Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №285/5667/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

У Х В А Л А

Іменем України

Справа № 285/5667/26

провадження № 1-кс/0285/915/26

28 вересня 2026 року м. Звягель

Слідчий суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду

клопотання слідчого Слідчого відділу Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_6 ,

погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 ,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою? ?

відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Кам`янече Новоархангельського району Кіровоградської області, жителя в АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінальногоправопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, внесеногодо Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026060530000492 від 10.09.2026 (далі - ЄРДР),

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий звернулась до суду з клопотанням, в якому просила застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Із клопотання слідує, що 10 вересня 2026 року приблизно о 02 год. 00 хв. ОСОБА_4 діючи умисно за попередньою змовою з іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану по всій території України на невстановленому на даний час автомобілі прибув до домоволодіння АДРЕСА_2 , в якому проживають ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , та зайшовши у двір, шляхом злому вхідних дверей намагалися проникнути до вказаного житлового будинку.

У цей час ОСОБА_7 , прокинувшись від стороннього шуму, у вікно побачила на території свого домоволодіння невідомих осіб чоловічої статі, які незаконно намагаються проникнути до її будинку, після чого покликала свого чоловіка - ОСОБА_8 . Останній, з метою самозахисту, тримаючи в руках кухонного ножа, відчинив двері будинку та побачив на порозі невідомих осіб чоловічої статі. Після того як ОСОБА_4 та інші невстановлені особа були виявлені власниками житлового будинку, один із них, перебуваючи біля вхідних дверей та тримаючи в руках предмет, зовні схожий на пістолет, направив його в бік ОСОБА_8 та здійснив три постріли, два з яких влучили останньому в обидва передпліччя, а третій в область грудної клітини. Після здійснення пострілів та спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 ОСОБА_4 та інші невстановлені особи залишили місце вчинення злочину та втекли у невідомому напрямку.

Таким чином, ОСОБА_4 та інші невстановлені особи, не довели свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки після проникнення до житлового будинку були виявлені його власниками, у зв`язку з чим змушені були припинити свої злочинні дії та залишити місце події, не заволодівши чужим майном, тобто ОСОБА_4 та інші невстановлені особи не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця з причин, що не залежали від їх волі.

26.09.2026 в порядку ст. 208 КПК України, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

27.09.2026 винесено постанову про зміну попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення.

27.09.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.

Метою та підставами застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є те, що в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч. 4 ст. 185КК України, і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, пояснив, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти переліченим ризикам.

В судовому засіданні ОСОБА_4 не заперечив відносно обрання запобіжного заходу при цьому частково заперечив свою причетність до інкримінованого йому діяння. Захисник просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Вислухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Встановлено, що в провадженні органу досудового розслідування перебувають матеріали кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч. 4 ст. 185КК України, відомості про які внесено до ЄРДР за №12026060530000492 від 10.09.2026 в рамках якого 27.09.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч.1 ст.177 КПК України та не підлягає розширеному тлумаченню.

Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б могли переконати об`єктивного, неупередженого спостерігача у тому, що відповідна особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини та практика Європейського суду з прав людини наголошує, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, при цьому, ризик переховування особи від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визначено в законі (рішення від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011). Обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканність має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини та громадянина.

Сукупність матеріалів судової справи, наданої суду стороною обвинувачення під час розгляду зазначеного клопотання, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_4 підозрюється.

Безумовно, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (справа Європейського суду «Ілійков проти Болгарії»).

У клопотанні слідчий вказував на існування ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме можливості підозрюваного ОСОБА_4 : 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що обґрунтовується тяжкістю кримінального правопорушення та те, що останній після скоєння злочину покинув місце його скоєння та втік за межі Житомирської області; 2) незаконно впливати на потерпілих та свідків, що обумовлений тим, що підозрюваний особисто знайомий із рядом свідків у даному кримінальному провадженні, а отже має реальну можливість встановлювати з ними контакт та впливати на їх поведінку шляхом умовлянь, переконання, психологічного тиску або іншого незаконного впливу; 3) вчинити інше кримінальне правопорушення, що обґрунтовується тим, що відносно ОСОБА_4 , у суді перебувають обвинувальні акти за обвинуваченням останнього в участі у злочинних угрупованнях, а також тяжких та особливо тяжких злочинах (розбійні напади, вимагання), існує обґрунтована загроза вчинення нових злочинів.

Ураховуючи суть, характер та тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , яке відноситься до категорії тяжкого злочину, покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним (позбавлення волі на строк від 5 до 8 років), стадію досудового розслідування, обставини, передбачені ст. 178 КПК, відомості про особу підозрюваного, який не має місця роботи, легальних джерел доходу, наявність достатніх даних вважати, що в його діях/поведінці існують ризики переховування від слідства та суду, незаконно впливати на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення і оголошення йому підозри у вчиненні кримінального правопорушення, вважаю за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , докази, на які посилається у клопотанні прокурор, – вважаю, що на даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід, як взяття під варту, зможе дієво запобігти ризикам, встановленим п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, що виключає собою можливість застосування відносно підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу.

В поданомуклопотаннідоведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, а тому воно підлягає до задоволення.

Водночас, застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя на підставі п.2 ч.5 ст.182 КПК вважає за необхідне визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених п.п.1-3 ч.5 ст.194 КПК України, що є необхідним та достатнім для запобігання реалізації встановлених ризиків, гарантувати дотримання підозрюваним належної процесуальної поведінки та забезпечення виконання покладених на нього обов`язків у разі внесення такого розміру застави, в межах строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст.131, 132, 178, 179, 181, 193-196, 205, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів.

Визначити строк дії даної ухвали - до 25.11.2026 включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA 758201720355229001500000277, код 26278626, МФО 820172 в ДКС України, м. Київ.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю або суд.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду на першу вимогу;

- не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає ( АДРЕСА_1 ), без дозволу слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-х місячний строк дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали доручити Звягельському РВП ГУНП в Житомирській області.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та передати для виконання Звягельському РВП ГУНП в Житомирській області.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним у той же строк з дня вручення йому копії ухвали. Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1