Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №400/6465/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/6465/25

Перша інстанція: суддя Величко А.В.,

повний текст судового рішення

складено 15.07.2026, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Федусика А.Г.,

суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ТЦК) та просив:

- визнати протиправним внесення ТЦК після 06 травня 2024 року змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (шифр ОБЕРІГ) щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в обліковій картці з штрихкодовим ідентифікатором *300120230680883100041*, а саме: внесення запису наступного змісту: « ОСОБА_1 . Стоїть на обліку: ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , обл. Тип картотеки: Картотека осіб, які зобов`язані стати на військовий облік. Тип підкартотеки: Були раніше засуджені до позбавлення волі за скоєння тяжких або особливо тяжких злочинів»; внесення запису в розділі 34 /Відомості про медичний огляд/ Реєстру наступного змісту: «(до 01.07.2015)»; внесення запису в розділі 37 /Відмітки про взяття, зняття або виключення з обліку/ Реєстру наступного змісту: « 15:38 у ІНФОРМАЦІЯ_4 (аб.12 п.2 ч.1 ст.37) які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань». Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 знищити відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що внесені після 06 травня 2024 року до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (шифр Оберіг), облікова картка з штрихкодовим ідентифікатором *300120230680883100041*, а саме: запис наступного змісту: « ОСОБА_1 . Стоїть на обліку: ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , обл. Тип картотеки: Картотека осіб, які зобов`язані стати на військовий облік. Тип підкартотеки: Були раніше засуджені до позбавлення волі за скоєння тяжких або особливо тяжких злочинів»; запис в розділі 34 /Відомості про медичний огляд/Реєстру наступного змісту: «(до 01.07.2015)»; запис в розділі 37 /Відмітки про взяття, зняття або виключення з обліку/ Реєстру наступного змісту: « 15:38 у ІНФОРМАЦІЯ_4 (абз.12 п.2 ч.1 ст.37) які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань». Визнати протиправним знищення (вилучення) ІНФОРМАЦІЯ_3 після 06 травня 2024 року з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (шифр ОБЕРІГ) відомостей щодо ОСОБА_1 в обліковій картці з штрихкодовим ідентифікатором *300120230680883100041*, а саме: запис в розділі 36 /Військовий квиток (тимчасове посвідчення) видано/ Реєстру: про видачу 06.05.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 з штрихкодовим ідентифікатором *300120230680883100041*; запис в розділі 37 /Відмітки про взяття, зняття або виключення з обліку/ Реєстру: про виключення 01.06.2005 року ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 за ст.37 п.6.6. ЗУ Про ВО та ВС»;

- зобов`язати ТЦК внести (відновити) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (шифр ОБЕРІГ) відомості щодо ОСОБА_1 , облікова картка з штрихкодовим ідентифікатором *300120230680883100041*, а саме: запис в розділі 36 /Військовий квиток (тимчасове посвідчення) видано/ Реєстру: про видачу 06.05.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 з штрихкодовим ідентифікатором *300120230680883100041*; запис в розділі 37/Відмітки про взяття, зняття або виключення з обліку/ Реєстру: про виключення 01.06.2005 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 за ст. 37 п. 6.6. ЗУ Про ВО та ВС».

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним внесення ТЦК після 06 травня 2024 року змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (шифр ОБЕРІГ) щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в обліковій картці з штрихкодовим ідентифікатором *300120230680883100041*, а саме: внесення запису наступного змісту: “ ОСОБА_1 . Стоїть на обліку: ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , обл. Тип картотеки: Картотека осіб, які зобов`язані стати на військовий облік. Тип підкартотеки: Були раніше засуджені до позбавлення волі за скоєння тяжких або особливо тяжких злочинів”; внесення запису в розділі 34 /Відомості про медичний огляд/ Реєстру наступного змісту: “(до 01.07.2015)”; внесення запису в розділі 37 /Відмітки про взяття, зняття або виключення з обліку/ Реєстру наступного змісту: “15:38 у ІНФОРМАЦІЯ_4 (аб.12 п.2 ч.1 ст.37) які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань”.

Зобов`язано ТЦК вилучити відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що внесені після 06 травня 2024 року до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (шифр Оберіг),облікова картка з штрихкодовим ідентифікатором *300120230680883100041*, а саме: запис наступного змісту: “ ОСОБА_1 . Стоїть на обліку: ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , обл. Тип картотеки: Картотека осіб, які зобов`язані стати на військовий облік. Тип підкартотеки: Були раніше засуджені до позбавлення волі за скоєння тяжких або особливо тяжких злочинів”; запис в розділі 34 /Відомості про медичний огляд/Реєстру наступного змісту: “(до 01.07.2015)”; запис в розділі 37 /Відмітки про взяття, зняття або виключення з обліку/ Реєстру наступного змісту: “15:38 у ІНФОРМАЦІЯ_4 (абз.12 п.2 ч.1 ст.37) які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань”.

Визнано протиправним вилучення ТЦК після 06 травня 2024 року з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (шифр ОБЕРІГ) відомостей щодо ОСОБА_1 в обліковій картці з штрихкодовим ідентифікатором *300120230680883100041*, а саме: запис в розділі 36 /Військовий квиток (тимчасове посвідчення) видано/Реєстру: про видачу 06.05.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 з штрихкодовим ідентифікатором *300120230680883100041*; запис в розділі 37/Відмітки про взяття, зняття або виключення з обліку/ Реєстру: про виключення 01.06.2005 року ОСОБА_1 , з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 за ст.37 п. 6.6. ЗУ Про ВО та ВС”.

Зобов`язано ТЦК внести (відновити) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (шифр ОБЕРІГ) відомості щодо ОСОБА_1 , облікова картка з штрихкодовим ідентифікатором *300120230680883100041*, а саме: запис в розділі 36 /Військовий квиток (тимчасове посвідчення) видано/ Реєстру: про видачу 06.05.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 з штрихкодовим ідентифікатором *300120230680883100041*; запис в розділі 37/Відмітки про взяття, зняття або виключення з обліку/ Реєстру: про виключення 01.06.2005 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 за ст.37 п.6.6. ЗУ Про ВО та ВС”.

26.01.2026 року судом виготовлені виконавчі листи у справі.

16.03.2026 року позивач подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 19.12.2025 року, яка мотивована тим, що відповідачем не в повному обсязі виконано рішення суду.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року у задоволенні заяви відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2026 року ТЦК було зобов`язано подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 19.12.2025 року по справі №400/6465/25.

На виконання вказаної ухвали відповідач подав звіт, у якому зазначив, що рішення суду виконано частково, а саме: внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про тимчасове посвідчення військовозобов`язаного позивача.

Разом з тим, відповідач повідомив про неможливість виконання рішення суду в іншій частині, посилаючись на відсутність технічного функціоналу Єдиного державного реєстру призовників військовозобов`язаних та резервістів, а також на зміни, внесені до статті 37 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу" №3633-ІХ від 11.04.2024.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року відмовлено у прийнятті звіту ТЦК на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 року.

Встановлено ТЦК новий строк для подання звіту про виконання рішення суду два місяці з дня отримання копії цієї ухвали.

Відмовлено у задоволенні клопотання про накладення штрафу на начальника ТЦК.

14.07.2026 відповідачем подано звіт про виконання рішення суду від 19.12.2025 по справі №400/6465/25.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 липня 2026 року прийнято звіт ТЦК по справі №400/6465/25.

Не погоджуючись з даною ухвалою, заявник подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що судове рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у прийнятті звіту про виконання рішення та накласти штрафні санкції.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке.

Згідно зі статтею 129 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За приписами ч.2 ст.17 КАС України особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення позову.

Процедура виконання судового рішення, у тому числі встановлення судового контролю по справі за адміністративним позовом, визначаються нормами КАС України.

Згідно ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно ч.2 ст.382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Апеляційний суд також звертає увагу на рішення ЄСПЛ у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04), в якому суд зазначив, що у справах про невиконання судових рішень будь-який засіб юридичного захисту, який дозволяє запобігти порушенню шляхом забезпечення вчасного виконання рішення, є в принципі найціннішим. Однак, якщо судове рішення винесене проти держави і на користь фізичної особи, від такої особи в принципі не слід вимагати використання таких засобів: тягар виконання такого рішення покладається головним чином на органи влади, яким слід використати всі засоби, передбачені в національній правовій системі, щоб прискорити процес виконання рішення і не допустити таким чином порушення Конвенції.

Як вже зазначалось судом, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково у викладеній вище редакції резолютивної частини.

З матеріалів справи вбачається, на виконання рішення суду відповідачем було внесено відомості про тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , виданого 06.05.2024 року громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , було виключено з військового обліку в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, внесено зміни до облікової картки з штрихкодовим ідентифікатором №300120230680883100041, в частині типу картотеки - Картотека виключених з військового обліку та типу підкартотеки - Виключені за рішенням суду.

Запис в розділі 34 (відомості про медичний огляд) в частині до 01.07.2015 має значення, що відповідно директиви Міністра оборони України та Генерального штабу Збройних сил України від 01.07.2015 року №Д-322/1/20 ДСК «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2015 році» була проведена реорганізація з ІНФОРМАЦІЯ_7 на ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Водночас, за результатами дослідження резолютивної частини рішення суду, звіту від 06.07.2026 №5347 та додатку до нього вбачається, що рішення суду не виконано в повному обсязі виходячи з наступного.

Так, відповідачем не виконано рішення суду в частині зобов`язання вилучити з Реєстру відомості а саме: - запис в розділі 34 /Відомості про медичний огляд/Реєстру наступного змісту: «(до 01.07.2015)»; - запис в розділі 37 /Відмітки про взяття, зняття або виключення з обліку/ Реєстру наступного змісту: « 15:38 у ІНФОРМАЦІЯ_4 (абз.12 п.2 ч.1 ст.37), які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань», а також в частині зобов`язання внести до Реєстру відомості а саме: - запис в розділі 36 /Військовий квиток (тимчасове посвідчення) видано/ Реєстру: про видачу 06.05.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 з штрихкодовим ідентифікатором *300120230680883100041*.

Враховуючи наведене, на переконання апеляційного суду, на даний момент відсутні підстави вважати, що судове рішення було виконано відповідачем у повному обсязі, а зворотній висновок суду першої інстанції є помилковим.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частинами першою-третьою статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Відповідно до частин першої та другої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту (частина перша статті 382-3 КАС України).

Згідно з частинами третьою, десятою, одинадцятою статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення; у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень; якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що наявні підстави для відмови у прийнятті звіту про виконання рішення, а також встановлення відповідачу нового строку для надання звіту про повне виконання судового рішення.

Щодо застосування штрафних санкцій на керівника суб`єкта владних повноважень, колегія суддів наголошує, що у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.

Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.

Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

При цьому, судом 1-ї інстанції не встановлено умислу відповідача спрямованого на невиконання рішення суду, тому підстави для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу наразі відсутні.

Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а відтак, відповідно до ст.ст.315, 317 КАС України оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення про надання відповідачу нового строку для подання звіту про виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст.308, 311, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 липня 2026 року – скасувати.

Прийняти нову постанову, якою заяву у прийнятті звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі №400/6465/25 – відмовити.

Встановити ІНФОРМАЦІЯ_1 новий строк для подання звіту про виконання у повному обсязі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 року у справі №400/6465/25 та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт у 30 денний строк з моменту набуття законної сили даною постановою апеляційного суду.

У задоволенні клопотання про накладення штрафу на начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 – відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач А.Г. Федусик

Судді О.І. Шляхтицький Г.В. Семенюк