Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №335/112/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 335/112/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року (суддя І.В. Новікова)

у справі № 335/112/26

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при КНП «Клініка «Сімейний Лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу позивача;

визнати протиправною та скасувати довідку ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 №2025-1103-1259-1156-7 від 03.11.2025 стосовно позивача;

визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.11.2025 про призов та направлення для проходження військової служби під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 звільнити позивача з військової служби з подальшим виключення його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням процедури проходження ВЛК та призову на військову службу, тому є наявними підстави для звільнення позивача з військової служби.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року залучено до участі у справі № 335/112/26, в якості співвідповідача Військово-лікарську комісію при КНП «Клініка «Сімейний Лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що ВЛК позивач визнаний придатним до військової служби. Суд зауважив, що у разі незгодою з довідкою ВЛК №2025-1103-1259-1156-7 про придатність до військової служби, позивач має право оскаржити її до ВЛК вищого рівня.

Суд з`ясував, що матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували те, що позивач мав відстрочку від призову на військову службу, був заброньований на період мобілізації, тощо.

За результатами розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що оскільки позивач не мав встановлених чинним законодавством підстав для його не призову на військову службу під час мобілізації у період дії воєнного стану, то дії відповідачів є правомірними.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Позивач вказує, що працівники поліції за відсутності будь-яких підстав фактично затримали та примусово доставили позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 , без складання жодних документів. Вважає, що на момент мобілізації він не мав статусу військовозобов`язаного, адже був виключений з військового обліку. Зауважує, що в спірному випадку допущено істотні порушення процедури проведення ВЛК, що свідчать про її формальних характер та ставить під сумнів законність довідки ВЛК. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно врахував висновок про те, що процедура мобілізації є незворотною, адже спір у справі стосується не лише факту призову, а й законності визнання позивача придатним до військової служби та правомірності проходження позивачем військової служби.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, довідкою військово-лікарської комісії при КНП Клініка «Сімейний Лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Запорізького об`єднаного мобілізаційного центру при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.11.2025 позивача визнано придатним до військової служби відповідно до графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, закріплених у Додатку 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (зі змінами).

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 05.11.2025 №548/7, позивача призвано на військову службу під час мобілізації та направлено для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Вважаючи протиправною довідку ВЛК №2025-1103-1259-1156-7 від 03.11.2025, протиправними дії та наказ ТЦК та СП щодо призову на військову службу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (надалі цей строк продовжений до сьогоднішнього дня).

Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закону №3543 в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Згідно приписів ч.5 ст. 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок №560).

Відповідно до п.81 Порядку №560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.

Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Приписи ст. 1 цього Закону передбачають, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності

Громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення №402).

Згідно глави 1 розділу I Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пункт 2.1 глави 2 розділу I Положення №402 визначає, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Згідно пункту 1.1 глави 1 розділу II Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності до військової служби призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

З матеріалів справи вбачається, що довідкою ВЛК №2025-1103-1259-1156-7 від 03.11.2025 КНП Клініка «Сімейний Лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області підтверджено проведення медичного огляду позивача «ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 », позивача визнано придатним до військової служби.

Позивач наполягає, що наявні підстави визнати протиправною та скасувати довідку (постанову) ВЛК №2025-1103-1259-1156-7 від 03.11.2025.

Суд апеляційної інстанції враховує, що довідка (постанова) №2025-1103-1259-1156-7 від 03.11.2025 прийнята ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 . Ця довідка (постанова) є чинною, доказів її скасування до матеріалів справи не подано.

Абзац третій пункту 3.3 глави 3 розділу I Положення №402 визначає, що скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному ( ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_6 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку (абзац четвертий пункту 3.3 глави 3 розділу I Положення №402).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що перевірка довідки (постанови) №2025-1103-1259-1156-7 від 03.11.2025, що прийнята ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду, належить до функцій ВЛК обласного ТЦК та СП, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби, ВЛК при районному ТЦК та СП не приймало, тому позивач не дотримався вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог про визнання протиправною та скасування довідки (постанови) ВЛК №2025-1103-1259-1156-7 від 03.11.2025.

Подібний висновок вказано Верховним Судом у постанові від 26.02.2025 у справі №600/3273/22-а.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 про доставлення (супроводження) громадянина до ТЦК та СП, позивач станом на 03.11.2025 перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 , як військовозобов`язаний.

Отже, станом на 05.11.2025 позивач за своїм статусом, визначеним у встановленому порядку, є військовозобов`язаним, перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 , не мав відстрочки від призову, був придатним до військової служби згідно чинного рішення (довідки) ВЛК, тому позивач підлягав призову на військову службу під час мобілізації.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що порушення порядку призову позивача на військову службу за мобілізацією відповідачем не допущено, оскаржувані дії та наказ ІНФОРМАЦІЯ_4 від 05.11.2025 №548/7 є правомірними.

За цих обставин, відсутні підстави для зобов`язання військової частини НОМЕР_1 звільнити позивача з військової служби, адже доводи позивача про необхідність звільнення обґрунтовано протиправністю наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 від 05.11.2025 №548/7, які в свою чергу підтвердження не знайшли.

Крім того, обставини справи свідчать, що між Державою та позивачем виникли правовідносини, які регулюються, зокрема, Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», і саме в межах правового регулювання порядку проходження військової служби позивач може порушити питання про своє звільнення з військової служби з підстав, прямо передбачених законом.

У контексті вказаного варто наголосити, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. Задоволення заявлених у цій справі позовних вимог не призведе до поновлення прав позивача.

Подібний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23.

Суд апеляційної інстанції не приймає аргументи апеляційної скарги стосовно дій поліції та інших дій (відмінних від призову на військову службу) ІНФОРМАЦІЯ_4 , адже з огляду на зміст заявлених у позові вимог такі питання не є предметом судового розгляду у цій справі.

Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційних скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року у справі № 335/112/26 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя А.В. Суховаров