Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №357/14993/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14993/26

3/357/4552/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.09.2026 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі, батальйон № 1, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджанської Республіки, працюючого ФОП, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: дані відсутні,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 12 серпня 2026 року о 18 годині 10 хвилин, Жуманіязов Камбар на автодорозі М-05, Київ-Одеса, 78 км., керував транспортним засобом «Daewoo Nexia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я в КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 1» відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, пояснив, що в Україні проживає 20 років, українську мову розуміє, але не повністю. Юридичну термінологію і законодавство, кладні терміни не розуміє. 12.08.2026 року його зупинили працівники поліції, які під час перевірки документів повідомили йому, що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння. Він повідомив працівникам поліції, що спиртні напої та наркотичні засоби взагалі не вживає, навіть не палить цигарки. Працівники поліції запропонували йому пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі. Він повідомив працівникам поліції, що наркотичні речовини не вживає, що раніше їздив до медичного закладу за довідкою. Працівники поліції повідомили йому, що він може і не їхати до медичного закладу, тому він і відмовився від проходження огляду. Зазначив, що працівники поліції йому не роз`яснили, що якщо він не поїде до медичного закладу то відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Він вважав, що працівники поліції пропонують йому поїхати до медичного закладу, щоб отримати довідку. Категорично ствердив, що наркотичні речовини ніколи не вживав та не вживає. Він не зрозумів, що від нього вимагали працівники поліції. Повернувшись додому він зателефонував адвокату, розповів, що з ним трапилося, адвокат порадив йому самостійно звернутися до медичного закладу та пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. Він самостійно звернувся до медичного закладу, щоб йому провели обстеження, що він не вживає наркотичні речовини, але йому відмовили. Крім того, він запитав у працівників поліції чи може він самостійно поїхати до медичного закладу та отримати довідку, нащо йому відповіли, що може і самостійно, тому він зрозумів, що йому не обов`язково їхати з працівниками поліції до медичного закладу, що він може і самостійно звернутися до медичного закладу та отримати довідку, що він наркотичні речовини не вживає.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Романішін Є.В. в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення. В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що фактичної, усвідомленої, однозначної тавільно сформованої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому законом порядку не було. ОСОБА_1 є громадянином Азербайджанської Республіки, тривалий час проживає в Україні на підставі посвідки на постійне проживання, однак українською мовою вільно не володіє. Він розуміє окремі побутові фрази українською, проте не в повному обсязі розуміє складну правову термінологію та зміст процесуальних роз`яснень. Під час спілкування працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про наявність у них підозри щодо можливого наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 заперечував вживання наркотичних засобів та алкоголю і намагався пояснити, що не перебуває та ніколи не перебував у стані наркотичного чи алкогольного сп`яніння. Ствердив, що зміст роз`яснень поліцейських був сформульований таким чином, що водій зрозумів їх як повідомлення про можливість, а не обов`язок їхати до закладу охорони здоров`я. Йому фактично було доведено, що він «має право» проїхати до лікарні, але «не зобов`язаний» це робити, що він «може відмовитися», а після складання протоколу нібито зможе самостійно звернутися до лікарні та отримати довідку, яка підтвердить невживання наркотичних засобів. Через недостатнє володіння українською мовою, відсутність перекладача та некоректне роз`яснення працівниками поліції правових наслідків ОСОБА_1 сприйняв сказане не як законну вимогу пройти медичний огляд, відмова від якої сама по собі утворює склад правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а як пропозицію: або поїхати до лікарні одразу, або надалі самостійно отримати довідку про відсутність вживання наркотичних засобів. Після повернення додому, вже усвідомивши серйозність ситуації, ОСОБА_1 самостійно звернувся до закладу охорони здоров`я та повідомив лікарям про попереднє спілкування з працівниками поліції та про бажання пройти відповідне обстеження. Лікарі повідомили, що в описаній ситуації вже не можуть провести огляд у тому процесуальному порядку, який мав бути забезпечений працівниками поліції. Така поведінка водія є несумісною з наміром ухилитися від медичного огляду та, навпаки, підтверджує, що він помилково вважав можливим пройти його пізніше самостійно. Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України встановлює імперативний обов`язок водія: на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, закон не встановлює для водія «права вибору» між проходженням огляду та відмовою від нього без правових наслідків. Якщо поліцейський вважає, що існують визначені законом ознаки наркотичного сп`яніння, водієві має бути висунута зрозуміла законна вимога пройти огляд у встановленому порядку. Саме невиконання такої законної вимоги, за умови належної процедури, може утворювати об`єктивну сторону відмови від огляду. Натомість, як вбачається з переглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, працівники поліції сформували у ОСОБА_1 протилежне уявлення: що поїздка до медичного закладу є його правом, а не обов`язком, і що підтвердження відсутності наркотичного сп`яніння він зможе отримати самостійно згодом. Таке роз`яснення спотворило юридичне значення запропонованої дії та фактично позбавило водія можливості зробити усвідомлений вибір відповідно до закону. Вважає, що таким чином, не може вважатися належно доведеним сам факт відмови від проходження огляду «відповідно до встановленого порядку», оскільки ОСОБА_1 не була зрозуміло та недвозначно доведена саме обов`язкова законна вимога пройти такий огляд, а навпаки - було повідомлено інформацію, яка суперечить змісту п. 2.5 Правил дорожнього руху. У протоколі серії ЕПР1 № 743919 зазначено «громадянство: Україна», водночас особу встановлено за посвідкою на постійне проживання № НОМЕР_2 . З огляду на фактичне громадянство ОСОБА_1 така невідповідність свідчить щонайменше про неналежне з`ясування працівником поліціїперсональних даних особи та підтверджує формальний характер оформлення матеріалів.

В судовому засіданні переглянуто диск з відеозаписами з нагрудних бодікамер поліцейських, який додано до протоколу, та з якого убачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування та перевірки документів працівники поліції провели поверхневий огляд транспортного засобу. Працівники поліції запитали у ОСОБА_1 чи вживав він спиртні напої або наркотичні речовини, нащо останній повідомив, що спиртні напої та наркотичні речовини не вживає взагалі. Працівники поліції перевірили зіниці очей у ОСОБА_1 та повідомили, що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, назвали ознаки сп`яніння. ОСОБА_1 категорично ствердив, що наркотичні речовини не вживає. Працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі в м. Біла Церква, нащо останній запитав чи це обов`язково. Працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 , що потрібно здати аналіз сечі на визначення ряду наркотичних речовин, що якщо він відмовиться від проходження огляду передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що їздив до медичного закладу, отримував довідку, запитав у працівників поліції чи терміново потрібна дана довідка. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що йому вирішувати їхати до медичного закладу чи ні, нащо останній повідомив що не їде до медичного закладу, так як спиртні напої та наркотичні речовини не вживає, що дана довідка йому не потрібна. Працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомили, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 запитав у працівників поліції чи може він самостійно звернутися до медичного закладу та отримати довідку, нащо працівники поліції повідомили, що він може і сам звернутися до медичного закладу. Працівники поліції склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП з яким останнього в подальшому було ознайомлено.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , позицію захисника ОСОБА_2 , дослідивши направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 12.08.2026 року, акт огляду на стан наркотичного сп`янінні з використанням спеціальних технічних засобів, рапорт працівника поліції, переглянувши відеозапис з нагрудної камери поліцейського, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Порядок проходження огляду водія регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2015 № 1452/735, та Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно пункту 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція), затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2015 № 1452/735, - огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби).

Відповідно до п. 7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як вбачається з переглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер поліцейських, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі, нащо останній повідомив, що він був у медичному закладі отримував довідку, запитав у працівників поліції чи обов`язково потрібно робити таку довідку, що наркотичні речовини та спиртні напої він не вживає. З відеозапису вбачається, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що це його право їхати чи не їхати до медичного закладу, не роз`яснили, що відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Також, у порушення вимог закону, до матеріалів провадження не долучено документів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортними засобами на 24 години, у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП.

Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП «Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.»

Враховуючи зазначені вимоги закону, суд дійшов висновку, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, тому вважається недійсним.

Ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рідермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Виходячи з положень ст. ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.

Враховуючи викладені обставини, а також те, що належних та допустимих доказів факту вчинення інкримінованого діяння не надано, суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі закривається, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення, тому провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, КУпАП підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО