Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №740/3356/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/3356/26

Провадження № 2/740/2489/26

Р І Ш Е Н Н Я

з а о ч н е

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Карпуся І.М.,

із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» звернулося до суду із позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 512701805 від 20.03.2024 у сумі 24352,50 грн., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. та 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову зазначено, що 20.03.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №512701805 у формі електронного документа з використанням електронного підпису позичальника на суму 2500 грн. В подальшому відповідачка збільшила суму кредиту до 5200 грн.

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, в той час як відповідачка зобов`язання не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість.

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу № 28/1118-01 (з додатковими угодами), згідно з яким до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за договором №512701805.

28.05.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №28/0525-01, відповідно до якого до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 512701805.

16.07.2025 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач уклали договір факторингу №16/07/25-Е, відповідно до якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 512701805 у розмірі 26952,50 грн., з яких: 5200 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 19152,50 грн. – заборгованість за відсотками за користування кредитом, 2600 грн. – заборгованість за штрафними санкціями.

Позовні вимоги щодо стягнення штрафних санкцій позивачем у дані справі не заявляються.

Ухвалою судді 26.06.2026 провадження у справі відкрито, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Представник позивача у позові просив про розгляд справи без їх участі.

Відповідачка про дату, час та місце розгляду справи сповіщена шляхом вручення судової повістки особисто за допомогою засобів поштового зв`язку, згідно з п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Причини неявки в судове засідання не повідомила, заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подала.

Ураховуючи, що відповідачка згідно із ст. 128 ЦПК України повідомлена, відзив не подала, причини неявки в судове засідання не повідомила, суд відповідно до ст.280, 281 ЦПК України розглядає справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення з урахуванням того, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини, і дійшов наступного висновку.

20.03.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 512701805, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 5200 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплачувати проценти, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит.

Пунктом 3.1. договору визначено, що позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий транш у рамках кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду складає 30 днів від дати отримання Позичальником першого траншу.

Відповідно до п. 3.2. договору сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань, строк оплати яких настав, за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Згідно п. 3.3 договору для здійснення першої пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів Дисконтного періоду проценти у сумі 1725 грн. та нараховану комісію за надання кредиту у розмірі 231,25 грн.

Рекомендована дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими траншами, дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 19.04.2024, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу Позичальником.

Згідно п. 8.3 на момент укладення цього договору та отримання першого траншу, базова процентна ставка складає 2,5% в день від суми залишку кредиту.

Невід`ємною частиною цього договору є правила та паспорт споживчого кредиту, які надані позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua (пункт 14.1 договору).

Вказаний договір підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «VQGY».

Також відповідачкою підписано паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору № 512701805 від 20.03.2024, у якому визначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту тощо.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Отже, кредитний договір між сторонами був укладений в електронній формі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Докази на підтвердження недійсності вищезазначеного кредитного договору відсутні.

ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало кредит загальною сумою 5200 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на банківський рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що підтверджується копіями платіжних доручень від 20.03.2024, 23.03.2024 та інформацією, наданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали суду від 26.06.2026.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, проведеного первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», відповідачка свої зобов`язання щодо оплати нарахованих відсотків за користування кредитом і повернення тіла кредиту не виконала, у зв`язку з чим станом на 21.05.2024 сума заборгованості склала 15642,50 грн., з яких: 5200 грн. – тіло кредиту; 7842,50 грн. - сума заборгованості за відсотками, 2600 грн. – неустойка.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст.1077 ЦК України зазначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

28.11.2018 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (фактор) та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 1.4. вказаного договору «борг» - означає суми грошових коштів, належні до сплати клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які інші суми, що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов`язальної сили.

Згідно із пунктом 1.3. даного договору право вимоги - всі права клієнта за кредитними договорами, у тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.

Відповідно до пункту 1.2. вказаного договору перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме, реєстрах прав вимоги.

Розділом 2 даного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги.

Так, згідно із пунктом 4.1. договору право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників у повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.

Крім того, пунктом 8.2. цього договору визначено, що строк його дії починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 8.1. цього договору, та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

28.11.2019 між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (клієнт) було укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди, що строк дії цього договору починає перебіг у момент, визначений у пункті 8.1. цього договору та закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

31.12.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (клієнт) було укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою викладено текст договору в новій редакції, та, зокрема, в пункті 4.1. договору визначено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідно реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.

Вказаною угодою було продовжено строк дії договору до 31.12.2021, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

31.11.2021 до даного договору факторингу було укладено додаткову угоду № 27, 31.12.2022 року – додаткову угоду № 31, а 31.12.2023 – додаткову угоду № 32.

Згідно з копією Реєстру прав вимоги № 285 від 21.05.2024, який підписаний сторонами договору факторингу, ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до відповідачки за договором № 512701805 в розмірі 15642 грн. 50 коп.

Згідно розрахунку заборгованості, проведеного ТОВ «Таліон Плюс», у період з 22.05.2024 до 16.08.2024 ТОВ «Таліон Плюс» продовжило нарахування процентів відповідачці, згідно умов кредитного договору, внаслідок чого станом на 28.05.2025 заборгованість ОСОБА_1 за договором № 512701805 склала 26952,50 грн., з яких: 5200 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 19152,50 грн. – заборгованість за процентами, 2600 грн. – штрафні санкції.

28.05.2025 між ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) укладено договір факторингу № 28/0525-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з копією Реєстру прав вимоги №2 від 28.05.2025 до ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» перейшло права вимоги до відповідачки у розмірі 26952,50 грн.

16.07.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (фактор) та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» (клієнт) укладено договір факторингу № 16/07/25-Е, за умовами якого фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно із додатком № 1 та є невід`ємною частиною договору.

Як вбачається з копії витягу з реєстру боржників від 16.07.2025 до договору факторингу №16/07/25-Е, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №512701805 на суму 26952,50 грн., з яких: 5200 грн. – заборгованість за основною сумою боргу, 19152,50 грн. – заборгованість по відсотках, 2600 грн. – штрафні санкції.

Станом на 18.03.2026 заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем не погашена і складає 26952,50 грн., що підтверджено випискою з особового рахунку за кредитним договором №512701805.

Водночас, позивачем не заявлено вимоги про стягнення з відповідачки штрафних санкцій.

Судом ураховується, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачка не надала суду у встановленому порядку заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву на позов, доказів щодо обставин, які ураховуються при визначенні розміру суми заборгованості, у зв`язку з чим несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням цих процесуальних дій, в даному випадку - ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, проте не погоджується із нарахованою позивачем сумою заборгованості за договором з наступних підстав.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 № 3498-ХІ (далі – Закон № 3498-ХІ), відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Зазначений Закон № 3498-ХІ набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ХІ, установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону

№ 3498-ІХ встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи те, що кредитний договір було укладено 20.03.2024, тобто після набрання чинності Законом № 3498-IX, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 2,5 %, є нікчемною в силу положень частини п`ятої статті 8 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином для нарахування процентів за користування відповідачкою кредитними коштами, слід застосувати максимальну денну процентну ставку в розмірі 1%.

Як вбачається з розрахунків заборгованості, первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» здійснено нарахування процентів за період з 20.03.2024 по 16.08.2024, тобто протягом 150 днів.

Зобов`язання за основною сумою боргу за кредитним договором складає 5200 грн., строк нарахування процентів - 150 днів, тому сума заборгованості за відсотками, нарахованими за вказаний період становить 7800 грн. (5200 грн. х 1 % х 150 днів).

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «ЕЙС» - у розмірі 13000 грн., з яких: 5200 грн. – заборгованість за тілом кредиту та 7800 грн. – заборгованість за відсотками.

Щодо стягнення судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Судом встановлено, що позивачем 20.01.2026 укладено договір про надання правової допомоги №20/01/26-01 з адвокатським об`єднанням «Тимошенко та партнери» та Додаткову угоду № 25771229132 від 21.01.2026.

Відповідно до акта прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026, адвокатське бюро надало позивачу правничу допомогу по справі про стягнення заборгованості за кредитом з ОСОБА_1 вартістю 7000 грн.

Частиною 1 та пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 53,38% (13000 : 24352,50 х 100), з урахуванням частини 1 та п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: з оплати судового збору – у розмірі 1421,19 грн. (2662,4 х 53,38 %) та витрати на професійну правничу допомогу - у розмірі 3736,60 грн. (7000 х 53,38 %).

Керуючись ст. 12, 81, 89, 133, 141, 263-265, 279-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», юридична адреса: м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956, заборгованість за кредитним договором № 512701805 від 20.03.2024 у розмірі 13000 грн., 3736 грн. 60 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 1421 грн. 19 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього стягнути з неї 18 157 (вісімнадцять тисяч сто п`ятдесят сім) грн. 79 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, - протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.М. Карпусь