Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №607/20499/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.09.2026 Справа №607/20499/26 Провадження №3/607/5631/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Гуменний П.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса проживання: АДРЕСА_1 ,

за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП надійшли матеріали із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №772083 від 15.09.2026 стосовно ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №772083 від 15.09.2026: «11.09.2026 о 11:49 в м. Тернополі по вул. С.Будного, 14, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAF CF 85/460, державний номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимог, п. 2.10 (а) ПДР України, будучи учасником дорожньо – транспортної пригоди, місце події залишив».

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав.

Повідомив, що він 11.09.2026 керував транспортним засобом DAF CF 85/460, державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. С.Будного в м. Тернополі та рухався у сторону м. Львова, однак в силу того, що це вантажний автомобіль з причепом довжиною понад 18 метрів, він не відчув, як інший автомобіль ВАЗ 2106 здійснив зіткнення із заднім правим колесом причепа керованого ним транспортного засобу. Він не є винуватцем ДТП, і будь-якого наміру приховати його не мав.

Тому вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, просив провадження у справі закрити.

Заслухавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши адміністративні матеріали, клопотання про закриття провадження, оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, приходжу до наступного висновку.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності – ст. 245 КУпАП.

Положеннями ст.122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у залишенні водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. При цьому, такі дії мають вчинятися свідомо з метою залишення місця ДТП. Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини та мотивом нехтування забезпеченням безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.1.10 ПДР України, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

Окрім того, слід зазначити, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об`єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.

На підтвердження обставин, викладених у протоколі працівниками поліції долучено виключно такі докази:

- схему місця ДТП, яка сталась 11.09.2026 о 11:49 в м. Тернополі по вул. С.Будного, 14, на якій зафіксовано обстановку місця події, також зафіксовано пошкодження транспортного засобу ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_2 , у якому було пошкоджено передню центральну частину, передню ліву частину;

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 21.09.2026, у яких останній зазначив, що він 11.09.2026 о 11:49 в м. Тернополі керував транспортним засобом ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_2 з вул. Лук'яновича, 14 та виїжджав із стоянки АТБ на головну дорогу та допустив зіткнення із транспортним засобом – фурою, однак фура не зупинилась та поїхала далі.;

- копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА 7866262 від 11.09.2026, згідно якої ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП;

- дані витягу із підсистеми «Адмінпрактика» від 11.09.2026;

- копію протоколу огляду транспортного засобу від 15.09.2026 Krone SDK 27, д.н.з. НОМЕР_3 , згідно якого наявні потертості на задній правій шині, задньому правому бризговику, задньому правому фіксаторі дверки, задній правій частині борті та задньому правому габариті;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 15.09.2026, аналогічні за змістом, які були надані ним у судовому засіданні.;

- відеозапис, який у повній мірі підтверджує пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , що були надані ним у судовому засіданні.

Як убачається з матеріалів справи, дорожньо-транспортна пригода сталася за участю вантажного автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , та автомобіля марки ВАЗ, водій якого здійснив зіткнення з указаним вантажним транспортним засобом.

Водночас під час судового розгляду не здобуто належних доказів того, що ОСОБА_1 у момент зіткнення усвідомлював факт дорожньо-транспортної пригоди та розумів, що став її учасником.

Матеріали справи не містять достатніх доказів того, що водій автомобіля ВАЗ подавав сигнали про необхідність зупинки, що водій вантажного автомобіля мав можливість побачити зіткнення або відчути його, що після події він вчинив будь-які дії, які б свідчили про усвідомлення факту ДТП, чи що інші обставини достовірно підтверджують його обізнаність про пригоду.

Отже, слід зробити висновок про те, що відсутні належні докази того, що ОСОБА_1 свідомо залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, з метою його приховування.

Винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви тлумачиться на користь особи.

Згідно ч.2 ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статттею 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про дміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

З огляду на вищевказане, вважаю, що провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід закрити, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 122-4, 247, 280, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ :

Провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити, у зв`язку із відсутністю події та складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 статті 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Суддя П.П. Гуменний