Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №951/822/26 — Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/822/26

Провадження №1-кп/951/61/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026216050000142 від 03 вересня 2026 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м. Тернопіль Тернопільської області, що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, розлученої, непрацевлаштованої, яка не має на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку, не депутата, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі КК України),

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Частиною другою статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя).

03 вересня 2026 року, близько 05 години 00 хвилин, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, між ОСОБА_4 та її дочкою ОСОБА_3 , які перебували в одній із кімнат житлового будинку по АДРЕСА_2 , розпочався словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

Реалізовуючи свій кримінально протиправний умисел, 03 вересня 2026 року, близько 05 години 00 хвилин, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи у одній із кімнат житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, наблизилася до своєї матері ОСОБА_4 , після чого утримуючи її за волосся, нанесла один удар лівою ногою в поперекову ділянку справа, після чого схопила потерпілу обома руками за кисті рук та вкусила за другий палець правої кисті, внаслідок чого заподіяла ОСОБА_4 тілесні ушкодження у виді садна другого пальця правої кисті, синець поперекової ділянки справа, які за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень - п. 2,3,5, "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" (МОЗ України, Київ, 1995).

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України, а саме в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачена ОСОБА_3 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 подала заяву, згідно з якою вона беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідна на розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без виклику учасників судового провадження.

Потерпіла ОСОБА_4 подала заяву, згідно з якою їй зрозумілі встановлені досудовим розслідуванням обставини, вона ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження, згідна на розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без виклику учасників судового провадження.

З огляду на позицію обвинуваченої та прокурора, враховуючи положення ст.ст. 302, 381, 382 КПК України, суд дійшов висновку про наявність законодавчо визначених підстав для розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження.

На підставі ст.ст. 302, 381, 382 КПК України суд здійснює розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження (ч. 2 ст. 382 КПК України).

Отже, встановлені органом досудового розслідування обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами досудового розслідування.

Суд, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 125 КК України, як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ч. 2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу винної, яка раніше не судима. До обставин, що обтяжують покарання, суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах. До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що обвинуваченій ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нею нових правопорушень.

Згідно з ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені відповідні обов`язки.

Суд зауважує, що застосування обмежувальних заходів із покладенням на засудженого обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 91-1 КК України, є правом, а не обов`язком суду.

Ураховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, окреме проживання обвинуваченої та потерпілої, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченої обмежувальних заходів, передбачених ч. 1 ст. 91-1 КК України.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 381, 382, 394, 395, 532 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот пятдесят) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя ОСОБА_1