Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №523/14254/26 — Новоушицький районний суд Хмельницької області

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 523/14254/26

2/680/608/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,

з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» (далі – ТОВ «ФК «Венера Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Позовна заява мотивована тим, що 06 липня 2025 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» (далі – ТОВ «ФК «Авіра Груп») в електронній формі був укладений договір № 140491 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 8 000 гривень, строком на 90 днів, а відповідач зобов`язалась сплатити відсотки за користування ними у розмірі 0,72% денних та виконати інші умови договору.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит шляхом перерахунку на його банківську карту.

19 грудня 2025 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та позивачем ТОВ «ФК «Венера Фінанс»укладено договір факторингу № 19122025/2, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» відступило ТОВ «ФК «Венера Фінанс» право грошової вимоги до боржників, зокрема, за кредитним договором №140491 від 06 липня 2025 року.

Відповідач не виконував належним чином зобов`язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість за договором, яку позивач просить стягнути в розмірі 11 340,80 грн, з яких: 8 000 грн – прострочена заборгованість за сумою кредиту, 3 340,80 грн – прострочена заборгованість за відсотками.

Також просив стягнути судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500 грн.

Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання не з`явилась, про причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не подала, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом направлення судових повісток до Електронного кабінету, про що свідчать довідки про доставку електронного документу.

Вказані обставини та норми статті 223 ЦПК України вказують на наявність підстав для розгляду справи без участі сторін та ухвалення заочного рішення, про що суд 29 вересня 2026 року постановив ухвалу.

У зв`язку неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України здійснює розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Пересипського районного суду міста Одеси від 06 липня 2026 року справу передано за підсудністю до Новоушицького районного суду Хмельницької області.

13 серпня 2026 року прийнято до провадження позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

03 вересня 2026 року розгляд справи відкладено у зв`язку із неявкою в судове засідання відповідача.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

06 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 у електронній формі був укладений договір № 140491 про надання фінансового кредиту (далі – Договір), який останнім підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «KL6565», відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» надає ОСОБА_1 фінансовий кредит в розмірі 8000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором (п. 1.1 Договору) (арк. спр. 24-28,30).

Кредит надається строком на 90 днів, тобто до 03.10.2025. Строк дії договору 90 днів (п. 1.2 Договору).

За користування кредитом клієнт сплачує товариству 262,8 % річних від суми кредиту в розрахунку 0,72 % на добу. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів (п. 1.3 Договору).

Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки № НОМЕР_1 (п. 1.5 Договору, розділ 9 Договору «реквізити сторін).

Денна процентна ставка – 1.00% (п.3.4 Договору).

Графіком розрахунків та загальної вартості кредиту за договором №140491 доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом (арк. спр. 29).

ТОВ «ПрофітГід» повідомило ТОВ «ФК «Авіра Груп» про успішне перерахування 06 липня 2025 року о 10 год 58 хв на платіжну карту № НОМЕР_1 коштів у сумі 8 000 гривень (арк. спр. 31).

19 грудня 2025 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» укладено договір факторингу № 19122025/2, відповідно до умов якого від ТОВ «ФК «Авіра Груп» до та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №140491 на загальну суму 11 340,80 грн, що підтверджується договором, витягом з реєстру прав вимоги, платіжними інструкціями (арк. спр. 33-34, 35,37).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за зобов`язаннями.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України (у редакції чинній на момент укладення договору факторингу) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги відпервісного кредитора до ТОВ «ФК «Венера Фінанс» за договором №140491 про надання фінансового кредиту, укладеним між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 .

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Суд установив, що між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено договір №140491 про надання фінансового кредиту від 06 липня 2025 року.

Вказаний договір укладений в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) «KL6565», який є вбудованим в електронний договір, тобто факт його використання є очевидним, а зміст договору є зафіксованим (ч. 1 ст.207 ЦК України).

Кредитні кошти у розмірі 8 000 грн були перераховані відповідачу ОСОБА_1 на рахунок платіжної карти № НОМЕР_1 , про що свідчить підтвердження про здійснення переказу грошових коштів (арк. спр. 31).

Відповідач не надала суду доказів неналежності їй платіжної карти № НОМЕР_1 , не спростувала обставину перерахування кредитних коштів.

Отже, факт укладення кредитного договору в електронній формі та отримання відповідачем ОСОБА_1 коштів від первісного кредитора ТОВ «ФК «Авіра Груп» суд вважає доведеним.

У подальшому позивач ТОВ «ФК «Венера Фінанс» набув права грошової вимоги до боржника за вказаним договором.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, оскільки не повернула кредитору кредитні кошти, проценти за користування ними, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість договором, яка становить 11 340,80 грн, з яких: 8 000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 3 340,80 грн – заборгованість за процентами (арк. спр.32).

Згідно статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростувала, власного контррозрахунку, доказів про належне виконання умов кредитного договору не надала.

Відтак суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 141 ЦПК України).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» у розмірі 2662,40 грн, а всього - 18 162,40 грн.

Позивачем ТОВ «ФК «Венера Фінанс» в особі директора Осипенко І.С. 09 квітня 2026 року укладено договір про надання правової допомоги №09/04/2026 з адвокатським бюро «Пархомчук та Партнери». Згідно пункту 3.3 вказано договору, факт надання адвокатом правової допомоги клієнту підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який містить детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат. (арк. спр. 40). Відповідно до акту про отримання правової допомогивід 25 серпня 2026 року, адвокатське бюро «Пархомчук та Партнери» надало клієнтові ТОВ «ФК «Венера Фінанс» послуги, пов`язані із консультацією клієнта, складанням позовної заяви з додатками, поданням інших клопотань, моніторингом процесу розгляду справи, а також канцелярські витрати, на що витрачено 5 годин. Вартість послуг 15 500 грн, які були сплачені ТОВ «ФК «Венера Фінанс» на користь АБ «Пархомчук та Партнери», про що свідчить платіжна інструкція від 25 серпня 2026 року (арк.спр.49-52).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі N 904/1907/15).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі N 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судових засіданнях представник не брав, правова допомога полягала у підготовці та поданні до суду позовної заяви, а тому суд вважає, що обґрунтованим є розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача, які підлягають розподілу 4 000,00 грн.

Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з ціною позову та виконаною адвокатом роботою у цій справі згідно з актом про надання юридичної допомоги.

Оскільки позовні вимоги задоволені, а позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову (11 340,80 грн), відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі2 662,40 грн (3 328 х 0,8=2 662,40) та 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 137, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс», прострочену заборгованість за договором №140491 про надання фінансового кредиту від 06 липня 2025 року врозмірі 11 340 (одинадцять тисяч триста сорок) гривень 80 коп, з яких: 8 000 гривень – тіло кредиту, 3 340,80 грн – проценти за користування кредитом.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. сплаченого судового збору та 4 000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу, а всього - 6 662 (шість тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс», місцезнаходження: вул. Львівська, буд. 23, оф.703, м. Київ, код ЄДРПОУ - 43561872.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Суддя А. О. Олійник