Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №290/931/26 — Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/931/26

В И Р О К

Іменем України

29 вересня 2026 року селище Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Романів кримінальне провадження відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мала Козара Романівського району Житомирської області, українця, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , з базовою середньою освітою, неодруженого, проживаючого без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 , маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, безробітного, військовозобов`язаного, військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , в силу положень статі 89 КК України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України (далі КК України), -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 , будучи солдатом - військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи посаді механіка-водія 1 самохідного артилерійського взводу 1 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 , у невстановлений час та місці, ОСОБА_4 знайшов корпус наступальної осколкової ручної-гранати РГД - 5 та підривач - уніфікований запалом дистанційної дії УЗРГМ, після чого в нього виник умисел на їх незаконне зберігання.

Усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій у сфері незаконного поводження з бойовими припасами та вибуховими речовинами, діючи умисно, вирішив їх собі залишити на зберігання за місцем проживання без передбаченого законом дозволу.

Таким чином, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання вищевказаної гранати та запалу до неї, без передбаченого законом дозволу, перебуваючи за місцем свого проживання, а саме за адресою АДРЕСА_1 , поклав до ліжка яке знаходилось у приміщенні веранди житлового будинку, корпус наступальної осколкової ручної гранати РГД - 5 із маркуванням «162-74», «Т» та підривач - уніфікований запалом дистанційної дії УЗРГМ з маркуванням «208-74 УЗРГМ583»та в подальшому, не маючи будь-якого дозволу на такі дії, носив та зберігав бойові припаси чим порушив вимоги: п.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» за №901-VIII від 23 грудня 2015 року, Постанови Верховної Ради України за №2471-XII від 17 червня 1992 року «Про право власності на окремі види майна», «Положення про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12 жовтня 1992 року та «Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС №622 від 21 серпня 1998 року, зберігав без передбаченого законом дозволу.

23.04.2026 року, за місцем проживання ОСОБА_4 , в с. Мала Козара, Житомирського району, Житомирської області, працівниками відділення поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області проведено санкціонований обшук, під час якого, було виявлено та вилучено з ліжка яке знаходилось у приміщенні веранди житлового будинку, корпус наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 із маркуванням «162-74», «Т» та підривач - уніфікований запалом дистанційної дії УЗРГМ з маркуванням «208-74 УЗРГМ583», які при конструктивному поєднанні корпусу наступальної осколкової гранати РГД - 5 та підривача - уніфікованого запалу дистанційної дії УЗРГМ, являють собою осколкову ручну гранату РГД - 5, яка належить до вибухових пристроїв військового призначення - бойових припасів.

Такими діями ОСОБА_4 вчинив незаконне придбанні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу - кримінального правопорушення, передбачене частиною 1 статті 263 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 за пред`явленим йому обвинуваченням винуватим себе визнав повністю та погодився з правовою кваліфікацією, не оспорив обставин, викладених в обвинувальному акті, щодо часу, місця, обставин, способу вчинення правопорушення, у скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи, що обвинувачений не оспорив обставини скоєння кримінального правопорушення, з`ясувавши, що він правильно розуміє зміст цих обставин, пересвідчившись у добровільності його позиції, а також роз`яснивши відповідні процесуальні наслідки, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно вищевказаних обставин.

Суд враховує вимоги статті 65 КК України щодо призначення покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також з урахуванням того, що особі має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Так, при призначенні обвинуваченому покарання суд враховує, що кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_4 , відповідно до положень статті 12 КК України є тяжким злочином.

ОСОБА_4 в силу положень статі 89 КК України раніше не судимий, і факт його притягнення до кримінальної відповідальності у минулому не береться судом до уваги, оскільки з огляду на усталену практику Верховного Суду (у справах № 647/1831/15-к, № 392/746/20, 331/2771/22 та інші), врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні будь-яких питань, у тому числі і при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим.

Обвинувачений на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не є особою з інвалідністю, є військовослужбовцем, має на утриманні неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризується негативно, за місцем служби характеризується загалом позитивно.

Відповідно до ухвали Романівського районного суду від 29 вересня 2026 року ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною 5 статті 407 КК України в зв`язку з надходженням клопотання його захисника та згодою командира в/ч НОМЕР_3 на проходження подальшої служби ОСОБА_4 .

З урахуванням того, що в ході судового провадження обвинувачений визнав свою вину у вчиненні правопорушення, критично оцінює свій вчинок суд приходить до переконання про наявність обставин, що пом`якшують його покарання - щире каяття та сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що згідно положень статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Суд вважає правильною кваліфікацію дій ОСОБА_4 за частиною 1 статті 263 КК України і йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції зазначеної норми строком на 4 роки.

У відповідності до частини 5 статті 72 КК України слід зарахувати в строк відбування призначеного ОСОБА_4 покарання строк його попереднього ув`язнення.

При цьому, беручи до уваги тяжкість злочину, вищезазначені дані про особу обвинуваченого, позицію сторін кримінального провадження щодо міри покарання, наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_4 без відбування покарання, а тому вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, відповідно до статті 75 КК України, з покладенням на нього обов`язків, передбачених частинами 1 та 3 статті 76 КК України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів – кошти в сумі 3850,88 грн.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

На підставі положень статті 174 КПК України підлягає скасуванню повністю арешт на майно, речові докази та гроші, що був накладений відповідно до ухвали слідчого судді Любарського районного суду Житомирської області від 27 квітня 2026 року.

З урахуванням того, що обвинувачений тримається під вартою, а суд дійшов до переконання про можливість звільнення його від відбування покарання з випробування, запобіжний захід підлягає скасуванню а ОСОБА_4 , з урахуванням положень частини 1 статті 377 КПК України, слід звільнити з-під варти негайно.

На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 124, 174, 368, 370-371, 373-374, 376-377 КПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України, та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

У відповідності до частини 5 статті 72 КК України зарахувати в строк відбування призначеного ОСОБА_4 покарання строк його попереднього ув`язнення з 19 серпня 2026 року по 29 вересня 2026 року включно, із розрахунку день за день.

Згідно статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені частинами 1, 3 статті 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи (служби);

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Встановити ОСОБА_4 тривалість іспитового строку 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів – кошти в сумі 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 88 копійок.

Після набрання вироком законної сили полімерний сейф-пакет Експертної служби МВС № 567440092 із фрагментами об`єктів дослідження вибухово-технічної експертизи, який поміщений до кімнати зберігання речових доказів Відділення поліції № 1 Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області - знищити.

Арешт, що накладений на зазначені речові докази згідно ухвали слідчого судді Любарського районного суду Житомирської області від 27 квітня 2026 року – скасувати повністю.

Обраний щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою скасувати та звільнити його з-під варти негайно.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляції, яка подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий ОСОБА_1