Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №420/9323/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/9323/24

Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук`янчук О.В.

суддів – Бітова А. І.

– Ступакової І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, відновити нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн.,-

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, відновити нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 30.05.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнив частково, а саме вирішив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром при перерахунках пенсії з 01.03.2022 та з 01.03.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з 01.03.2022 та з 01.03.2024, з урахуванням раніше виплачених коштів;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо припинення нарахування та виплати з 01.11.2021 ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії по інвалідності в розмірі 2000,00 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії по інвалідності у розмірі 2000,00 грн., встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.11.2021, з урахуванням проведених виплат;

- у решті вимог – відмовити.

Рішення суду набрало законної сили: 02.07.2024.

15.06.2026 від позивача надійшла заява в порядку статті 383 КАС України, в якій він просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, вчинені на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 року у справі № 420/9323/24, які полягають у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 за період з 01.11.2021 року по 28.02.2022;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області усунути допущені порушення шляхом донарахування ОСОБА_1 заборгованості по щомісячній доплаті до пенсії у розмірі 2 000,00 грн. відповідно до Постанови КМУ № 713 за період з 01.11.2021 року по 28.02.2022 року в загальній сумі 8 000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 копійок) та внести зазначену суму до реєстру судових рішень на виплату.

Подану заяву позивач обґрунтовує тим, що 07 серпня 2024 року Головне управління ПФУ в Одеській області провело перерахунок пенсії позивача. Проте відповідач виконав судове рішення не в повному обсязі, умисно виключивши з розрахунку частину присудженого судом періоду. У своєму офіційному листі до Відділу примусового виконання рішень від 07.08.2024 року № 1500-0405-5/122373 відповідач прямо зазначив: «...але доплата пенсії за період з 01.11.2021 по 28.02.2022 відсутня». Відповідач мотивує протиправне невиконання судового акта тим, що за вказаний період пенсія нібито вже була нарахована в максимальному розмірі. Така бездіяльність боржника прямо суперечить суті та змісту судового рішення у справі № 420/9323/24, яким відповідача зобов`язано виплачувати доплату за Постановою № 713 без обмеження максимальним розміром.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2026 р. заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, відновити нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн повернуто заявнику без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2026р. по справі 420/34060/24 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції помилково застосував обчислення строку з дати проміжного листа ПФУ від 07.08.2024 року. Проте, відповідно до сталої та обов`язкової практики Верховного Суду (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 11 820заі18), невиконання судового рішення є триваючим протиправним станом. Пенсійний фонд зобов`язаний виплачувати доплату за Постановою КМУ № 713 постійно, кожного місяця. Факт триваючого умисного невиключення або обмеження цих сум у внутрішніх базах даних ПФУ триває щодня, в тому числі станом на серпень 2026 року. Доки судове рішення не виконано в повному обсязі (гроші не зараховані на рахунок), строк для захисту прав за статтею 383 КАС України не може вважатися пропущеним, оскільки саме правопорушення є не припиненим.

Про те, що відповідач остаточно відмовився добровільно та примусово вносити суму 8 000 грн до реєстру судових рішень на виплату, позивач переконався лише у травні-червні 2026 року після отримання фінальних виплат через Казначейство. Таким чином, строк звернення із заявою від 15.06.2026 року позивачем пропущено не було.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до наступного.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу виходив з того, що про порушення своїх прав, свобод чи інтересів позивач дізнався після отримання наголошеного листа від 07.08.2024, проте до суду із заявою в порядку ст.383 КАС України позивач звернувся лише 15.06.2026, при цьому будь-яких обставин з підтверджуючими доказами щодо неможливості подання заяви в порядку 383 КАС України в 10-денний строк позивач до суду не надав, а тому суд прийшов до висновку, що подана в порядку ст.383 КАС України заява не відповідає вимогам, визначеним ч. 4 ст.383 КАС України.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Конвенція). За судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справи «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції») право на справедливий суд є ілюзорним, якщо судове рішення залишається невиконаним.

Відповідно до Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129). Суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону України).

Ці норми Конституції України знайшли своє вираження в процесуальному законодавстві України. Згідно зі статтею 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження . На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Заяву, зазначену в частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Частина 5 статті 383 КАС України є нормою прямої дії, яка передбачає безумовні наслідки у вигляді повернення заяви у разі невідповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, без попереднього залишення такої заяви без руху.

Перебіг десятиденного строку на звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України починається із дати, коли особа-позивач дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів діями або бездіяльністю відповідача, пов`язаними з виконанням судового рішення, яке набрало законної сили.

Якщо заявник вирішив звернутися до суду в порядку статті 383 КАС України, він, крім дотримання вимог самої заяви, зобов`язаний зважати на строки звернення, пропуск яких унеможливлює прийняття судом до розгляду такої заяви та розгляд її по суті.

Так, як вбачається з матеріалів справи, листом від 07.08.2024 за № 1500-0405-5/122373 відповідач повідомив, що перерахунок пенсії на підставі рішення суду по справі № 420/9323/24 проведено за період з 01.11.2021 по 31.08.2024, але доплата пенсії за період з 01.11.2021 по 28.02.2022 відсутня, оскільки відповідно до перерахунку за рішенням суду по справі № 420/12422/21 розмір пенсії не змінився та пенсія за зазначений період нарахована в максимальному розмірі.

Колегія суддів зазначає, що позивач із моменту отримання цього листа в серпні 2024 року чітко знав позицію пенсійного органу та розумів, що за вказаний період виплати здійснюватися не будуть.

Очікування «фінальних виплат через Казначейство», як вказано апелянтом в скарзі, у 2026 році не змінює того факту, що позивач знав про спірну бездіяльність відповідача ще у 2024 році.

Доводи апелянта про те, що невиконання рішення суду має триваючий характер, а тому строк на подання заяви за ст. 383 КАС України не пропущено, ґрунтуються на помилковому змішуванні матеріальних та процесуальних норм.

Концепція триваючого правопорушення стосується матеріальних правовідносин, проте вона не може безмежно поширюватися на процесуальний інститут судового контролю.

Відмова Пенсійного фонду у здійсненні доплати за з 01.11.2021 по 28.02.2022 є завершеною дією, а не процесом, що триває нескінченно.

На переконання колегії суддів, з моменту отримання цього листа позивач мав чітку інформацію про позицію боржника.

Стосовно посилань апелянта на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 11-820заі18 суд зазначає, що за даними ЄДРСР відсутня інформація щодо ухвалення будь-яких судових рішень у справі за таким номером.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про пропуск позивачем десятиденного строку, встановленого ч.4 ст.383 КАС України

Крім того, колегія суддів наголошує, що встановлення строків звернення до суду законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Таким чином, заява, що подана в порядку статті 383 КАС України, не відповідає вимогам, визначеним частиною четвертою статті 383 КАС України

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено та підписано 29 вересня 2026 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова