Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №420/22767/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/22767/25

Категорія: 108010000Головуючий у суді І інстанції: Лебедєва Г. В. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаСеменюка Г.В.

суддів: Федусика А.Г.

Шляхтицького О.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року у справі за позовом адвокатки Ровкової Світлани Володимирівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВА ТМ», до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу

в с т а н о в и В:

У липні 2025 року адвокатка Ровкова С. В., діючи в інтересах ТОВ «БУДІВА ТМ», звернулась до суду першої інстанції з позовом до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі – Управління), в якому просила визнати протиправними та скасувати наступні постанови про накладення штрафу від 10.06.2025:

- № 15158/15-32-09-07-04-ДПС/МГ-ФС в сумі 96000 грн;

- № 15158/15-32-09-07-04-ДПС/ІП-ФС в сумі 8000 грн.

В обґрунтування позовних вимог адвокатка пояснила, що Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено фактичну перевірку ТОВ «БУДІВА ТМ», за результатами якої складено акт від 07.04.2025.

Відповідно до висновків указаного акта, працівникам ТОВ «БУДІВА ТМ» не нараховувалась заробітна плата за неробочі дні, в які вони фактично виконували роботу. Податковий орган зробив такий висновок посилаючись на акти списання пального, використаного на службові поїздки ТОВ «БУДІВА ТМ» від 30.09.2023 та від 31.03.2024.

Адвокатка вважає, що указаний висновок про фактичне виконання працівниками ТОВ «БУДІВА ТМ» роботи в неробочі дні був зроблений без відбирання пояснень у самих працівників. Тобто, обставини щодо фактичного виконання роботи в неробочі дні 30.09.2023 та 31.03.2024 податковим органом не встановлювались.

Адвокатка звертає увагу, що під час перевірки позивач надав для ознайомлення наказ від 03.04.2025 про виправлення описки в актах списання пального та акти від 30.09.2023, 31.03.2024 з виправленнями, а також табелі обліку робочого часу. Проте, вони не були взяті податковим органом до уваги.

Адвокатка також указує, що підприємство не було ознайомлено з актом перевірки на дату її закінчення та не викликалося для його отримання.

Далі події розвивалися наступним чином.

Податковий орган на адресу відповідача направив лист та копії матеріалів фактичної перевірки. Відповідач повідомив ТОВ «БУДІВА ТМ» про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, який відбувся 10.06.2025. Позивач надав на розгляд адміністративної справи табелі обліку робочого часу, пояснення ТОВ «БУДІВА ТМ» від 04.06.2025 та пояснення членів комісії ТОВ «БУДІВА ТМ», які брали участь у списанні пального, які підтвердили, що не працювали у вихідні дні 30.09.2023 та 31.03.2024.

Однак, усупереч цьому, відповідач прийняв спірні постанови про накладення штрафу.

Адвокатка вважає, що підприємство не порушувало законодавство про працю. Інформація, викладена в акті перевірки від 07.04.2025 щодо фактичної роботи працівників у вихідні дні, відображена не вірно та не відповідає дійсності.

ТОВ «Будіва ТМ» з`ясовано, що працівники, які фактично здійснювали оформлення актів списання (бухгалтер ОСОБА_1 (звільнена 17.09.2024)), директор комерційний ОСОБА_2 (звільнений 30.12.2024 року)) допустили описку в даті складення актів, закриваючи період списання пального за місяць з першого по останній день періоду. 30.09.2023 та 31.03.2024 це були останні дні календарного місяця, які припали на вихідний день. Тобто, під час оформлення актів списання пального була допущена технічна описка в даті їх складення. Описку в даті складення актів виправлено згідно правил ведення бухгалтерського обліку. Працівники ТОВ «Будіва ТМ» - члени комісії згідно актів списання, не працювали у вихідні дні 30.09.2023 та 31.03.2024, про що правильно відображено в табелях обліку робочого часу, та підтверджується відповідними заявами працівників – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Інші члени комісії, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 також не працювали у неробочі дні 30.09.2023 та 31.03.2024. Накази та інші розпорядження про вихід на роботу працівників ТОВ «Будіва ТМ» 30.09.2023 та 31.03.2024 – відсутні.

Відповідач, отримавши пояснення ТОВ «Будіва ТМ» та членів комісії, які приймали участь у списанні пального за вересень 2023 року та березень 2024 року, проігнорував їх та не надав належну оцінку. Відповідач не звертався до позивача з пропозицією надати додаткові документи, обґрунтування, не відбирав письмові пояснення у працівників тощо, для прийняття законного рішення.

Адвокатка вважає, що відповідач не мав належних та достовірних доказів наявності порушення трудового законодавства з боку позивача, та фактів використання ним найманої праці у вихідні дні. Під час складення документів була допущена описка, яка виправлена, але це не означає, що працівники позивача працювали у неробочі дні, та позивач порушив трудове законодавство.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року позов задоволено.

Суд визнав протиправними та скасував постанови Південного міжрегіонального управляння Державної служби з питань праці від 10.06.2025 про накладання на ТОВ «БУДІВА ТМ» штрафу в розмірі 96000,00 грн та в розмірі 8000,00 грн за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, представниця Управління подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Мотиви апеляційної скарги складаються з такого.

По-перше, авторка апеляційної скарги указує, що 10.06.2025 Управлінням проведено слухання у справі у присутності ОСОБА_7 , ОСОБА_8 а також представника ТОВ «БУДІВА ТМ» Ровкова С. В. Під час слухання було, встановлено, що фахівцями Головного управління ДПС в Одеській області у термін з 27.03.2025 по 04.04.2025 проведено фактичну перевірку підприємства та складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог діючого законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) від 07.04.2025 №15158/15-32-09-07-04. До акту фактичної перевірки додано акти списання пального від 30.09.2023 №9 та від 31.03.2024 №3, табелі обліку використання робочого часу за вересень 2023 та за березень 2024. В результаті фактичної перевірки встановлено, що ТОВ «БУДІВА ТМ» допустило порушення вимог трудового законодавства України, а саме: встановлено порушення ст. 12, ч.2, ст. 30 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» - не нарахування працівникам заробітної плати у встановленому законодавством розмірі за неробочі дні.

Тобто, представниця скаржника наполягає на тому, що працівникам не нараховувалась заробітна плата у встановленому законодавством розмірі за неробочий день, в який працівники фактично виконували роботу.

Відомості, викладені в акті перевірки не були спростовані позивачем у встановленому порядку на момент винесення оскаржуваних постанов.

Представниця скаржника вважає, що суд першої інстанції не надав належну оцінку тому факту, що в акті фактичної перевірки від 07.04.2025 №15158/15-32-09-07-04 містяться факти, що підтверджують наявність у суб`єкта господарювання – ТОВ «БУДІВА ТМ» порушень норм чинного законодавства про працю, відповідальність за яке передбачена абзацами 5, 10 частини 2 статті 265 КЗпП України.

По-друге, представниця скаржника звертає увагу на те, що під час задоволення позову суд першої інстанції зосередився на оцінці наданих пояснень представником та свідком ТОВ «БУДІВА ТМ», які пояснили, що акти списання пального від 30.09.2023 та 31.03.2024 є виключно «технічною помилкою». На думку скаржниці, суд першої інстанції помилково визнав це достатнім для спростування недотримання позивачем вимог трудового законодавства. Списання пального у вихідні дні (субота, неділя, святкові) не є доказом відсутності господарської діяльності підприємства в ці дні. Підприємство самостійно визначає графік роботи залежно від специфіки своєї діяльності.

По-третє, виправлені акти списання пального від 30.09.2023 та 31.03.2024 не були надані позивачем під час проведення фактичної перевірки фахівцями ГУ ДПС в Одеській області.

ТОВ «БУДІВА ТМ», скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, зазначає про її необґрунтованість та просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відзиві адвокат указує, що відповідач не довів належними та допустимими доказами факт виконання працівниками ТОВ «БУДІВА ТМ» роботи у вихідні дні, а відтак відсутні правові підстави для висновку про порушення підприємством вимог законодавства про працю.

Враховуючи, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Головне управлінням ДПС в Одеській області у період з 27.03.2025 по 04.04.2025 провело фактичну перевірку господарського об`єкта за адресою: м. Одеса, вул. Степова, буд. 18/20, через який здійснює господарську діяльність ТОВ «Будіва ТМ».

За наслідками проведеної перевірки, 07.04.2025 податковим органом складено акт №15158/15-32-09-07-04 про результати фактичної перевірки, з питань додержання суб`єктами господарювання вимог діючого законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних, товарів, проведення контрольних розрахункових операцій, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

В пункті 3 частини 2 «Описова частина» акта, зазначено наступне:

«Дослідженням змісту наданих до проведення перевірки документів встановлено наступне.

Згідно акту списання пального від 30.09.2023 № 9, члени комісії: ОСОБА_1 , Ісаєва Г.В., Рутковський В.В., Тарасенко В.О. підписали означений акт (первинний документ) 30.09.2023 (дата складання) та засвідчили власними підписами правомірність списання використаного ТОВ «БУДІВА ТМ» (код за ЄДРПОУ 41795348) протягом вересня 2023 року пального в загальній кількості - 728,30 л.

В той же час, згідно табелю обліку робочого часу за вересень 2023 року, 30.09.2023 ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 не працювали.

Згідно акту списання пального від 31.03.2024 №3, члени комісії: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , підписали означений акт (первинний документ) 31.03.2024 (дата складання) та засвідчили власними підписами правомірність списання використаного ТОВ «БУДІВА ТМ» (код за ЄДРПОУ 41795348) протягом березня 2024 року пального в загальній кількості - 1004,63 л.

У той же час, згідно табелю обліку робочого часу, за березень 2024 року, 31.03.2024 ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 не працювали.

У зв`язку із чим, перевіркою встановлено порушення ТОВ «БУДІВА ТМ» (код за ЄДРПОУ 41795348) ст. 12, ч. 2 ст. 30 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» (із змінами та доповненнями).».

Згідно пункту 2 частини 3 «Висновок перевірки» Акту: «За порушення ст. 12, ч. 2 ст. 30 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» (із змінами та доповненнями), передбачена відповідальність згідно із ч. 2 ст. 265 КЗпП України, затвердженого Законом УРСР 10.12.1971 №322-VIII (із змінами та доповненнями). Для прийняття відповідних рішень щодо порушень вимог КЗпП України та Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці», матеріали перевірки будуть направлені до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.».

Головне управління ДПС в Одеській області листом від 07.05.2025 за вих. № 8773/5/15-32-09-07-05 повідомило Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці про факти, встановлені в ході перевірки, та направило на адресу останнього акт фактичної перевірки.

На підставі вказаного листа Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці розпочало адміністративне провадження.

Листом №ПД/3.1/4757-25 від 15.05.2025 відповідач направив ТОВ «БУДІВА ТМ» повідомлення про початок адміністративного провадження, як особі, стосовно якої ініційовано адміністративне провадження.

Листом №СП-ПД/3.1/3626-25 від 20.05.2025 відповідач звернувся до головного державного інспектора відділу з питань трудових відносин управління інспекційної діяльності в Одеській області Південного міжрегіонального управління Держпраці Ольги Волкової за наданням роз`яснення стосовно правопорушення, наявного в адміністративній справі.

Листом №ПД/3.1/5-27-25 від 23.05.2025 відповідач звернувся до ГУ ДПС в Одеській області про надання додаткової інформації та матеріалів перевірки ТОВ «Будіва ТМ», зокрема, інформацію з відповідними копіями щодо наданих до ГУ ДПС в Одеській області заперечень на акт фактичної перевірки від підприємства та висновок комісії з питань розгляду заперечень платників податків та пояснення до актів перевірок ГУ ДПС в Одеській області.

Листом №ПД/3.1/5138-25 від 28.05.2025 відповідач направив ТОВ «Будіва ТМ» запрошення, як учаснику адміністративного провадження на слухання в адміністративній справі «Про накладення штрафу на ТОВ «Будіва ТМ» за порушення законодавства про працю, передбаченого частиною другою статті 265 КЗпП України, призначеного на 10 червня 2025 року о 09:30 год.

Листом № ПД/3.1/5167-25 від 28.05.2025 відповідач направив запрошення на слухання, начальнику управління інспекційної діяльності в Одеській області Міжрегіонального управління Держпраці, як особі, яка сприяє розгляду справи.

ТОВ «Будіва ТМ» подало до відповідача пояснення від 04.06.2025, в яких зазначило:

«В акті фактичної перевірки від 07.04.2025 № 15158/15-32-09-07-04, Головне управління ДПС в Одеській області посилається на акти списання пального від 30.09.23 р., 31.03.24 р., які були підписані членами комісії, та зазначає що згідно табелів обліку робочого часу за вересень 2023 р., та березень 2024 р., підписанти актів не працювали та їм не нарахована заробітна плата за неробочі дні, в які вони ніби то фактично працювали. З викладеним в акті не погоджуємося, оскільки інформація відображена не вірно та не відповідає дійсності.

ТОВ «Будіва ТМ» з`ясовано, що дати, зазначені в актах списання пального, а саме:

30.09.23 р. та 31.03.24 р., - це технічна помилка, що була допущена під час складення актів працівниками, які фактично здійснювали оформлення акту (бухгалтер ОСОБА_1 (звільнена 17.09.24 р.), директор комерційний ОСОБА_2 (звільнений 30.12.24 р.)). Помилку в даті складення актів виправлено.

Також повідомляємо, що працівники ТОВ «Будіва ТМ» не працювали у вихідні дні 30.09.23 р. та 31.03.24 р., про що правильно відображено в табелях обліку робочого часу, та підтверджується відповідними поясненнями працівників членів комісії - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (пояснення від інших членів комісії надати не представляється можливим у зв`язку з їх звільненням).

Накази та інші розпорядження про вихід на роботу працівників 30.09.23 р. та 31.03.24 р. - відсутні.

Просимо врахувати вищевказані пояснення та додані документи під час розгляду адміністративної справи та не застосовувати до ТОВ «Будіва ТМ» штраф, оскільки Товариство не порушувало законодавство про працю та веде господарську діяльність згідно чинного законодавства України.».

10.06.2025 відповідач прийняв дві постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення:

- № 15158/15-32-09-07-04-ДПС/МГ-ФС, якою на ТОВ «Будіва ТМ», на підставі абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП України накладено штраф в розмірі 96000,00 грн;

- № 15158/15-32-09-07-04-ДПС/ІП-ФС, якою на ТОВ «Будіва ТМ», на підставі абз. 10 ч. 2 ст. 265 КЗпП України накладено штраф в розмірі 8000,00 грн.

Не погоджуючись з такими постановами, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що суб`єкт владних повноважень не довів належними та допустимими доказами факт виконання працівниками позивача роботи у вихідні дні, а відтак відсутні правові підстави для висновку про порушення позивачем вимог законодавства про працю.

На думку суду, відповідач не забезпечив повного та всебічного з`ясування обставин справи, зокрема не надав належної оцінки поясненням позивача та працівників, які заперечують факт виконання роботи у спірні дні, та не вжив заходів для перевірки зазначених обставин.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Частина 1 статті 308 КАС України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Статтею 21 КЗпП Украйни, зокрема, передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професіи?ної та/або часткової професіи?ноі? кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професіи?ноі? або частковоі? професіи?ноі? кваліфікаціі?.

Частиною 2 статті 21 КЗпП Украі?ни передбачено, що працівник має право реалізувати своі? здібності до продуктивноі? і творчоі? праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Підставою для нарахування заробітної плати працівнику за фактично виконану роботу є табель обліку використання робочого часу форми П-5, затвердженоі? наказом Державного комітету статистику Украі?ни «Про затвердження типових форм первинноі? обліковоі? документаціі? зі статистики праці» 05.12.2008 №489.

Частиною 2 статті 30 Закону Украі?ни «Про оплату праці» визначено, що роботодавець зобов`язании? забезпечити достовірнии? облік виконуваноі? працівником роботи і бухгалтерськии? облік витрат на оплату праці у встановленому порядку, крім випадків, передбачених законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Частиною 1 статті 71 КЗпП Украі?ни, визначено що робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинноі? профспілковоі? організаціі? (профспілкового представника) підприємства, установи, організаціі? і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині другіи? цієі? статті.

Статтею 72 КЗпП Украі?ни встановлено, що робота у вихіднии? день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовіи? формі у подвіи?ному розмірі. Оплата за роботу у вихіднии? день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу (робота у святковии? і неробочии? день (частина четверта статті 73) оплачується у подвіи?ному розмірі: відрядникам - за подвіи?ними відрядними розцінками).

Норми і гарантіі? в оплаті праці (за роботу в надурочнии? час; у святкові, неробочі та вихідні дні), передбачені частиною першою цієі? статті та Кодексом законів про працю Украі?ни, є мінімальними державними гарантіями (частина 2 статті 12 Закону Украі?ни «Про оплату праці»).

Відповідальність за порушення законодавства про працю встановлена статтею 265 КЗпП України.

Відповідно до частини 1 статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно абзаців 5, 10 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;

порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим - дев`ятим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.

Досліджуючи доводи апеляційної скарги у контексті викладених норм та обставин справи, колегія суддів установила, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних постанов слугували висновки, викладені в акті фактичної перевірки ГУ ДПС в Одеській області, відповідно до яких працівники позивача виконували роботу у вихідні дні – 30.09.2023 та 31.03.2024. Такий висновок зроблений на підставі того, що працівники ТОВ «БУДІВА ТМ» підписали акти списання пального, які датовані вихідними днями.

Інших доказів роботи працівників ТОВ «БУДІВА ТМ» 30.09.2023 та 31.03.2024 матеріали справи не містять.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що формальне співставленні дат, зазначених в актах списання пального, із даними табелів обліку робочого часу, без встановлення реальних обставин виконання працівниками трудових функцій не може свідчити про порушення позивачем законодавства про працю.

Є правильним висновок суду першої інстанції, що для підтвердження факту виконання роботи у вихідний день контролюючий орган повинен довести сукупність обставин, які беззаперечно свідчать про фактичне залучення працівника до праці, зокрема:

- наявність відповідного розпорядчого акту роботодавця;

- факт перебування працівника на робочому місці;

- виконання ним конкретних трудових завдань.

Однак, суб`єкт владних повноважень не встановив та не довів жодної із зазначених обставин.

Слід зазначити, що акти списання пального є документами бухгалтерського обліку, які фіксують господарську операцію, однак не є доказом здійснення працівником трудової діяльності у конкретний момент часу.

Підписання такого документа не свідчить про фактичне виконання роботи, не підтверджує її обсяг, тривалість та зміст, а також не дає підстав однозначно стверджувати, що відповідні дії вчинялися саме у день, зазначений у документі.

Таким чином, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що сам по собі факт наявності первинного документа або його підписання не є належним та достатнім доказом виконання працівником роботи у розумінні трудового законодавства.

Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, позивач виправив описку у актах списання пального від 30.09.2023 та від 31.03.2024, що підтверджується наказом від 03.04.2025.

Також суд апеляційної інстанції не приймає посилання скаржника на те, що виправлені акти списання пального від 30.09.2023 та 31.03.2024 не були надані позивачем під час проведення фактичної перевірки фахівцями ГУ ДПС в Одеській області, з огляду на таке.

Так, під час перевірки, позивач надав для ознайомлення наказ від 03.04.2025 про виправлення описки в актах списання пального та акти від 30.09.2023, 31.03.2024 з виправленнями, та табелі обліку робочого часу.

За поясненнями позивача, він очікував, що вищевказані документи будуть оцінені належним чином, проте вони не були взяті податковим органом до уваги.

Верховний Суд у постанові від 19.06.2020 (справа № 140/388/19) зазначив, що сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків.

За висновками суду касаційної інстанції, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень. Акт перевірки – це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта. Отже, Акт перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України. Висновки, викладені у акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків.

За таких умов, колегія суддів вважає, що сам акт перевірки, складений податковим органом, на який спирається відповідач у межах даної справи, не може бути безпосереднім доказом вчинення позивачем правопорушення у сфері оплати праці, оскільки це службовий документ, який є носієм фактичних даних, що відображає висновки інспекторів та можливі порушення законодавства.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга містить мотиви, які фактично зводяться до переоцінки рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про задоволення позову ТОВ «БУДІВА ТМ» та не дають суду апеляційної інстанції підстав для втручання у судове рішення.

Крім того, колегія суддів зазначає, що Консультативна рада європейських суддів у Висновку №11 (2008) щодо якості судових рішень на рівні рекомендацій, що мають характер норм «м`якого права», наголосила, що якість будь-якого судового рішення залежить головним чином від якості його обґрунтування. Воно не лише полегшує розуміння сторонами суті рішення, а насамперед слугує гарантією проти свавілля. Обґрунтування судового рішення загалом засвідчує дотримання національним суддею принципів, проголошених ЄСПЛ. При цьому навіть «проміжні» процесуальні рішення потребують належного викладу підстав їх прийняття, якщо вони стосуються індивідуальних свобод. Належне мотивування судового рішення - це стандарт ЄСПЛ, напрацьований за результатами розгляду заяв про порушення права на справедливий суд. Аналіз практики ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції свідчить, що право на мотивоване судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи.

По-перше, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції. По-друге, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження. По-третє, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи. По-четверте, тільки мотивоване судове рішення забезпечує можливість здійснювати суспільний контроль за правосуддям.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, пункт 23). Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що надала оцінку ключовим доводам апеляції представниці Управління.

Тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України, немає.

Керуючись статтями 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року у справі за позовом адвокатки Ровкової Світлани Володимирівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВА ТМ», до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.В. Семенюк

Судді О.І. Шляхтицький А.Г. Федусик