Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №400/6465/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/6465/25

Перша інстанція: суддя Величко А.В.,

повний текст судового рішення

складено 07.07.2026, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Федусика А.Г.,

суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ТЦК) та просив:

- визнати протиправним внесення ТЦК після 06 травня 2024 року змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (шифр ОБЕРІГ) щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в обліковій картці з штрихкодовим ідентифікатором *300120230680883100041*, а саме: внесення запису наступного змісту: « ОСОБА_1 . Стоїть на обліку: ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 обл. Тип картотеки: Картотека осіб, які зобов`язані стати на військовий облік. Тип підкартотеки: Були раніше засуджені до позбавлення волі за скоєння тяжких або особливо тяжких злочинів»; внесення запису в розділі 34 /Відомості про медичний огляд/ Реєстру наступного змісту: «(до 01.07.2015)»; внесення запису в розділі 37 /Відмітки про взяття, зняття або виключення з обліку/ Реєстру наступного змісту: « 15:38 у ІНФОРМАЦІЯ_4 (аб.12 п.2 ч.1 ст.37) які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань»;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 знищити відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що внесені після 06 травня 2024 року до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (шифр Оберіг), облікова картка з штрихкодовим ідентифікатором *300120230680883100041*, а саме: запис наступного змісту: « ОСОБА_1 . Стоїть на обліку: ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 обл. Тип картотеки: Картотека осіб, які зобов`язані стати на військовий облік. Тип підкартотеки: Були раніше засуджені до позбавлення волі за скоєння тяжких або особливо тяжких злочинів»; запис в розділі 34 /Відомості про медичний огляд/Реєстру наступного змісту: «(до 01.07.2015)»; запис в розділі 37 /Відмітки про взяття, зняття або виключення з обліку/ Реєстру наступного змісту: « 15:38 у ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 (абз.12 п.2 ч.1 ст.37), які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань»;

- визнати протиправним знищення (вилучення) ІНФОРМАЦІЯ_3 після 06 травня 2024 року з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (шифр ОБЕРІГ) відомостей щодо ОСОБА_1 в обліковій картці з штрихкодовим ідентифікатором *300120230680883100041*, а саме: запис в розділі 36 /Військовий квиток (тимчасове посвідчення) видано/ Реєстру: про видачу 06.05.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 з штрихкодовим ідентифікатором *300120230680883100041*; запис в розділі 37 /Відмітки про взяття, зняття або виключення з обліку/ Реєстру: про виключення 01.06.2005 року ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 за ст.37 п.6.6. ЗУ Про ВО та ВС»;

- зобов`язати ТЦК внести (відновити) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (шифр ОБЕРІГ) відомості щодо ОСОБА_1 , облікова картка з штрихкодовим ідентифікатором *300120230680883100041*, а саме: запис в розділі 36 /Військовий квиток (тимчасове посвідчення) видано/ Реєстру: про видачу 06.05.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 з штрихкодовим ідентифікатором *300120230680883100041*; запис в розділі 37/Відмітки про взяття, зняття або виключення з обліку/ Реєстру: про виключення 01.06.2005 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 за ст.37 п.6.6. ЗУ Про ВО та ВС».

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 року позов задоволено частково.

26.01.2026 року судом виготовлені виконавчі листи у справі.

16.03.2026 року позивач подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 19.12.2025 року, яка мотивована тим, що відповідачем не в повному обсязі виконано рішення суду.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року у задоволенні заяви відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_3 було зобов`язано подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 19.12.2025 року по справі №400/6465/25.

На виконання вказаної ухвали відповідач подав звіт, у якому зазначив, що рішення суду виконано частково, а саме внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про тимчасове посвідчення військовозобов`язаного позивача.

Разом з тим, відповідач повідомив про неможливість виконання рішення суду в іншій частині, посилаючись на відсутність технічного функціоналу Єдиного державного реєстру призовників військовозобов`язаних та резервістів, а також на зміни, внесені до статті 37 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу" №3633-ІХ від 11.04.2024.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року відмовлено у прийнятті звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 року.

Встановлено ІНФОРМАЦІЯ_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення суду два місяці з дня отримання копії цієї ухвали.

Відмовлено у задоволенні клопотання про накладення штрафу на начальника ТЦК.

Не погоджуючись з даною ухвалою, заявник подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що судове рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у прийнятті звіту про виконання рішення та накласти штрафні санкції.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду від 19.12.2025 року у повному обсязі не виконано, що фактично визнається самим відповідачем.

Щодо накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, суд зазначив, що застосувати таку санкцію можливо лише у тому випадку, коли невиконання судового рішення відбулося саме з вини цієї посадовою особи. Натомість, у цьому випадку суд вбачає, що невиконання судового рішення в частині внесення змін до облікової картки позивача відбулося не у зв`язку з небажанням начальника ТЦК виконувати судове рішення, а у зв`язку технічною неможливістю виконати вказане рішення у зв`язку зі змінами в законодавстві. Тобто, відсутня особиста вина начальника ТЦК у невиконанні судового рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною четвертою статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382 – 382-3 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частинами першою-третьою статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Відповідно до частин першої та другої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту (частина перша статті 382-3 КАС України).

Згідно з частинами третьою, десятою, одинадцятою статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення; у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень; якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент прийняття спірної ухвали фактично рішення суду у повному обсязі не було виконано.

Таким чином, на переконання колегії суддів, суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем не надано належного підтвердження повного виконання судового рішення, а отже наявні підстави для прийняття звіту та встановлення відповідачу нового строку для подання звіту про виконання рішення суду.

Щодо застосування штрафних санкцій на керівника суб`єкта владних повноважень, колегія суддів наголошує, що у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.

Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.

Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

При цьому, судом 1-ї інстанції не встановлено умислу відповідача спрямованого на невиконання рішення суду, тому підстави для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу наразі відсутні.

З урахуванням викладеного, за відсутності підстав для застосування штрафу, відсутні і підстави для витребування у відповідача інформації щодо керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відповідно, клопотання апелянта щодо витребування доказів не підлягає задоволенню.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 липня 2026 року було прийнято звіт ТЦК по справі №400/6465/25, тобто оскаржена ухвала, якою було встановлено строк для подання звіту, фактично вичерпала свою дію після надання такого звіту та вирішення судом питання щодо його прийняття.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм процесуального права, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.308, 311, 312, 316, 321, 325, 327, 329 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач А.Г. Федусик

Судді О.І. Шляхтицький Г.В. Семенюк