Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №679/1133/26 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Суд: Нетішинський міський суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне хуліганство

Дата: 24 вересня 2026 р.

Справа: №679/1133/26

Суддя: Грибанова Л. О.

Провадження № 3/679/243/2026

Справа № 679/1133/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року місто Нетішин

Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Грибанова Л.О., розглянувши адміністративний матеріал, наданий ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Бадівка Рівненського району Рівненської області, громадянина України, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої у АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, –

встановив:

05 липня 2026 року, приблизно о 14:00 годині, більш точніший час не встановлено, правопорушник ОСОБА_1 , розмістивши у групі «Нетішин – безкоштовні» соціальної мережі «Фейсбук» оголошення образливого характеру з дописами нецензурного змісту, принижуючими честь і гідність, відносно потерпілої ОСОБА_2 , порушила громадський порядок, проявивши неповагу до громадян та вчинивши дрібне хуліганство.

У судове засідання правопорушник ОСОБА_1 , будучи своєчасно та належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, – не з`явилася, надавши до суду відповідну заяву-клопотання (вх. №5740/26 від 27 серпня 2026 року) – щодо проведення судового засідання з розгляду справи за її відсутності, при цьому, факту вчинення дрібного хуліганства, що виявилось у розміщенні у групі «Нетішин – безкоштовні» соціальної мережі «Фейсбук» оголошення образливого характеру з дописами нецензурного змісту, принижуючими честь і гідність, відносно потерпілої ОСОБА_2 , тощо, за визначених у протоколі обставин, тобто, – 05 липня 2026 року, приблизно о 14:00 годині, – як у протоколі про відповідне адміністративне правопорушення, в тому числі, і письмових поясненнях від 23 липня 2026 року, так у скерованій до суду заяві від 27 серпня 2026 року, – не заперечувала, своєї провини у скоєнні інкримінованого адміністративного проступку, передбаченого ст.173 КУпАП, – не спростовувала, визнавши останню у повному обсязі.

Крім повного визнання своєї провини правопорушником ОСОБА_1 , як у протоколі про адміністративне правопорушення (серії ВБА №139414 від 23 липня 2026 року) з письмовими поясненнями від 23 липня 2026 року, так і у наданій до суду заяві-клопотанні (вх. №5740/26 від 27 серпня 2026 року), провина останньої у вчиненні інкримінованого адміністративного проступку, передбаченого ст.173 КУпАП, у судовому засіданні доведена зібраними та дослідженими під час судового розгляду доказами, наявними в матеріалах, скерованих до суду.

Так, із досліджених у судовому засіданні – рапорту інспектора-чергового ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Степанець В.В. від 05 липня 2026 року та роздруківки скріншотів із групи «Нетішин – безкоштовні» соціальної мережі «Фейсбук» вбачається, що 05 липня 2026 року до ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області зі служби «102» надійшло повідомлення – щодо неправомірної поведінки невідомої особи, як, в подальшому, було встановлено правопорушника ОСОБА_1 , яка словесно погрожує та розповсюджує у соціальних мережах анонімні пости образливого характеру стосовно потерпілої ОСОБА_2 , порушуючи громадський порядок.

Із досліджених у судовому засіданні – письмових пояснень правопорушника ОСОБА_1 від 23 липня 2026 року вбачається, що 05 липня 2026 року, приблизно о 14:00 годині, вона дійсно розмістила у соціальній мережі пост образливого характеру відносно потерпілої ОСОБА_2 , образивши честь і гідність останньої, за що, в подальшому, вибачилась перед потерпілою ОСОБА_2 , розмістивши відповідний допис у тій же соціальній мережі.

Із досліджених у судовому засіданні – письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 від 05 липня 2026 року вбачається, що 05 липня 2026 року, після отримання від правопорушника ОСОБА_1 дзвінка з погрозами розмістити у соціальних мережах допис щодо спілкування з чоловіком останньої, натрапила на пост образливого характеру стосовно себе, принижуючий честь і гідність, у групі «Нетішин – безкоштовні» соціальної мережі «Фейсбук».

Із дослідженої у судовому засіданні – заяви потерпілої ОСОБА_2 від 26 серпня 2026 року (вх. №5699/26 від 26 серпня 2026 року) вбачається поінформування щодо врегулювання конфлікту та примирення потерпілої ОСОБА_2 з правопорушником ОСОБА_1 , відсутності жодних претензій до останньої з боку потерпілої ОСОБА_2 , а також, клопотання щодо можливості закриття справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, без притягнення до адміністративної відповідальності та без накладення адміністративного стягнення, визначеного у санкції інкримінованої правопорушникові статті.

У відповідності до положень ст.1 КУпАП, – завданням КУпАП – є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

І провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ст.7 ч.2 КУпАП).

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 ч.1 КУпАП).

Водночас, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені КУпАП, настає, якщо ці порушення, за своїм характером, не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

При цьому, склад адміністративного правопорушення (проступку) включає в себе ознаки, які об`єднуються в чотири групи (елементи), що характеризують: об`єкт адміністративного проступку, об`єктивну сторону проступку, суб`єкт адміністративного проступку, суб`єктивну сторону проступку, і являють собою нерозривну єдність, наявність яких обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння, і у випадку, коли хоча б один з елементів відсутній або ж – не відповідає тим властивостям, що передбачені відповідною статтею Особливої частини КУпАП, – діяння адміністративним правопорушенням (проступком) не являється.

Тож, адміністративне правопорушення – це вчинок, який має форму дії або бездіяльності, проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, і саме наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності.

Відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто, нецензурної лайки в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, – визначена ст.173 КУпАП.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, – є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку – обумовленої потребами суспільства та врегульованої правовими та іншими соціальними нормами системи відносин, що складається у громадських місцях в процесі спілкування людей, яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, – виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян, обов`язковою ознакою якої – є місце скоєння, а саме, громадське місце – частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, під`їзди, підземні переходи, стадіони, тощо, при цьому, хуліганські дії завжди мають активний характер і не можуть виявлятися у формі бездіяльності.

Суб`єкт адміністративного проступку, передбаченого ст.173 КУпАП, – загальний.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, – характеризується наявністю вини у формі умислу з обов`язковим елементом у вигляді хуліганського мотиву вчинених дій, пов`язаним з задоволенням індивідуальних потреб шляхом самоствердження через ігнорування гідності інших людей.

Таким чином, за приписами ст.173 КУпАП – до дрібного хуліганства законодавець відносить нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Тож, нецензурна лайка в громадських місцях – одна з грубих форм неповаги до громадської моральності, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності, яка, хоча і не загрожує життю та здоров`ю людей, проте виявляє грубе, образливе ставлення до оточуючих, знижує рівень людського спілкування, завдає моральної шкоди духовному стану суспільства, ображає людську гідність, тощо.

Образливе чіпляння до громадян – докучлива поведінка, пов`язана з діями щодо ображання, які зневажають честь та гідність людини, а також, утискають волю, у грубій розв`язній манері, що може виявляється у хапанні за одяг, насильницькому утриманні за кінцівки, демонстрації зухвалості, навмисному створенні перешкод та загороджувань входу/виходу/проходу, вимогі дати цигарку, пусканні в обличчя диму від паління, непристойній пропозиції та інших подібних дій, характерним для яких є ігнорування бажання оточуючих, прагнення нав`язати свою волю та свавілля.

Інші подібні дії – насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком, що може виявлятися у безпідставному порушенні спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів`ї по телефону, співанні пісень з вживанням нецензурної лексики, розповіданні вульгарних анекдотів групам людей, вигуках, свисту під час демонстрації кінофільмів, ґвалту, криках з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час, публічному справлянні природних потреб у невідведених для цього місцях, появі у громадському місці в оголеному вигляді, самовільному, без потреби, зупиненні громадського/комунального транспорту, нанесенні непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері, а також, вчинення написів нецензурного змісту, неправдивому повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не потягло тяжких наслідків, ображанні та проявом неповаги до громадян у чергах, безпричинному знищенні або пошкодженні майна у незначних розмірах, зриванні афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів, умисній (з бешкетництва) швидкій їзді на ТЗ по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей, тощо.

У судовому засіданні встановлено, що правопорушник ОСОБА_1 05 липня 2026 року, приблизно о 14:00 годині, розмістила у групі «Нетішин – безкоштовні» соціальної мережі «Фейсбук» оголошення образливого характеру з дописами нецензурного змісту, принижуючими честь і гідність, тощо, відносно потерпілої ОСОБА_2 , що відповідає ознакам вчинення дрібного хуліганства, оскільки, означена суспільна мережа доступна та відкрита для населення, крім того, поведінка та означені неправомірні дії правопорушника ОСОБА_1 – викликані хуліганськими мотивами, так як полягають у неповазі до оточення, у образливому ставленні до громадської моральності, у прагненні зневажити існуючі у суспільстві правила і норми, у протиставленні своїх вчинків іншим громадянам, у виклику закону та державі, тобто, зміст і сенс поведінки хулігана, як головних і визначальних елементів, спрямовані саме на задоволення індивідуальних потреб шляхом ігнорування інших правил поведінки людей, що завдає моральної шкоди духовному стану суспільства та людської гідності, і, відповідно, є спрямованими на порушення громадського порядку.

За таких обставин, суд, дослідивши письмові пояснення правопорушника ОСОБА_1 , надані останньою, як безпосередньо після вчинення протиправних дій, та і у скерованій до суду заяві-клопотанні, а також, дослідивши інші письмові матеріали справи, у достовірності та істинності яких підстав сумніватися у суду – не має, та котрі, крім того, з боку безпосередньо правопорушника ОСОБА_1 – не оспорювалися, і, відповідно, оцінюючи наявні докази, які, на думку суду, узгоджуються проміж собою та не викликають будь-яких сумнівів у своїй належності та допустимості, – за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, вважає, що – винність правопорушника ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді, і дії останньої вірно і обґрунтовано кваліфіковані за ознаками ст.173 КУпАП, оскільки, правопорушник ОСОБА_1 , вчинивши інші подібні дії, що порушують громадський порядок, а саме, розмістивши у соціальної мережі оголошення образливого характеру з дописами нецензурного змісту, принижуючими честь і гідність особи, таким чином, проявивши неповагу до громадян, – порушила громадський порядок, і, відповідно, вчинила дрібне хуліганство.

При визначенні стягнення, суд, у відповідності до положень ст.33 КУпАП, враховує обставини та характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: правопорушник ОСОБА_1 , відповідно до матеріалів справи, – не працює, не є особою з інвалідністю, має постійне місце мешкання, утриманців – не має, протягом року – до адміністративної відповідальності не притягувалася.

В якості обставин, що, згідно зі ст.34 КУпАП, пом`якшують відповідальність правопорушника, суд приймає до уваги – повне визнання своєї провини, щире розкаяння винного.

Обставин, що, згідно зі ст.35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищевказане, з урахуванням обставин та характеру вчиненого правопорушення, а також, особи, ступеню вини та майнового стану правопорушника ОСОБА_1 , яка – не працює, має постійне місце мешкання, у наданих до суду письмових поясненнях, в тому числі, і у скерованій до суду заяві, – свою провину у скоєнні інкримінованого адміністративного проступку – визнала у повному обсязі, щиро розкаялась, зробила відповідні висновки, активно докладаючи зусиль до виправлення ситуації шляхом спростування образливих дописів та вибаченнями перед потерпілою ОСОБА_2 , яка надала до суду відповідну заяву щодо вичерпання конфлікту, врегулювання ситуації та примирення, тощо, і, одночасно, враховуючи обставини, що пом`якшують відповідальність порушника, і, разом з тим, беручи до уваги – відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, відсутність тяжких наслідків від вчиненого адміністративного правопорушення, суд, – надаючи оцінку вказаним обставинам у їх сукупності, враховуючи позицію потерпілої ОСОБА_2 , та, акцентуючи увагу на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої – при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар (п.18 Рішення у справі «Ізмайлов проти Росії»), – вважає за можливе інкриміноване в провину правопорушнику ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, викладене в даній постанові, на підставі ст.22 КУпАП, – рахувати малозначним, і, відповідно, за можливе звільнити правопорушника ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої санкцією вказаної статті, у зв`язку з малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням, що, на думку суду, буде достатнім з метою її виховання, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також, запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Питання щодо сплати судового збору, у зв`язку з закриттям справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, стосовно правопорушника ОСОБА_1 , – вирішенню не підлягає, оскільки, у відповідності до вимог ст.40-1 КУпАП, – судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення.

Речові докази у справі – відсутні.

Приймаючи до уваги вищенаведене, керуючись ст.22, ст.33, ст.173, ст.221, ст.284, ст.289, ст.294 КУпАП, суд, –

постановив:

ОСОБА_1 – визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

ОСОБА_1 , на підставі ст.22 КУпАП, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, – звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ст.173 КУпАП, у зв`язку з малозначністю правопорушення, і обмежитись усним зауваженням.

Справу про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 , за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, – провадженням закрити.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua