Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №729/1540/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/1540/26

1-кс/729/96/26

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2026 р. слідчий суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , слідчої ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бобровиця клопотання слідчої слідчого відділення відділення поліції № 2 (м. Бобровиця) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ніжинської окружної прокуратури Чернігівської області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Бобровиця Бобровицького району Чернігівської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 194-1, ч. 1 ст. 129 КК України, –

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло клопотання слідчої слідчого відділення відділення поліції № 2 (м. Бобровиця) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ніжинської окружної прокуратури Чернігівської області ОСОБА_4 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.10.2026, з визначенням застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділенням відділення поліції № 2 (м. Бобровиця) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні № 12026270400000095 від 06.06.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 194-1, ч. 1 ст. 129 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Ніжинською окружною прокуратурою Чернігівської області.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.05.2026 близько 10 год. 00 хв., більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 , перебуваючи поряд із приміщенням СК «Оранта», що знаходиться за адресою Чернігівська область Ніжинський район м. Бобровиця вул. Незалежності, 31, у ході раптово виниклого конфлікту, діючи умисно, з мотиву раптово виниклих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , цеглиною, яку знайшов поряд із пішохідною доріжкою, шляхом її кидання, завдав останній одного удару в область правої ліктьової кістки.

Унаслідок вказаних дій ОСОБА_7 отримала тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому середньої третини правої ліктьової кістки без зміщення із забоєм м`яких тканин правого передпліччя, яке за ознакою тривалості розладу здоров`я на строк більше ніж 21 добу відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

26.08.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що о 04 год. 36 хв. 23.08.2026 ОСОБА_6 , перебуваючи біля діючої комплектної трансформаторної підстанції, призначеної для розподілу електричної енергії, підключеної до Об`єднаної енергетичної системи України та розташованої біля будинку № 33-Б по вул. Ярославській у м. Бобровиця Чернігівської області, яка перебуває у володінні АТ «Чернігівобленерго», достовірно знаючи, що вказана комплектна трансформаторна підстанція є об`єктом електроенергетики, діючи умисно, з метою пошкодження вказаного об`єкта, попередньо розливши на його поверхню легкозаймисту речовину, за допомогою стороннього джерела запалювання, здійснив її підпал.

Унаслідок цього відбулося займання та пошкодження комплектної трансформаторної підстанції, було порушено її нормальну роботу, що призвело до переривання електропостачання споживачів та порушення функціонування електричної мережі на відповідній ділянці.

16.09.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194-1 КК України.

Крім того, близько 16 год. 30 хв. 30.08.2026 ОСОБА_6 , знаходячись неподалік будинку АДРЕСА_2 , з мотиву особистих неприязних відносин із ОСОБА_8 , діючи умисно, висловив на адресу останньої погрозу вбивством, яку вона сприйняла як реальну та дійсну, оскільки свою погрозу ОСОБА_6 супроводжував демонстрацією металевого предмета, схожого на заточку, та наближався до потерпілої, здійснюючи рухи, що імітували нанесення удару металевим предметом.

21.09.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.

22.09.2026 вказані епізоди кримінально протиправної діяльності ОСОБА_6 об`єднано в одне кримінальне провадження.

Як зазначено у клопотанні, обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 194-1, ч. 1 ст. 129 КК України, підтверджуються зібраними під час досудового розслідування доказами.

Зокрема, заявою потерпілої ОСОБА_7 та протоколом її допиту, відповідно до яких 21.05.2026 ОСОБА_6 , перебуваючи по вул. Незалежності у м. Бобровиця поблизу магазину «Крамничка», кинув у неї цеглину, внаслідок чого вона отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому правої ліктьової кістки.

Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 77 у ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої ліктьової кістки без зміщення із забоєм м`яких тканин правого передпліччя, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров`я на строк більше ніж 21 добу.

Механізм спричинення тілесних ушкоджень також зафіксований під час проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_7 .

Свідок ОСОБА_9 під час допиту повідомила, що 21.05.2026 близько 09 год. 50 хв., перебуваючи біля магазину «Крамничка», бачила конфлікт між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , під час якого останній взяв цеглину та кинув її у ОСОБА_7 , яка прикрила обличчя рукою, внаслідок чого цеглина влучила їй у руку.

На підтвердження обставин пошкодження об`єкта електроенергетики орган досудового розслідування посилається на заяву ОСОБА_10 , протокол огляду місця події від 23.08.2026, відповідно до якого оглянуто пошкоджений трансформатор, а також документи АТ «Чернігівобленерго» щодо пошкодженого майна та належності трансформаторної підстанції до об`єктів електроенергетики.

Свідок ОСОБА_8 повідомила, що 23.08.2026 близько 04 год. 15 хв., перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_3 , почула вибух, а згодом повторний вибух, після чого побачила, що біля будинку горить трансформатор та зникло електропостачання. Напередодні сусіди повідомляли їй, що ОСОБА_6 пошкоджував сітку, якою був огороджений трансформатор.

Свідок ОСОБА_11 також повідомила, що 23.08.2026 близько 04 год. 15 хв. почула вибухи, після чого побачила займання трансформатора та відсутність електропостачання в будинку. Напередодні вона бачила, як ОСОБА_6 пошкоджував огорожу навколо трансформатора.

Свідок ОСОБА_10 під час допиту повідомила, що 23.08.2026 близько 04 год. 15 хв., перебуваючи на балконі за місцем проживання, почула вибух та побачила, що горить трансформатор, а від нього відбігає ОСОБА_6 .

Відповідно до протоколу перегляду відеозаписів із камер зовнішнього спостереження, розташованих біля будинку за адресою АДРЕСА_4 , на відеозаписах зафіксовано факт підпалу трансформатора та особу, яку орган досудового розслідування ідентифікує як ОСОБА_6 , що відбігає від нього одразу після вибуху.

Свідок ОСОБА_12 повідомив, що 22.08.2026 на прохання ОСОБА_11 зробив зауваження ОСОБА_6 , який розкручував огорожу біля трансформатора. Наступного дня близько 04 год. 30 хв. свідок почув вибух, а вийшовши на вулицю, побачив, що трансформатор горить. 24.08.2026 він знову бачив ОСОБА_6 біля огорожі вказаного трансформатора.

Щодо епізоду погрози вбивством, орган досудового розслідування посилається на заяву та показання потерпілої ОСОБА_8 , яка повідомила, що 30.08.2026 за місцем свого проживання побачила ОСОБА_6 , який, за її словами, намагався підпалити вхідні двері її квартири. У подальшому ОСОБА_6 , тримаючи в руках металевий загострений предмет, висловлював на її адресу погрози вбивством та переслідував її до квартири. Вказані обставини також підтвердила свідок ОСОБА_13 , яка на той час перебувала у гостях у потерпілої.

Обґрунтовуючи необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідча посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що у разі незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний матиме можливість впливати на них, оскільки частина потерпілих та свідків проживає з ним в одному будинку.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, одне з яких є тяжким, а інкриміновані йому діяння мали місце протягом нетривалого проміжку часу. При цьому після повідомлення 26.08.2026 про підозру за ч. 1 ст. 122 КК України йому інкримінується вчинення 30.08.2026 іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.

Таким чином, сторона обвинувачення вважає встановленою наявність ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Також у клопотанні зазначено, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно врахувати вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим, а також те, що ОСОБА_6 підозрюється, у тому числі, у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.

На думку слідчого, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Посилаючись на положення ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194 КПК України, слідча просить застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.10.2026, із визначенням застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У разі внесення застави слідча просить покласти на ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти про зміну місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання відповідним органам державної влади паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; докласти зусиль до пошуку роботи.

У судовому засіданні прокурор та слідча ОСОБА_3 підтримали клопотання та просили його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який, на його думку, усуне ризики зазначені слідчою у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_6 при розгляді клопотання покладається на розсуд суду.

Розглянувши клопотання та дослідивши долучені до нього матеріали, заслухавши учасників провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що слідчим відділенням відділення поліції № 2 (м. Бобровиця) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні № 12026270400000095 від 06.06.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 194-1, ч. 1 ст. 129 КК України.

24.09.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 194-1 КК України та ч. 1 ст. 129 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зобов`язаний у сукупності оцінити всі обставини, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи або навчання, репутацію, майновий стан, наявність судимостей, а також ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність хоча б одного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам.

Досліджені слідчим суддею матеріали на цьому етапі кримінального провадження містять достатню сукупність відомостей, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_6 з обставинами кримінальних правопорушень, у вчиненні яких йому повідомлено про підозру.

Так, обґрунтованість підозри за ч. 1 ст. 122 КК України підтверджується заявою та показаннями потерпілої ОСОБА_7 , висновком судово-медичного експерта № 77, протоколом слідчого експерименту за участю потерпілої, а також показаннями свідка ОСОБА_9 , яка повідомила про обставини конфлікту та нанесення ОСОБА_6 удару потерпілій шляхом кидання в неї цеглини.

Щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194-1 КК України, матеріали клопотання містять заяву ОСОБА_10 , протокол огляду місця події від 23.08.2026, документи АТ «Чернігівобленерго», показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , а також протокол перегляду відеозаписів із камер зовнішнього спостереження, на яких зафіксовано факт підпалу трансформатора та особу, яку орган досудового розслідування ідентифікує як ОСОБА_6 , що відбігає від нього після вибуху.

Обґрунтованість підозри за ч. 1 ст. 129 КК України, на цьому етапі підтверджується заявою та показаннями потерпілої ОСОБА_8 , яка повідомила про висловлення ОСОБА_6 погроз вбивством із демонстрацією металевого загостреного предмета, а також показаннями свідка ОСОБА_13 , яка підтвердила зазначені потерпілою обставини.

При цьому, на стадії розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя не вирішує питання про доведеність вини підозрюваного та не оцінює докази з точки зору їх достатності для постановлення обвинувального вироку. На цій стадії необхідно встановити, чи існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити кримінальні правопорушення, які їй інкримінуються.

З огляду на сукупність наданих матеріалів слідчий суддя вважає, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 194-1, ч. 1 ст. 129 КК України, на цьому етапі досудового розслідування є обґрунтованою.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці виробив чіткі підходи: існує презумпція на користь звільнення, і кожне утримання під вартою має бути обґрунтоване релевантними та достатніми підставами. Тягар доведення необхідності тримати особу під вартою лежить на державі, причому це стосується кожного дня ув`язнення: протягом усього періоду слідства влада зобов`язана доводити, що утримання виправдане. ЄСПЛ визначив легітимні цілі, які можуть виправдати запобіжне ув`язнення: ризик втечі, ризик тиску на свідків чи інше перешкоджання правосуддю, небезпека повторного злочину або загроза громадському порядку у разі звільнення обвинуваченого. Ці чотири критерії були, зокрема, сформульовані в рішенні Смірнова проти росії і фактично відображені в переліку ризиків ст. 177 КПК.

Вирішуючи питання щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що сторона обвинувачення у клопотанні посилається на ризики, передбачені п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість незаконного впливу на потерпілих і свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків слідчий суддя вважає доведеним, враховуючи характер інкримінованих підозрюваному дій, а також те, що частина потерпілих та свідків проживає з ОСОБА_6 в одному будинку, у зв`язку з чим він має реальну можливість безпосередньо контактувати з ними та впливати на їх процесуальну поведінку.

Слідчий суддя також бере до уваги, що показання потерпілих та свідків мають істотне значення для кримінального провадження, а тому можливість безперешкодного контакту підозрюваного з такими особами свідчить про реальність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує кількість та послідовність інкримінованих ОСОБА_6 діянь. Так, йому інкримінуються кримінальні правопорушення, вчинені 21.05.2026, 23.08.2026 та 30.08.2026. При цьому, після повідомлення 26.08.2026 про підозру за ч. 1 ст. 122 КК України ОСОБА_6 йому інкримінується вчинення 30.08.2026 іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.

Наведені обставини у своїй сукупності дають достатні підстави вважати реальною можливість продовження підозрюваним протиправної поведінки та вчинення іншого кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про вид запобіжного заходу слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, раніше не судимий, однак самі по собі зазначені обставини не усувають встановлених під час судового розгляду ризиків.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а його застосування допускається за умови доведення прокурором того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам. Чинний КПК також вимагає індивідуальної оцінки ризиків та обставин, визначених ст.ст. 177, 178 КПК України.

Застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні спрямовані на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, характер та кількість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , послідовність інкримінованих йому дій, наявність обґрунтованої підозри, а також встановлені ризики незаконного впливу на потерпілих і свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення, а також особу підозрюваного, який не має сталих соціальних зв`язків, не має постійного місця роботи, проживає один, негативно характеризується по місцю проживання, слідчий суддя доходить висновку, що на цьому етапі кримінального провадження застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не буде достатнім для запобігання встановленим ризикам.

За таких обставин клопотання слідчої про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя у випадках, передбачених КПК України, визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. У цій справі підозра стосується ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 194-1 та ч. 1 ст. 129 КК України, а тому передбачена для окремих категорій злочинів під час воєнного стану можливість не визначати заставу сама по собі до цих кваліфікацій не застосовується.

Ураховуючи обставини кримінальних правопорушень, дані про особу підозрюваного, його майновий стан, характер встановлених ризиків та необхідність забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий суддя вважає за необхідне визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, як про це просить сторона обвинувачення.

У разі внесення застави на підозрюваного слід покласти відповідні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, необхідні для запобігання встановленим ризикам.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, яким є злочин передбачений ч.2 ст.194-1 КК України, який інкримінується ОСОБА_6 , розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , характер та ступінь встановлених ризиків, дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, не працює, має постійне місце проживання, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

У разі внесення застави, на ОСОБА_6 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні та докласти зусиль до пошуку роботи.

Щодо зазначеного у клопотанні обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, то суд не вбачає підстав для покладення такого обов`язку на підозрюваного, оскільки сторона обвинувачення не надала доказів того, що ОСОБА_6 має такі документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Враховуючи, що сторона обвинувачення просить застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.10.2026, тому суд вважає за можливе визначити строк тримання під вартою ОСОБА_6 до 26 жовтня 2026 року.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 194-1, ч. 1 ст. 129 КК України, доведеності ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання, слідчий суддя доходить висновку про задоволення клопотання та застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.

Керуючись ст.ст. 176–178, 182–184, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання слідчої слідчого відділення відділення поліції № 2 (м. Бобровиця) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ніжинської окружної прокуратури Чернігівської області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26 жовтня 2026 року.

Визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166400 гривень.

У разі внесення застави, звільнити ОСОБА_6 з-під варти та покласти на нього такі обов`язки:

прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;

докласти зусиль до пошуку роботи.

У разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали складено та проголошено 29.09.2026 о 16 годині 30 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1