Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №161/2149/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/2149/25

Провадження № 2-о/161/107/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антіпової Т.А.

за участю секретаря судового засідання Семенової І.М., Денис О.Ю.,

заявника ОСОБА_1

представника заявника - ОСОБА_2

представника заінтересованої особи- ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції (дистанційного судового провадження) в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю,-

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернулась до суду із вищевказаною заявою, в якій просила встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

В обґрунтування вимог заяви посилалась на те, що вона є рідною сестрою загиблого ОСОБА_4 , який був військовослужбовцем, брав участь у заходах, необхідних у забезпеченні оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинув під час проходження військової служби.

Посилається на те, що вона є вдовою, її чоловік, ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане 27.11.2017 року.

Зазначає про те, щ вона та її донька, ОСОБА_6 , разом проживали з братом в одному будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

За час спільного проживання вони вели спільне господарство, мали спільний побут та займались благоустроєм житла.

В липні 2023 року її брата ОСОБА_4 було призвано на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до Указу Президента України від 01.05.2023 року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації»

03.10.2024 року від ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшло сповіщення про загибель брата, ОСОБА_4 .

07.11.2024 року згідно з витягом із наказу командира військової частити НОМЕР_2 п. 31 - солдата ОСОБА_4 , телефоніста-лінійного наглядача відділення зв`язку взводу зв`язку військової частини НОМЕР_3 , із 03.10.2024 року виключено із списків особового складу Збройних Сил України, у зв`язку із загибеллю (смертю).

За фактом смерті брата, 21.10.2024 року заявниця подала заяву до Луцької державної нотаріальної контори Волинської області про відкриття спадкової справи, на підтвердження чого отримано Витяг про реєстрацію спадкової справи № 78819791 від 21.10.2024 року.

Окрім цього, вважаючи, що вона має право на отримання одноразової грошової допомоги, як член сім`ї загиблого під час проходження військової служби військовослужбовця, заявниця звернулась до територіального центру комплектування, проте, уповноважені особи центру комплектування повідомили їй, що сестра не відноситься до кола осіб, які мають право на отримання такої допомоги, оскільки вона не є членом сім`ї свого загиблого брата.

Зазначала про те, що її рідний брат, ОСОБА_4 , одружений не був, своєї сім`ї не мав, дітей не мав, тому постійно фінансово підтримував її та її доньку, ОСОБА_6 , яка є студенткою Львівського національного університету імені Івана Франка, проживає у м. Львові.

Брат, ОСОБА_4 , повністю замінив доньці заявниці рідного батька, постійно підтримував її та допомагав матеріально.

Окрім цього, брат забезпечував комфортні умови для спільного проживання із заявницею та її донькою, зокрема: замовив послуги інтернету до їх будинку, та здійснював щомісячну оплату за користування ним; придбавав побутову техніку до будинку, зокрема: газову колонку, набір кухонного приладдя, телевізор, мікрохвильову піч, тощо.

Все це свідчить про проживання однією сім`єю заявниці з загиблим братом, ОСОБА_4 .

Заява про встановлення факту проживання однією сім`єю подається з метою захисту законних прав на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої законодавством України для родичів загиблих військовослужбовців. На момент звернення до суду заявниця отримала відмову у виплаті допомоги через відсутність офіційного підтвердження факту проживання однією сім`єю з братом. Встановлення судом факту спільного проживання однією сім`єю з братом має юридичне значення для отримання законної грошової допомоги.

Відповідно до ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.02.2025 року у вказаній справі було відкрито провадження та призначено її до судового розгляду в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні (а.с. 38).

18.02.2025 від заінтересованої особи Міністерства оборони України надійшли письмові пояснення у справі. Міністерство оборони України вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для задоволення вимог, з наступних підстав.

Заявницею, на думку представника Міністерства оборони України, не додано жодних документів, які б підтверджували наявність у неї з померлим ОСОБА_4 спільного бюджету в період з 23.11.17 року по дату його смерті. Заявницею надано лише виписку з банківської картки «Монобанк» від 28.01.25, в період з 17.04.24 по 28.09.24. Проте, будь-яких інших операцій, які підтверджували спільне проживання, спільний бюджет, купівля спільного майна для користування і ведення спільного побуту заявницею не надано.

Також, заявницею не надано жодного документального підтвердження спільного проживання з ОСОБА_4 , яке б підтвердило її твердження про спільне проживання. Такими документами могли бути надані уповноваженими особами органів соціального захисту населення або головами сільських, селищних міських рад.

Отже, вважають, що факт спільного проживання та/або реєстрації місця проживання без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, не може свідчити про те, що, в даному випадку, мали місце усталені відносини, які притаманні сім`ї та що вони проживали однією сім`єю із ОСОБА_4 . Таким чином, заявниця не була і не могла бути пов`язана з ОСОБА_4 спільним побутом, взаємними правами і обов`язками, спільним бюджетом і т.п.

Враховуючи вищенаведене, просили суд відмовити в задоволенні вимог заяви ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю (а.с. 51-54).

06.03.2025 року представником Міністерства оборони України подані додаткові пояснення у справі, які, за своїм змістом, повністю повторюють пояснення Міністерства оборони України від 18.02.2025 року (а.с. 74-77).

24.03.2025 року від представника заявника, ОСОБА_1 , - адвоката Федорчук І.Ю., також надійшли додаткові пояснення по справі, відповідно до яких заперечуються пояснення представника заінтересованої особи стосовно відсутності доказів спільного бюджету, купівлі спільного майна, оскільки такі твердження є безпідставними, з огляду на матеріали справи, що підтверджують протилежне.

Так, посилається на те, що до заяви ОСОБА_1 долучала докази придбання ОСОБА_4 побутової техніки до будинку, а саме - газової колонки, набору кухонного приладдя, телевізора, мікрохвильової печі. Дані покупки були підтверджені видатковими накладними (наявні в матеріалах справи).

Також, заявниця підтвердила факт замовлення та щомісячної оплати її братом ОСОБА_4 послуги інтернету до будинку, в якому вони спільно проживали. Доказ /підтвердження був долучений до матеріалів справи. А тому, на думку заявниці, ОСОБА_1 , всі вищеперелічені докази та обставини дають можливість підтвердити той факт, що заявниця є членом сім`ї ОСОБА_4 , загиблого під час проходження військової служби військовослужбовця.

Не останньою обставиною, на думку заявниці, яка заслуговує на увагу суду, є те, що її рідний брат не мав своєї власної сім`ї (дружини, дітей), а тому, проживаючи разом з заявницею, повністю підтримував як матеріально, так і морально свою сестру та її доньку, оскільки остання не мала рідного батька (батько помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть).

Висновки представника Міністерства про те, що заявниця не була і не могла бути пов`язана з братом, ОСОБА_4 , спільним побутом, взаємними правами і обов`язками, є необґрунтованими та не підкріпленими жодними конструктивними твердженнями або ж доводами, а ґрунтуються лише на припущеннях (а.с. 83-87).

Відповідно до ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.03.2025 року до участі у справі залучено якості заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 99-101).

02.06.2025 від представника заінтересованої особи Міністерства Оборони України ОСОБА_3 надійшло клопотання про зупинення розгляду вказаної справи, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи № 308/17634/23 (а.с. 120-122).

Відповідно до ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.06.2025 року зупинене провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи № 308/17634/23 (а.с. 127).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.03.2026 року поновлено провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю, призначено її до судового розгляду (а.с. 135).

12.05.2026 року від представника заявника надійшли додаткові докази (а.с. 152-158).

22.06.2026 року представником заявника подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просили вважати правильними вимоги заяви в наступній редакції: «Встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_4 у період з 23 листопада 2017 року по 02 жовтня 2024 року» (а.с. 189).

Заявник та її представник в судовому засіданні підтримали вимоги заяви про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 23 листопада 2017 року до дня смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , просили її задовольнити з підстав, викладених в обґрунтування вимог заяви. Додатково, заявниця пояснила суду, що проживала за вищевказаною адресою із братом все своє життя, спочатку разом з їх батьками, а потім разом із ними в даному будинку оселився її чоловік, ОСОБА_5 , який помер в 2017 році, в даному будинку народилась її донька, ОСОБА_6 . Після смерті її чоловіка, брат, ОСОБА_4 повністю взяв всі чоловічі обов`язки на себе: спільне придбання продуктів харчування, приготування їжі, спільне оброблення огороду, догляд за курьми тощо. Окрім цього, брат розпочав робити ремонт в будинку: поміняв вікна, поміняв розетки, побудував літній душ, вони разом придбавали техніку та меблі для дому, спільними зусиллями забезпечували фінансово потреби доньки, ОСОБА_7 . Тобто, все їх спільне життя проходило під гаслом: «взаємні права та обов`язки» як у звичайній сім`ї із добрими стосунками. Смерть брата стала глибокою та непоправною втратою для неї та її доньки, ОСОБА_8 , з якою брат був в особливо теплих, майже «батьківських» стосунках. Просила задовольнити вимоги заяви.

Представник заінтересованої особи, Міністерства оборони України, ОСОБА_3 , підтримав пояснення проти вимог заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, викладені в письмових запереченнях. Наполягав на тому, що, в даному випадку, заявницею не доведено факту існування спільного бюджету заявниці з її братом, ОСОБА_4 , не доведення факту існування взаємних прав та обов`язків як членів сім`ї, відповідно, заявницею не доведено факту її спільного проживання з братом, ОСОБА_4 до дня його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_5 , однією сім`єю. Просив суд відмовити в задоволенні вимог заяви.

Представник заінтересованої особи: ІНФОРМАЦІЯ_6 , в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв та клопотань до суду не надав.

Враховуючи положення ст. ст. 223, 294 ЦПК України, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за даною явкою, враховуючи що представник заінтересованої особи: ІНФОРМАЦІЯ_6 , був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи та його явка не є обов`язковою.

Заслухавши пояснення заявниці та її представника, представника Міністерства оборони України, показання свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проходив військову службу в Збройних Силах України за призовом під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до Указу Президента України від 01.05.2023 року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» та був призначений на посаду гранатометника 1 піхотного відділення 3 піхотного взводу 1 піхотної роти, ВОС - 103061А (а.с. 36).

Як вбачається і Сповіщення сім`ї № 28 від 03.10.2024 року, ОСОБА_1 від ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшло сповіщення про загибель брата, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в Запорізькій обласній лікарні внаслідок гострого гемарогічного панкреанекрозу (а.с. 10) .

07.11.2024 року згідно з витягом із наказу командира військової частити НОМЕР_2 п. 31, солдата ОСОБА_4 , телефоніста-лінійного наглядача відділення зв`язку взводу зв`язку військової частини НОМЕР_3 , із 03.10.2024 року виключено із списків особового складу Збройних Сил України, у зв`язку із загибеллю (смертю) (а.с. 35).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 10.10.2024 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 50 років, місце смерті: Запорізька область, Комунарський район, м. Запоріжжя (а.с.34).

ОСОБА_11 та ОСОБА_4 були рідними братом та сестрою, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_4 та свідоцтвом про народження ОСОБА_4 .

Так, згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 19 квітня 1968 року, ОСОБА_12 народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 в с. Голоби Ковельського району Волинської області, про що в Книзі реєстрації актів про народження 1968 року квітня місяця 05 числа вчинено запис за № 423, батько - ОСОБА_13 , мати - ОСОБА_14 (а.с. 13).

ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 у м. Луцьку Волинської області, про що в Книзі реєстрації актів про народження 1974 року лютого місяця 21 числа вчинено запис за № 360, батько - ОСОБА_13 , мати - ОСОБА_14 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , від 21 лютого 1974 року) (а.с. 16).

ОСОБА_12 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 04.05.2007 року, про що складено відповідний актовий запис № 450, прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка « ОСОБА_15 », дружини « ОСОБА_15 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 від 04 травня 2007 року (а.с. 14).

ІНФОРМАЦІЯ_10 народилась ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 від 03.07.2007 року, актовий запис № 1412, де в графі батько вказаний « ОСОБА_5 », в графі мати: « ОСОБА_1 » (а.с. 17).

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 27.11.2017 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , помер ІНФОРМАЦІЯ_12 у віці 39 років в м. Луцьку (а.с. 15).

Копіями паспорту громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_9 та паспорту громадянина України ОСОБА_4 серії НОМЕР_10 підтверджується місце реєстрації заявниці ОСОБА_1 та її брата ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5-7).

З копії довідки (інформації) від 14.10.2024 року з Реєстру Луцької міської територіальної громади про зняття із задекларованого місця проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , вбачається, що він був знятий з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із смертю (а.с. 9).

З копії будинкової книги вбачається, що відповідно до її відомостей в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані (прописані) зокрема: заявниця, ОСОБА_1 , донька заявниці, ОСОБА_6 , та її рідній брат- ОСОБА_4 (а.с. 90-92).

З копії декларації про доходи та витрати, осіб які звернулися за призначенням субсидії від травня 2015 року, вбачається, що ОСОБА_1 , звернулася за призначенням житлової субсидії до Департаменту соціальної політики та вказала, що у житлову будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована вона зі своєю донькою та її рідній брат - ОСОБА_4 (а.с. 89).

09.11.2024 року на картковий рахунок ОСОБА_1 надійшли кошти від ВЧ НОМЕР_2 в розмірі 14 600,00 грн. з призначенням платежу: «допомога на поховання, НОМЕР_3 , ID НОМЕР_11 (а.с. 33).

21.10.2024 року заявниця, ОСОБА_1 звернулась із заявою до Луцької державної нотаріальної контори Волинської області про відкриття спадкової справи, на підтвердження чого отримала Витяг про реєстрацію спадкової справи № 78819791 від 21.10.2024 року, заведеної після смерті брата, ОСОБА_4 (а.с. 11-12).

З виписки за рахунком «MONOBANK» за карткою № НОМЕР_12 за період з 17 квітня 2024 року до 28 вересня 2024 року наявні систематичні перекази коштів на карту ОСОБА_6 від ОСОБА_16 (а.с. 21-28).

Відповідно до довідки ТзОВ «Інкомпласт Сервіс» вбачається, що абонент ОСОБА_4 користувався послугою Інтернет за адрсеою: АДРЕСА_1 та сплачував надані послуги з 23.04.2019 року згідно Договору № 946058 від 23.04.2019 року, де виступав замовником послуги (а.с. 10).

Як вбачається з видаткових накладних № 15172 від 18.04.2024 року була придбана газова колонка; набір кухонного приладдя (видаткова накладна № 41125529 від 30.05.2024 року); телевізор (видаткова накладна № 41125529 від 30.05.2024 року); мікрохвильова піч (видаткова накладна № 025777431 від 30.09.2020 року) (а.с. 30-32).

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Аналогічні норми закону викладені і в ст. ст. 15, 16 ЦК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справу про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до положень ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Згідно ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За змістом ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Зміст ст. 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, під час судового розгляду були допитані свідки: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які пояснили суду, що добре знають сім`ю заявника.

Допитана під час судового розгляду як свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона є донькою заявниці та рідною племінницею померлого ОСОБА_4 .

Так, свідок ОСОБА_6 повідомила суду, що знає померлого ОСОБА_4 з народження, тобто все своє життя, оскільки він був її рідним дядьком та вони проживали разом в одному будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті її рідного батька, ОСОБА_5 , в листопаді 2017 року, дядько, ОСОБА_4 , повністю взяв на себе роль батька та всі питання щодо їх з мамою матеріального та побутового забезпечення вирішував разом зі своєю сестрою, мамою свідка, ОСОБА_1 .

Так, дядько почав робити ремонт в будинку задля покращення умов їх спільного проживання: за спільні кошти матері та дядька було придбано в будинок: меблі, побутову техніку, матеріали для літнього душа, який дядько сам побудував, бойлер, колонку, бетономішалку тощо. Ремонт в будинку робив ОСОБА_4 сам, спільними фінансовими зусиллями із ОСОБА_1 . Свідок пояснила, що заробіток дядька був набагато кращім, ніж у її матері, заявниці по справі, ОСОБА_1 , тому більшу частину матеріалів, техніки та ремонту придбавалось за його гроші. Проте, мати також, в силу своїх фінансових можливостей, долучалась до спільних придбань.

Окрім цього, дядько, ОСОБА_4 , також придбавав для неї одяг, техніку, зокрема, ноутбук тощо.

Додатково пояснила, що мала дуже тісні та теплі стосунки із дядьком, ОСОБА_4 , оскільки своєї сім`ї він ніколи не мав, тому любив її, як рідну доньку, та допомагав їм з мамою, у всьому.

Так, при вирішенні питання вибору навчального закладу для її вступу, саме ОСОБА_4 наполіг на її вступі саме до Львівського національного університету імені Івана Франка, де вона зараз і навчається на третьому курсі. Дядько оплатив їй оренду квартири та навчання, шляхом перерахування на її картку грошових коштів в розмірі 50 000,00 грн., оскільки, на той момент, вже перебував на службі в ЗСУ.

Отже, свідок підтвердила, що вони жили разом із мамою, ОСОБА_1 , та дядьком, ОСОБА_4 як одна сім`я: мали спільний бюджет, разом придбавали продукти харчування, готували їсти, ніколи не харчувалися і не зберігали продукти харчування окремо один від одного, завжди один холодильник, одна їжа для всіх за спільним столом.

Просила врахувати ці пояснення при ухваленні судом рішення.

Свідок ОСОБА_9 , повідомила суду, що є сусідкою сім`ї ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , проживає поруч з їх будинком за адресою: АДРЕСА_3 та знає їх ще змалечку.

Пояснила суду, що знає ОСОБА_19 та ОСОБА_4 ще з їх народження, оскільки все життя проживала за цією адресою, отже, довгий час є сусідкою цієї сім`ї та має з ними добрі стосунки. Підтвердила суду про те, що ОСОБА_20 та ОСОБА_21 є рідними братом та сестрою, завжди були дуже дружні між собою, в будинку за адресою: АДРЕСА_1 проживали завжди: спочатку разом з батьками, потім залишилися самі. Разом із ними проживав також чоловік ОСОБА_18 , ОСОБА_5 , який помер в 2017 році. Після смерті чоловіка ОСОБА_18 , ОСОБА_22 взяв на себе зобов`язання по утриманню цієї сім`ї та вихованню племінниці, ОСОБА_7 . Свідок повідомила, що в розмові з нею, ОСОБА_21 казав, що йому треба «поставити на ноги» свою племінницю, якою він опікувався, як рідною донькою, оскільки своєї сім`ї він не мав. Так, свідок підтвердила, що саме ОСОБА_21 наполіг на тому, щоб ОСОБА_8 пішла вчитися у Львівський Національний університет, навчання в якому він оплачував разом із своєю сестрою, ОСОБА_23 . Також, свідок повідомила, що ОСОБА_21 разом із сестрою планували добудувати будинок та зробити там ремонт, що і почали робити. Для цього ОСОБА_21 придбав бетономішалку. Побудував літній душ. Також, свідок підтвердила, що ОСОБА_24 та її брат, ОСОБА_22 вели спільне господарство, оскільки разом дбали про домашнє господарство: город, кури, собака, кіт. Разом харчувались, придбавали продукти в магазині то ОСОБА_25 , то ОСОБА_21 . Готували спільні обіди та вечері. Про це свідок ствердно казала з огляду на те, що була часто в будинку у ОСОБА_26 та ОСОБА_4 , заходила до них «по сусідські» на чай. Тож, знає, як побудований їх побут, оскільки все це сама бачила та чула від ОСОБА_18 і ОСОБА_17 .

Додатково пояснила, що ОСОБА_21 дуже дбав про сестру та її доньку, саме для їх спільного благоустрою та майбутнього почав ремонт в будинку, а також бажав забезпечити для ОСОБА_8 краще майбутнє, постійно допомагав їм, навіть коли був призваний до лав ЗСУ, перераховував гроші ОСОБА_18 та ОСОБА_8 , приїздив на випускний до ОСОБА_8 , подарував їй великий букет квітів, танцював танець з нею як її рідний батько. Отже, свідок підтверджує, що ОСОБА_20 разом із братом, ОСОБА_27 жили як одна дружна сім`я із спільними правами та обов`язками.

Свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що знає заявницю, ОСОБА_19 та її брата, ОСОБА_17 дуже давно, десь з 1975 року. Так, пояснила, що проживала по сусідству з ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , разом з ОСОБА_28 навчалась у школі. Так, коли вони з ОСОБА_28 йшли у перший клас, брату заявниці, ОСОБА_30 було два роки. Пізніше, ОСОБА_24 стала хрещеною мамою її сина. Зазначає про те, що стосунки між ОСОБА_28 та її братом, ОСОБА_29 завжди були буде добрі та теплі. Вони завжди проживали разом в одній хаті за адресою: АДРЕСА_1 . Це батьківська хата. ОСОБА_21 своєї сім`ї не мав, дітей у нього не було, тому він завжди опікувався сестрою та її донькою, ОСОБА_8 . Після смерті чоловіка ОСОБА_18 , ОСОБА_31 в 2017 році, брат повністю взяв на себе всі зобов`язання як єдиний чоловік в сім`ї: дбав про племінницю, разом із ОСОБА_28 вели господарство, почали робити ремонт в будинку. ОСОБА_21 сам побудував літній душ, придбав бетономішалку, бо планував заливати подвір`я. Окрім цього, поміняв в будинку вікна, розетки, навіть зробив на подвір`ї освітлення та провів сигналізацію для забезпечення безпеки сім`ї: сестри та її доньки. Свідок підтвердила, що стосунки між братом та сестрою завжди були дуже добрі, вони піклувались одне про одного, вели спільне господарство, це можна стверджувати, оскільки свідок неодноразово була в гостях у ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , і ці зустрічі завжди були по родинному теплі та сімейні. Пояснила, що сповіщення про смерть брата прийшло саме ОСОБА_32 , як єдиній родичці. ОСОБА_20 була в паніці, подзвонила свідку, бо потребувала психологічної підтримки. З похованням ОСОБА_17 допомогла військова частина, в якій ОСОБА_21 проходив службу. Підтвердила, що для ОСОБА_18 , а особливо, для її доньки, ОСОБА_8 , смерть ОСОБА_17 стала дуже великою втратою, від якої вони досі не можуть оговтатися. Просила врахувати ці пояснення.

Так, судом з`ясовано, що встановлення відповідного юридичного факту необхідно заявниці для отримання передбаченої законодавством України одноразової грошової допомоги для родичів загиблих військовослужбовців.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно із цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби (1); смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби (2); загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвали на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві (3) та інших випадках.

Право на вказану одноразову грошову допомогу регламентовано також пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

За змістом статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час смерті ОСОБА_4 ) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

За частиною другою статті 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

З огляду на частину четверту цієї статті сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) зазначено, що: «Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.».

Про необхідність встановлення вказаних обставин як обов`язкової умови для визнання осіб членами сім`ї зазначив Верховний Суд також у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 343/1821/16-ц.

Постанова Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у справі № 383/821/22 (провадження № 61-5935св23) підкреслює, що предметом доказування під час розгляду справ про встановлення факту проживання однією сім`єю є, передусім, сукупність обставин, що за законом складають основні ознаки сім`ї: спільне проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків, що визначено частиною другою статті 3 СК України, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом, і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 27 березня 2024 року у справі № 344/6751/22, провадження № 61-671св23.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Згідно із частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).

Так, судом встановлено фактичні обставини у справі, а саме: що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (єдинокровні сестра і брат) дійсно проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільний побут до часу мобілізації останнього. Вони дійсно були членами сім`ї, проживали разом за однією адресою, вели спільне господарство, унаслідок чого у них виникли спільні права та обов`язки, як у членів однієї родини.

Цей факт підтверджується, зокрема, копіями паспорту громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_9 та паспорту громадянина України ОСОБА_4 серії НОМЕР_10 із зазначенням місця реєстрації заявниці ОСОБА_1 та її брата ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5-7); копіями довідки (інформації) від 14.10.2024 року з Реєстру Луцької міської територіальної громади про зняття із задекларованого місця проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , вбачається, що він був знятий з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із смертю (а.с. 9); копією будинкової книги відповідно до відомостей якої в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані (прописані) зокрема: заявниця, ОСОБА_1 , донька заявниці, ОСОБА_6 , та її рідній брат- ОСОБА_4 (а.с. 90-92); копією декларації про доходи та витрати, осіб які звернулися за призначенням субсидії від травня 2015 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , звернулася за призначенням житлової субсидії до Департаменту соціальної політики та вказала, що у житлову будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована вона зі своєю донькою та її рідній брат - ОСОБА_4 (а.с. 89). Зазначені докази перевірені судом на їх достовірність, повноту та взаємозв`язок.

Окрім цього, матеріали справи містять ксерокопії фотографій, на яких зображені заявниця ОСОБА_1 , її донька ОСОБА_6 та померлий ОСОБА_4 , які свідчать про близькі та теплі стосунки між ними (а.с. 153-158).

При цьому судом встановлено, що ОСОБА_4 у шлюбі не перебував, дітей не мав, його спадкоємцем за законом є рідна сестра - ОСОБА_1 .

Так, позивачка, звертаючись до суду із даною заявою, просила встановити факт її спільного проживання однією сім`єю, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав і обов`язків зі своїм померлим братом станом на день його смерті, а також визнати її членом сім`ї брата станом на день його смерті, встановлення якого є необхідним для отримання заявницею одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця.

При цьому суд звертає увагу на те, що заявниця в поданій до суду заяві не просила встановити факт проживання її із померлим ОСОБА_4 однією сім`єю як чоловіка та жінки, чи факту її перебування на утриманні померлого брата ОСОБА_4 , а просила саме встановити факт спільного проживання однією сім`єю рідних сестри та брата, тобто факт того, що ОСОБА_1 є членом сім`ї брата ОСОБА_4 .

Таким чином, в даному випадку, підлягають застосуванню норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, тобто на час смерті ОСОБА_4 .

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 20 травня 2026 року у справі № 175/2118/24 (провадження № 61-704св26), від 28 січня 2026 року у справі № 724/4104/24 (провадження № 61-7992св25), а також такий висновок повністю узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10 червня 2026 року у справі № 753/7191/25 (провадження №61-4830св26).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 23 листопада 2017 року до дня смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , повною мірою підтверджується матеріалами справи та показами свідків.

З огляду на викладене вище, суд вважає вимогу заявниці, ОСОБА_1 , про встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю разом із братом обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 294 ЦПК України судові витрати по справам окремого провадження не відшкодовуються, тому суд відносить судові витрати на рахунок заявника по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 77-84, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 315, 319 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю, - задовольнити.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 23 листопада 2017 року до дня смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складено 29 вересня 2026 року

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.А. Антіпова