Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №278/3140/26 — Пулинський районний суд Житомирської області

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 278/3140/26

Провадження № 2/292/559/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року с-ще Пулини

Пулинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Лотуги В. Ф., при секретарі судового засідання Володіній В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

05 серпня 2026 року до суду за підсудністю з Житомирського районного суду Житомирської області надійшла цивільна справа за позовом АТ "Перший український міжнародний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 30054,61 грн та судового збору у сумі 2662,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.09.2021 між АТ "Перший український міжнародний банк" (надалі АТ "ПУМБ") та відповідачем укладено кредитний договір №40019742291, за умовами якого ОСОБА_1 видано кредит в сумі 38441 грн.

Відповідач не виконує свої кредитні зобов"язання належним чином, в результаті чого станом на 29.04.2026 має заборгованість в розмірі 30054,61 грн, з яких: 30042,93 грн - заборгованість за кредитом, 11,68 грн - заборгованість за процентами.

Ухвалою суду від 06.08.2026 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

14.09.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що не погоджуються із позовною заявою та вважають її безпідставною, оскільки відсутні докази видачі коштів. На підтвердження виконання зобов`язань за кредитним договором позивач надав платіжну інструкцію TR.52221545.11172.359 від 16.09.2021, яка не є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні". У матеріалах справи відсутня виписка по картковому рахунку, яка б підтверджувала рух коштів та те, що відповідач користувався кредитними коштами на власний розсуд. Надані позивачем розрахунки є документом, що створений самим позивачем, а тому інформація, зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач. Належного жодного доказу виконання первинними кредиторами обов`язку щодо видачі кредитних коштів позивачем не доведено, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Також, у виписці по рахунку вказані платежі, які не відображені у розрахунку заборгованості: 11.10.2021 на суму 1600 грн, 08.11.2021 на суму 1700 грн, 13.12.2021 на суму 1700 грн, 14.01.2022 на суму 1600 грн, 10.02.2022 на суму 1600 грн, 07.07.2022 на суму 200 грн. На підставі наведеного, просить відмовити в задоволенні позовної заяви.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить розглянути справу за відсутності представника банку.

Відповідач та його представник у судове засідання не з"явилися, про місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, останній надав суду письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити без їх участі. Позовні вимоги не визнають з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

З викладених обставин суд вирішує справу у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 279 ЦПК України, з повідомленням сторін, за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

16 вересня 2021 року між АТ "ПУМБ" та ОСОБА_1 підписано заяву №40019742291 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в якій відповідач зазначив, що підписанням цієї заяви підтверджує прийняття публічної пропозиції банку на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, що розміщені на сайті АТ "ПУМБ": pumb.ua, в повному обсязі з врахуванням умов надання всіх послуг як обраних безпосередньо при прийнятті цього договору, так і послуг, що можуть бути в процесі обслуговування.

Відповідно до заяви та паспорта споживчого кредиту, ОСОБА_1 надано споживчий кредит на загальні споживчі цілі в сумі 38441 грн, в т.ч. з метою оплати товару 37942 грн, для сплати разової комісії 499 грн, строком 24 місяці, процентна ставка 0,01% річних, реальна річна процентна ставка - 1,2762%, загальні витрати за кредитом - 3,88 грн, загальна вартість кредиту - 38444,88 грн. Відкрито поточний рахунок у національній валюті № НОМЕР_1 .

Згідно платіжної інструкції №TR.52221545.11172.359 від 16 вересня 2021 року, ОСОБА_1 16.09.2021 перераховано кошти в сумі 38441,00 грн, призначення платежу: надання кредитних коштів за договором №40019742291 від 16.09.2021 за позикою ОСОБА_1 .

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №40019742291 від 16.09.2021, станом на 29.04.2026 ОСОБА_1 має заборгованість перед АТ "ПУМБ" в розмірі 30054,61 грн, з яких: 30042,93 грн - заборгованість за сумою кредиту, 11,68 грн - заборгованість за процентами.

Із виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за період з 16.09.2021 по 29.04.2026 вбачається, що 16.09.2021 відповідачу надано кредит в сумі 38441 грн, які він повністю не повернув.

30.04.2026 ОСОБА_1 банком направлено письмову вимогу (повідомлення) про те, що у зв"язку з невиконанням своїх зобов"язань за кредитним договором виникла заборгованість по кредиту станом на 29.04.2026 в розмірі 30054,61 грн, а тому вимагають виконати взяті на себе зобов"язання протягом 30 днів з моменту отримання цього листа.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦПК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1-3 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов"язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З положень ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно із ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 3 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Судом встановлено, що договір між сторонами укладений в письмовій формі та досягнуто всіх істотних умов щодо наданого кредиту, а саме - строку кредитування, процентної ставки, розміру кредиту та інше.

Твердження представника відповідача про те, що відсутні докази видачі відповідачу коштів, оскільки на підтвердження виконання зобов`язань за кредитним договором позивач надав лише платіжну інструкцію TR.52221545.11172.359 від 16.09.2021, є безпідставними.

За приписами ч. 1 ст. 1046 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України кредитний договір є укладеним з моменту передання грошей. Саме в обов`язок позивача входить довести не лише факт підписання договору, а і факт передачі грошей.

Аналогічні за змістом правові висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 в справі № 6-1967цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 в справі № 464/3790/16-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.10.2020 в справі №194/1126/18.

Відповідно до пункту 1.3. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов`язкові для виконання ними.

Згідно пункту 1.13 вказаної Інструкції, під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді. Ця Інструкція встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів: меморіального ордера; платіжного доручення; платіжної вимоги-доручення; платіжної вимоги; розрахункового чека; інкасового доручення (розпорядження). За однотипними операціями банки можуть складати зведені меморіальні ордери відповідно до вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку з організації операційної діяльності в банках України, і внутрішніх процедур банку.

Доказами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно норм ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Таким чином, належним та достовірним доказом проведення безготівкового розрахунку є відповідний платіжний документ, передбачений положеннями Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, заповнений відповідно до вимог цього нормативного документу, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", та який містить відповідні відмітки про виконання цього платіжного документа банком платника.

Верховний Суд в постанові від 17.12.2021 по справі № 278/2177/15-ц зробив висновок, що заборгованість за кредитом має доводитись первинними касовими документами, наприклад виписками за картковими рахунками за кредитним договором.

Так, позивачем на підтвердження факту перерахування відповідачу суми кредиту, надано крім платіжної інструкції TR.52221545.11172.359 від 16.09.2021, виписку з особового рахунку ОСОБА_1 за період з 16.09.2021 по 29.04.2026, з якої вбачається, що 16.09.2021 відповідачу надано кредит в сумі 38441 грн.

Також, представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначає, що вматеріалах справи відсутня виписка по картковому рахунку, яка б підтверджувала рух коштів та те, що відповідач користувався кредитними коштами на власний розсуд.

Однак, в подальшому представник відповідача вказує, що у виписці по рахунку вказані платежі, які не відображені у розрахунку заборгованості: 11.10.2021 на суму 1600 грн, 08.11.2021 на суму 1700 грн, 13.12.2021 на суму 1700 грн, 14.01.2022 на суму 1600 грн, 10.02.2022 на суму 1600 грн, 07.07.2022 на суму 200 грн.

Розрахунок підкріплений виписками з особових рахунків боржника, меморіальними ордерами, касовими чи платіжними документами, які підтверджують факт видачі кредиту та внесення поточних платежів є належним доказом наявної заборгованості.

На підтвердження правильності складеного розрахунку, позивачем надано виписку по картковому рахунку відповідача, з якої вбачається факт користування ОСОБА_1 банківською карткою, кредитними коштами, рух коштів по карті та наявність заборгованості.

У розрахунку заборгованості за сумою кредиту вказано, що зазначені суми сплачених відповідачем коштів були зараховані в рахунок погашення заборгованості суми (тіла) кредиту 17 числа жовтня, листопада, грудня 2021 року, січня, лютого, червня та липня 2022 року (графа 4 розрахунку).

Отже, судом встановлено, що АТ "ПУМБ" свої зобов"язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме - відповідачу надано кредит в розмірі 38441 грн.

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що відповідач в повному обсязі не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка становить 30054,61 грн, з них: за кредитом - 30042,93 грн, за відсотками - 11,68 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов"язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Оскільки ОСОБА_1 не виконав умови кредитного договору та не сплатив заборгованість в добровільному порядку, суд вважає стягнути з нього на користь позивача примусово заборгованість в сумі 30054 грн 61 коп.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір сплачений позивачем у розмірі 2662 грн 40 коп., покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Задовольнити позов Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, р/р НОМЕР_3 , МФО 334851, код ЄДРПОУ - 14282829, отримувач: АТ "ПУМБ") заборгованість у розмірі 30054 (тридцять тисяч п"ятдесят чотри) грн 61 (шістдесят одна) коп. та судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят два) грн 40 (сорок) коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк", знаходиться за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ - 14282829.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Суддя В. Ф. Лотуга