Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №607/20376/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 Справа №607/20376/26 Провадження №3/607/5613/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Царук І.М., розглянувши матеріали справ, які надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , який притягався до адміністративної відповідальності постановою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.05.2026 у справі №607/10846/26 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

за ч. ч. 1, 2, 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

12.09.2026 о 17 год. 54 хв. неповнолітній ОСОБА_1 на автодорозі М-19 (331 км) керував транспортним засобом марки та моделі «Mercedes-Benz Е200», номерний знак НОМЕР_1 не маючи при собі поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги пункту 2.1. «ґ» Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Крім того, 12.09.2026 о 17 год. 54 хв. неповнолітній ОСОБА_1 на автодорозі М-19 (331 км) керував транспортним засобом марки та моделі «Mercedes-Benz Е200», номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами на строк один рік згідно з постановою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.05.2026 у справі №607/10846/26, чим порушив вимоги пункту 2.1. «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Окрім цього, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №769921 від 12.09.2026, неповнолітньому ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він 12.09.2026 о 17 год. 54 хв. на автодорозі М-19 (331 км) керував транспортним засобом марки та моделі «Mercedes-Benz Е200», номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Вказаними діями водій неповнолітній ОСОБА_1 , на думку особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, порушив вимоги пункту 2.1. «а» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Враховуючи, що по даним матеріалам про адміністративні правопорушення притягується до адміністративної відповідальності одна і та ж особа, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи по суті, провадження у справах про адміністративні правопорушення №607/20376/26 (провадження №3/607/5613/2026) та №607/20377/26 (провадження №3/607/5614/2026) щодо неповнолітнього ОСОБА_1 підлягають об`єднанню в одне провадження.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справ, що стверджується даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №769917, серії ЕПР1 №769921 та серії ЕПР1 №769924 від 12.09.2026, зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_1 знав, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. ч. 1, 2, 4 ст. 126 КУпАП, щодо нього розглядатимуться Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 28.09.2026 о 11 год. 00 хв., неповнолітній ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, із заявою про відкладення розгляду справ не звертався.

Також на офіційному сайті суду в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення справ щодо ОСОБА_1 до розгляду, до моменту розгляду справ були зазначені дата, час та місце їх слухання.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи достеменно обізнаним про дату, час та місце розгляду справ щодо нього, не повідомивши причин своєї неявки, в судове засідання не з`явився, клопотань по відкладення розгляду справ не надав, беручи до уваги принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, вважаю за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.

При прийнятті рішення про розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, також враховую положення ч. 2 ст. 268 КУпАП, згідно з якими адміністративні правопорушення, передбачені ч. ч. 1, 2, 4 ст. 126 КУпАП, не відносяться до правопорушень, по яким є обов`язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху, які встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Згідно з підпунктами «а, ґ» пункту 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат “Зелена картка” (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка”.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина неповнолітнього ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 4 ст. 126 КУпАП, доведена матеріалами справи, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, а саме даними, що містяться у: протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №769917 та серії ЕПР1 №769924 від 12.09.2026, складених у відповідності до вимог статті 256 КУпАП, де викладені обставини вчинення адміністративних правопорушень, які ставляться у провину неповнолітньому ОСОБА_1 ; оптичних носіях інформації – DVD-R дисках із відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер працівників поліції; рапорті інспектора взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Цапая М.М. від 12.09.2026, згідно з яким 12.09.2026 о 17 год. 54 хв. на автодорозі М-19 (331 км) на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» було здійснено зупинку транспортного засобу марки та моделі «Mercedes-Benz Е200», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням неповнолітнього ОСОБА_1 , який керував вказаним транспортним засобом, не маючи при собі поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та будучи позбавленим права керування транспортними засобами.

Окрім того, суддею було досліджено доданий до протоколу про адміністративне правопорушення оптичний носій інформації - DVD-R диск з відеозаписами із відеореєстратора службового автомобіля, на якому зафіксовано факт керування 12.09.2026 о 17 год. 54 хв. неповнолітнім ОСОБА_1 транспортним засобом марки та моделі «Mercedes-Benz Е200», номерний знак НОМЕР_1 , а також з нагрудних камер працівників поліції, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом, не маючи при собі поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та будучи позбавленим згідно з рішенням суду права керування транспортними засобами.

Надаючи оцінку вказаним доказам, суддя вважає їх такими, які узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому такі судом приймаються до уваги. На думку судді, зазначені докази підтверджують як послідовність та хронологію подій, які відбувались 12.09.2026 за участі ОСОБА_1 , так і обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді даної справи.

Крім того, суддею було досліджено постанову судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.05.2026 у справі №607/10846/26, яка згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень набрала законної сили 01.06.2026, згідно з якою неповнолітнього ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (https://reyestr.court.gov.ua/Review/136810801).

За наведеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя доходить висновку, що в діях неповнолітнього ОСОБА_1 , які мали місце 12.09.2026 о 17 год. 54 хв. на автодорозі М-19 (331 км), наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 4 ст. 126 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має при собі поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, а тому неповнолітнього ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 4 ст. 126 КУпАП, та притягнути його до адміністративної відповідальності.

Обставин, які б спростовували зазначений висновок та були підставами для закриття провадження в справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 4 ст. 126 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.

Приймаючи рішення, також враховую, що ОСОБА_1 не скористався своїм правом взяти участь в судовому засіданні та надати суду пояснення та/або заперечення щодо викладених у складених відносно нього протоколах обставин.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 згідно зі ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Строк накладення адміністративного стягнення, визначений положеннями ст. 38 КУпАП, на момент розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. ч. 1, 4 ст. 126 КУпАП не закінчився.

Вирішуючи питання про накладення на неповнолітнього ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суддя враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до положень ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Під час розгляду справи суддею встановлено, що ОСОБА_1 як на момент вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 4 ст. 126 КУпАП, так і на момент розгляду даної справи перебуває у віці 16 років.

Згідно зі ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Враховуючи те, що неповнолітній ОСОБА_1 раніше притягався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, однак належних висновків для себе не зробив, та через незначний проміжок часу знову вчинив правопорушення у сфері транспорту, що свідчить про його стійку схильність до вчинення правопорушень та небажання стати на шлях виправлення, суддя вважає, що застосування щодо ОСОБА_1 передбачених ст. 24-1 КУпАП заходів впливу не буде дієвим та достатнім для досягнення мети виховного впливу та попередження вчинення ним нових правопорушень.

За наведеного, суддя доходить висновку, що неповнолітній ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 4 ст. 126 КУпАП, підлягає адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, передбачені ч. ч. 1, 4 ст. 126 КУпАП, суддя у відповідності до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 34 КУпАП, визнає вчинення правопорушень неповнолітнім. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вказані адміністративні правопорушення, відповідно до приписів ст. 35 КУпАП, суддею не встановлено.

У відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Як видно, у даному випадку більш серйозним правопорушенням з числа вчинених ОСОБА_1 є керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, яке передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, що вказує на необхідність накладення стягнення в межах санкції ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Отже, враховуючи характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень у сфері транспорту, дані про його особу, ступінь його вини, наявність обставини, що пом`якшує відповідальність останнього, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 4 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На переконання судді, накладення на неповнолітнього ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 4 ст. 126 КУпАП, є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобіганню вчиненню ним та іншими особами нових правопорушень.

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, згідно з якими судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративні правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), що у відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» становить 665,60 гривень.

Щодо наявності в діях неповнолітнього ОСОБА_1 , які мали місце 12.09.2026 о 17 год. 54 хв. на автодорозі М-19 (331 км), складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, зазначаю наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена, в тому числі, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Під час розгляду даної справи встановлено, що 12.09.2026 о 17 год. 54 хв. неповнолітній ОСОБА_1 на автодорозі М-19 (331 км) керував транспортним засобом марки та моделі «Mercedes-Benz Е200», номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами на строк один рік згідно з постановою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.05.2026 у справі №607/10846/26, яка набрала законної сили 01.06.2026, чим порушив вимоги пункту 2.1. «а» Правил дорожнього руху.

Таким чином, на момент керування транспортним засобом неповнолітній ОСОБА_1 перебував у статусі особи, позбавленої права керування транспортними засобами, що свідчить про наявність в його діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

За наведеного дії неповнолітнього ОСОБА_1 , які полягали у керуванні транспортним засобом у період дії накладеного на нього згідно з постановою суду адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, повністю охоплюються об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Отже, уповноважена службова особа УПП в Тернопільській області, що склала протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №769921 від 12.09.2026, помилково дійшла висновку про те, що у зв`язку з порушенням неповнолітнім ОСОБА_1 12.09.2026 о 17 год. 54 хв. на автодорозі М-19 (331 км) вимог пункту 2.1. «а» Правил дорожнього руху, його дії слід кваліфікувати як за ч. 2 ст. 126 КУпАП, так і за ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки дії ОСОБА_1 в даному випадку повністю охоплюються диспозицією ч. 4 ст. 126 КУпАП та додаткової кваліфікації за ч. 2 ст. 126 КУпАП не потребують.

З таких підстав та оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходжу висновку, що в судовому засіданні не знайшло підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Статтею 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З наведених підстав, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 13, 33-36, 40-1, 245, 247, 280, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення №607/20376/26 (провадження №3/607/5613/2026) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та №607/20377/26 (провадження №3/607/5614/2026) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. ч. 2, 4 ст. 126 КУпАП, об`єднаній справі присвоїти №607/20376/26.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 4 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення.

Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративних правопорушень з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню подвійний штраф в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

СуддяІ. М. Царук