Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №335/6251/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 335/6251/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2026 (суддя суду першої інстанції Калюжна В.В.) прийняте в порядку письмового провадження в м. Запоріжжі, в адміністративній справі №335/6251/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2026 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду та позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив ухвалу скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позивач не порушив строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки позивач не отримував постанови у справі про адміністративне правопорушення відтак не мав можливості її оскаржити в судовому порядку.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів скарги зазначає, що оскільки позивачу було достеменно відомо про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, він пропустив строк звернення до суду з позовом.

Позивач подав до суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому посилається на безпідставність позиції відповідача.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 03.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 2434 від 27.10.2025 за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Разом із позовною заявою позивачем до суду було подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначено, що про наявність оскаржуваної постанови позивач дізнався лише 27.05.2026, коли державним виконавцем вже було відкрито виконавче провадження з виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення та вжито дій по блокуванню рахунків позивача як боржника по виконавчому провадженню.

Ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 08.06.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме для подання клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку.

В тесті ухвали про залишення позову без руху суд визнав причини пропуску строку звернення до суду, вказані позивачем у клопотання про поновлення строку, неповажними.

На виконання вимог ухвали від 08.06.2026 позивачем подана уточнена позовна заява, також позивач вказав, що він не може надати інших доказів та вказати інших підстав для поновлення строку. Зазначив, що копії постанови про накладення адміністративного стягнення від відповідача він не отримував, про порушення своїх прав дізнався після відкриття провадження про примусове виконання постанови.

Повертаючи позовну заяву позивача суд першої інстанції виходив з того, що зазначені позивачем причини пропуску строку є неповажними.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Так, ч. 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст. 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

Як вже зазначено вище, строк звернення до суду відповідно до ч.2 ст.122 КАС України обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути:

-день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи;

- день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує;

- день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії;

- день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Доказами, які свідчать про день, коли особа дізналася про порушення своїх прав, є розписка про одержання рішення, докази відправки та отримання кореспонденції, акт про відмову одержати документ (надати пояснення), довідки, складені особами, у випадках, передбачених законом.

Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо:

-особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені;

- рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання;

- про порушення її прав знали близькі їй особи.

При цьому, застосоване у ч.2 ст.122 КАС України словосполучення «повинна була дізнатися» не є тотожнім за змістом словосполученню «мала можливість дізнатися».

Так, позивачем подано заяву в якій він просив поновити строк звернення до суду, зазначивши про те, що він не був присутній під час розгляду адміністративної справи, відповідачем взагалі не направлялась засобами поштового зв`язку копія оскаржуваної постанови. При цьому, про оскаржувану постанову він дізнався лише після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а тому через відсутність самого тексту постанови він був позбавлений можливості підготувати позовну заяву до суду для захисту порушених прав.

Також, позивач зазначає, що він був обізнаний про дати розгляду справи про адміністративне правопорушення, однак через тимчасову непрацездатність направляв відповідачу клопотання про відкладення розгляду справи із наданням підтверджуючих документів.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, шо оскільки оскаржувана постанова була винесена без присутності позивача, то відповідач в силу приписів ст.285 КУпАП повинен був направити цю постанову на адресу позивача поштою, чого відповідачем зроблено не було.

При цьому, ст.285 КУпАП зобов`язує відповідача довести до відома позивача суть та зміст спірної постанови, яка винесена без присутності позивача, шляхом направлення її позивачу поштою.

Колегія суддів вважає, що оскільки оскаржувана постанова була винесена без присутності позивача, докази її вручення та/або направлення позивачу поштою нарахі в матеріалх справи відсутні, а єдиною датою, з якою пов`язується можливість позивача дізнатися про зміст оскаржуваної постанови, є 27.05.2026 (дата ознайомлення з матеріалами виконачого провадження), а тому 10 денний строк звернення до суду з позовом про оскарження такої постанови мав би обчислюватися саме з 28.05.2026 року, адже зворотного відповідачем не доведено.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо пропуску позивачем строку на звернення з позовною заявою та наявності підстав для повернення позовної заяви позивачу.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу суду першої інстанції – скасувати та матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 320, 325 КАС України , суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2026 в адміністративній справі №335/6251/26 – скасувати та матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя А.В. Шлай

суддя Н.П. Баранник