Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №273/1262/26 — Баранівський районний суд Житомирської області

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/1262/26

Провадження № 3/273/468/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м.Баранівка

Суддя Баранівського районного суду Житомирської області Бєлкіна Д.С., за участю секретаря судових засідань Стаднюк В.В., прокурора Пилипчук Г.В., особи, стосовно якої складно протокол – ОСОБА_1 , захисника - адвоката Сачка А.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Житомирського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Новоград-Волинським РС УДМС України в Житомирській області, 21.03.2014 року, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інспектор СРПП відділення поліції № 2 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області,

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

До Баранівського районного суду Житомирської області від Житомирського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України надійшли матеріали протоколів про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ознаками вчинення правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

Постановою від 25.09.2026 року справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-7 КУпАП (справа №273/1262/26, провадження №3/273/468/26) об`єднано в одне провадження зі справою про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-7 КУпАП (справа №273/1263/26, провадження №3/273/469/26), присвоївши об`єднаній справі загальний номер №273/1262/26, провадження №3/273/468/26.

За даними протоколів про адміністративне правопорушення №13 та №14 від 11.06.2026 року, інспектор сектору реагування патрульної поліції ВП №2 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме виніс і підписав постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серія ЕНА №6983239, стосовно ОСОБА_2 за ч.1 ст.121 КУпАП, чим порушив вимоги п.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції». Також, не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомив безпосереднього керівника у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник перед винесенням та підписанням вищезазначеної постанови, чим порушив вимоги п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції».

У судовому засіданні прокурор Пилипчук Г.В. вказала про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, просила визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, призначити стягнення у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину не визнав та зазначив, що 11.01.2026 року виїжджав за викликом ОСОБА_3 (сина ОСОБА_2 ) на службу 102. В подальшому ОСОБА_2 подала заяву про перевищення повноважень працівниками поліції під час обслуговування виклику 11.01.2026 року, надавав пояснення в рамках проведення службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни, був ознайомлений з висновком за його результатами, відповідно до якого було констатовано, що він діяв в межах повноважень та не перевищував їх. 07.04.2026 року ніс службу з безпеки дорожнього руху та зупинив автомобіль під керуванням ОСОБА_2 у зв`язку з виявленою несправністю зовнішнього світлового приладу (на працювала лампа стоп - сигналу). Під час зупинки ОСОБА_2 визнавала несправність і намагалася усунути її на місці. В подальшому, виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серія ЕНА №6983239, стосовно ОСОБА_2 за ч.1 ст.121 КУпАП (штраф 340 грн.). Жодних конфліктів на момент винесення постанови з ОСОБА_2 не було. Більше того, з моменту виїзду за її місцем проживання за повідомленням її сина 11.01.2026 року та до моменту зупинки як водія за порушення ПДР 07.04.2026 року не бачив її жодного разу, не спілкувався з нею. Лише 01.05.2026 року був викликаний працівниками ДБР у м.Хмельницькому для допиту в рамких кримінального провадження №42026062240000006 від 16.01.2026 року як свідок, і тільки під час допиту дізнався про існування вказаного кримінального провадження. Наголошує, що жодних конфліктів з ОСОБА_2 не було, на момент винесення постанови не знав і не міг знати про кримінальне провадження, відтак вважає, що в його діях відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачений ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, у зв`язку з чим просив закрити провадження у справі.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Сачок А.В. долучив до матеріалів справи письмове клопотання про закриття провадження у справі, та в судовому засіданні зазначив, що згідно протоколів про адміністративне правопорушення № 13 та №14 від 11.06.2026, 07.04.2026 року інспектором сектору реагування патрульної поліції ВП №2 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, старшим лейтенантом поліції Каленським О.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серія ЕНА №6983239, стосовно ОСОБА_2 . В протоколах зазначено, що між старшим лейтенантом поліції Каленським О.В. та ОСОБА_2 існують неприязні відносини, які зумовлені тим, що за заявою ОСОБА_2 внесено відомості до ЄРДР за №42026062240000006 за ч.2 ст.365 КК України за фактом застосування до заявниці працівником поліції фізичної сили та спричинення їй тілесних ушкоджень. Інцидент мав місце 11.01.2026 між заявницею та інспектором сектору реагування патрульної поліції ВП №2 Звягельського РВП Каленським О.В. під час опрацювання виклику за місцем проживання ОСОБА_2 . На думку працівників ДВБ, при винесення та підписанні постанови про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_2 , старший лейтенант поліції Каленський О.В. мав приватний інтерес, обумовлений службовими неприязними відносинами із ОСОБА_2 , які пов`язані із фактом здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено за заявою останньої і фактично стосуються дій ОСОБА_1 як працівника поліції, та полягав у бажанні притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності. Крім того, наголошено, що між Каленським та Тюриною виник реальний конфлікт інтересів, тобто суперечність між його приватним інтересом, який обумовлений неприязними службовими відносинами із ОСОБА_2 , та його службовими повноваженнями як інспектора сектору реагування патрульної поліції, що вплинуло на об`єктивність та неупередженість при винесенні та підписанні вищевказаної постанови, який підлягає врегулюванню у встановленому законом порядку.

Вказує, що об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1 та 2 ст. 172-7 КУпАП, нерозривно пов`язана з таким елементом як приватний інтерес, його суперечність з службовими повноваженнями, внаслідок чого виникає реальний конфлікт інтересів. Реальний конфлікт інтересів має бути чітко вираженим, конкретизованим та простежуватися на основі визначення того, який приватний інтерес переслідує особа у даному випадку, та яким чином цей приватний інтерес вступає у суперечність з службовими інтересами.

Зазначає, що працівники Житомирського управління ДВБ дійшли поспішного та помилкового висновку про наявність у працівника поліції ОСОБА_1 приватного інтересу та суперечність з його службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинули на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень (а саме складення постанови про адміністративне правопорушення), або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Вказує, що кримінальне провадження №42026062240000006 від 16.01.2026 року за ч.2 ст.365 КК України було зареєстроване по факту події, а саме протиправних дій працівників поліції, а не безпосередньо ОСОБА_1 .

В матеріалах справи відсутні будь-які докази про те, що працівник поліції ОСОБА_1 знав про існування такого кримінального провадження на час прийняття відповідної постанови про адміністративне правопорушення, потерпіла сторона була відсутня, слідчими ДБР не направляли повідомлення, виклики/повістки для відібрання пояснень, допиту як свідка ОСОБА_1 , що вказувало б про обізнаність ОСОБА_1 (можливість знати про існування такого кримінального провадження та його безпосереднє відношення до працівника поліції ОСОБА_1 ).

Станом на 07.04.2026 року жодних конфліктів між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не існувало. Транспортний засіб, яким керувала ОСОБА_2 , не належить їй на праві власності та раніше ніколи не був під її керуванням. В матеріалах справи наявні інші факти (по матеріалах службових розслідувань), про те, що ОСОБА_2 неодноразово раніше діяла схожими методами, а саме не погоджуючись з діями працівників поліції (це і внесення відомостей до ЄРДР по факту побиття військового службовця), намагалась відразу діяти зустрічним способом та реєструвати заяви на працівників поліції, всі дії ОСОБА_2 направлені на уникнення відповідальності за вчинення можливих правопорушень.

Вказує, що у відповідь на адвокатський запит, другим слідчим відділом ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, повідомлено, що в рамках кримінального провадження №42026062240000006 від 16.01.2026 року за ч.2 ст.365 КК України, ОСОБА_1 був допитаний в якості свідка лише 01.05.2026 року, тобто після складання постанови про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 . Станом на дату відповіді, в рамках кримінального провадження №42026062240000006 від 16.01.2026 року проводяться слідчі дії.

Відтак, працівник поліції ОСОБА_1 не знав і не міг знати про існування такого кримінального провадження на час прийняття відповідної постанови про адміністративне правопорушення. В матеріалах службового розслідування, яке проводилось до 07.04.2026 року, також відсутня інформація про кримінальне провадження №42026062240000006 від 16.01.2026 року за ч.2 ст.365 КК України. Станом на 07.04.2026 року не існувало жодного конфлікту інтересів між працівником поліції Каленським О.В. та ОСОБА_2 .

Просив закрити провадження по справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , доводи захисника Сачка А.В., висновок прокурора Пилипчук Г.В., вивчивши письмові матеріали справи, додатково долучені в судовому засіданні документи, судом встановлене наступне.

Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 10.07.2018 № 142 о/с ОСОБА_1 відповідно до частини 2 статті 47, частини 1 статті 49, статті 52 та частини 1 статті 56 Закону України «Про Національну поліцію» прийнято на службу в поліції за конкурсом та призначено поліцейським сектору реагування патрульної поліції № 4 Баранівського відділення поліції Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 11.07.2018.

Наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 19.05.2025 № 308 о/с відповідно до пункту 2 частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 призначено інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 02.06.2025.

Суб`єкти, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», визначені статтею 3 цього Закону.

Згідно з підпунктом «з» пункту 1 частини 1 зазначеної статті до суб`єктів корупційних та пов`язаних із корупцією правопорушень, належать поліцейські.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення №13 та №14 від 11.06.2026 року, 07.04.2026 року інспектором сектору реагування патрульної поліції ВП №2 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, старшим лейтенантом поліції Каленським О.В., під час добового чергування у складі групи реагування патрульної поліції, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серія ЕНА №6983239, стосовно ОСОБА_2 , водія т/з HYUNDAI I10, д.н.з. НОМЕР_3 , за порушення п.31.4.3 ПДР (не горіла лампа лівої задньої фари в режимі гальмування, а саме стоп) за ч.1 ст. 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

Як зазначено у протоколах, між старшим лейтенантом поліції Каленським О.В. та ОСОБА_2 існують неприязні відносини, які зумовлені тим, що за заявою ОСОБА_2 внесено відомості до ЄРДР за №42026062240000006 за ч.2 ст. 365 КК України за фактом застосування до заявниці працівником поліції фізичної сили та спричинення їй тілесних ушкоджень. Інцидент мав місце 11.01.2026 між заявницею та інспектором сектору реагування патрульної поліції ВП №2 Звягельського РВП Каленським О.В., під час опрацювання виклику за місцем проживання ОСОБА_2 . Досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026062240000006 від 16.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України триває.

Наявність приватного інтересу обгрунтовано тим, що старший лейтенант поліції Каленський О.В. мав службові неприязні відносинами із ОСОБА_2 , які пов`язано із фактом здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про вчинення якого внесено за заявою останньої і фактично стосуються дій ОСОБА_1 як працівника поліції, та полягав у бажанні притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

Таким чином, при винесенні та підписанні постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серія ЕНА №6983239, стосовно ОСОБА_2 , у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів, тобто суперечність між його приватним інтересом, який обумовлений неприязними службовими відносинами із ОСОБА_2 та полягав у бажанні притягнути її до адміністративної відповідальності, та його службовими повноваженнями як інспектора сектору реагування патрульної поліції, що вплинуло на об`єктивність та неупередженість при винесенні та підписанні вищевказаної постанови, який підлягає врегулюванню у встановленому законом порядку.

ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення №13 від 11.06.2026 року, інкримінується винесення та підписання 07.04.2026 року постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, стосовно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 121 КУпАП (серія ЕНА №6983239), а саме вимог, передбачених п.2 ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», в умовах реального конфлікту інтересів, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.172-7 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №14 від 11.06.2026 року, ОСОБА_4 інкримінується невжиття заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомлення безпосереднього керівника у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник перед винесенням та підписанням постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, стосовно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 121 КУпАП (серія ЕНА №6983239), а саме вимог, передбачених п.3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», за що передбачена відповідальність ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Частиною 1 ст.172-7 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Частиною 2 ст.172-7 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за вчинення дій, які полягають у вчиненні особою дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Згідно примітки 2 до ст.172-7 КУпАП, під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Диспозиція даної статі є бланкетною і лише описує безпосередньо саме правопорушення, для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших галузей права, тобто до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно – правових актів, які визначають правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

За приписами пунктів 1-3 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Згідно з абз.12 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», під реальним конфліктом інтересів слід розуміти, як суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до абз.11 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи. Такий інтерес може зумовлюватись особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, а також іншими обставинами.

Об`єктом правопорушення, передбаченого статтею 172-7 КУпАП, є суспільні відносини у сфері державного управління, що забезпечують дотримання встановленого законом порядку запобігання та врегулювання конфлікту інтересів під час виконання особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, своїх службових повноважень.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-7 КУпАП, полягає у бездіяльності особи, а саме у неповідомленні у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-7 КУпАП, полягає у вчиненні дії або прийнятті рішення в умовах реального конфлікту інтересів. Таким чином, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-7 КУпАП, є вчинення особою конкретної службової дії або прийняття конкретного службового рішення за наявності реального конфлікту інтересів.

При цьому для наявності складу правопорушення за частиною першою або частиною другою статті 172-7 КУпАП необхідним є встановлення саме реального конфлікту інтересів, тобто суперечності між приватним інтересом особи та її представницькими, організаційно-розпорядчими чи іншими службовими повноваженнями, яка впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій під час виконання таких повноважень.

Суб`єкт правопорушення, передбаченого статтею 172-7 КУпАП, є спеціальним. Ним можуть бути особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», тобто особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до них.

Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 172-7 КУпАП, характеризується умисною формою вини. Особа усвідомлює наявність у неї реального конфлікту інтересів та, залежно від об`єктивної сторони конкретного правопорушення, умисно не повідомляє про нього або вчиняє дію чи приймає рішення в умовах такого конфлікту.

В листі ВССУ від 22.05.2017 року зазначається, що для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення. Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає.

Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності суддя зазначає наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження №42026062240000006 від 16.01.2026 року за ч.2 ст.365 КК України зареєстроване за заявою ОСОБА_2 , яка повідомила, що 11.01.2026 року 00 год. 20 хв. працівники поліції ВП № 2 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, прибувши за викликом ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , перевищуючи свої службові повноваження, спричинили тілесні ушкодження ОСОБА_2 . Підслідність визначено за ТУ ДБР розташованому в м.Хмельницькому.

22.01.2026 року ОСОБА_2 звернулася з аналогічною заявою до ВП №2 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області. За зверненням ОСОБА_2 було проведено службове розслідування.

Відповідно до Висновку від 11.02.2026 року про результати службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни окремими поліцейськими відділення поліції №2 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, під час обслуговування виклику, який надійшло 11.01.2026 року, відомості щодо можливих порушень службової дисципліни окремими поліцейськими ВП №2 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області не знайшли свого фактичного підтвердження; дії поліцейських, в частині застосування фізичної сили визнано правомірними та такими, що відповідають вимогам Закону України «Про Національну поліцію» та інших нормативно – правових актів, які регламентують діяльність Національної поліції України.

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серія ЕНА №6983239 від 07.04.2026 року інспектором сектору реагування патрульної поліції ВП №2 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, старшим лейтенантом поліції Каленським О.В., притягнуто до адміністративної відповідальності водія т/з HYUNDAI S10, д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_2 за порушення п.31.4.3 ПДР (не горіла лампа лівої задньої фари в режимі гальмування, а саме стоп) за ч.1 ст.121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.

Відповідно до повідомлення ТУ ДБР розташованого у місті Хмельницькому від 22.09.2026 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026062240000006 від 16.01.2026 року триває, проводяться всі необхідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на повне, всебічне та неупереджене дослідження всі обставин кримінального правопорушення, будь – якій особі про підозру у вчиненні кримінального провадження не повідомлялось.

ОСОБА_2 22.04.2026 року визнана потерпілою у кримінальному провадженні №42026062240000006 від 16.01.2026 року.

ОСОБА_1 був допитаний в рамках вищевказаного кримінального провадження в якості свідка 01.05.2026 року.

З огляду на наведені обставини суддя приходить до висновку, що станом на 07 квітня 2026 року — на момент винесення ОСОБА_1 постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, матеріалами справи не підтверджено його обізнаність про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою ОСОБА_2 та про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42026062240000006 від 16.01.2026 року.

Зазначене кримінальне провадження було внесене до ЄРДР за фактом можливого перевищення працівниками поліції службових повноважень, при цьому у заяві ОСОБА_2 конкретно ОСОБА_1 як особу, яка вчинила відповідні дії, не зазначено. Підслідність у кримінальному провадженні визначено за ТУ ДБР розташованому у м. Хмельницькому.

На момент винесення ОСОБА_1 постанови від 07.04.2026 року ОСОБА_2 не була визнана потерпілою у вказаному кримінальному провадженні, будь-якій особі не повідомлялося про підозру, а ОСОБА_1 був допитаний у межах цього кримінального провадження лише 01.05.2026 року. При цьому відомостей про те, що до 07.04.2026 року ОСОБА_1 був повідомлений про внесення відомостей до ЄРДР, про здійснення досудового розслідування, його процесуальний статус у ньому або про будь-які інші обставини кримінального провадження, матеріали справи не містять.

Сам по собі факт обізнаності ОСОБА_1 про звернення ОСОБА_2 із заявою та проведення за цим зверненням службового розслідування не свідчить про його обізнаність із внесенням відомостей до ЄРДР та здійсненням кримінального провадження. Більше того, відповідно до висновку службового розслідування від 11.02.2026 року відомості про можливі порушення службової дисципліни працівниками поліції свого фактичного підтвердження не знайшли, а дії поліцейських у частині застосування фізичної сили визнано правомірними та такими, що відповідають вимогам законодавства.

Таким чином, належними та допустимими доказами не встановлено, що на момент реалізації ОСОБА_1 своїх службових повноважень щодо ОСОБА_2 він був обізнаний про існування кримінального провадження № 42026062240000006 від 16.01.2026 року.

Водночас для встановлення складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-7 КУпАП, недостатньо самого лише факту вчинення особою службової дії щодо особи, з якою раніше виникали певні службові чи інші правовідносини. Необхідним є встановлення наявності у такої особи приватного інтересу, його суперечності з представницькими або службовими повноваженнями та вчинення відповідної дії чи прийняття рішення саме в умовах реального конфлікту інтересів.

Матеріалами справи не доведено належними та допустимими доказами наявність у ОСОБА_1 приватного інтересу щодо ОСОБА_2 .

Посилання у протоколі про адміністративне правопорушення на те, що приватний інтерес ОСОБА_1 був зумовлений неприязними службовими стосунками з ОСОБА_2 та полягав у його бажанні притягнути останню до адміністративної відповідальності, об`єктивними доказами не підтверджені.

При цьому саме по собі існування між особою та поліцейським попереднього конфлікту, звернення особи зі скаргою на дії працівників поліції або її статус заявника у кримінальному провадженні не свідчить автоматично про наявність у поліцейського приватного інтересу у розумінні Закону України «Про запобігання корупції».

Для такого висновку необхідно встановити конкретні обставини, які свідчили б про особисту заінтересованість службової особи у певному результаті її службової діяльності. Таких обставин під час розгляду справи не встановлено.

Отже, факт наявності у ОСОБА_1 приватного інтересу станом на 07.04.2026 року не доведений, як не доведено і те, що його службова дія щодо ОСОБА_2 була зумовлена будь-якою особистою заінтересованістю.

За таких обставин відсутня одна з необхідних передумов для висновку про існування реального конфлікту інтересів, а відтак не встановлено обов`язкового елемента об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-7 КУпАП.

Що стосується частини першої статті 172-7 КУпАП, то її об`єктивна сторона полягає у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Оскільки матеріалами справи не доведено наявності у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів, не може бути встановлено і виникнення у нього передбаченого законом обов`язку повідомити про такий конфлікт. Відтак, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-7 КУпАП, також відсутня.

Таким чином, сукупність досліджених доказів не дає підстав для висновку про те, що ОСОБА_1 на момент винесення постанови від 07.04.2026 року діяв в умовах реального конфлікту інтересів або мав обов`язок повідомити про такий конфлікт.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

При цьому відповідно до засад презумпції невинуватості особа не зобов`язана доводити свою невинуватість, а всі сумніви щодо доведеності її вини тлумачаться на її користь. Висновок про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях, а має бути підтверджений належними, допустимими та достатніми доказами.

Ураховуючи, що під час розгляду справи не доведено наявності у ОСОБА_1 приватного інтересу, його суперечності із службовими повноваженнями, існування реального конфлікту інтересів та, відповідно, обов`язку повідомляти про такий конфлікт, суддя приходить до висновку про недоведеність складу адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 172-7 КУпАП.

За таких обставин провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частинами першою та другою статті 172-7 КУпАП підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП — у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 33, 38, 172-6, 221, 247, 254, 268, 284, 289, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови складений 28.09.2026 року.

Суддя Бєлкіна Д.С.