Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №954/235/26 — Нововоронцовський районний суд Херсонської області

Справа № 954/235/26

Номер провадження 2/954/1632/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокус-ще Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області у складі

головуючого судді Олійник В. М.,

за участю секретаря судового засідання Чумак Г. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позов представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

Представник позивача Гаранська Уляна Вікторівна в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову посилалася на ту обставину, що 17.09.2020 між ОСОБА_2 та Акціонерним Товариством «Альфа-Банк» було укладено Кредитний договір №491034992. 13.12.2021 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною вчинено Виконавчий напис №24798. Згідно з виконавчим написом звернено стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є Боржником за Кредитним договором № 491034992 від 17.09.2020, укладеним нею із Акціонерним Товариством «Альфа-Банк», ідентифікаційний код юридичної особи 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. В. Васильківська, 100, п/р НОМЕР_1 , МФО 300346, далі іменований - Стягувач, заборгованість за Кредитним договором №491034992 від 17.09.2020. Сума заборгованості складає 18754,14 гривень.

Відповідач без жодного повідомлення позивача про необхідність вирішення питання щодо погашення заборгованості та з`ясування дійсних обставин її виникнення звернувся для вчинення виконавчого напису від 12.06.2021, згідно з яким позивач є боржником за кредитним договором, укладеним між позивачем і відповідачем. Сума заборгованості за виконавчим написом складає 27650,45 грн.

ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименка Андрія Олександровича із Заявою про примусове виконання Виконавчого напису №73213 виданого 12.06.2021.

18.01.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Котулою Артемом Михайловичем розглянута заява відповідача про примусове виконання та винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №68210144.

26.01.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Котулою Артемом Михайловичем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника в виконавчому провадженні №68210144.

Позивачу постанова про відкриття виконавчого провадження не надходила, так як у ній зазначена адреса проживання: АДРЕСА_1 , однак на той час позивач проживала за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином позивач була позбавлена законного права на її оскарження та вчасне звернення до суду з заявою про забезпечення позовних вимог про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Позивачу не зрозуміло, за який період та у якому розмірі здійснюється стягнення за виконавчим написом у безспірному порядку, тобто чи дотримався відповідач строків на можливість звернення за вчиненням виконавчого напису на стягнення.

З вказаним виконавчим написом позивач не згоден, так як вважає, що сума заборгованості, яка вказана нотаріусом у виконавчому написі, не відповідає фактичній, тобто не є безспірною.

З огляду на викладене, представник позивача просила: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №24798, вчинений 13.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, про стягнення з громадянина (-нки) України, яким (якою) є ОСОБА_2 , який (-ка) народився (-лася) ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: смт. Комишуваха, який (-ка) зареєстрований (-на) за адресою: АДРЕСА_3 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Оріхівським РВ УМВС України в Запорізькій обл. 04.07.1999, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , останнє місце роботи: УДСО при УМВС у Він.обл., код ЄДРПОУ: не відомо, який (-ка) є Боржником за Кредитним договором № 491034992 від 17.09.2020, укладеним ним із Акціонерне Товариство «Альфа-Банк», ідентифікаційний код юридичної особи 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. В. Васильківська, 100, п/р НОМЕР_1 , МФО 300346, далі іменований - Стягувач, заборгованість за Кредитним договором № 491034992 від 17.09.2020, таким, що не підлягає виконанню. Судові витрати стягнути з відповідача.

Стислий виклад заперечень відповідача АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СЕНС БАНК".

Представник відповідача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СЕНС БАНК" надала додаткові пояснення у справі, зазначивши, що відповідач заперечує проти всіх доводів позовної заяви та проти всіх обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, позовна заява взагалі не містить посилань на відсутність у позивача заборгованості або на неповноту чи неправильність здійснених кредитором розрахунків заборгованості.

Щодо безспірності заборгованості.

За п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172, для одержання виконавчого напису подаються документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. Тобто мова йде саме про документи, розрахунки, які встановлюють наявність прострочення виконання зобов`язання, визначають обставини несплати чергових платежів. Таким чином, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, а нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Та боржником жодним чином не доведено, що в нього наявний інший розмір заборгованості перед Кредитором, адже боржником не надано доказів того, що на час вчинення виконавчих написів, сума заборгованості була іншою ніж та, яка вказана нотаріусом, жодних доказів відсутності заборгованості або існування заборгованості в іншому розмірі, ніж зазначено у виконавчому написі, позивачем надано не було, та позивачем взагалі не доведено, чим порушує його права вчинення виконавчого напису для погашення заборгованості за Кредитним договором при існуючій та неспростованій сумі боргу.

Щодо вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Відповідач заперечує повністю проти заявленого розміру витрат правничої допомоги з підстав недоведеності проведення оплати, неспівмірності їх розміру проведеній роботі. Позиція позивача і його представника є шаблонним позовом, який навіть не відповідає обставинам справи, крім того, жодного доказу до матеріалів справи не долучено. Отже виникає питання: чому має оплачуватися робота правничої допомоги, яка ніяким чином не доведена, незрозуміло з яких формул складено і виведено саме 6000,00 грн. Позивач не довів оплату послуг правничої допомоги. До матеріалів справи не долучено будь-які докази на підтвердження понесених витрат. Тобто невідомо чи витрати ще не понесені і докази їх понесення не надані. Отже позивач не довів належними доказами понесення витрат за надану йому правничу допомогу, що є окремою підставою не задовольняти заяву позивача.

Враховуючи викладене вище, вважаємо, що розмір витрат правничої допомоги не доведений належними доказами і не може бути стягнутий, відповідно просимо суд відмовити за недоведеністю у стягненні витрат на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн або зменшити розмір витрат. Просила враховуючи вищеначедені пояснення, розглядати справу без участі представника відповідача та відмовити у позові в повному обсязі.

Позиція третьої особи приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули Артема Михайловича.

Третя особа у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки до суду не повідомив, клопотань, письмових пояснень не подав.

Позиція третьої особи Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки до суду не повідомила, клопотань не надала.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Суд встановив, що 18.01.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Котулою Артемом Михайловичем розглянута заява відповідача про примусове виконання та винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №68210144 з виконання виконавчого напису №24798, виданого 13.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості у сумі 19304,14 грн що підтверджується копією Постанови №68210144 від 18.01.2022.

13.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною було вчинено виконавчий напис за реєстровим номером №24798, яким звернено стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості у сумі 18754,14 грн що складається з

- 1046,86 грн простроченої заборгованості;

- 2617,27 грн прострочені проценти;

- 14861,05 грн строкова заборгованість за сумою кредиту;

- 228,96 грн заборгованість за комісією та процентами.

За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату із стягувача 550,00 грн, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача, тому загальна сума стягнення, зазначена у виконачому написі, складає 19304,14 грн.

26.01.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Котулою Артемом Михайловичем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника в виконавчому провадженні №68210144.

Норми права, які застосував суд.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

За п. 5.1. та п. 5.2. п. 5 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року, №296/5, виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість. Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів.

Водночас, під час вчинення виконавчого напису, нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 , №1172, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2001, з урахуванням Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017, ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017. Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних документів має наслідком визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Так за п. 1 вказаного Переліку, виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору (договорів), проте матеріали справи не підтверджують указаної обставини. Отже подані відповідачем нотаріусу документи не відповідали вимогам, необхідним для вчинення виконавчого напису.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку. Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору щодо заборгованості як такого (Постанова КЦС ВС від 23 жовтня 2024 року в справі № 953/510/23).

ВП ВС зазначила, що строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, передбачений статтею 88 Закону України "Про нотаріат", безпосередньо пов`язаний з позовною давністю, встановленою ЦК України. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Отже, загальний строк для звернення стягувача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника незалежно від суб`єктного складу сторін у правовідносинах, тобто цей строк підлягає застосуванню й у відносинах між юридичними особами. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку (Постанова ВП ВС від 02 липня 2019 року в справі № 916/3006/17).

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Інформація про наявність у суді іншого позову стягувача до боржника чи боржника до стягувача сама по собі не є доказом недотримання умови щодо безспірності заборгованості. Якщо порушення Порядку вчинення нотаріальних дій, допущені нотаріусом при вчиненні виконавчого напису, не свідчать про недотримання умов вчинення виконавчого напису, передбачених статтею 88 Закону України "Про нотаріат", та не призвели до порушення гарантованих законом прав боржника або стягувача, вони не можуть слугувати підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (Постанова ВП ВС від 02 липня 2019 року в справі № 916/3006/17).

Вирішуючи питання правомірності вчинення виконавчого напису у розумінні статті 88 Закону України "Про нотаріат" слід враховувати, що наявність спору в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за кредитним договором не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника та жодним чином не свідчить про неправомірність вчинення виконавчого напису. Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що спір про право, який унеможливлює вчинення виконавчого напису і, як наслідок, зумовлює певну правову реакцію нотаріуса, міг вбачатися нотаріусом винятково із заяви боржника про зупинення виконавчого провадження, поданої відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України "Про нотаріат" і обґрунтованої тим, що боржник звернувся до суду із відповідною позовною заявою про оспорювання заборгованості, а також на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження його позовної заяви. Але навіть такі обставини свідчили б про існування спору про право, проте не змінювали б правової характеристики цього виду заборгованості як безспірної. Так, оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність вчинення нотаріусом виконавчих написів (Постанова ВП ВС від 15 січня 2020 року в справі № 305/2082/14-ц).

Неповідомлення боржника про вимогу повернути заборгованість свідчить про недотримання (невиконання) встановленої законом процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики на підставі виконавчого напису нотаріуса та є самостійною та достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу. Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання. Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та іншою стороною щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису (Постанова КЦС ВС від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною першою статі 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України. На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Згідно з п.2 Розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Якщо у разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа витрати виконавчого провадження, які здійснювалися приватним виконавцем за рахунок власних коштів, не були стягнуті, приватний виконавець за потреби виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження, яка підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом та цією Інструкцією.

Згідно з вимогами статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової. Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України. Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення. Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до п. 19 Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця, затвердженого Постановою КМУ від 08 вересня 2016 року № 643 (в редакції, чинній на момент винесення постанов приватним виконавцем), приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу, відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2-7 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 23.05.2018 по справі № 61-3416св18.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Позивач обґрунтовуючи виклад позовної заяви зазначила, що вказану постанову про відкриття виконавчого провадження не отримувала, так як проживала зовсім за іншою адресою, не за тією яка зазначена у постанові виконавчого провадження, зазначає, що вчинений виконавчий напис є таким, що не відповідає вимогам закону, оскільки процедура його вчинення була суттєво порушена - відповідач не надав жодних належних доказів безспірності заборгованості позивача перед Акціонерним Товариством «Альфа-Банк», а також через неправомірність вимог Акціонерним Товариством «Альфа-Банк», що є підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Суд враховував, що неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє її можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Тому враховуючи, що позивач не мала можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та іншою стороною щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 13.12.2021 за реєстровим №13.12.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості у сумі 19304,14 грн.

Щодо вимоги про стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивач до позову додала квитанцію до платіжної інструкції №6251-2328-9844-1112 від 09.02.2026 про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір", за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позивачі звільненні від сплати судового збору. Так, позов ОСОБА_2 містить вимогу немайнового характеру (визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню). З огляду, що вимога немайнового характеру, за яку позивач сплатила 1064,96 грн підлягає задоволенню, беручи до уваги, відповідач АТ «Альфа-Банк» змінено назву на АТ “СЕНС БАНК”, суд стягує з АТ “СЕНС БАНК” на користь ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору у розмірі 1064,96 грн (одну тисячу шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Щодо клопотання про відмову або зменшення витрат на правову допомогу, наданої стороною відповідача, останній зазначив, що позовної заяви не подано належних та допустимих документів, які б підтверджували оплату правничої допомоги, у тому числі документів, які б підтверджували перерахунок коштів адвокату в сумі 6000,00 грн. Враховуючи вище наведене, представник відповідача просила відмовити у вимогах позивача щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Так, витрати на правову допомогу документально не підтверджені та не доведені позивачем. Тому суд відмовляє у стягненні таких витрат.

Керуючись ст. 2, 10, 12, 76, 81, 89, 133, 141, 263-265, 273 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №24798, вчинений 13.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, про стягнення, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» за Кредитним договором № 491034992 від 17.09.2020.

Стягнути з АТ “СЕНС БАНК” на користь ОСОБА_2 суму сплачених судових витрат: суму сплаченого судового збору у розмірі 1064,96 грн (одну тисячу шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Представник позивача - Гаранська Уляна Вікторівна - адреса листування: АДРЕСА_4 - РНОКПП НОМЕР_4 .

Позивач – ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник відповідача - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СЕНС БАНК", місцезнаходження - 03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 100 - ЄДРПОУ 23494714

Відповідач – Акціонерне товариство «Альфа-Банк» - місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, буд. 100, м. Київ, 03150- ЄДРПОУ 23494714

Третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович, місцезнаходження: вул. Олександрівська, буд. 49, м. Запоріжжя, 69063; РНОКПП НОМЕР_5 .

Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна - місцезнаходження: АДРЕСА_6 РНОКПП невідомо.

СуддяВ.М. Олійник