Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №420/16071/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/16071/26

Головуючий в 1 інстанції: Хлімоненкова М.В. Місце ухвалення рішення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук`янчук О.В.

суддів – Бітова А.І.

– Ступакової І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просив:

- визнати протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ,

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) поновити інформацію в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів про статус ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 як “виключеного з військового обліку”,

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 зі списків особового складу та звільнити його з військової служби.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

10.07.2026 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в обґрунтування якої вказує, що під час розгляду справи, після відкриття провадження у справі, позивачу стали відомі обставини, які раніше не були йому відомі, а саме існування наказів, якими безпосередньо оформлено його призов на військову службу та зарахування до списків особового складу військової частини.

У вказаній заяві позивач просив:

- визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з вимогами про оскарження наказів та поновити позивачу строк на звернення до суду з цими вимогами, оскільки про існування оскаржуваних наказів позивач дізнався лише після відкриття провадження у справі,

- збільшити позовні вимоги та доповнити позовну заяву такими вимогами:

1.визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.03.2026 №67 щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на військову службу під час мобілізації та направлення його до військової частини,

2.визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2026 №93 в частині зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ,

3.пункти позовних вимог, викладені в первісній позовній заяві, залишити без змін.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог - повернуто представнику позивача без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити для продовження розгляду.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що позивач не змінював предмет первісного позову – вимоги, викладені в первісній позовній заяві, залишено без змін (що прямо зазначено в заяві: «пункти позовних вимог, викладені в первісній позовній заяві, залишити без змін»). Позивач не змінював підстави первісного позову – обґрунтування первісних вимог (виключення з військового обліку 27.09.2023, незворотність цієї процедури, незаконність повторного взяття на облік) залишилось незмінним. Позивач реалізував своє процесуальне право на збільшення розміру позовних вимог шляхом доповнення позову новими вимогами, що випливають з тих самих правовідносин та спрямовані на ефективний захист порушеного права. Оскаржувані накази є похідними від тих самих протиправних дій відповідача 1 (незаконне взяття на військовий облік) і безпосередньо з ними пов`язані – вони є формальним оформленням тих самих протиправних дій.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч. 2 ст. 312 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що позивач фактично намагається у спірному випадку шляхом подання заяви про збільшення позовних вимог, додатково заявити новий позов, який хоча має самостійні предмет та підстави, а тому застосування інструменту зміни предмета позову до таких правовідносин є необґрунтованим.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 3 статті 3 КАС України, передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Статтею 167 КАС України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви. Так, відповідно до пунктів 4-5 ч. 1 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, будь-яка письмова заява повинна містити зміст питання, яке має бути розглянуто судом та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення).

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Колегія суддів зазначає, що із системного аналізу адміністративного процесуального законодавства висновується, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист прав, свобод та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про доповнення або уточнення позовних вимог. Проте у разі подання таких заяв (клопотань) вони підлягають оцінці виходячи із їхнього змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи.

Суд повинен розцінити відповідну заяву (клопотання) як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

При поданні відповідних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені КАС України.

Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретної позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) визначає інший спосіб захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.

Водночас, не може вважатися зміною предмета позову визначення способу захисту порушеного права, якщо такий спосіб позивач при зверненні до суду не визначав.

Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, на обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмета позову) посилається на інші обставини, якими він ці (перші) позовні вимоги не обґрунтовував.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог необхідно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі.

Заяву позивача про збільшення позовних вимог суд оцінює, як новий позов, який необхідно подавати до суду окремо.

Такий висновок ґрунтується на тому, що у заяві позивач заявляє нові позовні вимоги до нових відповідачів. Зміст первісних позовних вимог стосується звільнення з посади, тоді як збільшені позовні вимоги стосуються мобілізації позивача.

Отже, заява на відміну від позовної заяви містить інші позовні вимоги та відповідні саме цим вимогам підстави, що вказує на звернення до суду з новим позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2026 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 та Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій щодо взяття на військовий облік, зобов`язання поновити інформацію про статус «виключеного з військового обліку» та зобов`язання виключити зі списків особового складу та звільнити з військової служби.

Після відкриття провадження у справі, позивачу стали відомі обставини щодо існування наказів, якими безпосередньо оформлено його призов на військову службу та зарахування до списків особового складу військової частини, а саме: наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 08.03.2026 № 67 щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації; наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2026 № 93 в частині зарахування позивача до списків особового складу.

Враховуючи наведене, 10.07.2026 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, якою доповнив позов вимогами про визнання протиправними та скасування зазначених наказів.

Отже, враховуючи предмет позову та вимог, які заявлені в заяві про збільшення позовних вимог можна зробити висновок, що позивач фактично зазначив вимоги, похідні від первинно вказаних у позові, оскільки наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 08.03.2026 № 67 щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації та наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2026 № 93 в частині зарахування позивача до списків особового складу були прийняті в межах тієї ж процедури, що і дії відповідачів, протиправність яких була предметом первинного позову.

Тобто, як і оскаржені дії відповідачів, так і вказані накази, безпосередньо стосуються призову ОСОБА_1 на військову службу та зарахування до списків особового складу військової частини, в межах однієї процедури.

Більш того, апеляційний суд наголошує, що згідно усталеної судової практики не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 року, від 14.11.2024 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо зміну предмета або підстав позову позивачем.

Колегія суддів вважає, що повертаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, та фактично, створив умови для розгляду двох пов`язаних спорів у різних провадженнях, що суперечить принципу процесуальної економії.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції не мав визначених КАС України підстав для повернення позовної заяви без розгляду, з огляду на що, доводи апеляційної скарги колегією суддів приймаються у якості належних.

Згідно п. ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Тому, наявні підстави для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 308, 312, 315, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року скасувати.

Справу направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складено та підписано 29 вересня 2026 року .

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова