Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №144/608/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 144/608/25

Провадження № 22-ц/801/2380/2026

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Магдяк Н. І.

Доповідач:Копаничук С. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 рокуСправа № 144/608/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач),

суддів: Голоти Л.О., Оніщука В.В.,

за участі секретаря судового засідання: Канахівської М.О.

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ТОВ виробничо науково – дослідне підприємство «Еліта»

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ виробничо науково-дослідного підприємства «Еліта» на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 06.07.2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого науково – дослідного підприємства «Еліта» про визнання відсутнім права оренди,-

встановив

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче науково – дослідне підприємства «Еліта» про визнання відсутнім права оренди. Вказала, що вона є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0523755100:02:000:0222, площею 3,368 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ,що знаходиться на території Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області. Шляхом доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нею було виявлено, що 23.11.2022 року державним реєстратором Джулинської сільської ради Вінницької області Красиленко В.Б. було прийнято рішення про реєстрацію права належної їй земельної ділянки за ТОВ ВНДП «Еліта», підставою якого згідно запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є договір оренди землі Т №36, який ніби-то був укладений між нею та ТОВ ВНДП «Еліта» 01.09.2022 терміном на 10 років. Вказаний правочин вона не підписувала, жодну особу на його укладення не уповноважувала, а тому право оренди вказаної ділянки зареєстроване за відповідачем відсутнє. Просила визнати відсутнім у ТОВ ВНДП «Еліта» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0523755100:02:000:0222, площею 3,368 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ,що знаходиться на території Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області , власником якої є ОСОБА_1 .

Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 06.07.2026 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ТОВ ВНДП «Еліта» просить зазначене рішення скасувати через порушення судом норм матеріального та процесуального права ,а у справі ухвалити нове рішення , яким у задоволенні позову відмовити. Вказало ,що неповнота та необґрунтованість висновку експерта № 2271/25-21 від 12.06.2026 року про неналежність їй підпису під договором оренди зумовлена невикористанням ним під час дослідження наявних у матеріалах справи № 144/608/25 заяв по суті справи з процесуальних питань із вільними й умовно-вільними зразками підпису позивача, що унеможливило їх порівняння з підписом на договорі і ставить під сумнів повноту й об`єктивність експертного висновку. Склад та походження документів, наданих експерту ,як зразки підпису позивача, встановити неможливо ,оскільки в Електронному суді відсутній протокол засідання від 02.10.2025 року в якому розглядалося клопотання про призначення експертизи, а в ухвалах суду не зазначено участі сторін чи направлення експерту відповідних документів, що ставить під сумнів належність та допустимість використаних експертом порівняльних зразків. Висновок експерта не відповідає абз. 8, 9, 10, 16, 19 п. 4.12 розділу IV наказу Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5. та п. 13., 1.4, 1.8, 1.9 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. Виконання сторонами договору оренди землі Т № 36 від 01.09.2022р. підтверджує факт укладення ними такого договору., договір засвідчено підписами сторін, а тому він є підписаним сторонами, а експертиза не підтверджує факт непідписання позивачем цього договору .У даній справі позовні вимоги про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки не є належним способом захисту, а також не вирішує питання предмету доказування.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вважає рішення законним та обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07.09.2026 року розгляд справи було призначено на 17 вересня 2026 року о 14:00 год., проте з причини розгляду попередньої справи, що розглядалась в порядку відеоконференції в ході якої пропадав зв`язок , початок розгляду справи затягнувся. Представник ВНДП «Еліта» науково-дослідного підприємства «Еліта» Токарчук В.М. о 14.47 подав заяву про відкладення розгляду справи, зазначивши, що розгляд справи ще не розпочався, у зв`язку з чим він не має можливості взяти участь у судовому засіданні, оскільки 17.-09.2026 року господарським судом Вінницької області призначено розгляд двох заяв ТОВ ВНДП «Еліта» на 15.30 год і на 16.20 год . у справі №902/807/24,на яких присутність його, Токарчука В.М. є обов`язковою ,просив розгляд справи відкласти.

Колегія суддів, розглянувши зазначену заяву і оцінивши зазначені у ній підстави вважає, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні. Як убачається з матеріалів справи, розгляд попередньої справи був призначений на 13:30 год., однак тривав довше запланованого у зв`язку зі складністю справи , необхідністю участі у судовому засіданні кількох осіб у режимі відеоконференції , в ході якої неодноразово пропадав відеозв`язок , що потребувало додаткового часу для його відновлення. Крім того, під час розгляду клопотання про відкладення розгляду о 14.50 колегією суддів було перевірено відомості, розміщені на офіційному вебсайті Господарського суду Вінницької області та встановлено, що у справі № 902/807/24, розгляд якої призначено на 17 вересня 2026 року о 15:30 год. в якості представника ВНДП «Еліта» приймає участь адвокат Руденко Т.С. в якості представника не зареєстрований.Також колегія суддів виходила із відсутності встановленого пріорітету у розгляді справи Господарського суду Вінницької області перед Вінницьким апеляційним судом Вінницької області . Враховуючи викладене, колегія суддів вважає зазначені у клопотанні причини неявки представника товариства не підтвердженими та вважає можливим розглядати справу у його відсутність.

Заслухавши доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи, рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає залишенню без задоволення , виходячи з наступного.

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серії НОМЕР_1 , виданого 23.10.2015 державним нотаріусом Теплицької державної нотаріальної контори Лужанською Т.В., є власником земельної ділянки, площею 3,368 га, кадастровий номер 0523755100:02:000:0222, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №46222089 від 23.10.2015 (а. с. 9, т. 1).

З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме від 17.04.2025 вбачається, що рішенням державного реєстратора Джулинської сільської ради Вінницької області Красиленко В.Б. про державну реєстрацію іншого речового права від 23.11.2022, на підставі договору оренди землі Т №36 від 01.09.2022 з орендодавецем ОСОБА_2 за ТОВ ВНДП «Еліта» було зареєстроване право оренди спірної земельної ділянки, строком на 10р. ,з датою закінчення дії 01.09.2032. (а. с. 7-8, т. 1).

На виконання ухвали Теплицького районного суду Вінницької області від 30.06.2025 у справі №144/608/25 про витребування у відповідача ТОВ ВНДП «Еліта» оригіналу договору оренди землі Т №36 від 01.09.2022, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ ВНДП «Еліта», останнім було надано суду оригінал вказаного договору щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0523755100:02:000:0222, на підставі якого було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про інше речове право: 48539432, про що представник відповідача зазначила в заяві (а. с. 145, т. 1).

З оригіналу та копії договору оренди землі Т №36 від 01.09.2022 наданих ТОВ ВНДП «Еліта» суду вбачається ,що ОСОБА_1 та ТОВ ВНДП «Еліта» уклали договір оренди землі, згідно якого ОСОБА_1 як Орендодевець надала ТОВ ВНДП «Еліта» в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 3,368 га із кадастровим номером 0523755100:02:000:0222, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Теплицької селищної ради , строком на 10 років. (а. с. 146, т. 1).

Згідно висновку судово- почеркознавчої експертизи Вінницького відділення Київського НДІСЕ №2271/25-21 від 12.03.2025 ,призначеної ухвалою суду, підпис в графі «Підписи сторін Орендодавець» договору оренди землі Т №36 земельної ділянки з кадастровим номером 0523755100:01:000:0222 від 01.09.2022, виконаний не самою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а іншою особою. Питання - «Чи виконано підпис в графі «Підписи сторін «Орендодавець» Договору оренди землі Т №36 земельної ділянки з кадастровим номером 0523755100:01:000:0222 від 01.09.2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 чи від її імені іншою особою під впливом збиваючих факторів?» - експертом не вирішувалось, у зв`язку з відсутністю в розпорядженні експерта зразків підпису особи, яка виконала даний підпис (питання відносно виконання цього підпису ОСОБА_1 вирішене в категоричній негативній формі). Підпис в графі «Підписи сторін Орендодавець» Договору оренди землі Т №36 земельної ділянки з кадастровим номером 0523755100:01:000:0222 від 01.09.2022, виконаний не ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а іншою особою з наслідуванням почерку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 168-175).

Задовольняючи позовні вимоги і визнаючи відсутнім у відповідача права оренди спірної земельної ділянки ,суд виходив із того, що ОСОБА_1 договір оренди землі Т № 36 від 01.09.2022 року з ТОВ ВНДП «Еліта» не укладала ,оскільки підпис під ним виконаний не нею ,що підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи № 2271/25-21. Так як підпис її на договорі відсутній , остання не виявляла волі на укладення договору і , відповідно, не погоджувала його істотні умови, передбачені статтею 15 ЗУ «Про оренду землі». Оскільки договір є вольовою дією сторін, а письмовий правочин має бути підписаний його стороною, у разі відсутності волевиявлення особи договір не може вважатися укладеним. Крім того, суд виходив із того, що за відсутності підпису ОСОБА_2 у договорі оренди ,факт отримання нею орендної плати не свідчить про укладення нею або схвалення умов договору ,а може свідчити про отримання нею плати за фактичне користування земельною ділянкою. Зареєстроване за відповідачем право оренди виникло без належної правової підстави, оскільки договір оренди ОСОБА_1 не підписаний і фактично не був укладений, а тому належним та ефективним способом захисту її прав є задоволення її вимог про визнання відсутнім права оренди у відповідача.

Колегія суддів вважає, що суд вірно встановив обставини справи, оцінивши докази відповідно до ст. 89 ЦПК, правильно визначив спірні правовідносини і застосував до них норми права ,внаслідок чого дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги щодо неналежності висновку почеркознавчої експертизи №2271/25-21 від 12.03.2026 року, як доказу,не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч.1-3 ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).

Згідно з ч.1 ст.107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд, з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

Відповідно до п.3.1 розділу ІІІ Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» № 53/5 від 08.10.1998 року та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», експертиза (дослідження) проводиться після подання органом (особою), який (яка) її призначив(ла) (залучив(ла) експерта), матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції.

Відповідно до п.3.2. Інструкції до експертної установи (експерту) надаються: документ про призначення експертизи (залучення експерта) або інші документи, які відповідно до законодавства є підставою для проведення експертизи (дослідження), об`єкти, зразки для порівняльного дослідження та за клопотанням експерта - матеріали справи (протоколи оглядів з додатками, протоколи вилучення речових доказів тощо).

Згідно з п. 3.4 вищевказаного наказу Інструкції вилучення об`єктів, що підлягають дослідженню, та відібрання зразків оформлюються протоколом згідно з вимогами процесуального законодавства. У них, крім загальних реквізитів такого роду документів, зазначається, які саме зразки були вилучені або відібрані, їх кількість, умови відбору або вилучення, а також інші обставини, що мають значення для вирішення поставлених питань. Протокол підписується всіма особами, які брали участь у вилученні об`єктів, відібранні зразків.

Відповідно до п. 4.12. розділу IV Інструкції висновок експерта складається з обов`язковим зазначенням його реквізитів (найменування документа, дати та номера складання висновку, категорії експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), виду експертизи (за галуззю знань) та трьох частин: вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки).

У вступній частині висновку експерта зазначаються:

дата надходження документа про призначення експертизи (залучення експерта);

найменування експертної установи та/або ім`я, прізвище, по батькові експерта;

документ про призначення експертизи (залучення експерта), його найменування і дата складання, найменування органу та/або посада і прізвище особи, який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта);

справа, за якою вона призначена (кримінальна, про адміністративне правопорушення, цивільна, господарська, адміністративна тощо, номер справи), або стаття закону, якою передбачено надання висновку експерта (у разі наявності);

перелік об`єктів, що підлягають дослідженню, та зразків (у разі надходження);

відомості про надані матеріали (у тому числі вид (назва) матеріалів (документів) та кількість аркушів);

спосіб доставки та вид упаковки досліджуваних об`єктів із зазначенням у необхідних випадках відомостей про те, чи впливав спосіб упаковки на їх збереженість;

запис про відповідність матеріалів та об`єктів, що надійшли до експертної установи (експерта), матеріалам, зазначеним у документі про призначення експертизи (залучення експерта);

перелік питань (дослівно у формулюванні документа про призначення експертизи (залучення експерта)), які поставлено на вирішення експертизи; якщо питання сформульовано неясно або його редакція не відповідає рекомендаціям, але зміст завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції документа про призначення експертизи (залучення експерта) він може дати відповідні роз`яснення і викласти питання в редакції, що відповідає зазначеним рекомендаціям; якщо поставлено декілька питань, експерт має право згрупувати їх і викласти в послідовності, яка забезпечує найдоцільніший порядок дослідження; якщо деякі питання, що містяться у документі про призначення експертизи (залучення експерта), вирішувались при проведенні експертиз різних видів, - відомості (експертна установа, номер та дата висновку) про ці експертизи; якщо питання, які поставлені на вирішення експертизи, доцільно вирішувати в іншому порядку, ніж той, що визначений у документі про призначення експертизи (залучення експерта), - зазначається, у якому порядку вирішуватимуться ці питання;

питання, які вирішуються експертом у порядку експертної ініціативи (якщо таке розглядалось);

дані про експерта (експертів): прізвище, ім`я та по батькові, посада, клас судового експерта, науковий ступінь та вчене звання, освіта, освітньо-кваліфікаційний рівень, експертна спеціальність, стаж експертної роботи, дата та номер видачі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, ким видано та строк дії;

попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України та за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України;

інформація про те, що висновок підготовлений для подання до суду або долучення до матеріалів кримінального провадження (у разі проведення експертизи на підставі письмового звернення особи, яке містить таку інформацію);

дата направлення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, дата надходження додаткових матеріалів або відомостей про наслідки розгляду клопотання; обставини, які мають значення для надання висновку, з обов`язковим зазначенням джерела їх отримання;

при проведенні додаткових або повторних експертиз зазначаються відомості про первинну (попередні) експертизу (експертизи) (прізвище експерта, назва експертної установи чи місце роботи експерта, номер і дата висновку експерта, зміст заключних висновків первинної (попередніх) експертизи (експертиз)); зміст питань, які були поставлені перед експертом на додаткове або повторне вирішення, а також мотиви призначення додаткової або повторної експертизи, які зазначені у документі про призначення експертизи (залучення експерта), якщо у ньому такі мотиви відсутні, про це робиться відповідний запис;

відомості про підстави та осіб, які були присутні під час проведення досліджень (прізвище, ініціали, статус);

нормативні акти, методики, а також рекомендована науково-технічна та довідкова література з переліку, що затверджується наказом Міністерства юстиції України, інші інформаційні джерела, які використовувались експертом при вирішенні поставлених питань, за правилами бібліографічного опису, із зазначенням реєстраційних кодів методик проведення судових експертиз з Реєстру методик проведення судових експертиз, який ведеться відповідно до Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02 жовтня 2008 року № 1666/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2008 року за № 924/15615.

Згідно п.1.1. розділу І Науково -методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (затверджених Наказом Мін`юсту № 53/5 від 08.10.1998 року) ( далі – Рекомендацій ) об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Відповідно до 1.3. Рекомендацій для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації. Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи.

Згідно з п. 1.4. перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред`явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов`язаний (зобов`язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи.

Відповідно до п. 1.7 експериментальні зразки посвідчуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім`я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо).

Згідно з п.1.8. вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів.

Згідно з п.1.9 Якщо необхідно встановити, чи виконаний підпис від імені певної особи іншою особою, надаються вільні та експериментальні зразки почерку та підписів обох осіб. При цьому додатково відбираються експериментальні зразки почерку передбачуваного виконавця не менше ніж на 10 - 15 аркушах у вигляді записів прізвища та ініціалів особи, від імені якої виконано підпис.

Як убачається з матеріалів справи та безпосередньо зі змісту висновку експерта №2271/25-21 від 12.03.2026 року, для проведення почеркознавчого дослідження експерту були надані необхідні порівняльні зразки підпису ОСОБА_1 , зокрема експериментальні зразки, відібрані судом у судовому засіданні за участю сторін, а також вільні зразки підпису, що містилися в оригіналах документів, долучених до матеріалів справи. При цьому експерт здійснював дослідження саме наданих йому судом матеріалів та зразків, а не обмежувався візуальним порівнянням підпису, як це фактично припускає апелянт.

Саме по собі посилання апелянта на те, що експертом не були використані всі без винятку процесуальні документи, які, на його думку, могли містити підписи позивача, не свідчить про неповноту експертного дослідження. Для оцінки обґрунтованості висновку експерта визначальним є не кількість досліджених документів як така, а достатність їх для експерта та якість наданих експерту порівняльних зразків для проведення ідентифікаційного дослідження. Експерт, володіючи спеціальними знаннями, самостійно оцінює достатність наданих об`єктів і зразків для вирішення поставлених перед ним питань. При цьому матеріалами справи підтверджується надання експерту були як експериментальних , так і вільних зразків підпису позивача. Експериментальні зразки були відібрані безпосередньо судом у значній кількості, а вільні зразки містилися в оригіналах документів долучених у матеріали справи. Отже, доводи апелянта про відсутність у експерта належної порівняльної бази, є безпідставним.

Не можуть бути підставою для сумніву у висновку експерта і посилання апелянта на те, що в електронному вигляді матеріалів справи відсутній протокол судового засідання від 02.10.2025 року або що в окремих ухвалах суду не зазначено про направлення експерту конкретних документів.

Згідно ч.1 ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, у разі її призначення судом надає експерту саме суд. При цьому об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються експертній установі відповідно до ухвали суду про призначення експертизи.

З матеріалів справи вбачається, що судово - почеркознавчу експертизу у справі було призначено ухвалою Теплицького районного суду від 02.10.2025 і матеріали цивільної справи разом з оригіналами необхідних документів направлено до Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Наявність у висновку експерта відомостей про отримання відповідних матеріалів та їх безпосереднє дослідження, підтверджують фактичне надходження таких матеріалів до експертної установи та відсутність обставин неможливості проведення вказаної експертизи через брак чи недоліки досліджуваного матеріалу .

Безпідставними є також твердження ТОВ виробничого науково – дослідного підприємства «Еліта» про неможливість встановити походження використаних експертом зразків. Із висновку експерта вбачається, які саме матеріали та зразки були надані для дослідження, а вимоги щодо зазначення у висновку відомостей про надані матеріали, об`єкти та зразки покликані забезпечити можливість перевірки проведеного дослідження. Сам факт того, що апелянт не погоджується з достатністю або походженням таких зразків, не означає їх недостатність чи брак матеріалу.

При цьому апелянтом не наведено жодних об`єктивних даних що свідчили б про те, що надані експерту вільні або експериментальні зразки підпису виконані не ОСОБА_1 , чи були отримані з порушенням установленого порядку або замінені іншими документами. Натомість експериментальні зразки були відібрані безпосередньо судом за участю сторін, а тому твердження про їх неналежність ґрунтуються лише на припущеннях.

Доводи апелянта про невідповідність висновку експерта окремим положенням пункту 4.12 розділу IV Науково-методичних рекомендацій та пунктам 1.4, 1.8, 1.9 розділу І Інструкції також самі по собі не можуть являтись підставою для відхилення висновку експерта, оскільки зводяться лише до цитування цих положень без зазначення конкретних допущених експертом порушень при проведенні дослідження, у чому вони полягали та яким чином вплинули на правильність остаточного висновку.

Таким чином, незгода апелянта з оцінкою експертом порівняльних зразків фактично зводиться до переоцінки результатів спеціального дослідження особою, яка не має спеціальних знань у відповідній галузі. Візуальна відмінність окремих підписів або їх варіативність залежно від умов виконання сама по собі не спростовує висновку експерта, оскільки саме такі особливості підпису підлягають спеціальному дослідженню та оцінці експертом.

Висновок експерта №2271/25-21 від 12.03.2026 рокумістить дослідження наданих об`єктів і зразків та категоричний висновок про виконання підпису у оскаржуваному договорі оренди від імені ОСОБА_1 іншою особою.

Жодних об`єктивних доказів того, що експертом були використані неналежні, недостовірні або отримані з порушенням закону матеріали, апелянтом не надано, а тому колегія суддів вважає ,що наведені в апеляційній скарзі доводи про невикористання окремих процесуальних документів, відсутність у електронній судовій справі певних матеріалів , порушення експертом положень Інструкції № 53/5 ,що є неконкретизованими , не спростовують надання експерту необхідних для проведення порівняльних зразків та матеріалів справи, не ставлять під обґрунтований сумнів правильність проведеного ним дослідження та не свідчать про недопустимість і відхилення судом висновку експерта, як доказу. Відтак , підстави для відхилення висновку експерта № 2271/25-21 від 12.06.2026 року і визнання його недопустимим доказом, відсутні.

Окрім того, суд враховує пасивну процесуальну поведінку відповідача в суді першої інстанції, адже якщо у нього були обгрунтовані сумніви щодо правильності чи повноти висновку судової почеркознавчої експертизи від 12.03.2026 № 2171/25-21, він у порядку ст. 102, 107, 113 ЦПК України мав процесуальне право: а) заявити клопотання про виклик судового експерта в судове засідання для надання роз`яснень та допиту; б) заявити клопотання про призначення додаткової або повторної судово-почеркознавчої експертизи.

Доводи скарги про те, що не можна вважати договір неукладеним після його повного чи часткового виконання сторонами ,оскільки виконання договору оренди землі позивачкою – отримання орендної плати підтверджує визнання нею факту його укладення, також не заслуговують на увагу .

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 14 Закону України «Про оренду землі» передбачена письмова форма договору оренди землі.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про оренду землі» об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.Правочин вважається таким, що вчинено в письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (частина друга статті 207 ЦК України).

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами (постанова Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18)).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 травня 2026 року у справі № 456/252/22 (провадження № 14-75цс25) вказала щодо спірних правовідносин таке:

« п.78. У касаційній скарзі відповідач посилається на вчинення власником земельної ділянки ОСОБА_1 конклюдентних дій, які свідчать про укладення правочину, зокрема отримання нею орендної плати від ПП "Приватна агрофірма "Батько і син".

79. Відповідно до частини другої статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

80. Конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі (пункт 7.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц).

81. Отже, враховуючи обов`язкову письмову форму для договору оренди землі, конкретні встановлені судами обставини справи, що розглядається, суд вважає, що саме по собі отримання позивачкою разової орендної плати за 2019 рік не можна трактувати як вчинення конклюдентних дій, та не вбачає підстав для застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) до правовідносин, що склалися між сторонами у цій справі.»

Оскільки для договору оренди землі законом передбачена письмова форма, доводи скарги про те, що отримання позивачкою орендної плати не може беззаперечно свідчити про укладення нею договору оренди землі.

Доводи апеляційної скарги про те, що виконання сторонами договору оренди землі Т № 36 від 01.09.2022 року та наявність на ньому підписів свідчать про його укладення, є безпідставними, оскільки сам факт користування земельною ділянкою та виконання певних дій на виконання договору не замінює обов`язкової письмової форми правочину та не підтверджує волевиявлення орендодавця на його укладення. Відповідно до частини другої статті 207 ЦК України письмовий правочин має бути підписаний його сторонами, а проведена у справі експертиза не підтвердила підписання спірного договору позивачем. Такий підхід узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 травня 2026 року у справі № 456/252/22, відповідно до якого саме по собі користування земельною ділянкою та отримання орендної плати не свідчать про укладення договору оренди за відсутності волевиявлення власника.

Доводи апеляційної скарги про те, що вимоги позивача про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки не є належним способом захисту і не вирішує питання предмету доказування, не заслуговують на увагу.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 акцентовано увагу на тому, що: «такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов`язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. д.). По своїй суті такий спосіб захисту як визнання права охоплює собою і визнання права відсутнім. Належним способом захисту прав орендодавця, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача».

Об`єднана палата звернула увагу на те, що: «такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов`язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. д.). По своїй суті такий спосіб захисту як визнання права охоплює собою і визнання права відсутнім. Належним способом захисту прав орендодавця, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача» (див. постанову Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22);

У постанові від 13 травня 2026 року у справі № 456/252/22 (провадження № 14-75цс25) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що власник земельної ділянки у разі створення перешкод у користуванні та розпорядженні належним йому майном вправі самостійно визначити спосіб захисту залежно від характеру порушення його права. Зокрема, такий захист може здійснюватися шляхом пред`явлення вимог про повернення земельної ділянки, визнання відсутнім права оренди, скасування державної реєстрації речового права або шляхом поєднання таких вимог.

ОСОБА_1 заперечує наявність у ТОВ виробничого науково – дослідного підприємства «Еліта» права оренди, зареєстрованого на підставі договору оренди землі Т№ 36 від 01.09.2022 року, посилаючись, зокрема, на відсутність її волевиявлення на його укладення. Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним способом захисту прав орендодавця, який вважає зареєстроване право оренди відсутнім, є вимога до особи, за якою таке право зареєстроване, про визнання відсутнім права оренди. При цьому саме встановлення обставин щодо укладення договору, наявності волевиявлення позивача та належності йому підпису на договорі є необхідним для вирішення питання про наявність у відповідача права оренди, а тому безпосередньо входить до предмета доказування. Отже, обраний позивачем спосіб захисту відповідає характеру спірних правовідносин та є належним і ефективним, а доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги є безпідставними, у зв`язку із чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки останнє ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 ч 1.ст.382 ЦПК України, ст. 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення , судові витрати в суді апеляційної інстанції, необхідно залишити за скарзі ТОВ виробничо науково – дослідним підприємством «Еліта».

Керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382-384, ЦПК України, суд,

Постановив:

Апеляційну скаргу ТОВ виробничого науково – дослідного підприємства «Еліта» залишити без задоволення.

Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 06.07.2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач С. Г. Копаничук

судді: Л.О. Голота

В.В. Оніщук