Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №357/12866/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12866/26

3/357/4021/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.09.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з батальйону №1 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт НОМЕР_1 , непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 848904 від 24.06.2026 року: 29.06.2026 о 07 год. 15 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 в ході конфлікту, ударила ногою в область голови громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та розбила губу, чим була завдана шкода фізичному здоров`ю, чим вчинила домашнє насильство фізичного характеру.

Таким чином ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення заперечила та пояснила суду, що того ранку дійсно між нею та її чоловіком мало місце сімейного конфлікту. ОСОБА_1 підтвердила, що вдарила ОСОБА_2 , проте пояснила, що її дії були випадковими та пов`язаними із захистом. ОСОБА_1 зазначила суду, що її чоловік ОСОБА_2 стягував її з ліжка, тому ОСОБА_3 випадково вдарила ногою чоловіка.

Потерпілий ОСОБА_2 на адресу суду надіслав заяву, в якій зазначив, що станом на дату написання його заяви конфлікт між ним та ОСОБА_1 повністю вичерпаний, оскільки вони примирились та претензій один до одного не мають.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши заяву ОСОБА_2 від 03.08.2026, дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 848904 від 24.06.2026 року, копію форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, копію заяви ОСОБА_2 від 29.06.2026, рапорт поліцейського від 29.06.2026, відеозаписи, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступних підстав.

Так, суддя зазначає, що у відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зі змісту ст 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вимоги ст.280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Норми частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується вчинення 29.06.2026 домашнього насильства відносно свого чоловіка ОСОБА_2 , яке проявилось у завданні удару в область голови.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 заперечила обставини вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, вказавши, що дійсно мало місце конфлікту з чоловіком, однак домашнього насильства не вчиняла, а завдання удару було випадковим, без умислу нанесення тілесних ушкоджень.

Суд зауважує, що обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення ґрунтується виключно на протоколі про адміністративне правопорушення, водночас будь-яких інших об`єктивних доказів, зокрема заяви чи письмових пояснень потерпілого, відомостей про свідків, тощо, які б також прямо чи опосередковано підтверджували обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення матеріали справи не містять.

Суд вказує, що на наявних відеозаписах зафіксовано, що потерпілий зазначав працівникам поліції, що йому було розбито губу, проте чітких обставин отримання даного тілесного ушкодження ОСОБА_2 не роз`яснював працівникам поліції. Крім цього відеозаписи відображають, що ОСОБА_2 не бажав аби ОСОБА_1 притягали до відповідальності та відмовився від написання відповідної заяви.

Згідно з положеннями ст.8, ст.62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.

З огляду на наведене, суддя приходить до висновку, що докази, надані на підтвердження вини ОСОБА_1 викликають розумні сумніви, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п.161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а також докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».

Частина 1 ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Тому, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , розпочате за ч.1 ст.173-2 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст.173-2, 247, 268, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , розпочате за ч.1 ст.173-2 КУпАП – закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяО.О. Гребінь