Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №729/481/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/481/26

2/729/607/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( заочне)

21 вересня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Кузюри В.О

при секретарі Ященко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні взалі суду в м. Бобровиця цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФК «Позика» звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 57191грн 89 коп, судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 14.06.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1569432, за яким відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок сумі 21000 грн.

28.08.2025 року між ТОВ «СЕЛФІКРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №28082025. Згідно даного Договору факторингу 28.08.2025 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 1569432 від 14.06.2024 року.

Відповідно до Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором ТОВ «ФК«ПОЗИКА» становить 57191,89 грн., із яких: сума основного боргу за кредитом становить 20999,89 грн.; сума нарахованих процентів становить 33840 грн.; сума комісій становить 0 грн.; сума штрафних санкцій становить 2352 грн.

Представник позивача - ТОВ ФК «Позика» в судове засідання не з`явився. У наданій заяві просив розглядати справу за його відсутності та задовольнити позовні вимоги. Не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, відповідно до положень п.2 ч.7 , ч.11 ст. 128 ЦПК України. У визначений судом строк відзиву на позов не подав.

В зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин, або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з положень ч.1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено в судовому засіданні 14.06.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Селфі Кредит" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1569432, відповідно до умов якого останній надано грошові кошти в сумі 15000 грн 00 коп строком кредитування на 360 днів, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Вказаний договір підписано електронним підписом позичальника, одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов договору стандартна процентна ставка 1.5% (а.с.19-24).

15.06.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Селфі Кредит" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №1569432 від 14.06.2024 року в сумі 6000,00 грн.(а.с.25-28).

Листом ТОВ «ПЕЙТЕК» підтверджується виконання позикодавцем своїх зобов`язань за кредитним договором №1569432 від 14.06.2024, шляхом перерахування коштів на платіжну картку ОСОБА_1 , на суму 15000,00 грн. 14.06.2024 року, та на 6000,00 грн. 15.06.2024 року (а.с.44,44 зв.ст.).

28.08.2025 року між ТОВ ФК «Позика» та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» укладено договір факторингу №28082025, відповідно до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передає ТОВ ФК «Позика» (Фактор) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «Позика» приймає належні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, який є невід`ємною частиною договору (а.с.32-38).

Згідно з актом прийому - передачі Реєстру боржників за Договором факторингу №28082025 від 28.08.2025 року, Клієнт передав, а Фактор прийняв реєстр боржників (а.с.12).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № №28082025 від 28.08.2025 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1569432 становить 57191,89 грн., із яких: сума основного боргу за кредитом становить 20999,89 грн.; сума нарахованих процентів становить 33840 грн.; сума комісій становить 0 грн.; сума штрафних санкцій становить 2352 грн. (а.с.12).

Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань підтверджується, що ТОВ ФК «Позика» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, основним видом економічної діяльності якого є Інші види кредитування.(а.с.11).

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611, 625 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності.

За приписами ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги

Згідно зі ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги; правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою, що передбачено ч.1 ст. 512 ЦК України.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, що визначено ст. 638 ЦК України.

За приписами ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості не спростована відповідачкою в установленому законом порядку, вказаний розрахунок суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не виконав обов`язку по погашенню боргу за кредитним договором № 1569432 від 14.06.2024 року, та не спростував вказаної суми заборгованості, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню, а саме 20999,89 грн.-сума основного боргу, 33840 грн.-сума нарахованих відсотків, що в загальному становить 54839,89 грн.

Що стосується вимог про стягнення з відповідача заборгованості за пенею, штрафами у розмірі 2352,00 гривень, то суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IXта набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено штраф за кредитним договором № 1569432 у розмірі 2352,00 гривень.

З огляду на зазначене, суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає, що позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за Кредитним договором № 1569432 від 14.06.2024 року у розмірі 54839,89 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту та заборгованості по відсотках.

Вирішуючи питання стягнення витрат на правову допомогу, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн (а.с.43), які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

До позовної заяви було додано договір про надання правничої допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026 укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_2 та додаткову угоду № 159432 від 17.03.2025 до договору про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026, у яких сторони домовились, що ФОП ОСОБА_2 приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, в тому числі по справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а клієнт зобов`язаний сплатити гонорар у порядку та строки, обумовлені сторонами.

У детальному описі робіт наданих адвокатом та акті надання послуг від 17.03.2026 сторони вищевказаного договору описали зміст послуг, які були надані адвокатом, і оцінили послуги у 6000 грн.

Щоб стягнути витрати на правову допомогу, позивач надає суду договір про надання правничої допомоги, акти наданих послуг/робіт та документи, що підтверджують оплату (платіжні доручення, чеки, банківські виписки, квитанції, довідки від адвоката про отримання коштів), а також розрахунок витрат. Ці документи доводять факт, обсяг, вартість послуг та оплату, що є підставою для їх відшкодування за правилами статті 137 ЦПК України.

До суду не надано документи , що підтверджують оплату послуг адвоката , тому в частині стягнення витрат на правничу допомогу вимоги задоволенню не підлягають.

У порядку розподілу судових витрат, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПОЗИКА» підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог за подання позовної заяви. Позовні вимоги задоволено на 95.89% тому судовий збір підлягає стягненню у розмірі 2552.98 грн. (як 95.89 % від суми 2662,40 грн.).

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Позика» заборгованість за кредитним договором № 1569432 від 14.06.2024 року в сумі 54839 (п`ятдесят чотири тисячі вісімсот тридцять дев`ять) грн. 89 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Позика»2552 грн (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн 98 коп в рахунок повернення судових витрат за сплату судового збору.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом , який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» м. Бровари, вул. Симона Петлюри,21/1, код ЄДРПОУ 39493634.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 . зареєстрованого в. АДРЕСА_1 .

Суддя