Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №608/2345/26 — Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року Справа № 608/2345/26

Номер провадження1-кп/608/514/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові в режимі відеоконференції з Тернопільським апеляційним судом кримінальне провадження № 12026211110000103, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 22 лютого 2026 року щодо обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Городище Козівського району, Тернопільської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, військовозобов`язаного, з середньою спеціальною освітою, розлученого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, не працюючого, не судимого, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Капітан поліції ОСОБА_6 наказом начальника ГУНП в Тернопільській області №430о/с від 20.11.2025 призначений на посаду начальника СВГ ВП Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області.

Начальник СВГ ВП ОСОБА_6 відповідно до своїх посадових інструкцій наділений повноваженнями складати протоколи про адміністративні правопорушення та відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України є службовою особою, яка постійно здійснює функції представників влади.

Окрім цього, в посадовій інструкції начальника СВГ ВП Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області передбачено, що ОСОБА_6 зобов`язаний протидіяти злочинності, запобігати вчиненню правопорушень та їх документувати у відповідності до вимог КУпАП та інших нормативно-правових актів, а також ОСОБА_6 уповноважений здійснювати регулювання дорожнього руху та контроль за його дотриманням учасниками згідно із Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306, правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-шляховій мережі на території обслуговування.

21 лютого 2026 року близько 16:00 поліцейський ОСОБА_6 , перебуваючи на добовому чергуванні та виконуючи обов`язки помічника відповідального, за доповіддю поліцейського офіцера громади ВП Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_7 про те, що ним було виявлено у водія ОСОБА_3 ознаки алкогольного сп`яніння, прибув на авто дорогу між с. Залісся та с. Шманьківчики Чортківського району Тернопільської області, де вже був зупинений автомобіль «Skoda» р. н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_8 ..

Надалі, у ході спілкування із водієм ОСОБА_3 поліцейський ОСОБА_6 особисто переконався, що у водія є ознаки алкогольного сп`яніння та після чого запропонував останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора, на що водій ОСОБА_3 категорично відмовився. У відповідь на це, ОСОБА_6 роз`яснив ОСОБА_3 , що відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у порядку передбаченому законодавством, є підставою для складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП (у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).

Тоді ж, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на пропозицію надання поліцейському ОСОБА_6 неправомірної вигоди з метою не складання протоколу про вчинення ним ( ОСОБА_3 ) адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

З метою реалізації свого злочинного умислу та уникнення притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 21 лютого 2026 року у період часу з 16 години 16 хвилини до 17 години 50 хвилини, перебуваючи поряд із службовим автомобілем марки «Renault Daster», на автодорозі між с. Залісся та с. Шманьківчики Чортківського району Тернопільської області, діючи з прямим умислом, неодноразово висловлював поліцейському ОСОБА_6 пропозицію надати йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 20 000 гривень, за не складання відносно нього ( ОСОБА_3 ) адміністративного протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Однак, поліцейський ОСОБА_6 від вказаної пропозиції відмовився, повідомивши останньому, що за такі його дії передбачена кримінальна відповідальність, та здійснив виклик на лінію «102», повідомивши про висловлення ОСОБА_3 пропозиції надати йому неправомірну вигоду.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті. Так, дійсно 21 лютого цього року, після обіду він керував автомобілем. Був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування, працівники поліції виявили в нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння. За результатами огляду йому було повідомлено про складення протоколу відносно нього за ст. 130 КУпАП. З метою уникнення адміністративної та кримінальної відповідальності він намагався надати поліцейському грошові кошти в сумі 20 000 гривень. У вчиненому щиро розкаюється, просить його суворо не карати, призначивши покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі.

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_3 повністю погодився зі всіма доказами у кримінальному провадженні, що були зібрані в процесі досудового розслідування і підтверджують його винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, відмовившись від їх дослідження в ході судового розгляду.

Оскільки, фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового провадження, показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, з`ясувавши правильність розуміння обвинуваченим фактичних обставин справи, не маючи сумнівів у добровільності його позиції, суд приходить до висновку, що у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, дослідження фактичних обставин кримінального провадження слід обмежити допитом обвинуваченого та дослідженням даних у справі, що характеризують особу обвинуваченого.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого і його дії кваліфікує за ч. 1 ст.369 КК України, як пропозицію службовій особі надати неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 Кримінального кодексу України, суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. В той же час суд зазначає, що згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело права, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року, де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

З врахуванням таких вимог закону, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує вимоги ст. ст. 50, 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 вищевказаного Кодексу є нетяжким злочином, з врахуванням обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: щире каяття, перерахування коштів на потреби ЗСУ в сумі 18 000 гривень, про що свідчить квитанція Тернопільського РУ ТВБВ 10019/08 від 30.07.2026, особу обвинуваченого, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, визнав вину, у вчиненому щиро розкаюється, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, відсутність обставин, які обтяжують покарання і обирає щодо обвинуваченого покарання в межах санкції ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу.

Суд вважає, що дане покарання є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальних витрат не має.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України та призначити покарання за ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України у виді штрафу в розмірі 1200 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 ( двадцять тисяч чотириста ) гривень.

Речовий доказ: DVD-R диск з відеозаписом від 21.02.2026 залишити при матеріалах кримінального провадження.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Чортківський районний суд.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Згідно з оригіналом

Суддя:/підпис/

Вирок набрав законної сили __________________ року

Оригінал вироку знаходиться в Чортківському районному суді Тернопільської області в матеріалах справи № 608/2345/26.

Суддя: ОСОБА_1

Копію вироку видано________________року

Секретар: