи), який склав протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

Підсумовуючи наведене, ретельно дослідивши та перевіривши в ході апеляційного розгляду усі наявні в справі докази, апеляційний суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винним у спробі незаконного перетину державного кордону України в судовому засіданні встановлено не було. При цьому всі можливості для усунення сумнівів вичерпані, а сукупність зібраних та проаналізованих у справі доказів не дозволяє дійти висновку про законність, обґрунтованість та умотивованість судового рішення з наведених вище підстав, у зв`язку з чим постанова судді суду першої інстанції підлягає скасуванню.

У відповідності до ст. 62 Конституції України, ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.283,294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника - адвоката Неткал Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, - скасувати.

Провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Іван КОТУБЕЙ