Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №280/6708/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 280/6708/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року (суддя Н.В. Стрельнікова)

у справі № 280/6708/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови позивачці, яка оформлена рішенням № 084450010600 від 11.07.2025, у виплаті грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій та скасувати вказане рішення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу позивачки періоди роботи з 18.05.1987 по 13.10.1995 на Приватному акціонерному товаристві «Промавтоінвест», та періоди роботи з 23.09.1985 по 16.12.1985;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити виплату грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити позивачці грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова пенсійного органу у виплаті позивачці грошового допомоги у розмірі десяти місячних пенсій є протиправною та порушує право позивачки на належне пенсійне забезпечення.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 084450010600 від 11.07.2025 про відмову позивачці у призначенні і виплаті грошової допомоги, в розмірі десяти місячних пенсій згідно з п.7.1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу позивачки періоди роботи з 18.05.1987 по 13.10.1995 у Приватному акціонерному товаристві «Промавтоінвест» та періоди роботи з 23.09.1985 по 16.12.1985;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити позивачці виплату грошової допомоги, в розмірі десяти місячних пенсій згідно з п.7.1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити позивачці грошову допомогу, в розмірі десяти місячних пенсій згідно з п.7.1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

Суд першої інстанції виходив з того, що у примітці 2 до «Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, зазначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

За такого правового регулювання суд дійшов висновку, що період роботи позивачки на посаді вихователя дитячого садку №80 з 18.05.1987 по 13.10.1995 згідно архівної довідки №166 від 06.05.2025, виданої ПрАТ «Промавтоінвест» ,підлягає зарахуванню до страхового стажу позивачки, що дає право на призначення грошової допомоги.

Крім того, згідно довідки № 01-26/17 від 12.05.2025, виданої Лівобережним відділом освіти Запорізької міської ради, позивачка була тимчасово переведена з ремонтних робіт з д/з №39 з 23.09.1985 по 16.12.1985 на посаду вихователя, у зв`язку з чим зазначена у спірному рішенні підстава для незарахування зазначеного періоду до страхового стажу позивачки, що у довідці не зазначена займана посада, не відповідає дійсності.

Відтак, суд вважав, що рішення ГУ ПФУ у Харківській області від 11.07.2025 №084450010600 про відмову у проведенні перерахунку пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції також врахував, що в даному випадку повноваження щодо призначення позивачці грошової допомоги згідно з п.7.1 розділу XV Закону №1058-IV були делеговані Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області як органу Пенсійного фонду України, яким прийнято спірне рішення про відмову у призначенні позивачці грошової допомоги згідно з п.7.1 розділу XV Закону №1058-IV, проте обов`язок виплати пенсії, залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерки, тобто у Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

З метою відновлення прав та інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулась до суду, суд першої інстанції, керуючись частиною 2 статті 9 КАС України, вважав за можливе вийти за межі заявлених позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити її виплату спірної допомоги, що є дотриманням судом гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідач-1 наполягає на правомірності прийнятого ним рішення з огляду на подані позивачкою документи.

Також не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області вказує, що позивачці спірним рішенням правомірно відмовлено в призначенні допомоги згідно п.7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV через відсутність необхідного стражу, адже такий стаж позивачки складає лише 22 роки 3 місяці 24 дні. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно зобов`язав ГУ ПФУ в Запорізькій області вчинити дії шляхом виплати позивачці спірної допомоги.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 02.07.2025 позивачка звернулася із заявою щодо допризначення пенсії у зв`язку з наданими додатковими документами (одноразова грошова допомога в розмірі 10-ти пенсій).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 084450010600 від 11.07.2025, яким опрацьовано заяву за принципом екстериторіальності, позивачці відмовлено у проведенні перерахунку із зазначенням таких підстав:

до заяви позивачка надала архівну довідку № 166 від 06.05.2025, видану Приватним акціонерним товариством «Промавтоінвест», яка містить відомості про призначення на посаду вихователя дитячого садочку № 80 з 18.05.1987 по 13.10.1995. Зазначена установа не належить до комунальної або державної власності, тому відсутнє право для зарахування цього періоду роботи до страхового стажу, який дає право на призначення грошової допомоги.

Крім того, до спеціального стажу не зараховано період роботи з 23.09.1985 по 16.12.1985 відповідно до довідки № 01-26/17 від 12.05.2025, виданої Лівобережним відділом освіти Запорізької міської ради, оскільки не зазначена займана посада.

Спеціальний страховий стаж позивачки становить 22 роки 3 місяці 24 дні.

Таким чином, в зв`язку з відсутністю необхідного спеціального страхового стажу, підтвердженого документами, прийнято рішення відмовити позивачці в проведенні перерахунку пенсії.

Вважаючи рішення №084450010600 від 11.07.2025 протиправним, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до пункту 7-1 розділу Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191, встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

З аналізу наведених норм законодавства слідує, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з: 1) наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах; 2) вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також 3) неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.

У спірному випадку пенсійний орган, заперечуючи право позивачки на отримання грошової допомоги, вказував на те, що позивачка не має необхідного спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком документи, зокрема: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення, необхідне надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації.

Позивачці спірним рішенням пенсійного органу не зараховано період роботи з 23.09.1985 по 16.12.1985 відповідно до довідки № 01-26/17 від 12.05.2025, виданої Лівобережним відділом освіти Запорізької міської ради, оскільки не зазначена займана посада.

В свою чергу, як правильно з`ясував суд першої інстанції із змісту довідки № 01-26/17 від 12.05.2025, виданої Лівобережним відділом освіти Запорізької міської ради, позивачка в період з 23.09.1985 по 16.12.1985 працювала на посаді вихователя.

Також, позивачка надала пенсійному органу архівну довідку № 166 від 06.05.2025, видану Приватним акціонерним товариством «Промавтоінвест», яка містить відомості про призначення на посаду вихователя дитячого садочку № 80 з 18.05.1987 по 13.10.1995. Однак, цей період пенсійним органом не зараховано, адже установа не належить до комунальної або державної власності.

З цього приводу суд апеляційної інстанції враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (Перелік № 909).

У примітці до Переліку №909 зазначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що пенсійним органом протиправно не зараховано до спеціального стражу позивачки періоди роботи з 18.05.1987 по 13.10.1995 та з 23.09.1985 по 16.12.1985.

В свою чергу, оскільки саме вищезгадане не зарахування стало підставою для висновку про відсутність у позивачки достатнього спеціального стажу та відмови позивачці у виплаті допомоги згідно 7-1 розділу Прикінцевих положень Закону №1058-IV, суд апеляційної інстанції зазначає, що спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 084450010600 від 11.07.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.

Врахувавши п.4.10 Порядку №22-1, суд першої інстанції правильно зазначив, що в даному випадку повноваження щодо призначення позивачці грошової допомоги згідно з п.7.1 розділу XV Закону №1058-IV були делеговані Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області як органу Пенсійного фонду України, яким спірне рішення, проте обов`язок виплати пенсії, залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера, тобто у Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

За цих обставин, керуючись положеннями Порядку №22-1, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з метою захисту прав позивачки слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити позивачці грошову допомогу, в розмірі десяти місячних пенсій згідно з п.7.1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, адже позивачка залишається на обліку саме в цьому пенсійному органі.

Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі № 280/6708/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя А.В. Суховаров