Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №420/23557/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/23557/26

Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р. Місце ухвалення рішення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук`янчук О.В.

суддів – Бітова А. І.

– Ступакової І. Г.

при секретарі – Потомському А. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадровий хаб « 5АП» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2026 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадровий хаб « 5АП» до Одеського обласного центру зайнятості та Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОПЛАСТ» про визнання протиправними дії, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кадровий хаб « 5АП» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд:

- визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області щодо складання, підписання, реєстрації та направлення до Одеського обласного центру зайнятості подань про відкликання виданих ТОВ «КАДРОВИЙ ХАБ « 5АП» дозволів на застосування праці іноземців № 3877, 3878, 3879, 3890, 3891, 3892, 3893, 3895, 3896, 3899, 4018, 4019, 4128, 4129 та 4130.

- визнати протиправним та скасувати наказ Одеського обласного центру зайнятості від 13.07.2026 № 567 у частині відкликання виданих ТОВ «КАДРОВИЙ ХАБ « 5АП» дозволів на застосування праці іноземців № 3877, 3878, 3879, 3890, 3891, 3892, 3893, 3895, 3896, 3899, 4018, 4019, 4128, 4129 та 4130.

- зобов`язати Одеський обласний центр зайнятості не пізніше трьох робочих днів із дня набрання рішенням суду законної сили внести до всіх інформаційних систем, обліків і реєстрів відомості про скасування наказу від 13.07.2026 № 567 у зазначеній частині та відновити облік дозволів № 3877, 3878, 3879, 3890, 3891, 3892, 3893, 3895, 3896, 3899, 4018, 4019, 4128, 4129 та 4130 як чинних у межах установленого строку їх дії.

- зобов`язати Одеський обласний центр зайнятості повідомити ТОВ «КАДРОВИЙ ХАБ « 5АП», Управління ДМС України в Хмельницькій області та інші державні органи й інформаційні системи, яким були передані відомості про відкликання зазначених дозволів, про скасування відповідної частини наказу № 567 і відновлення обліку дозволів як чинних.

17.08.2026 року від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просив:

1) Зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі дію наказу Одеського обласного центру зайнятості від 13.07.2026 № 567 у частині відкликання виданих ТОВ “Кадровий хаб “ 5АП” дозволів на застосування праці іноземців № 3877, 3878, 3879, 3890, 3891, 3892, 3893, 3895, 3896, 3899, 4018, 4019, 4128, 4129 та 4130.

2) Заборонити Одеському обласному центру зайнятості до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі застосовувати факт відкликання дозволів наказом від 13.07.2026 № 567 у зазначеній частині як передбачену пунктом 5 частини першої статті 42-9 Закону України “Про зайнятість населення” підставу для відмови ТОВ “Кадровий хаб “ 5АП” у видачі, продовженні дії або внесенні змін до дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.

На обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що заявлені заходи безпосередньо пов`язані з предметом позову, мають тимчасовий та оборотний характер, не скасовують наказ № 567 і не вирішують спір по суті. Їх мета - на час судового розгляду припинити дію саме тих правових наслідків, законність яких оспорюється, та не допустити втрати практичної цінності майбутнього судового рішення.

Наказ № 567 не є актом, наслідки якого вичерпуються внесенням запису до реєстру або припиненням дії 15 окремих дозволів. Він одночасно спричинив два різні, але взаємопов`язані обмеження діяльності Позивача.

Перший наслідок є безпосереднім: Позивача позбавлено правової підстави застосовувати працю 15 конкретних іноземних працівників, з якими трудові відносини не припинені.

Другий наслідок є системним: оскільки дозволи відкликано з підстави, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 42-10 Закону України “Про зайнятість населення”, сам факт такого відкликання протягом одного року є окремою законодавчою підставою для відмови тому самому роботодавцю у видачі, продовженні дії та внесенні змін до інших дозволів відповідно до пункту 5 частини першої статті 42-9 цього Закону.

Отже, наказ № 567 не лише припинив дію 15 дозволів, а й створив для ТОВ “Кадровий хаб “ 5АП” річний дозвільний бар`єр, який поширюється на інші, не пов`язані зі спірними поданнями, трудові правовідносини. Протягом усього строку дії цього обмеження кожна заява Позивача про отримання нового дозволу, продовження чинного дозволу або внесення до нього передбачених законом змін опиняється під дією самостійної підстави для відмови, породженої саме наказом № 567.

Тобто, шкода не обмежується 15 дозволами, зазначеними у наказі. Без судового забезпечення наказ № 567 протягом року впливатиме на кожне наступне дозвільне звернення Позивача і поступово звужуватиме його діючий кадровий ресурс. Це не звичайний комерційний ризик і не наслідок власного господарського рішення Позивача, а прямий нормативно визначений результат чинності оскаржуваного індивідуального акта.

Наслідки наказу безпосередньо позначаються і на виконанні договору між Позивачем та ТОВ “УКРПРОПЛАСТ” від 19.01.2026. ТОВ “УКРПРОПЛАСТ” є діючим виробничим підприємством та замовником послуги з надання персоналу. Саме на виконання цього договору відповідні працівники були направлені на виробничий об`єкт замовника.

Одночасне припинення можливості використовувати працю 15 направлених працівників означає вилучення погодженого персоналу з уже організованого виробничого процесу, зменшення фактичного обсягу послуги та ризик невиконання Позивачем прийнятих договірних зобов`язань. Для Позивача це означає втрату можливості надавати послугу в погодженому обсязі, отримувати передбачену договором плату, забезпечувати фонд оплати праці та підтримувати сталі господарські відносини із замовником.

За таких обставин судове забезпечення не дублює адміністративний захід. Воно є єдиним доступним процесуальним механізмом, здатним зберегти становище Позивача та працівників до набрання законної сили рішенням суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2026 року у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадровий хаб « 5АП» про забезпечення позову - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ТОВ «Кадровий хаб «5АП» подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на дату постановлення оскаржуваної ухвали вже існували щонайменше шість рішень, які відтворили саме той причинно-наслідковий зв`язок, про який попереджав Апелянт: наказ № 567 - факт відкликання за пунктом 9 частини другої статті 42-10 - застосування пункту 5 частини першої статті 42-9 - нова відмова щодо іншого дозволу. Це не прогноз і не господарське припущення, а документально підтверджений повторюваний адміністративний наслідок.

Вказує, що суд першої інстанції змішав імовірність майбутньої господарської події з дією чинної норми права щодо вже існуючого юридичного факту. Річний бар`єр установлений законодавцем, а не змодельований Апелянтом. Його застосування вже підтверджено шістьма рішеннями самого Одеського обласного центру зайнятості. За таких обставин висновок ухвали про суто ймовірний характер шкоди суперечить наявним доказам.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Приймаючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що з наданої представником позивача заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не вбачається та не надано достатніх доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення у зв`язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, що є завданням забезпечення позову.

Надаючи правову оцінку ухвалі суду першої інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Положеннями ч.1 ст. 151 КАС України визначені види забезпечення позову, а саме:

1) зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) заборона відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановлення обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно із ч. 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду у разі задоволення позову; для задоволення судом заяви про забезпечення позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви, подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, а також довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.

Передумовою для вжиття таких заходів, з урахуванням положень ч.2 ст.151 КАС України, є існування та встановлення судом обставин, визначених ч.2 ст.150 Кодексу.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Водночас, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування наказу Одеського обласного центру зайнятості від 13.07.2026 № 567 у частині відкликання виданих ТОВ «КАДРОВИЙ ХАБ « 5АП» дозволів на застосування праці іноземців № 3877, 3878, 3879, 3890, 3891, 3892, 3893, 3895, 3896, 3899, 4018, 4019, 4128, 4129 та 4130.

В свою чергу, заявник у заяві про забезпечення позову просить вжити заходи забезпечення шляхом зупинення до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі дії наказу Одеського обласного центру зайнятості від 13.07.2026 № 567 у частині відкликання виданих ТОВ «Кадровий хаб « 5АП» дозволів на застосування праці іноземців № 3877, 3878, 3879, 3890, 3891, 3892, 3893, 3895, 3896, 3899, 4018, 4019, 4128, 4129 та 4130 та заборони Одеському обласному центру зайнятості до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі застосовувати факт відкликання дозволів наказом від 13.07.2026 № 567 у зазначеній частині як передбачену пунктом 5 частини першої статті 42-9 Закону України «Про зайнятість населення» підставу для відмови ТОВ «Кадровий хаб « 5АП» у видачі, продовженні дії або внесенні змін до дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.

Так, колегія суддів зазначає, що заходи забезпечення позову про які просить заявник, без з`ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред`явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.

При цьому, сама ж лише незгода позивача із діями суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов`язання вчинити певні дії ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Так, колегія суддів звертає увагу, що застосування заходів забезпечення позову з підстав очевидної протиправності оскарженого рішення або дій допускається у виключних випадках. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову із цієї підстави допускається у виключних випадках.

В свою чергу заявником не доведено очевидної протиправності дій або рішення відповідача в частині невідповідності вимогам закону.

Крім того, наявність очевидних ознак протиправності дій або рішення відповідача, може бути встановлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за наслідком розгляду справи по суті.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на позивача. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Водночас, саме по собі посилання на негативний вплив рішень суб`єктів владних повноважень не є підставою для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Верховний Суд у постанові від 03 травня 2023 року у справі №640/15534/22 вказав, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Отже, фактичні обставини справи, в тому числі питання щодо правомірності/неправомірності рішення та дій відповідача, на які посилається позивач, підлягають встановленню і доведенню на підставі зібраних у справі доказів та аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини, під час вирішення справи по суті.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення поданої заяви про забезпечення позову.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 250, 288, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадровий хаб « 5АП» залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 вересня 2026 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова