Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №676/3555/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/3555/26

Номер провадження 2/676/3616/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Пилипенко І.О.,

за участю секретаря судового засідання Райтаровського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янець-Подільський, Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ТзОВ «Він Фінанс» - Романенко М.Е. 05.05.2026 року звернувся в Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області із позовом до відповідача ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з останнього на користь позивача заборгованість за кредитним договором № L2237350 від 02.02.2019 року в розмірі 21553,74 грн., а також судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. та судового збору, сплаченого при поданні позову в розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 02.02.2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №L2237350. В інформаційно-телекомунікаційній системі ТзОВ «ФК «Дінеро» присвоєно номер договору - № L2237350, паралельно з номером договору № AG6925825, який зазначено в документах (на сайті) кредитора. Ці та інші дані щодо Кредитного договору зазначено у «довідці про ідентифікацію» особи позичальника, яка передана разом з іншими документами до ТзОВ «Він Фінанс» на підставі договору про відступлення прав вимоги. Первісний кредитор виконав умови Кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти, в свою чергу позичальник, не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість.

Між ТзОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ТзОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» 01.07.2019 року укладено договір відступлення права вимоги №01072019, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги в тому числі за договором кредитної лінії № L2237350, за яким ТзОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набуло прав кредитора відносно відповідача за кредитним договором. Станом на дату укладення договору №01072019 від 01.07.2019 року відступлення права вимоги, сума заборгованості відповідача перед новим кредитором ТзОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» за кредитним договором становила 16469,00 грн., яка складається з тіла кредиту в розмірі 7700,00 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 8769,00 грн. Всупереч умов кредитного договору та вимог закону відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми кредиту та сплати процентів і комісії, внаслідок чого виникла заборгованість перед новим кредитором ТзОВ «Він Фінанс». Окрім цього, позивачем на суму боргу нараховано за період з 23.02.2019 року по 23.02.2022 року інфляційні втрати в розмірі 3601,18 грн., а також 3 % річних за період з 23.02.2019 року по 23.02.2022 року в розмірі 1483,56 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 21553,74 грн. Представник позивача просив поновити строк позовної давності для подання позову та стягнути з відповідача зазначену заборгованість, інфляційні втрати та 3% річних у загальному розмірі 21553,74 грн., а також судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Ухвалою Кам`янець- Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11.05.2026 року розгляд справи призначений в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача Романенко М.Е. в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві зазначив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно належним чином, в тому числі оголошенням на сайті суду.

За відсутності відзиву на позовну заяву та відсутності заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами у відповідності до ст.279 ЦПК України.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 02.02.2019 року між ТзОВ «ФК «ДІНЕРО» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № L2237350 у письмовій (електронній) формі шляхом реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі первинного кредитора на вебсайті dinero.ua та підписання тексту договору електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора. Перед укладенням кредитного договору відповідач пройшов процедуру електронної ідентифікації та верифікації в системі, підтвердив свої персональні дані, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспортні дані НОМЕР_2 , номер мобільного телефону НОМЕР_3 та адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також ознайомився з умовами кредитування та Паспортом споживчого кредиту.

Підписання договору та додаткових угод відповідачем здійснено введенням одноразового ідентифікатора, надісланого в SMS-повідомленні на його верифікований номер телефону. Згідно з умовами Договору кредитної лінії № L 2237350 від 02.02.2019 року та Додаткової угоди № АМ 4116137 до спеціальних умов для короткострокового кредиту договору кредитної лінії № АG 6925825 первинний кредитор відкрив відповідачу кредитну лінію та надав кошти, ліміт яких було встановлено у сумі 5500,00 грн., з потенційним лімітом кредитної лінії 20 000,00 грн., реальна річна відсоткова ставка 178,80 %; відсоткова ставка в день 0,50%, дата повного погашення 04.03.2019 року , штраф, якщо є: 50% та у сумі 2,200 грн., з потенційним лімітом кредитної лінії 20 000,00 грн., реальна річна відсоткова ставка 313,75 %; відсоткова ставка в день 0,87%, дата повного погашення 04.03.2019 року, штраф, якщо є: 50% (а.с. 41-43).

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. На підставі абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. За приписами статті 3 Закону України Про електронну комерцію електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до вимог абзацу третього частини першої статті 12 Закону України Про електронну комерцію моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Укладення кредитного договору в електронній формі з використанням електронного підпису та електронної ідентифікації узгоджується з нормами статей 6, 627 ЦК України та статей 11, 12 Закону України Про електронну комерцію. Підписавши кредитний договір та додаткові угоди до нього, які є складовими частинами кредитного договору, відповідач відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодився на визначені в них умови кредитування та взяв на себе відповідні договірні зобов`язання.

Первинний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та перерахував відповідачу кредитні кошти на його платіжну картку, що підтверджується випискою за рахунком та розрахунком заборгованості. Відповідач умови кредитного договору належним чином не виконав, грошові кошти у визначений строк не повернув, проценти та комісію не сплатив.

01.07.2019 року між ТзОВ «ФК «ДІНЕРО» та ТзОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» укладено Договір відступлення прав вимоги № 01072019. Згідно з реєстром боржників від 01.07.2019 року до Договору відступлення прав вимоги до ТзОВ «ВІН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № L 2237350 від 02.02.2019 року.

Щодо права позивача вимагати сплати боргу відповідача, суд виходить з того, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (пункт 1 частини першої статті 512, стаття 514 ЦК України). Досліджені судом докази є належними та достатніми підтвердженнями переходу до позивача права вимоги за вказаним кредитним договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Аналізуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16469,00 грн., яка складається з 7700,00 грн. тіла кредиту та 8769,00 грн. процентів за користування кредитом, нарахованих первинним кредитором до моменту відступлення права вимоги, суд зазначає, що вказані суми є обґрунтованими, підтвердженими наданими первинними розрахунковими документами, витягом з реєстру до договору відступлення права вимоги та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 1483,56 грн. та інфляційних втрат у розмірі 3601,18 грн. на підставі частини другої статті 625 ЦК України за період прострочення з 23.02.2019 року по 23.02.2022 року, суд виходить з наступного. Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд приймає до уваги, що нараховані 3% річних та інфляційні втрати мають компенсаційний характер за неправомірне утримання грошових коштів. Суд перевірив математичний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, здійснений позивачем на суму простроченого боргу 16469,00 грн. за період з 23.02.2019 року по 23.02.2022 року (1097 днів прострочення), встановивши його правильність: х 3% річних: за період з 23.02.2019 до 31.12.2019 (312)=422,33 грн. ( 16469,00 х 3% х 312:365:100); за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року (366) =494,07 грн. (16469,00 х 3% х 366:366:100); за період 3 01.01.2021 року по 23.02.2022 року(419)=567,17 грн.(16469,00 х 3% х 419:365:100) всього 1483,56 грн.; х інфляційні втрати: за сукупним індексом інфляції за період прострочення (1.21866444) = 3601,18 грн. (16469,00 грн. х 1.21866444 - 16469,00 грн.). Зваживши на викладене, вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 1483,56 грн. та інфляційних втрат у розмірі 3601,18 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо строків позовної давності та клопотання позивача про поновлення строку позовної давності, суд зазначає наступне. За приписами пункту 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки загальної та спеціальної позовної давності, передбачені статтями 257, 258 цього Кодексу, продовжувалися на строк дії такого карантину. Карантин на території України діяв у період з 12.03.2020 по 30.06.2023 . Крім того, Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного стану строки, визначені статтями 257-259 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Враховуючи, що строк позовної давності за вимогами первинного кредитора не закінчився станом на момент введення карантину ( 12.03.2020 ), перебіг позовної давності був продовжений за законом на весь період дії карантину та воєнного стану. Таким чином, позивачем не пропущено строк звернення до суду з цим позовом, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню за захистом права, а не через поновлення пропущеного строку.

Оцінюючи надані позивачем докази, суд доходить висновку, що вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16469,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 3601,18 грн. та 3% річних у розмірі 1483,56 грн. є підтвердженими розрахунковими документами, розрахунком заборгованості та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень. Наданий позивачем розрахунок заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат перевірений судом і визнаний обґрунтованим. Відповідач правом на подання відзиву не скористався, наданих позивачем розрахунків не спростував. Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі на загальну суму 21553,74 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн. (з урахуванням застосування коефіцієнта 0,8 для пониження розміру ставки судового збору при поданні позову в електронній формі) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн., суд зазначає наступне. Однією з основних засад цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). За приписами статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 36 від 25.04.2024 року, додаткову угоду б/н від 25.04.2024 року, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги від 20.04.2026 року на суму 5 000,00 грн., Детальний опис робіт (наданих послуг), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер. Відповідач клопотання про зменшення судових витрат суду не подав. Суд вважає, що наданими доказами підтверджено факт надання правничої допомоги на суму 5 000,00 грн., у зв`язку з чим вказані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 4, 10, 12, 13, 76-81, 137, 141, 178, 247, 258, 259, 263-265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 205, 207, 257, 267, 512, 514, 525, 526, 530, 625, 628, 629, 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1077, 1080, пунктами 12, 18, 19 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України, Законом України Про електронну комерцію, Законом України Про споживче кредитування, суд

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс"(код ЄДРПОУ 38750239) заборгованість за кредитним договором № L2237350 від 02.02.2019 року в розмірі 21553,74 грн., яка складається: із суми заборгованості 16469,00 грн.; суми інфляційних втрат 3601,18 грн., суми 3% річних 1483,56 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс"(код ЄДРПОУ 38750239) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленим цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про учасників справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс", код ЄДРПОУ 38750239, адреса: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, 04112;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Дата складення повного судового рішення - 29.09.2026 року.

Суддя І.О. Пилипенко