Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №400/12409/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/12409/24

Перша інстанція: суддя Малих О.В.,

повний текст судового рішення

складено 31.07.2026, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Федусика А.Г.,

суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, визнання відмови протиправною, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі ГУПФ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, визнання відмови протиправною.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 року визнано протиправними дії ГУПФ щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 роки.

Зобов`язано ГУПФ призначити та виплатити ОСОБА_1 на підставі заяви від 12.02.2018 року пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки з урахуванням виплачених сум.

Визнано протиправною відмову ГУПФ щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв`язку зі збільшенням заробітної плати по лютий 2022 року включно протягом більше ніж двох років з моменту призначення (перерахунку) відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058.

Зобов`язано ГУПФ провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у зв`язку зі збільшенням заробітної плати по лютий 2022 року включно протягом більше ніж двох років з моменту призначення (перерахунку) відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення набрало законної сили. На виконання резолютивної частини вказаного рішення судом 12.11.2025 року видані виконавчі листи.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.12.2025 року суд зобов`язав ГУПФ протягом 30 днів з дня отримання ухвали подати звіт про виконання судового рішення від 18.04.2025 року у справі №400/12409/24 з детальним розрахунком пенсії позивача на виконання рішення суду.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.05.2026 року суд прийняв звіт ГУПФ про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 року у справі №400/12409/24.

14.07.2026 року від позивачки надійшла заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в якому вона просить:

- визнати протиправними дії ГУПФ, вчиненні під час перерахунку пенсії за віком на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 року у справі №400/12409/24: за період:

з 01.03.2019 року по 28.02.2021 року – з порушенням ч.2 ст.42 Закону України №1058;

з 01.03.2021 року по даний період часу – з порушенням ч.2 ст.40 та пункту 4-4 розділу XV Закону №1058

та не проведення виплати повної суми заборгованості донарахованої пенсії;

- постановити окрему ухвалу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та повного виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 року у справі №400/12409/24.

В обґрунтування заяви позивачка зазначила, що згідно з наявними у справі протоколами перерахунку її пенсії у період з 12.02.2018 року по 28.02.2021 року відповідач не врахував індексацію пенсії, не провів нарахування збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2017 роки (5377,90 грн) на коефіцієнти збільшення 1.17 в 2019 році, 1.11 в 2020 році, внаслідок чого невірно визначив середньомісячний заробіток для обчислення пенсії.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду – відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою, заявниця подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що судове рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим апелянтка просить його скасувати та задовольнити заяву.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що питання щодо врахування індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016 – 2017 роки (5377,90 грн) на коефіцієнти збільшення 1.17 в 2019 році, 1.11 в 2020 році, не було предметом розгляду у даній справі. Правомірність такого перерахунку пенсії позивачки може бути оцінена лише в межах відповідного окремого позову, і не може бути предметом оцінки в межах виконання рішенні суду 18.04.2025 року у справі № 400/12409/24, в порядку ст.ст. 382, 383 КАС України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст.13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду по справі № 802/1933/18-а від 21.11.2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду даної справи було, зокрема, зобов`язання ГУПФ призначити та виплатити позивачці на підставі заяви від 12.02.2018 року пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки з урахуванням виплачених сум та зобов`язання ГУПФ провести перерахунок та виплату пенсії позивачці у зв`язку зі збільшенням заробітної плати по лютий 2022 року включно протягом більше ніж двох років з моменту призначення (перерахунку) відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058, з урахуванням раніше виплачених сум.

Так, відповідно до резолютивної частини рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 року визнано протиправними дії ГУПФ щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 роки. Зобов`язано ГУПФ призначити та виплатити ОСОБА_1 на підставі заяви від 12.02.2018 року пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправною відмову ГУПФ щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв`язку зі збільшенням заробітної плати по лютий 2022 року включно протягом більше ніж двох років з моменту призначення (перерахунку) відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058. Зобов`язано ГУПФ провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у зв`язку зі збільшенням заробітної плати по лютий 2022 року включно протягом більше ніж двох років з моменту призначення (перерахунку) відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058, з урахуванням раніше виплачених сум.

Тобто, питання щодо врахування індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016 – 2017 роки (5377,90 грн) на коефіцієнти збільшення 1.17 в 2019 році, 1.11 в 2020 році, не було предметом розгляду у даній справі, про що вірно зазначив і суд 1-ї інстанції.

Колегія суддів наголошує, що правомірність такого перерахунку пенсії позивачки є фактично новими правовідносинами між позивачем та пенсійним органом та може бути оцінена лише в межах відповідного окремого позову, а не в межах виконання рішення суду у справі №400/12409/24 в порядку ст.ст.382, 383 КАС України.

Більш того, ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.05.2026 року, яка набрала законної сили, суд прийняв звіт ГУПФ про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 року у справі №400/12409/24. Таким чином, судом вже констатовано факт виконання рішення у даній справі.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм процесуального права, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.308, 311, 312, 316, 321, 325, 327, 329 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач А.Г. Федусик

Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький