Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №742/4967/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Суд: Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: факту смерті, з них: на тимчасово окупованій території України

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №742/4967/26

Суддя: ДАВИДЧУК Д. П.

Провадження № 2-о/742/167/26

Єдиний унікальний № 742/4967/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Давидчука Д.П., за участю секретаря судового засідання Лісафіної А.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Прилуцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст заявлених вимог.

У вересні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якої діє адвокат Ярошевич І.О., звернулася в порядку окремого провадження до суду із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона, ОСОБА_1 , є двоюрідною тіткою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Роднікове Сімферопольського району Автономної Республіки Крим. Матір`ю померлого була ОСОБА_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ), яка є двоюрідною сестрою заявниці. Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 27 серпня 2024 року (актовий запис № 170249910002300897008), виданим органом реєстрації актів цивільного стану російської федерації на тимчасово окупованій території України.

Заявниці було відмовлено у відкритті спадкової справи та видачі свідоцтва про смерть державного зразка, оскільки документ про смерть, виданий урядом тимчасово окупованої території, є нікчемним та не створює правових наслідків. Встановлення факту смерті необхідне заявниці для здійснення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 компетентними органами України та подальшого оформлення спадкових прав. Тому заявниця через свого представника звернулася до суду з відповідною заявою.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 вересня 2026 року призначено справу до судового розгляду.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

У судове засідання заявник та її представник не з`явилися, але надано заяву про розгляд справи без їх участі, заявлені вимоги підтримують.

Представник заінтересованої особи Прилуцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, проти заявлених вимог не заперечувала.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Бачерово Ленінського району Кримської області, що підтверджується паспортом громадянина України (а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер у селі Роднікове Сімферопольського району Автономної Республіки Крим у віці 55 років.

На підтвердження факту смерті представниками окупаційної адміністрації у селі Роднікове Сімферопольського району АР Крим видано «документ» під назвою «свидетельство о смерти» серії НОМЕР_1 від 27 серпня 2024 року, за складеним актовим записом про смерть № 170249910002300897008, згідно з яким ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

V. Норми права, які підлягають застосуванню.

Згідно з положеннями п.2 ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Якщо документи про смерть особи відсутні, то державна реєстрація її смерті проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту смерті.

Відповідно до положень частини 2 статті 49 Цивільного кодексу України, актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи. А згідно з положеннями частини 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Згідно з ч.2 ст.317 ЦПК України, справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Таким чином, законодавство України передбачає державну реєстрацію факту смерті або на підставі лікарського свідоцтва про смерть, або на підставі рішення суду. При цьому видача лікарського свідоцтва про смерть заочно, тобто без встановлення лікарем факту смерті, забороняється.

Форма лікарського свідоцтва про смерть, що видається закладами охорони здоров`я або судово-медичною установою та вимоги і підстави його заповнення встановлені Інструкцією щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма №106/о), затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року №545.

Зокрема, Інструкцією серед іншого встановлено, що: лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результату розтину (пункт 2.2.); у разі, якщо смерть настала внаслідок дії зовнішніх факторів (травми, асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, отруєнь тощо), після штучного аборту, проведеного поза межами медичного закладу, смерті на виробництві, при раптовій смерті дітей першого року життя та інших осіб, які не перебували під медичним наглядом, померлих, особа яких не встановлена, а також у тих випадках, коли є підозра на насильницьку смерть, лікарське свідоцтво про смерть видається судово-медичним експертом після розтину (пункт 2.3.); забороняється видача лікарського свідоцтва про смерть заочно, без особистого встановлення лікарем факту смерті. У виняткових випадках свідоцтво про смерть може бути видано лікарем, який встановив смерть тільки на підставі огляду трупа (при відсутності ознак або підозри на насильницьку смерть) та даних медичної документації про наявність у померлого при житті хвороб, які в своєму перебігу могли призвести до настання смерті (пункт 2.4.).

Враховуючи викладене, єдиною підставою для державної реєстрації смерті в даних випадках є рішення суду про встановлення факту смерті.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території

На підтвердження факту смерті представниками окупаційної адміністрації у селі Роднікове Сімферопольського району АР Крим видано «документ» під назвою «свидетельство о смерти» серії НОМЕР_1 від 27 серпня 2024 року, за складеним актовим записом про смерть № 170249910002300897008, згідно з яким ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Територія АР Крим згідно з положеннями наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Суд зазначає, що складені окупаційною адміністрацією «документи» про смерть ОСОБА_2 не є документами в розумінні ст. 95 ЦПК України, але в сукупності з іншими доказами по справі містять інформацію про предмет доказування.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки», згідно з якими, якщо невизнання документів, виданих окупаційною владою, веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, такі документи повинні визнаватися. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Також суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені у справі «Україна проти Росії (щодо Криму)» за №20958/14 та №38334/18, в розумінні яких АР Крим є окупованою територією, а російська федерація як країна окупант здійснює ефективний контроль над цією територією, у зв`язку з чим видає юридично нікчемні «документи».

VІ. Висновки суду.

Відповідно до п.13,18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Таким чином, надані до заяви докази свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 с. Роднікове, Сімферопольського району, АР Крим, видане органами на території непідконтрольній українській владі, не створюють правових наслідків, але в той же час вони містять фактичні дані відповідно до ст.76 ЦПК України, які підтверджують вимоги заявника.

За таких обставин, аналізуючи надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви, оскільки факт того, що ОСОБА_2 помер на тимчасово окупованій території України за обставин, вказаних у заяві, підтверджено обґрунтуванням в заяві, а також наданими доказами та у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність та правдивість фактів, повідомлених заявником.

На підставі викладеного, ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», керуючись ст.263-265, 293-294, 315, 317, 354 ЦПК України,суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Прилуцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця села Бачерово Ленінського району Кримської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Роднікове Сімферопольського району Автономної Республіки Крим, Україна.

Рішення суду в частині встановлення факту смерті підлягає негайному виконанню. Оскарження не зупиняє його виконання.

Копію рішення надіслати заявнику для відома та на адресу Прилуцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - для державної реєстрації смерті особи.

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Дмитро ДАВИДЧУК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua