Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №607/25236/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 Справа №607/25236/25 Провадження №1-кп/607/546/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів с/з ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю: прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника-адвоката ОСОБА_6

потерпілої ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі кримінальне провадження №12025211060000302 від 10.10.2025 року про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Тернопіль, українця, громадянина України, непрацюючого, з середньою освітою, пенсіонера, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не депутата, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. Встановлені судом обставини кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 28 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Згідно з п.п.3, 14 ч. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017, № 2229-VIIІ, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашньогс насильства, що включає словесні образи, погрози, У тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою невпевненість, безпеку безпеку третіх осіб, спричинили емоційну нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

ОСОБА_5 , впродовж 2025 року, умисно, систематично вчиняв психологічне насильство щодо своєї доньки ОСОБА_7 , що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя останньої.

Так, згідно з постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.06.2025 за №607/12326/25, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме в тому, що 03.06.2025 о 20:00 год гр. ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дочки ОСОБА_7 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме висловлювався нецензурною лексикою, погрожував, принижував, що викликало у ОСОБА_7 побоювання за свою безпеку, спричинивши економічну невпевненість, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному здоров`ю.

Крім цього, постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.07.2025 за №607/12785/25, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, а саме 05 червня 2025 року близько 22 год 00 хв громадянин ОСОБА_5 , перебуваючи по АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дочки ОСОБА_7 домашнє насильство психологічного характеру, а саме висловлював словесні образи, погрози, внаслідок чого була завдана шкода ї психічному здоров`ю та не виконав терміновий заборонний припис серії АА №652444 від 05 червня 2025 року, а саме порушив вимоги термінового заборонного припису та в будь - який спосіб контактував з постраждалою особою ОСОБА_7 .

В подальшому ОСОБА_5 , продовжуючи свої умисні, протиправні дії, спрямовані на систематичне заподіяння психологічних страждань своїй доньці ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, прямий умисел спрямований маючи вчинення домашнього насильства відносно останньої, 06 жовтня 2025 року на близько 18:00год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння почав словесний конфлікт із своєю донькою ОСОБА_7 , в результаті якого почав виражатись нецензурними словами на адресу ОСОБА_7 та погрожував їй фізичною розправою.

Внаслідок систематичних протиправних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_7 завдано психологічних страждань, що призвело до розладів її здоров`я та погіршення якості життя, що виразилось у втраті повноцінного сну та відпочинку, втраті самооцінки та позитивних емоцій, зростання емоційної напруженості, підвищення рівня тривоги та негативних переживаннях.

За таких обставин, вказаними діями обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо своєї дочки, що призводить до психологічних страждань, розладів здоров`я та погіршення якості життя потерпілої особи.

2. Висловлена обвинуваченим ОСОБА_5 безпосередньо у судовому засіданні процесуальна позиція з приводу пред`явленого йому обвинувачення.

Під час допиту обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, не визнав та вказав, що його дочка ОСОБА_7 не зареєстрована у будинку, не має ніякої влади, окрім одягу, телевізора, комп`ютера, комунальні послуги вона та її чоловік не оплачують. 06 жовтня 2025 року він перебував на подвір`ї, коли приїхали ОСОБА_7 та її чоловік ОСОБА_8 . Він почав сварку із зятем через несплату комунальних послуг, в той момент донька перебувала на кухні. В той день вживав нецензурну лайку стосовно своєї доньки. Не погрожував, що спалить житло чи інше майно. Казав їм щоб вони забиралися звідси. Іншого роду погроз, окрім нецензурної лайки не було. Не казав, що виб`є вікна у їхній кімнаті, оскільки вікна його і те, що спалить майно теж не говорив. В той день не погрожував доньці, а казав, щоб забиралися із дому. Сварку розпочав із донькою через їхнє проживання в його домі. Фізичного насильства до дочки не застосовував. Шкодує, що виник такий конфлікт із дітьми. У даному конфлікті була присутня нецензурна лайка і більше нічого, ніяких погроз.

3. Докази на підтвердження встановлених судом обставин щодо обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України.

3.1. Показання допитаних у судовому засіданні потерпілої та свідків у кримінальному провадженні.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, доводиться зібраними в ході досудового розслідування доказами, що були предметом дослідження під час судового розгляду, а саме:

- показаннями допитаної у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_7 (дочка обвинуваченого ОСОБА_5 ), яка показала, що конфлікт розпочався у будинку, хто розпочав конфлікт не пам`ятає, все розпочалось саме по собі. Батьки були вдома. Батько ОСОБА_5 говорив, що вони прийшли до його хати, там ще була мати, говорив що вони ніхто і ніщо, що вони на їхній території. Коли не п`є, тверезий, то навіть не дивиться у їхню сторону, а як вип`є, то починає обзивати її та чоловіка, виганяти. Після цих конфліктів це впливає на її стан, почуває себе пригніченою. Не знає, що вони зробили, що її так ненавидять. Вживав нецензурні слова у її сторону. Ці конфлікти є стандартні. Впродовж останніх років такі конфлікти були постійно. Все почалося з 2012 року. З 2012-2013 року не зверталася у поліцію, а почала звертатися у поліцію років чотири чи п`ять, можливо менше. Останній раз зверталася у поліцію, коли стався даний конфлікт. Свідками даних подій були мама і чоловік. Фізичного насильства відносно неї батько не вчиняв ніколи. Всі конфлікти були із вживанням нецензурних слів. Ці конфлікти викликають нерви, стрес, злість. Через це все проблем у неї із чоловіком немає. До 2012 року її не називали нецензурними словами. Конфлікти розпочалися після того, як одружилася. Конфлікти спричиняє те, що вони живуть у їхній хаті, що вони там ходять. В планах є переїхати, дитина закінчує школу через пару років. Вони вже переїжджали сім разів на квартиру, оскільки їх виганяли. Не може дитина ходити в школу, місяць часу, що вони перебували на квартирі дитина до школи не ходила. Чому вона має йти з будинку, якщо це її також будинок, як і батьків, може вона там так фізично не працювала, грошей не вкладала але це теж її будинок. Якщо вони так категорично її не хотіли, то треба було, коли вона була вагітна сказати, щоб вона разом із чоловіком забиралися із будинку. Мама одразу цього всього не бачила, бо була на городі, а коли прийшла, то вже це все бачила, заспокоювала і її і батька, але це все вийшло за всі межі і рамки. Фізичною розправою батько не погрожував. Того дня, батько казав, що зробить все щоб вони там не були. Під час конфлікту були присутні чоловік, мама і вона. Дитина була у кімнаті і все чула. Кімната знаходиться поруч із місцем конфлікту через коридорчик. Дитина знає про ці всі конфлікти. Батько ОСОБА_5 в даному конфлікті використовував нецензурну лайку. Дитина одягає навушники, бо не хоче слухати ці всі конфлікти. Зверталася до батька щодо того, що дитина від цього страждає, ніякої відповіді не було. Конкретно в якому контексті звучали слова про те, що батько підпалить кімнату, не пригадує. Чотири чи п`ять разів викликала поліцію у зв`язку із конфліктами. Відносно батька виносились терміново заборонні приписи, якого змісту не пригадує. Словесно погрози звучали, але батько цього не робив. Казав, що «повибиває вікна», «підпалить ту кімнату де вони є», «зробить все щоб вони там не були». Мама казала, що вони не можуть утримувати їх із дитиною і щоб платили вони пополам, вона погодилась. Два місяці вона платила і давала гроші, на третій місяць мама сказала, що не потрібно, тому що вона має, як треба буде, то вона їй скаже. В цей день були погрози зі сторони батька, а саме «що він підпалить кімнату, що вони будуть спати із чоловіком»; Під час повторного допиту 25.09.2026 року потерпіла ОСОБА_7 вказала, що наприкінці липня 2026 року після чергового конфлікту переїхала з чоловіком та дитиною на орендоване житло, після чого не контактує з ОСОБА_5 . При призначення покарання просить ОСОБА_5 суворо не карати;

- показаннями допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_9 (дружини обвинуваченого ОСОБА_5 ), яка показала, що конфлікт розпочався було ввечері, шоста година. В момент конфлікту була на городі, а чоловік був в хаті в гаражі і тут заїхали дочка ОСОБА_7 і її чоловік ОСОБА_8 . І в той момент чоловік почав говорити всякі неподобні слова, нецензурна лайка. Не пам`ятає чи чоловік казав до дочки, що вижене їх з хати. Коли вони конфліктують, то чоловік може говорити все, але детально не пам`ятає що саме. Чи казав «що повибиває їм вікна» не пригадує такого, але можливо і казав. Під час даного конфлікту перебував в стані алкогольного сп`яніння. Не пам`ятає дослівно, що саме чоловік говорив до дочки. Він може і погрожував доньці, говорив їм «що ви підете звідси». Він висловлювався нецензурно, говорив «щоб вони забиралися звідси», про те дослівно все не пам`ятає. На момент конфлікту були вона із чоловіком та донька. Чоловік доньки напевно теж був із донькою біля машини. Вони разом приїхали машиною. Дослівно всього не пам`ятає, тільки знає, що чоловік може матюкати, кричати до них, може казати що їх вижене, але дослівно сказати, як це звучало не може. Конфлікт вже не вперше трапляється. Чоловік сплачував штрафи за притягнення його до адміністративної відповідальності. Це було приблизно три чи чотири рази. Конфлікти розпочалися після одруження. Фактично зять не хоче нічого робити і це нервує чоловіка, а коли вип`є, то починає кричати. Ніколи донька із зятем не сплачували ніяких коштів, неодноразово говорила їм про це і показувала квитанції, а вони казали що не мають коштів. Раніше щось допомагали і робили, коли говорила їм про це, може трохи кошти свої вклали але в основному чоловіка кошти і все за його рахунок робилося. На даний момент комунальні послуги оплачує за рахунок пенсії, іноді їздить на базар, щоб мати додаткові кошти. Було таке що вони встановлювали без погодження конвектори. Чоловік відносно доньки не вчиняв ніякого насильства. Тільки те, що він може говорити і кричати, але ніколи її не бив, не чіпав. Вже і не раз доньці говорила, щоб вона ступилася, оскільки батько п`яний. Просить їх обох, про те ніхто не поступається. Після даного конфлікту вдома ніхто до нікого не говорить, тільки вона спілкується із дитиною;

- показаннями допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_8 (чоловіка потерпілої ОСОБА_7 ), яка показала, що

в день конфлікту він і дружина ОСОБА_7 о п`ятій-шостій годині повернулися додому. Зайшли в будинок, на вулиці ніби не було нікого. Дитина була дома в хаті. Дружина ОСОБА_7 , як завжди йде на кухню, готувати їсти. ОСОБА_5 в той момент був у кімнаті. Це все було на одному поверсі, кухня від кімнати знаходиться метрів п`ять, шість. А кімната дитини від кухні знаходиться метрів за чотири. Конфлікт почався на кухні, коли дружина ОСОБА_7 пішла на кухню. Конфлікт він не бачив але чув. Спочатку почув голос тестя ОСОБА_5 , який говорив, як і завжди «що вони бомжі», «що вони тут ніхто», «скоро вас тут не буде», бо жінку і дитину вони звідти виписали, а він і не був там приписаний. Дружина ОСОБА_7 завжди впирається, що вона не піде, що вона не ступиться. Потім тесть ОСОБА_5 знову до неї говорить «що вона тут нічого не має», виражався нецензурною лайкою, висловлював жорстокі образи. Дружина ОСОБА_7 сказала «що вона звідси не забереться», потім були погрози і тесть сказав «якщо він звідси піде, то він їх спалить» і закрив двері, в цей час дитина була за комп`ютером і все чула. Потім на кухні знову почався конфлікт, дружина ОСОБА_7 сказала йому, але він того не бачив, що батько ОСОБА_5 в неї кидався яйцями, бо він хотів їх жарити, а вона сказала «що то вона їх купила». Побачив це вже, коли дружина ОСОБА_7 прийшла до нього. Потім дружина із кімнати викликала поліцію і медичну допомогу. Швидка поміряла дружині тиск. Після того, як приїхали служби «103», «102» конфлікт не продовжувався. Теща ОСОБА_9 під час конфлікту була присутня в будинку.

3.2. Досліджені та проаналізовані безпосередньо у судовому засіданні письмові докази у кримінальному провадженні.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, повністю доведена і дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, зокрема, оголошеними в судовому засіданні, а саме:

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 09.10.2025 року, згідно з яким ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказала, що батько ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем спільного проживання, систематично умисно вчиняє відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, що призводить до психологічних страждань, емоційної залежності, погіршення якості її життя;

- постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.06.2025 року у справі №607/12326/24, якою ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. Потерпілою у справі є ОСОБА_7 ;

- постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.07.2025 року у справі №607/12785/24, якою ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-8 КУпАП. Потерпілою у справі є ОСОБА_7 ;

- висновком судово-психіатричного експерта від 30.10.2025 року №811, згідно з яким: 1. ОСОБА_7 за теперішнього часу психічними захворюваннями страждає. Для проведення експертизи була використана Методика психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди (р/код №14.1.75). Під час діагностично-спрямованої бесіди підекспертна поводиться стримано, напружена, ситуаційно лабільна, тривожна, вольовий самоконтроль ослаблений. Мовлення в звичайному, темпі, судження логічні, цілеспрямовані, на нормальному рівні абстрагування. Автобіографічні дати та відомості відтворює. Мнестична функція збережена. Стосовно ситуації правопорушення розповіла про складні сімейні відносини з своїм батьком. Від народження вона проживає разом з батьками, а з 2012 року після одруження із ними проживає її чоловік, ведуть спільний побут. Протягом тривалого часу її батько зловживає алкогольними напоями та систематично вчиняє відносно неї психологічне насильство - виганяє з дому, висловлює в її адресу погрози, нецензурну лайку та інші словесні образи. Такі випадки мали місце 03.06.2025 та 05.06.2025, за цими фактами вона зверталася до працівників поліції, батько притягувався до адміністративної відповідальності. Крім цього були неодноразові випадки вчинення батьком відносно неї психологічного насильства протягом 2025 року, однак до працівників поліції вона не зверталася. Незважаючи на неодноразові притягнення її батька до адміністративної відповідальності, він продовжує свої дії. Так 06.10.2025 близько 18:00 год батько перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння почав словесний конфлікт з нею через побутові причини, а саме він забороняв заїжджати автомобілем на територію їхнього спільного домогосподарства, виражався в її адресу нецензурними словами та погрожував фізичною розправою. Внаслідок вказаних дій у потерпілої погіршується самопочуття. Пів року тому їй довелося викликати швидку допомогу, оскільки від нервового збудження її трясло. Також вона почувається пригніченою, стала дратівливою. Вона постійно перебуває в стані емоційного напруження, очікуванні повторення скандалів, переживає за дитину, за своє здоров`я, не може спати, часто пробуджується з негативними думками, має тривогу страх, тремтить тіло при спогадах про пережите. Потерпіла не бачить виходу з ситуації, що склалася, втратила інтерес до минулих активностей, не може вільно переживати позитивні емоції. Систематичне психологічне насильство в сім 'ї підтверджують свідки - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Батько потерпілої ОСОБА_5 не заперечує фактів вчинення ним психологічного насильства відносно своєї доньки, щиро кається, Таким чином, аналіз наданих матеріалів, бесіди та результатів психодіагностичного обстеження підекспертної дозволяє встановити наступне: рівень функціонування інтелектуальних процесів відповідає нормативним стандартам. В характерологічній сфері: активність, комунікабельність, вразливість, достатній самоконтроль, відповідальність, обов`язковістю. Впорядкованість, трудова сімейна спрямованість діяльності. В психоемоційній сфері визначаються ситуаційно обумовлені підвищена тривожність, вразливість напруженість, нестійкий та погіршений настрій, фіксованість на сімейній проблемі, погіршення сну, головні болі, дратівливість. Аналіз досліджених за провадженням обставин дозволяє визначити, що на протязі останнього року сімейна ситуація для підекспертної носить психотравмуючий характер, обумовлює накопичення переживань за своє здоров`я, за майбутнє, тривожного очікування, напруги, почуттів приниженої гідності та образи. Тривала напружена обстановка в родині перешкоджає нормальному відпочинку, обумовлює знижений та нестійкий настрій, погіршення сну, втомлюваність, дратівливість. Тобто, обставини тривалої психотравмуючої сімейної ситуації (неадекватна поведінка батька в стані сп`яніння) погіршують соціальне функціонування та якість життя потерпілої, обумовили формування негативних психоемоційних переживань та змін (моральних страждань). 2. Індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_7 : екстравертованість емоційна комунікабельність, активність, вразливість, лабільність, позитивна соціальна направленість, сімейна та трудова спрямованість діяльності. 3-4. Ситуації психологічного домашнього насилля батьком відносно ОСОБА_7 були для неї психотравмуючими, погіршували її соціальне функціонування та якість життя, обумовили формування негативних психоемоційних переживань (моральних страждань).

4. Оцінка наданих державним обвинувачем суду доказів на підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Надаючи оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.

Окрім того, з метою оцінки вказаних доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, установлення обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також з питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено процесуальні рішення, документи та інші матеріали, що подані стороною обвинувачення, які складені та зібрані стороною обвинувачення під час здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження, та підтверджують законність і правомірність проведення процесуальних дій у зазначеному кримінальному провадженні.

5. Висновки суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та кваліфікація судом дій обвинуваченого.

На переконання суду, вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, підтверджується показаннями потерпілої та свідків, висновком експертизи, а також іншими доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження, які узгоджуються між собою у їх сукупності та підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.

Наведеними доказами у кримінальному провадженні у їх сукупності, у тому числі і висновком судово-психіатричного експерта від 30.10.2025 року №811, постановами Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.06.2025 року у справі №607/12326/24, від 08.07.2025 року у справі №607/12785/24, стверджуються обставини наявності саме систематичної протиправної поведінки обвинуваченого відносно потерпілої ОСОБА_7 , що призводить до психологічних страждань, розладів здоров`я та погіршення якості життя потерпілої, чим повністю спростовуються доводи сторони захисту про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України із покликанням на те, що те, що мав місце лише побутовий сімейний конфлікт.

За таких обставин, суд повно і всебічно розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає, що фактичні обставини в кримінальному провадженні встановлені у спосіб, визначений кримінальним процесуальним законом, та винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, є доведеною та кваліфікує його дії: за ст.126-1 КК України, як умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо своєї дочки, що призводить до психологічних страждань, розладів здоров`я та погіршення якості життя потерпілої особи.

При цьому, кваліфікація стороною обвинувачення дій обвинуваченого у частині вчинення фізичного насильства, не належать до переліку обставин, які суд вважає доведеними, будь-які обставини вчинення саме фізичного насильства обвинуваченим у обвинувальному акті не викладено, тому посилання на вчинення фізичного насильства зайво вказані стороною обвинувачення та підлягають виключенню із кваліфікації дій обвинуваченого.

Таким чином, невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_5 суд розцінює виключно як позицію захисту власних інтересів, шляхом спроби пом`якшити ступінь його вини та уникнути покарання за скоєне, у зв`язку з чим ставиться до вказаного критично, так як покази обвинуваченого ОСОБА_5 про його невинуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, спростовано сукупністю наданих державним обвинувачем доказів у даному кримінальному провадженні, оцінку яким судом надано вище.

6. Мотиви призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 .

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він народився у м.Тернопіль, українець, громадянин України, непрацюючий, з середньою освітою, пенсіонер, одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не депутат, на обліку у лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Будь-якого примирення між потерпілою та обвинуваченим на час розгляду кримінального провадження не відбулося, вони проживають окремо та не спілкуються.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення, яке класифікується як нетяжкий злочин (ст.126-1 КК України), особу винного, його вік, сімейний стан та стан здоров`я, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно з ч.1 ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , у відповідності до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.

З огляду на викладене, та виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації та приймаючи до уваги, що покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд у даному конкретному випадку вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у межах санкції статті обвинувачення, а саме: за ст.126-1 КК України - у виді пробаційного нагляду.

Підстав для застосування положень ст.69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд не вбачає, у зв`язку з відсутністю передумов за яких, норми, передбачені даною статтею можуть бути застосовані.

Крім цього, згідно з п.5. ч.1 ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілої від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, ОСОБА_7 , суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід, відповідно до якого направити останнього для проходження програми для кривдників.

На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципам гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.369, 370, 374, 377 КПК України, ст. ст. 50, 59-1, 65, 66, 67, 71, 78, 91-1, 126-1 КК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Згідно з ч.2, п.4 ч.3 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_5 покласти на орган пробації за місцем проживання засудженого.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі п.5 ч.1 ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід, поклавши на нього обов`язок пройти програму для кривдників на строк три місяці.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддяОСОБА_1