Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №742/4402/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2946/26

Єдиний унікальний № 742/4402/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого-судді Коваленко А.В., за участю секретаря судового засідання Риндя Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

І.Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

У серпні 2026 року позивач звертаючись до суду з позовною заявою, просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №1395-3675 від 15 травня 2024 у розмірі 5000 грн 00 коп.

Свої вимоги аргументує тим, що 15 травня 2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1395-3675 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, на підставі якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 1000 грн зі сплатою відсотків на строк 365 календарних днів, а відповідач зобов`язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору.

У зв”язку з неналежним виконанням умов договору кредиту утворилася заборгованість, що станом на 06 травня 2026 становить 6442 грн 50 коп, яку відповідач в добровільному порядку не повертає.

Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс», а саме: часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами та комісією у загальній сумі 1442 грн 50 коп за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором у розмірі 5000 грн.

Тому позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Коваленко А.В. від 07 серпня 2026 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 11 год 00 хв 28 вересня 2026.

ІІІ.Позиції сторін.

В судове засідання представник позивача не з”явився, але надав суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив та не скористався правом на надання відзиву на позовну заяву.

Зі згоди позивача, суд на підставі наявних в справі доказів, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV.Фактичні обставини встановлені судом.

15 травня 2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1395-3675 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, на підставі якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 1000 грн зі сплатою відсотків на строк 365 календарних днів, а відповідач зобов`язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.4.6 Договору, Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п.4.1 цього Договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п.4.1. цього Договору, здійснюється Кредитодавцем безпосередньо після укладення Сторонами цього Договору та надіслання Позичальнику примірнику (оригіналу) Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим Позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку Кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений Позичальником при оформленні Кредиту.

Згідно з п.4.8 Договору, базовий період складає 12 календарних днів.

Відповідно до п.4.10 кредитного договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою:

Стандартна процентна ставка становить 1,45% за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Зниженою ставкою).

Згідно з п.4.11 кредитного договору, Комісія за видачу кредиту становить 15.00 % (п`ятнадцять цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) від суми виданого Кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою).

Відповідно до п.13 кредитного договору ОСОБА_1 підписав договір електронним підписом шляхом накладення одноразового ідентифікатора (одноразовим паролем ) С7845, номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_1 (а.с.12-16).

Згідно з паспорта договору про відкриття кредитної лінії №1395-3675 від 15 травня 2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 визначено умови кредитного договору, що є невід`ємною її частиною(а.с.38)

Відповідно до квитанції №2462352988 від 15.05.2024, Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» перераховано 15.05.2024 року 1000 грн на картку НОМЕР_2 , ідентифікатор еквайра АТ КБ «ПриватБанк»(а.с.17)

Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту №1395-3675 від 15.05.2024, видача коштів за кредитним договором №1395-3675 від 15 травня 2024, позичальник ОСОБА_1 , здійснено видачу кредиту 15.05.2024 у сумі 1000 грн через платіжну систему LigPay, платіж №2462352988, маска картки НОМЕР_1 (а.с.18)

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №1395-3675 від 15 травня 2024 станом на 06.05.2026 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1395-3675 від 15.05.2024 становить 6442 грн 50 коп, з яких: 1000 грн 00 коп – заборгованість за основним боргом; 5292 грн 50 коп- заборгованість за відсотками; 150 грн 00 коп – заборгованість за комісією(а.с.19-23).

V.Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частинами 1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно пункту першого частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1395-3675 від 15.05.2024, згідно з якого товариство надало йому кредит у розмірі 1000 грн, а відповідач отримав кредит та зобов`язався його повернути відповідно до умов договору.

Відповідач в порушення вимог кредитного договору не здійснив своєчасну сплату визначених кредитним договором платежів, в результаті чого виникла заборгованість за тілом кредиту у сумі 1000 грн 00 коп, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо вимоги про стягнення процентів за користування коштами.

Відповідно до п.4.10 кредитного договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою:

Стандартна процентна ставка становить 1,45% за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Зниженою ставкою).

Відповідачу надано позику у розмірі 1000 грн, зі сплатою процентів за користуванням кредитом 1,45% у день, на строк 365 днів.

Таким чином, суд констатує, що Позикодавець мав право нараховувати проценти за користування позикою протягом 365 днів з часу надання позики.

Згідно з ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Зміни до вказаної статті набули чинності з 22.12.2023 відповідно до Закону України № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Враховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набирає чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір було укладено 15.05.2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п`ята ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 1,45% в день суперечить чинному законодавству.

Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами у сумі 3650 грн виходячи з розрахунку (1000 грн 00 коп(тіло кредиту) х1 %х365(днів користування кредитними коштами )

Щодо вимог про стягнення комісії.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Згідно з п.4.11 кредитного договору, Комісія за видачу кредиту становить 15.00 % (п`ятнадцять цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) від суми виданого Кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою).

Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 150 грн 00 коп, а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією у розмірі 150 грн 00 коп.

Висновок суду за результатами розгляду справи.

Враховуючи, що позивачем надані належні та допустимі докази, які свідчать про надання кредиту відповідачу та невиконання останнім обов`язку щодо виконання умов договору про повернення кредитних коштів, та ненадання відповідачем належних та допустимих доказів щодо спростування доводів позивача, суд приходить до висновку про задоволення позову частково, а саме стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 4800 грн 00 коп, з яких: 1000 грн 00 коп – заборгованість за основним боргом; 3650 грн 00 коп- заборгованість за відсотками; 150 грн 00 коп – заборгованість за комісією.

VІ.Розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог ч.1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 2555 грн 52 коп, виходячи з розрахунку (96 % (задоволено позовні вимоги)х2662 грн 40 коп) в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору при подачі позовної заяви до суду.

Керуючись вищевикладеним, на підставі ст.12, 13, 81, 258-259, 263, 264, 265, 280-281,352, 354, 355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, розташованого за адресою: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, заборгованість за кредитним договором 1395-3675 від 15 травня 2024 у сумі 4800 (чотири тисячі вісімсот) грн 00 коп, з яких: 1000 грн 00 коп – заборгованість за основним боргом; 3650 грн 00 коп- заборгованість за відсотками; 150 грн 00 коп – заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, розташованого за адресою: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, 2555 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн 52 коп в рахунок відшкодування коштів сплачених за судовий збір при подачі позовної заяви.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО