Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №357/748/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/748/26

3/357/909/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.09.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Примаченко В.О., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Ничик А.В.,

розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від батальйону № 1 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, фізичної особи-підприємця, неодруженого, з вищою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувався, РНОКПП – дані відсутні,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

Водій ОСОБА_1 3 січня 2026 року в 00 год. 48 хв. в м. Біла Церква по вул. Ставищанська, 83 керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ CLS 250 CDI д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у лікаря-нарколога. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

За вчинення вказаного правопорушення щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 557772 за ч. 1 ст. 130 КУпАП від 03.01.2026.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні вказаного правопорушення не визнав. Пояснив, що 03.01.2026 ввечері він з друзями відпочивав, вживав алкогольні напої, разом з ними була його дівчина. ОСОБА_1 попросив друга ОСОБА_2 , який не має права керування транспортними засобами, сісти за кермо автомобіля. Транспортний засіб належить ОСОБА_1 . В той час, коли вони їхали на автомобілі, їх зупинили працівники поліції. ОСОБА_1 з дівчиною перебували на задніх пасажирських сидіннях, він сидів праворуч. ОСОБА_2 запитав, що йому робити, адже не має посвідчення водія. ОСОБА_1 відповів, щоб товариш перестрибнув на пасажирське сидіння. Працівникам поліції ОСОБА_1 повідомив, що за кермом перебувала інша особа, однак прізвища не називав. Взяв провину на себе, тому що ОСОБА_2 лише навчається в автошколі. Стверджує, що від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, оскільки не керував транспортним засобом. Транспортний засіб після складення протоколу було передано під розписку товаришу ОСОБА_3 , так як поліцейські повідомили, що лише тверезий водій може забрати автомобіль.

Свідок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приведений до присяги та попереджений про кримінальну відповідальність за ст. ст. 383, 384 КК України, суду дав показання, що ОСОБА_1 є його другом, має з ним хороші відносини, підстав обмовити ОСОБА_1 не має. Свідок пояснив, що 03.01.2026 він з компанією друзів відпочивали в закладі «П`яна вишня». Після закриття цього закладу з компанії залишилось троє: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та дівчина ОСОБА_1 – ОСОБА_4 . ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, тому запропонував ОСОБА_2 сісти за кермо. Останній погодився на таку пропозицію, оскільки йому випала можливість сісти за кермо гарного автомобіля. Вони мали намір купити ще алкогольних напоїв, тому поїхали на масив Піщаний в м. Біла Церква. В салоні автомобіля їх було троє осіб. ОСОБА_1 в цей час перебував з дівчиною ззаду. ОСОБА_1 , начебто, сидів ззаду ліворуч, а ОСОБА_4 – праворуч. Однак точно такі подробиці свідок не пам`ятає. По дорозі були зупинені працівниками поліції. Оскільки свідок не має посвідчення водія, тому пересів на переднє пасажирське сидіння. Працівникам поліції ОСОБА_1 пояснював, що водій на місці відсутній, кудись пішов.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Ничик А.В. просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях підзахисного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Захисник надала до справи письмове клопотання про закриття провадження у справі від 25.09.2026. Захисник посилається на те, що обставини, викладені в протоколі, не перевірені належним чином та не підтверджені належними та допустимими доказами. Направлення на огляд водія з метою виявлення стану сп`яніння ОСОБА_1 не було вручене. Рапорт працівника поліції не може вважатися належним і допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Викладені в рапорті обставини щодо того, що «особа пересіла на заднє сидіння автомобіля», не підтверджується доказами, та є лише припущеннями працівників поліції. Захисник вважає, що фіксування події не було проведено з моменту зупинки транспортного засобу та до кінця розгляду справи поліцейськими, тому що відеозаписи, додані до протоколу, не містять фіксації події до її завершення. Також захисник зазначає, що відеозапис, поданий на підтвердження факту порушення правил дорожнього руху, не є належним доказом, тому що в протоколі відсутнє посилання на технічних засіб, за допомогою якого його було здійснено. Крім того, з переглянутого відео та з матеріалів справи не вбачається факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 та вимоги поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння належним чином. ОСОБА_1 наголошував, що не керував транспортним засобом, тому підстави для проходження огляду на стан сп`яніння відсутні. Також захисник звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, та наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Крім цього, захисник звертає увагу на те, що після складення адміністративних матеріалів ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом.

Заслухавши ОСОБА_1 , показання свідка, думку захисника та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху встановлена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:

даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 557772 від 03.01.2026, у якому викладено фактичні обставини вчинення правопорушення;

листом медичного директора КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2» № 03-05/2898 від 07.08.2025;

листом генерального директора КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 4» ОСОБА_5 № 375 від 25.07.2025;

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.01.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 направлено до закладу охорони здоров`я – Білоцерківська міська лікарня № 1. В направленні відсутні відомості про проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Натомість зазначено, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння не проводився, що засвідчено підписом останнього;

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 03.01.2026, згідно з яким огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння не проводився, що засвідчено підписом останнього;

розпискою ОСОБА_3 від 03.01.2026, згідно з якою останній зобов`язується доставити транспортний засіб MERCEDES-BENZ н.з. НОМЕР_1 за адресою: вул. Зенітного полку (Грибоєдова), 28. Вказана розписка свідчить про виконання поліцейськими вимог ч. 1 ст. 266 КУпАП та відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Крім цього, розписка, як і пояснення ОСОБА_1 , спростовують твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування;

відеозаписом з нагрудної камери № 477912 та відеореєстратора 70 MAI до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 557772 від 03.01.2026, який підтверджує обставини, викладені в протоколі.

Так, на відеозаписі з відеореєстратора 70 MAI зафіксовано 03.01.2026 в 00:48 год. факт руху транспортного засобу MERCEDES-BENZ CLS 250 CDI д.н.з. НОМЕР_1 та в 00:48 год. зупинку цього транспортного засобу. ОСОБА_1 вийшов із заднього правого пасажирського сидіння. Із заднього лівого пасажирського сидіння вийшла дівчина. З переднього пасажирського сидіння вийшов свідок ОСОБА_2 .

З відеозапису з нагрудної камери № 477912 видно, що 03.01.2026 в 00:48 год. після зупинки транспортного засобу MERCEDES-BENZ, до нього підійшли поліцейські. ОСОБА_1 на вимогу надав документи та повідомив, що вони чекають тверезих друзів, щоб сіли за кермо. Також ОСОБА_1 повідомив, що він не керував автомобілем, а перебував в якості пасажира. Водночас, підтвердив факт вживання ним алкогольних напоїв. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння категорично відмовився, посилаючись на те, що він пасажир автомобіля. Зазначав про те, що водій пішов додому та в цей час вже спить.

З відеозапису видно, що на задньому сидінні автомобіля праворуч лежать декілька пляшок з водою і пакет з якимись речами. На запитання поліцейських ОСОБА_1 повідомив, що саме на цьому місці він сидів.

Також на відеозаписі зафіксовано, що на водійському сидінні автомобіля та на підлокітнику між водійським сидінням та переднім пасажирським сидінням наявні сліди від взуття. Вказана обставина свідчить про те, що водій автомобіля пересів саме на заднє пасажирське сидіння.

На повторну вимогу поліцейського ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Також повідомив, що в салоні було 4 людини.

Поліцейські роз`яснили ОСОБА_1 зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Щодо водія ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не було належним чином запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, спростовуються дослідженими доказами. Зокрема, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів власноруч підписані ОСОБА_1 .

Твердження захисника про те, що фіксація події не була безперервною спростовуються відеозаписом.

Суддею встановлено, що на виконання вимог ч. 2 Розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 року, включення відеореєстратора здійснювалось з моменту початку виконання службових обов`язків.

Відповідно до п. 5 Розділу ІІ Інструкції включення портативного відеореєстратора поліцейськими відбулось з моменту початку виконання службових, а відеозйомка велась безперервно до її завершення.

Крім цього, в протоколі про адміністративне правопорушення в графі «Технічний засіб відеозапису» зазначено, що відеозапис здійснювався на бодікамеру Моторола 477912 та відеореєстратор 70MAI. Вказана обставина спростовує твердження захисника про те, що в протоколі відсутнє посилання на технічних засіб, за допомогою якого здійснювалась фіксація події.

Суддя критично оцінює пояснення свідка про те, що саме він перебував за кермом автомобіля. Зокрема, пояснення свідка не узгоджуються з відеозаписом, з якого видно, що ОСОБА_1 вийшов з автомобіля із заднього правого пасажирського сидіння, а не з лівого, як вказав свідок. Крім того показання свідка щодо його ж поведінки є суперечливими та не логічними. Спочатку свідок повідомив, що він сів за кермо так як був тверезий. В той же час свідок зазначає, що пересів на пасажирське сидіння так як боявся, що у нього виникнуть проблеми зі здачею іспитів на право керування транспортним засобом так як він на той час не мав водійського посвідчення. Одночасно свідок повідомив, що на час розгляду справи тобто через 8 місяців він так і не пройшов навчання у школі водіїв.

Пояснення ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, суддя оцінює критично, як такі, що надані з метою уникнення відповідальності. Його пояснення, надані після зупинки транспортного засобу, не узгоджуються з поясненнями, наданими в суді.

Крім цього, такі пояснення спростовуються відеозаписами та свідчать про те, що ОСОБА_1 після зупинки автомобіля переліз на заднє праве сидіння, яке в той час було заставлене пляшками з водою та пакетом, що унеможливлює перебування (як мінімум комфортного), особи в якості пасажира саме на цьому місці.

Суддя звертає увагу на недобросовісну поведінку ОСОБА_1 , який на неодноразові запитання працівників поліції щодо особи, яка керувала транспортним засобом, неодноразово та наполегливо заявляв, що водій вже тривалий час як пішов додому, тоді як з моменту руху, зупинки і до того, як працівник поліції підійшов до автомобіля, пройшов час менше однієї хвилини. Крім того, з відеозапису чітко видно, що жодна особа з місця водія транспортного засобу не виходила.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Досліджені в судовому засіданні докази, відеозапис підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме – у керуванні транспортним засобом та відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, повністю доведена, та він повинен бути підданий адміністративному стягненню.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі…

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 221, 268, 276, 283, 284, 294 КУпАП, та відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяВіктор ПРИМАЧЕНКО