Суд: Ружинський районний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 28 вересня 2026 р.
Справа: №291/928/26
Суддя: Гарбарук І. М.
Справа № 291/928/26
Провадження №2/291/808/26
РІШЕННЯ
іменем України
(заочне)
29 вересня 2026 року селище Ружин
Ружинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді – Гарбарук І.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження (за наявними матеріалами справи без виклику сторін у судове засідання) в залі суду в с-щі Ружин цивільну справу № 291/928/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,
ВСТАНОВИВ:
Позиція позивача
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів. Позивачка вказує, що рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 04.10.2017 ухвалено стягувати з щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 1 000,00 грн, щомісячно, до досягнення донькою повноліття. Вказує, що оскільки на даний час змінився мінімальний розмір аліментів на дитину, а також зауважує на тому, що відповідач має достатній заробіток, оскільки проходить військову службу у військовій частині, просить змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з відповідача 1/3 частку від усіх видів заробітку (доходів), щомісячно та до досягнення донькою повноліття.
Позиція відповідача
Відповідач був належним чином повідомлений про надходження позову та відкриття провадження у справі, однак відзиву на позов не подав.
Процесуальні дії у справі
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2026 головуючим суддею по справі визначено суддю Гарбарук І.М.
27.08.2026 отримано інформацію №02-28/4715 з Ружинської селищної ради щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
Ухвалою суду від 27.08.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно ч.8 ст. 128, п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України відповідачу направлено ухвалу про відкриття провадження у справі, позовну заяву з додатками до неї та роз`яснено його право подати відзив на позовну заяву і всі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Також, до суду не надходило клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Згідно електронного сайту Ружинського районного суду Житомирської області користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин, інформацію про призначені судові засідання.
Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.
Щодо заочного розгляду справи
Частиною першою статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про судовий розгляд, але не подав відзиву на позов, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що на підставі рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 04 жовтня 2017 року у справі №291/1013/17 з ОСОБА_2 стягуються на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі у розмірі 1 000,00 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.09.2017 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 6-7).
Позивач вказує, що на даний час змінився мінімальний розмір аліментів на дитину, розмір аліментів, який був встановлений рішенням 2017 року у твердій сумі в розмірі 1 000,00 грн значно зменшився, відповідач добровільно розмір аліментів індексувати не має бажання, додаткових виплат на доньку не здійснює, а також зауважує на тому, що відповідач має стабільне грошове забезпечення, оскільки проходить військову службу у військовій частині.
Норми права, що регулюють спірні правовідносини
Відтак, між сторонами виникли правовідносини щодо утримання неповнолітньої дитини, які регулюються главою 15 розділу ІІІ Сімейного Кодексу України.
Вирішуючи питання про зміну розміру та способу стягнення аліментів, які зобов`язаний сплачувати відповідач на користь позивача, суд виходить з таких мотивів та положень закону.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч.1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно ч. 3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Крім того, слід зазначити, що розмір стягнутих за рішенням суду аліментів не є незмінним та у випадку виникнення відповідних підстав може змінюватись. Прийняття Закону «Про внесення змін щодо мінімального розміру аліментів» спрямоване на посилення захисту права дитини на належне утримання, а тому є підставою для зміни розміру стягнутих з відповідача аліментів.
Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч.5 ст.183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно з ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України).
Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Позиція суду
Таким чином, з дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що від шлюбу у сторін є неповнолітня донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з відповідача стягуються аліменти в твердій грошовій сумі 1 000,00 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, однак на даний час змінився мінімальний розмір аліментів на дитину, а відтак, позивачка змушена звернутися до суду із вказаним позовом.
Частина перша статті 182 СК України зобов`язує суд проаналізувати ряд обставин під час визначення розміру аліментів, з приводу чого суд зазначає таке.
Матеріали справи не містять доказів про матеріальний стан та здоров`я дитини. Враховуючи, що дитина проживає разом з матір`ю, тягар доказування цих обставин покладений саме на позивача. Враховуючи відсутні доказів протилежного, суд вважає, що матеріальний стан та здоров`я дитини є задовільними.
Відповідач є працездатною особою, не надав належних та допустимих доказів щодо заборони працювати у зв`язку із захворюванням, на його утримані немає інших неповнолітніх чи малолітній дітей.
Позивач також не довела суду наявність у відповідача на праві власності, володіння та/або користування майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.
Окрім того позивач не довела суду наявність витрат відповідача, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Інших обставин, що мають істотне значення та мають враховуватися під час присудження аліментів, суд не вбачає.
Проаналізувавши всі наявні в матеріалах справи докази, врахувавши обставини, передбачені частиною першою статті 182 СК України, а також зважаючи на закріплені у частині дев`ятій статті 7 СК України принципи справедливості, добросовісності та розумності, якими врегульовані сімейні відносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, та з відповідача на користь позивача слід щомісячно стягувати аліменти в частці у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу набрання рішенням суду про зміну розміру та способу стягнення аліментів законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Такий розмір аліментів, на переконання суду, буде достатнім для належного утримання дитини, її фізичному та духовному розвитку, а у разі виникнення особливих обставин виховання дитини, позивач не позбавлена змоги звернутися до суду із позовом про стягнення додаткових витрат на дитину (стаття 185 СК України).
Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі зміни розміру аліментів аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання рішенням суду законної сили.
Крім того, з відповідача підлягає стягненню на користь держави 1 331,20 грн. судового збору, оскільки позивач при зверненні до суду була звільнена від сплати такого на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у матеріалах справи відсутні відомості про наявність у відповідача пільг по сплаті судового збору, які передбачені п.п. 8, 9, 10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 81, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, задовольнити частково.
Змінити розмір та спосіб стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлені рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 04 жовтня 2017 року у справі №291/1013/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі однієї чверті усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в дохід державного бюджету 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 .
Повне рішення суду
складено 29.09.2026.
Суддя Ружинського районного суду
Житомирської області І.М.Гарбарук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua