Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 28 вересня 2026 р.
Справа: №420/34838/25
Суддя: Крусян А.В.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/34838/25
Суддя першої інстанції: Самойлюк Г.П.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--»: м. Одеса
Повний текст судового рішення складений: 17.04.2026
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Дегтярьової С.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
15.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії щодо припинення нарахування та виплати йому пільг по сплаті житлово-комунальних послуг, яка передбачена ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.05.2025; зобов`язання відновити йому нарахування та виплату пільг по сплаті житлово-комунальних послуг, які передбачені ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 01.05.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-категорії, у зв`язку з чим отримував пільги щодо сплати житлово-комунальних послуг у відповідності до п.11 ч.1 ст.20 Закону України №796-XII. Однак з 01.05.2026 відповідач протиправно припинив нарахування таких пільг на підставі п.7 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» та постанови КМУ №1553 від 31.12.2024 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №389», оскільки середньомісячний дохід сім`ї в розрахунку на одну особу перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у 2025.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 позов задоволено. При вирішені справи, суд першої інстанції виходив з того, що зміна правового регулювання відносин у сфері соціального захисту осіб, які підпадають під дію, зокрема, Закону України №796-ХІІ, можлива лише у випадках внесення змін до цього ж закону, а інші нормативно-правові акти застосовуються лише у випадку їх прийняття відповідно до цих законів. Разом з цим, оскільки Закон України №796-ХІІ не ставить у залежність надання пільг від середньомісячного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, як визначено п.7 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік», а тому відсутні підстави для припинення нарахування позивачу пільг, визначених ст.20 цього Закону.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає про відсутність у позивача права на призначення пільг на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки середньомісячний сукупний дохід сім`ї позивача у розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу – 4240грн.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII. /а.с.8-9/
До 01.05.2025 позивачу надавались пільги зі сплати житлово-комунальних послуг відповідно до п.11 ч.1 ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що не заперечується сторонами, після 01.05.2025 нарахування пільг припинено.
14.08.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою, в якій просив відновити надання йому пільг згідно ст.20 Закону України №796-XII, провести їх нарахування та виплату з дати припинення ня. /а.с.10/
На вказану заяву, листом від 28.08.2025 відповідач повідомив про відсутність на те правових підстав, мотивуючи відповідь тим, що постановою КМУ №1553 від 31.12.2024 внесено зміни до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затвердженого постановою КМУ №389 від 04.06.2015, згідно з яких пільги, зокрема, потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС надаються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Оскільки середньомісячний сукупний дохід сім`ї ОСОБА_1 в розрахунку на одну особу за шість місяців (з 01.10.2024 по 31.03.2025) перевищив величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, тому пільги на житлово-комунальні послуги автоматично не призначені. /а.с.11/
Позивач, не погодившись із вказаною відмовою, вважаючи, що має право на отримання пільг зі сплати житлово-комунальних послуг, визначених п.11 ч.1 ст.20 Закону України №796-XII, звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 (надалі - Закон України №796-XII).
Розділом IV Закону України №796-XII визначено соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї; загальні компенсації та пільги.
Відповідно до ст.19 Закону України №796-XII компенсації та пільги, встановлені в даному розділі, стосуються всіх громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до встановлених категорій.
Статтею 9 Закону України №796-XII визначено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є зокрема учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.
Згідно п.1 ст.14 Закону України №796-XII для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.
Згідно ст.20 Закону України №796-XII особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: п.11) 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирної плати, плати за управління багатоквартирними будинками), комунальними послугами (газ, електрична і теплова енергія, водопостачання, водовідведення та інші послуги) у межах середніх норм споживання, передбачених законом, телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв`язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості). Зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законом. До членів сімей громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать: дружина (чоловік), неповнолітні діти, непрацездатні батьки, особа, яка проживає разом з постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею, за умови, що ця особа не перебуває у шлюбі; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 №1041 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України» визначено, що з 01.12.2022 призначення житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу здійснюється Пенсійним фондом України.
Згідно з п.7 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-IX від 19.11.2024 (надалі – Закон України №4059-IX) у 2025 році пільги, передбачені пунктом 11 частини першої та частинами другою і третьою статті 20, пунктом 1 частини першої та частинами другою і третьою статті 21, частиною третьою статті 22 в частині пільг, визначених пунктом 11 частини першої статті 20 та пунктом 14 частини першої статті 22 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII, надаються за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеного положення Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 31.12.2024 №1553 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. №389» (надалі - постанова КМУ №1553), якою вказану постанову доповнено пунктом 1-1, що передбачає застосування в 2025 році критерію доходу сім`ї при наданні зазначених пільг. Згідно з цією постановою пільги, визначені пунктом 11 частини першої статті 20 та пунктом 1 частини першої статті 21 Закону № 796-XII, надаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорій 1 та 2, за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Починаючи з 01.05.2025, враховуючи внесені зміни у нормативні акти, відповідач призупинив надання йому пільг, встановлених п.11 ч.1 ст.20 Закону України №796-XII.
Водночас, слід звернути увагу на той факт, що норми Закону України №796-XII, якими передбачено таке право позивача залишаються чинними, зміни до п.11 ч.1 ст.20 вказаного Закону не вносились. Крім того, у зазначених нормах не встановлено залежності надання пільг від середньомісячного сукупного доходу сім`ї.
Більш того, ст.71 Закону України №796-XII передбачено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 №10-рп/2008, від 30.11.2010 №22-рп/2010, від 27.02.2020 №3-р/2020 та від 28.08.2020 №10-р/2020 наголошував, що закони про Державний бюджет України не можуть змінювати чи обмежувати обсяг прав, гарантій і пільг, встановлених спеціальними законами, а будь-яке встановлення іншого, додаткового регулювання відносин, відмінного від предмета спеціального закону, є неприпустимим і суперечить Конституції України (ст. ст.6, 19, 130).
Велика палата Конституційного Суду України у рішенні від 17.07.2018 №6-р/2018 зазначила, що забезпечення належного рівня соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, є конституційним обов`язком держави, а обмеження чи скасування пільг для таких осіб без відповідної рівноцінної компенсації порушує сутність їх прав на соціальний захист. У рішенні від 25.04.2019 №1-Р/2019 зазначається, що посилений соціальний захист цих осіб обумовлений особливим статусом та ризиками, пов`язаними з наслідками катастрофи, і не може залежати від майнового стану сім`ї.
З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що положення п.7 Прикінцевих положень Закону України №4059-IX та постанови КМУ №1553 встановлюють додаткове регулювання відносин у сфері соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що прямо суперечить приписам спеціального Закону України №796-XII.
Таким чином, застосування пенсійним органом критерію середньомісячного доходу сім`ї для припинення нарахування пільг позивачу, визначених п.11 ч.1 ст.20 Закону України №796-XII є протиправним, оскільки звужує зміст та обсяг його конституційних прав як особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді С.В. Дегтярьова О.В. Яковлєв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua