Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №161/16354/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16354/26

Провадження № 2/161/7775/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючої– судді Плахтій І.Б.

з участю секретаря судових засідань - Маєвської Х.Ю.

позивача – ОСОБА_1

відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

31 липня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначила, що з 21 липня 2007 року по 03 липня 2019 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем, який рішенням суду від 03 липня 2019 року було розірвано. У зв`язку із укладенням шлюбу нею було змінено прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ». У шлюбі у них з відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_5 . Зазначає, що з моменту розлучення дитина проживає разом з нею та вона повністю її утримує. На даний час дитина є повнолітньою та з 2025 року продовжує навчатися на денній формі навчання в Харківському національному університеті міського господарства імені О.М. Бекетова (навчально-науковий Інститут архітектури, містобудування та дизайну). Донька навчається на денній формі навчання та не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток. Дитина проживає з нею (коли не навчається в університеті та не мешкає в гуртожитку) та перебуває на її повному утриманні. З моменту розлучення ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні їх спільної доньки та її матеріальному забезпеченні, не цікавиться її життям, навчанням, дозвіллям, лікуванням, витратами на комунальні послуги, періодичні огляди у лікарів. Цього року він навіть не привітав дитину з днем народження (лише після того, як вона йому написала 20 липня о 22.30). Додатково це підтверджується довідками за попередні роки зі школи та служби у справах дітей за 2023, 2024, 2025 роки. Вказує, що відповідач офіційно працевлаштований у ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» та одержує заробітну плату, у зв`язку з чим має змогу отримувати їх спільну дитину.

Враховуючи викладене, просить постановити рішення, яким стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5 , яка продовжує навчання в Харківському національному університеті міського господарства імені О.М. Бекетова (навчально-науковий Інститут архітектури, містобудування та дизайну), в розмірі 25% від всіх видів доходів, починаючи з дати подання позовної заяви та до закінчення навчання чи до досягнення двадцяти трьохрічного віку – у зв`язку з тим, яка з цих обставин настане першою.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач заявлені вимоги визнав у повному обсязі. Повідомив, що ним вже перераховуються через бухгалтерію аліменти на доньку, яка продовжує навчання.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов?язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Відповідно до ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв?язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов?язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчання, а також той з батьків, з яким вони проживають.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та неповнолітніми дочкою, сином.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов?язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними віку двадцяти трьох років.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров?я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров?я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов?язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов?язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У своїх постановах Верховний Суд неодноразово виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов?язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов?язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов?язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв?язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу) (постанови від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20, від 22 листопада 2023 року у справі № 337/642/22 .

Обов?язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов?язань, обов?язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв?язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства (постанова Верховного Суду від 08 травня 2023 року у справі № 756/9882/19).

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 21 липня 2007 року, який було розірвано згідно рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 липня 2019 року (справа №161/9142/19).

В шлюбі у них народились спільна дитина – дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Як вбачається з довідки №756/12, виданої 26 червня 2026 року директором ННІ Архітектури, містобудування та дизайну Т. Рищенко, ОСОБА_5 є студенткою 1 курсу групи АтаМ 2025-1 Навчально-наукового Інституту Архітектури, містобудування та дизайну Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова денної форми навчання. Термін навчання з 01 вересня 2025 року по 30 червня 2029 року. Зарахована наказом № 614-03 від 11серпня 2025 року. Освітній рівень: бакалавр. Навчається за рухунок коштів державного бюджету.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є працездатним, розмір його заробітку суду не відомий. Доказів про стан здоров?я відповідача чи перебування на обліку у лікарів не надано.

Визначаючи розмір аліментів на дитину суд враховує як матеріальне становище позивачки, яка самостійно в достатній мірі немає змоги забезпечити доньку, так і обов`язок батька брати участь в матеріальному утриманні дитини, і вважає, що ОСОБА_2 спроможний сплачувати аліменти на доньку, в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу).

Суд вважає, що визначений розмір аліментів є достатнім та справедливим.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

З даною позовною заявою позивачка звернулась 31 липня 2026 року року, отже саме із зазначеної дати аліменти мають стягуватися з відповідача на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити дане рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивач відповідно до п.3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів.

Відповідач визнав позовні вимоги до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторона, на користь якої ухвалено рішення, звільнена від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, а відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 50 відсотків ставки судового збору, яка підлягала б сплаті за подання позовної заяви, у розмірі 665, 60 грн. (1331, 20 грн. х 50%)

Керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 263-265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 199, 200 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 31 липня 2026 року та до закінчення нею навчання, але не більше як до досягнення двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до обов`язкового негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 29 вересня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області І.Б. Плахтій