Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №160/10644/20 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/10644/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 року (головуючий суддя Луніна О.С.)

в адміністративній справі № 160/10644/20 за позовом ОСОБА_3 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 р. в справі № 160/10644/20, частково задоволено позов ОСОБА_3 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_3 , Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 згідно з довідкою № 14 від 28.02.2019 Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про розмір грошового забезпечення, оформленої та поданої на виконання рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.07.2018 року по справі №214/5234/17, починаючи з 01.01.2016 року, з врахуванням фактично виплачених сум.

Рішення суду набуло законної сили 31.03.2021 року.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про заміну сторони позивача ОСОБА_3 на його правонаступників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_3 помер, а заявники є його єдиними спадкоємцями.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у справі №160/10644/20 – відмовлено.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що на стадії виконання судового рішення, процесуальне правонаступництво відбувається в формі заміни сторони виконавчого провадження. Разом з тим, такої заяви ОСОБА_1 не заявлено. Посилання заявника на рішення суду апеляційної інстанції у справі №160/29155/23 не є релевантним до даних відносин, оскільки в постанові судом апеляційної інстанції здійснено саме процесуальне правонаступництво сторони по справі на стадії апеляційного перегляду в прядку ст. 52 КАС України.

Не погодившись з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року про відмову у заміні сторони позивача, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 року та замінити вибулу сторону позивача ОСОБА_3 у справі на його правонаступників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

В період з 20.07.2026 року по 21.08.2026 року колегія суддів у складі Дурасової Ю.В, Божко Л.А., Лукманової О.М. перебувала у черговій щорічній відпустці, тому постанова у цій справі приймається у перший день після виходу колегії суддів з відпустки.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність прийняття судом першої інстанції ухвали від 28.05.2026 року, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Процесуальне правонаступництво унормовано статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відтак, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи.

Заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається за відповідним рішенням суду, незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Отже, процесуальне правонаступництво можливо на будь-якій стадії розгляду справи, навіть на стадії його виконання.

Матеріалами справи підтверджується, що 13.04.2021 р. позивачем отримано виконавчий лист по справі № 160/10644/20.

Згідно зі звітом ГУ ПФУ, наданим за наслідками постановлення Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвали від 08.09.2021 р., на виконання рішення суду з 01.01.2016 року ОСОБА_3 проведено перерахунок пенсії в розмірі 80% від грошового забезпечення 19200,75 грн., нараховано доплату в сумі 3519,42 грн. в межах стягнення суми за один місяць, яка була виплачена ОСОБА_3 в січні місяці 2021 року разом із пенсією.

Доплата на виконання рішення суду за період з 01.02.2016 по 31.12.2017 становить 79514,26 грн.

Також доплата за період з 01.01.2018 по 30.04.2021 становить 300384,21 грн.

Доплату на виконання рішення суду за період з 01.05.2021 по 30.09.2021 в сумі 43225,00 грн. буде виплачено ОСОБА_3 в жовтні місяці 2021 року.

Позивачем виконавчий лист у справі №160/10644/20 пред`явлено для виконання до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

16.08.2021 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Биковим А.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 65271445.

11.10.2021 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Міхіною О.І. прийнято постанову про відновлення виконавчого провадження № 65271445.

15.11.2021 року Дніпропетровській окружний адміністративний суд, на виконання листа відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про відновлення виконавчого провадження № 65271445, направив на адресу відділу оригінал виконавчого листа по адміністративній справі №160/10644/20 для подальшого виконання.

Отже, на стадії виконання судового рішення, процесуальне правонаступництво відбувається в формі заміни сторони виконавчого провадження.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції бере до уваги, що такої заяви про заміну сторони виконавчого провадження ОСОБА_1 (Клименко Л.О.) не заявлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що посилання заявника на рішення суду апеляційної інстанції у справі №160/29155/23 не є релевантним до даних відносин, оскільки в постанові судом апеляційної інстанції здійснено саме процесуальне правонаступництво сторони по справі на стадії апеляційного перегляду в прядку ст. 52 КАС України.

Водночас, у даних правовідносинах рішення суду набуло законної сили та відкрито виконавче провадження.

Колегія суддів апеляційної інстанції, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції бере до уваги постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.02.2026 року у справі №240/3882/21 (адміністративне провадження № К/990/53082/25), згідно якої у даних правовідносинах прийнято такий правовий висновок.

Згідно із частиною другою статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Юрисдикцію, повноваження адміністративних судів та порядок здійснення судочинства в адміністративних справах визначає КАС України, відповідно до частин другої та третьої статті 14 якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист.

Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з частиною першою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 КАС України).

Відтак, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Частинами другою та третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Зміст статті 61 Закону № 2262-ХІІ узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України.

Так, згідно зі статтями 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

Статтею 1227 Цивільного кодексу України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, Закон № 2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок.

Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону № 2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Лише у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ) членів сім`ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім`ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов`язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.

Колегія суддів Верховного Суду у справі №240/3882/21 звернула увагу, що вимоги зобов`язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов`язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони у виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника.

В свою чергу, відмова пенсійного органу у виплаті таких сум може бути підставою для звернення до суду із позовом за захистом своїх прав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 01.05.2023 у справі № 520/926/21 та від 21.11.2023 у справі № 420/25799/21.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду у справі №240/3882/21 прийшла до висновку, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заява про заміну сторони на її правонаступника не підлягає задоволенню.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони на її правонаступника

Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу ухвали суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись статтями 241-245, 311, 312, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 24.08.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів в порядку та строки передбачені ст. 328, 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко