Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №160/2520/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/2520/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року (суддя Кучугурна Н.В.)

у справі №160/2520/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови зарахувати ОСОБА_1 період проходження військової служби та безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях з 22.08.2014 по 29.11.2014; з 10.12.2014 по 29.01.2015; з 24.02.2015 по 06.05.2015; з 13.05.2015 по 30.07.2015; з 12.08.2015 по 02.09.2015; з 23.09.2015 по 24.11 2015; з 22.12.2015 по 28.01.2016; з 06.03.2018 по 12.08.2018 з урахуванням кратності один місяць за три та здійснити перерахунок пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати із розрахунку один місяць служби за три до страхового стажу ОСОБА_1 періоди участі з 22.08.2014 по 29.11.2014; з 10.12.2014 по 29.01.2015; з 24.02.2015 по 06.05.2015; з 13.05.2015 по 30.07.2015; з 12.08.2015 по 02.09.2015; з 23.09.2015 по 24.11 2015; з 22.12.2015 по 28.01.2016; з 06.03.2018 по 12.08.2018 у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 13.10.2025 перерахунок пенсії з урахуванням пільгового стажу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено у зарахуванні заявлених періодів проходження військової служби та безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях з урахуванням кратності один місяць за три та здійснити перерахунок пенсії. Незгода з такими діями відповідача обумовила звернення позивача до суду з цим позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Суд першої інстанції виходив з того, що на момент звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою про призначення пенсії (13.10.2025) пункт 3 Порядку №393 діяв у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №119, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що періоди проходження позивачем військової служби з 22.08.2014 по 29.11.2014; з 10.12.2014 по 29.01.2015; з 24.02.2015 по 06.05.2015; з 13.05.2015 по 30.07.2015; з 12.08.2015 по 02.09.2015; з 23.09.2015 по 24.11 2015; з 22.12.2015 по 28.01.2016; з 06.03.2018 по 12.08.2018 підлягають зарахуванню до його стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком, в календарному обчисленні, тобто повної кількості календарних днів, а не в пільговому. З посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19 червня 2025 року у справі №360/665/24, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Скаржник зазначає, що станом на момент звернення позивача до пенсійного органу Порядок №393 передбачає пільгове обчислення календарної вислуги тільки для визначення розміру пенсії, а не її призначення. Позивач вже був отримувачем пенсії та звертався до пенсійних органів для перерахунку страхового стажу для обчислення пенсії, просив зарахувати спірний стаж та провести перерахунок пенсії, оскільки зарахування стажу вплине на розмір пенсії.

Також позивач вказує, що оскільки він проходив військову службу і просить зарахувати, зокрема, періоди його служби, які охоплюють час до внесення змін до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України №393, тобто до 19.02.2022, у цій частині спірних правовідносин висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.06.2025 у справі №360/665/24, не можуть бути застосовані судом у цій справі. Натомість до 19.02.2022 діяла інша редакція, яка передбачала зарахування одного місяця участі у бойових діях у воєнний час як одного місяця служби за три саме «до вислуги років для призначення пенсій» особам, на яких поширюється дія Закону №2262-ХІІ.

Скаржник зауважує, що враховуючи відмінність правового регулювання та фактичних обставин справи, правові висновки Верховного Суду у справі №360/665/24 не є релевантними для оцінки вказаних правовідносин, а тому періоди: з 22.08.2014 по 29.11.2014; з 10.12.2014 по 29.01.2015; з 24.02.2015 по 06.05.2015; з 13.05.2015 по 30.07.2015; з 12.08.2015 по 02.09.2015; з 23.09.2015 по 24.11 2015; з 22.12.2015 по 28.01.2016; з 06.03.2018 по 12.08.2018, під час яких позивач брав участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, підлягають зарахуванню до страхового стажу на пільгових умовах у кратності один місяць служби за три.

Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 КАС України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з 13.10.2025 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до посвідчення Серія НОМЕР_1 , виданого 17.07.2025, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

Відповідно до довідки військової частини польова пошта НОМЕР_2 №637 від 12.02.2016 позивач у період з 22.08.2014 по 29.11.2014, з 10.12.2014 по 29.01.2015, з 24.02.2015 по 06.05.2015, з 13.05.2015 по 30.07.2015, з 12.08.2015 по 02.09.2015, з 23.09.2015 по 24.11.2015, з 22.12.2015 по 28.01.2016 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях.

Відповідно до довідок військової частини НОМЕР_3 №1939 та №1940 від 28.08.2018 позивач у періоди з 06.03.2018 по 30.04.2018 та з 30.04.2018 по 12.08.2018 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях.

22.08.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про врахування до спеціального стажу роботи в пільговому обчисленні (в розрахунку один місяць служби за три місяці) період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 22.08.2014 по 29.11.2014, з 10.12.2014 по 29.01.2015, з 24.02.2015 по 06.05.2015, з 13.05.2015 по 30.07.2015, з 12.08.2015 по 02.09.2015, з 23.09.2015 по 24.11.2015, з 22.12.2015 по 28.01.2016, з 06.03.2018 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 12.08.2018.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 11.09.2025 №42747-34409/Щ-01/8-0400/25 повідомило позивача, що при призначенні пенсії за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до страхового стажу роботи на загальних підставах.

Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб (постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393) застосовується виключно для обчислення пенсії за нормами Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Спірним у цій справі є питання зарахування до страхового стажу позивача періодів безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях, а саме: з 22.08.2014 по 29.11.2014, з 10.12.2014 по 29.01.2015, з 24.02.2015 по 06.05.2015, з 13.05.2015 по 30.07.2015, з 12.08.2015 по 02.09.2015, з 23.09.2015 по 24.11.2015, з 22.12.2015 по 28.01.2016, з 06.03.2018 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 12.08.2018, з розрахунку один місяць служби за три місяці.

Участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у вказані вище періоди відповідачем не заперечується, вказані періоди підтверджені означеними вище довідками військових частин.

Спір щодо зарахування позивачу цих періодів до страхового стажу в одинарному розмірі відсутній.

За інформацією пенсійного органу загальний страховий стаж позивача складає 40 років 8 місяців 1 день.

З огляду на те, що позивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, спірні правовідносини виникли у межах солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та підлягають врегулюванню передусім положеннями вказаного Закону №1058-IV.

Саме цей Закон визначає умови, порядок і межі формування страхового стажу, а також вичерпний перелік правових механізмів, які можуть бути застосовані при призначенні пенсії за цим Законом.

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону № 1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За положеннями частини третьої цієї статті 24 цього Закону страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (абз.4 ч.4 ст.24 Закону №1058-IV).

В спірному випадку, як вбачається з пенсійної справи позивача, позивачу призначено пенсію за віком згідно Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, шифр пенсії – 118, тобто відповідно до п.1 ч.2 ст.114 цього Закону.

Стаття 114 вказаного Закону № 1058-IV визначає умови та порядок призначення пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно статті 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Закон України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та врегульовано відносини у цій галузі.

У ч. 2 ст. 1-2 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стосовно аргументів позивача щодо застосування до спірних правовідносин Порядку № 393, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі Порядок № 393), пунктом 3 якої встановлено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому підпункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:

а) один місяць служби за три місяці:

участь у бойових діях у воєнний час;

час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;

час виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 1 січня 1988 року;

час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичної установи України, її співробітників та членів їх сімей;

час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;

період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

У наведеній вище редакції пункт 3 Порядку № 393 був викладений до 19.02.2022, оскільки Кабінет Міністрів України постановою від 16.02.2022 № 119 (яка набрала чинності 19.02.2022) вніс зміни до згаданого пункту, внаслідок чого пільгове обчислення календарної вислуги стало можливе лише для визначення розміру пенсії, а не її призначення.

Відповідно до пп.1 п.3 Порядку № 3963 в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1508 від 27.12.2024 до вислуги років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зараховується на пільгових умовах: особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, - один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану.

У цьому контексті суд апеляційної інстанції враховує висновок Верховного Суду в постанові від 13.05.2026 у справі № 420/21549/25, згідно якому:

« 28 серпня 2025 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/13694/22 визнано протиправними та нечинними:

- пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393»;

- підпункт 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393»;

- пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393»;

- пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393».

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19 та від 08 грудня 2025 року у справі № 440/254/25).

Суд зазначає, що статтею 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.

Постановою № 393 (у відновленій редакції) визначено, зокрема порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.

Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а.».

Відтак, згідно п. 3 Порядку № 393 пільгове обчислення календарної вислуги можливе для призначення пенсії, а також для визначення її розміру.

Наведені вище правові висновки Верховного Суду підтверджують, що підстави пільгового обчислення періодів військової служби визначаються законом, а підзаконні нормативно-правові акти конкретизують порядок реалізації відповідних гарантій, однак не можуть їх змінювати. У цій справі зазначені висновки підлягають урахуванню у взаємозв`язку з положеннями статті 57 Закону № 1788-XII, статті 8 Закону № 2011-XII стосовно зарахування періодів військової служби до стажу під час призначення та перерахунку пенсії за віком.

Виходячи з правового регулювання спірних відносин з урахуванням висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, суд апеляційної інстанції вважає, що призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону № 1058-IV, а не пенсії за Законом № 2262-XII, не є підставою для відмови в пільговому зарахуванні спірних періодів військової служби. Для вирішення цього питання має урахуватися не лише вид призначеної пенсії, а й характер та умови проходження позивачем військової служби, а також законодавчі гарантії пільгового обчислення відповідних періодів.

Подібний висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 18 вересня 2026 року у справі № 00/3535/24.

За встановлених у справі обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність відмови пенсійного органу в зарахуванні визначених позивачем періодів до страхового стажу з розрахунку один місяць служби за три місяці та про наявність підстав для відповідного перерахунку пенсії.

Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи не дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми права, що відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. 311, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року у справі №160/2520/26 скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період проходження військової служби та безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях з 22.08.2014 по 29.11.2014; з 10.12.2014 по 29.01.2015; з 24.02.2015 по 06.05.2015; з 13.05.2015 по 30.07.2015; з 12.08.2015 по 02.09.2015; з 23.09.2015 по 24.11 2015; з 22.12.2015 по 28.01.2016; з 06.03.2018 по 12.08.2018 з урахуванням кратності один місяць за три та здійснити перерахунок пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати із розрахунку один місяць служби за три до страхового стажу ОСОБА_1 періоди участі з 22.08.2014 по 29.11.2014; з 10.12.2014 по 29.01.2015; з 24.02.2015 по 06.05.2015; з 13.05.2015 по 30.07.2015; з 12.08.2015 по 02.09.2015; з 23.09.2015 по 24.11 2015; з 22.12.2015 по 28.01.2016; з 06.03.2018 по 12.08.2018 у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях у зв`язку з чим провести перерахунок пенсії з 13.10.2025.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до статті 325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя А.В. Суховаров