Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №750/9679/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/9679/26

Провадження № 2/750/4619/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді Кузюри М.М.,

секретар Сіра П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

встановив:

У вересні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить розірвати шлюб між сторонами, зареєстрований 21.10.2016 Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову й до досягнення дитиною повноліття.

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Кузюра М.М. ухвалою від 08.09.2026 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі, яку призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 29.09.2026.

Позивач у судове засідання не з`явилася, через Електронний суд представник позивача подала заяву, у якій зазначила, що позов позивач підтримує та просить провести розгляд справи без її участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, через систему Електронний суд представник відповідача подав заяву, складену зі слів відповідача, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_2 щодо суті спору покладається на розсуд суду, щодо розміру аліментів, які просить позивачка, не заперечує, однак не погоджується з обґрунтуванням позовних вимог щодо несплати ним аліментів на доньку, оскільки відсутнє відповідне судове рішення про стягнення з нього аліментів. Зазначає, що протягом 3-х років на картковий рахунок перераховував грошові кошти позивачці, однак доказів цього суду не надає. Крім того, відповідач зазначає про те, що перебуває у лавах Збройних сил України, що підтверджується копією довідки № 851 від 15.09.2026, відповідно до якої старший солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за контрактом у Центрі забезпечення Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України. Зі змісту заяви вбачається, що відповідач обізнаний із приписами п. 2 ч. 1 ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України та не наполягає на зупиненні провадження у справі.

На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Сторони зареєстрували шлюб 21.10.2016, актовий запис № 1889 (а.с. 9).

Від цього шлюбу сторони мають неповнолітню доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10), яка зареєстрована і проживає з позивачкою (а.с. 8).

Подружні відносини сторони припинили, разом не проживають та спільне господарство не ведуть, подальше збереження шлюбу позивач уважає неможливим, оскільки це суперечить її інтересам.

Згідно з частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до частини третьої статті 56 Сімейного кодексу України кожен має право припинити шлюбні відносини.

Згідно статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За таких умов, суд уважає, що подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.

Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За приписами частин першої та другої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з частиною першою статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з частиною першою статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Ураховуючи вимоги закону, обов`язок відповідача утримувати неповнолітню дитину, суд уважає за можливе стягнути аліменти з ОСОБА_2 на користь позивача на утримання неповнолітньої доньки у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову й до досягнення дитиною повноліття.

Оскільки позивачем не порушується питання про відшкодування понесених нею витрат на сплату судового збору, враховуючи принцип диспозитивності, сплачений судовий збір за позовну вимогу про розірвання шлюбу слід залишити за позивачем.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за подачу позову про стягнення аліментів, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави належить стягнути 1331,00 грн за позовну вимогу про стягнення аліментів.

Керуючись ст. ст. 2, 10-13, 81, 258, 259, 263-265, 273, 279, 280-283, 354, 355 ЦПК України, ч. 3 ст. 105, ст. ст. 110-112 Сімейного кодексу України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21.10.2016 Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, актовий запис № 1889.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 04.09.2026 до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1331 грн 20 коп. судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Суддя Микола КУЗЮРА