Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №731/492/26 — Варвинський районний суд Чернігівської області

Суд: Варвинський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №731/492/26

Суддя: Савенко А. І.

Справа №731/492/26

Провадження №3/731/104/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року с-ще Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

судді Савенка А.І.,

за участю секретаря Леоненко Г.В.,

розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, який надійшов з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Ясениця Турківського району Львівської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , місце служби: військова частина НОМЕР_2 , із середньою освітою, неодруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, одна з яких - дитина з інвалідністю, не має статусу особи з інвалідністю, не має статусу учасника бойових дій, до адміністративної відповідальності протягом року не притягався,

за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

29 серпня 2026 року, близько 10 год. 30 хв., перебуваючи на території підрозділу військової частини НОМЕР_2 , в АДРЕСА_2 , військовослужбовець ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби в нетверезому стані (в стані алкогольного сп`яніння) в умовах особливого періоду, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Особа, щодо якої складено протокол, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, у якій свою вину у вчиненні адміністративного порушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у вчиненому (а.с. 25). У заяві просив не застосовувати до нього суворе стягнення у зв`язку з його скрутним матеріальним становищем, пов`язаним з наявністю на його утриманні двох неповнолітніх дітей, одна з яких є дитиною з інвалідністю.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 172-20 КУпАП адміністративна відповідальність настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинені особою в умовах особливого періоду. Санкція ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період – це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової), або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації, чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України № 64/2022 введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Дію воєнного стану було продовжено, зокрема, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22 травня 2022 року строком на 90 діб, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15 серпня 2022 року строком на 90 діб, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16 листопада 2022 року строком на 90 діб, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 11 лютого 2023 року строком на 90 діб, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 02 травня 2023 року № 3057-ІХ строком на 90 діб, тобто до 18 серпня 2023 року, Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 451/2023 від 26 липня 2023 року строком на 90 діб, тобто до 15 листопада 2023 року; Законом України від 08 листопада 2023 року № 3429-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 734/2023 від 06 листопада 2023 року строком на 90 діб, тобто до 14 лютого 2024 року; Законом України від 06 лютого 2024 року № 3564-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 49/2024 від 05 лютого 2024 року строком на 90 діб, Законом України від 08 травня 2024 року № 11234-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 271/2024 від 06 травня 2024 року строком на 90 діб, Законом України від 23 липня 2024 року № 3891-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 469/2024 від 23 липня 2024 року строком на 90 діб, Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4024-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 740/2024 від 28 жовтня 2024 року строком на 90 діб, Законом України від 15 січня 2025 року № 4220-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 січня 2025 № 26/2025 строком на 90 діб; Законом України від 16 квітня 2025 року №4356-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15 квітня 2025 №235/2025 строком на 90 діб; Законом України від 15 липня 2025 року № 4524-IX Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 липня 2025 року № 478/2025 строком на 90 діб; Законом України від 21 жовтня 2025 року №4643-IX Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 20 жовтня 2025 року № 793/2025 строком на 90 діб, Законом України від 14 січня 2026 року №4757-IX Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строком на 90 діб, Законом України від 28 квітня 2026 року №4857-IX Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строком на 90 діб, Законом України від 14 липня 2026 року №4928-IX Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строком на 90 діб, тобто до 31 жовтня 2026 року.

Положеннями статей 17, 65, 68 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України.

Відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-ХІV від 24 березня 1999 року, кожний військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Згідно з вимогами п. п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби, зокрема, на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, підтверджуються такими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЧНГ № 268 від 29 серпня 2026 року (а.с. 3), що підтверджує особу військовослужбовця, час, місце, обставини вчинення адміністративного правопорушення;

- роздруківкою проведеного тестування з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння № 00000016 з результатом 0,872 проміле (а.с. 4), із яким ознайомлений ОСОБА_1 , про що він поставив свій підпис у роздруківці;

- актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з результатом 0,872 проміле (а.с. 5);

- копіями свідоцтва, сертифіката та декларації на прилад газоаналізатор АлКонт U8300 (а.с. 9, 10);

- копією військового квитка ОСОБА_1 (а.с. 6);

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 7, 8);

- витягом з наказу про призначення посадових осіб зонального відділу, уповноважених складати протоколи про військові адміністративні правопорушення (а.с. 15-16).

Таким чином, об`єктивно оцінивши наявні докази по справі у їх сукупності та взаємозв`язку, беручи до уваги факт визнання ОСОБА_1 винуватості у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про доведеність вини останнього у вчиненні правопорушення, що полягає у виконанні обов`язків військової служби на військовому об`єкті в нетверезому стані, в умовах особливого періоду, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , є щире розкаяння винного.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обираючи вид та міру адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, враховуючи особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема те, що раніше він не притягався до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення, обставину, що пом`якшує покарання – щире розкаяння у вчиненому, відсутність обставин, що обтяжують покарання, вважаю за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у виді штрафу в мінімальному розмірі, що буде необхідним та достатнім для його виправлення, а також буде підставою для запобігання вчиненню нових аналогічних правопорушень.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.

Щодо скрутного матеріального становища особи, яка притягається до відповідальності, та значного розміру штрафу, визначеного санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до положень статей 301, 304 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом. Питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Так само і відповідно до ч. 4 ст. 53 КК України з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем та утримує двох неповнолітніх дітей, одна з яких є дитиною з інвалідністю, що підтверджується матеріалами справи про адміністративні правопорушення (а.с. 26-29), суд доходить до висновку, що у нього існують обставини, які ускладнюють виконання постанови в частині сплати штрафу одним платежем, а тому існує необхідність відстрочити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у зв`язку з його скрутним матеріальним становищем строком на 3 місяці.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Керуючись ч. 3 ст. 172-20, ст.ст. 284, 301, 303, 304 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Відстрочити ОСОБА_1 виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення № 731/492/26 (провадження № 3/731/104/26) від 29 вересня 2026 року в частині накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, на 3 (три) місяці, з виплатою штрафу шляхом щомісячних платежів, по 5 666 (п`ять тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 67 копійок до останнього числа кожного місяця включно, починаючи з жовтня 2026 року, тобто до 31 грудня 2026 року.

Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Варвинський районний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Суддя А.І. Савенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua