Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №400/11526/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/11526/25

Головуючий в 1 інстанції: Величко А.В.

Місце та час укладення судового рішення «--:--»: м.Миколаїв

Повний текст судового рішення складений: 12.03.2026

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Дегтярьової С.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

24.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання неправомірним та скасування рішення від 18.08.2025 №143250023886 про відмову йому у призначенні пенсії за віком відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язання зарахувати до його страхового стажу періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 31.03.2005, з 01.07.2005 по 30.04.2007, з 01.07.2007 по 31.07.2007, з 01.10.2007 по 31.10.2007, з 01.01.2008 по 31.12.2009 в повному обсязі (з урахуванням місяць за місяць) та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 11.08.2025.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач (у віці 60 років), звернувся до пенсійного органу із заявою для призначення пенсії за віком на підставі п.4 ч.1 ст.115 Закону України №1058-IV (як учаснику бойових дій), однак, рішенням ГУ ПФУ в Рівненській області було відмовлено у призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного страхового стажу 25 років, який дає право на призначення такого виду пенсії. При цьому, як вказує позивач, пенсійним органом протиправно не враховано до його страхового стажу періоди здійснення підприємницької діяльності у повному обсязі: з 01.01.2004 по 31.03.2005 (враховано 7 місяців 29 днів), з 01.07.2005 по 30.04.2007 (враховано 5 місяців 18 днів), з 01.07.2007 по 31.07.2007 (враховано 8 днів), з 01.10.2007 по 31.10.2007 (враховано 7 днів), з 01.01.2008 по 31.12.2009 (враховано 4 місяці 9 днів).

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 позов задоволено. При вирішенні справи, суд першої інстанції виходив з того, що визначальною умовою для зарахування особі періоду зайняття підприємницькою діяльністю до страхового стажу є сплата страхових внесків в Пенсійний фонд. Оскільки довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) підтверджується, що позивач сплачував страхові внески за спірні періоди, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на зарахування таких періодів до страхового стажу в повному обсязі (з урахуванням місяць за місяць).

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, ГУ ПФУ в Рівненській області подало апеляційну скаргу, в якій посилається на ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги, управління зазначає щодо правомірності прийнятого рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком згідно ст.115 Закону України №1058-IV у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років (на момент подання заяви стаж становить 23 роки 09 місяців 06 днів). Апелянт вказує, що до страхового стажу не враховано періоди навчання позивача з 26.11.1985 по 28.06.1986, з 01.09.1986 по 18.06.1992 оскільки в зазначені періоди він перебував в трудових відносинах.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 12.09.2023. /а.с.1/

11.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (як учаснику бойових дій).

18.08.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області прийнято рішення №143250023886, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки; відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного страхового стажу 25 років. /а.с.10-11/

У рішенні зазначено, що за результатом розгляду документів, доданих до заяви, не зараховано: період навчання з 26.11.1985 по 28.06.1986 згідно довідки Миколаївського політехнічного фахового коледжу №69 від 24.06.2025, оскільки в даних довідки зазначено про вечірню форму навчання, а згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 16.05.1983 в даний період заявник перебував в трудових відносинах;

період навчання з 01.09.1986 по 18.06.1992 згідно долученого диплому НОМЕР_3 від 01.07.1992, оскільки згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 16.05.1983 в даний період заявник перебував в трудових відносинах, форма навчання в долученій скан-копії диплому не зазначена.

Згідно форми РС-право страховий стаж позивача становить 23 роки 9 місяців 6 днів. До стажу зараховано, зокрема періоди підприємницької діяльності: 7 місяців 29 днів за період з 01.01.2004 по 31.03.2005; 5 місяців 18 днів за період з 01.07.2005 по 30.04.2007; 8 днів за період з 01.07.2007 по 31.07.2007; 7 днів за період з 01.10.2007 по 31.10.2007; 4 місяці 9 днів за період з 01.01.2008 по 31.12.2009. /а.с.14/

Позивач, не погоджуючись з рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком на підставі п.4 ч.1 ст.115 Закону України №1058-ІV, вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Рівненській області щодо неповного врахування до страхового стажу періодів здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 31.03.2005, з 01.07.2005 по 30.04.2007, з 01.07.2007 по 31.07.2007, з 01.10.2007 по 31.10.2007, з 01.01.2008 по 31.12.2009, звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон України №1058-IV).

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною 1 ст.24 Закону України №1058-IV встановлено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону № 1058-IV).

Згідно п.4 ч.1 ст.115 Закону України №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20, 21 і 25 частини першої статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12, 13 і 16 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (крім працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів), особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до пунктів 3 і 4 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, пункту 5 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, а також пункту 6 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Згідно ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, ст.48 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідні положення містить і постанова Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок №637).

Так, п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у п.3 Порядку №637.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (як учаснику бойових дій).

Для розгляду вказаної заяви, за принципом екстериторіальності, визначено ГУ ПФУ в Рівненській області, яке 18.08.2025 прийняло рішення №143250023886 про відмову у призначенні пенсії, посилаючись на відсутність необхідного страхового стажу, який дає право на призначення такого виду пенсії, - 25 років.

Зокрема, приймаючи вказане рішення, пенсійний орган частково врахував період здійснення позивачем підприємницької діяльності, а саме: за період з 01.01.2004 по 31.03.2005 - 7 місяців 29 днів; за період з 01.07.2005 по 30.04.2007 - 5 місяців 18 днів; за період з 01.07.2007 по 31.07.2007 - 8 днів; за період з 01.10.2007 по 31.10.2007 - 7 днів; за період з 01.01.2008 по 31.12.2009 - 4 місяці 9 днів.

При зверненні до суду з позовною заявою, позивач не погоджується з діями пенсійного органу щодо не врахування до його страхового стажу повного періоду здійснення ним підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 31.03.2005, з 01.07.2005 по 30.04.2007, з 01.07.2007 по 31.07.2007, з 01.10.2007 по 31.10.2007, з 01.01.2008 по 31.12.2009 (з урахуванням місяць за місяць), з приводу чого слід зазначити наступне.

Відповідно до п.3-1 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із ст.26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Згідно з абз.3 підп.2 п.2.1 Розділу 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»« зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (надалі - Порядок №22-1) період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

Тобто законодавець передбачив зарахування як до трудового так і до страхового стажу фізичних осіб-підприємців періоди провадження ними господарської діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, незалежно від сум сплачених ними страхових внесків (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Належними ж доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.08.2024 у справі №580/7175/21.

Так, позивачем надано до суду довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) з якої вбачається, що позивачем сплачувались страхові внески у періоди з 01.01.2004 по 31.03.2005, з 01.07.2005 по 30.04.2007, з 01.07.2007 по 31.07.2007, з 01.10.2007 по 31.10.2007, з 01.01.2008 по 31.12.2009. /а.с.72-77/

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказані вище періоди здійснення позивачем підприємницької діяльності підлягають врахуванню до його страхового стажу, відповідно рішення ГУ ПФУ в Рівненській області від 18.08.2025 №143250023886 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на підставі п.4 ч.1 ст.115 Закону України №1058-IV (як учаснику бойових дій) з підстав відсутності необхідного страхового стажу 25 років є протиправним та підлягає скасуванню.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.139, 311, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. Крусян

Судді С.В. Дегтярьова О.В. Яковлєв