Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №154/3507/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/3507/26

3/154/1282/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Володимир

Суддя Володимирського міського суду Волинської області Вітер І.Р., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 747854 від 17 серпня 2026 року, ОСОБА_1 17 серпня 2026 року о 12 год 13 хв у с. Галинівка Володимирського району Волинської області по вул. Львівській, 5 керував мотоциклом «Дельта» з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різким запахом алкоголю з порожнини рота, нечіткою вимовою та порушенням координації рухів, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу відмовився у категоричній формі, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, може бути розглянута, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Обов`язкова участь особи при розгляді справ за ст. 130 КУпАП законом не передбачена.

Суд також враховує підхід Європейського суду з прав людини, викладений у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», відповідно до якого сторони мають у розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнаватися про стан відомого їм судового провадження.

З огляду на повторну неявку ОСОБА_1 , відсутність клопотань про відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи відомостей про його повідомлення, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності на підставі наявних доказів.

Щодо правового регулювання та складу адміністративного правопорушення

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 2 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Отже, для кваліфікації дій особи за ч. 2 ст. 130 КУпАП у формі відмови від огляду необхідно встановити у сукупності: факт керування транспортним засобом; наявність передбачених нормативними актами ознак сп`яніння, які давали поліцейському законні підстави запропонувати огляд; дотримання встановленого законом порядку пропозиції такого огляду; свідому й однозначну відмову водія від його проходження; а також факт попереднього притягнення цієї особи протягом року до адміністративної відповідальності за одне з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому для складу правопорушення у формі відмови від проходження огляду не вимагається доведення фактичного перебування водія у стані алкогольного сп`яніння. Відповідальність настає за саму свідому відмову водія, щодо якого були передбачені законом підстави для проведення огляду, виконати встановлений законом обов`язок пройти такий огляд.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та оглядові на відповідний стан.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення такого огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості їх застосування огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі відмови водія від проведення огляду поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів або незгоди з його результатами огляд проводиться в установленому порядку у закладі охорони здоров`я.

Порядок реалізації зазначених положень деталізований Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Відповідно до п. 2 розділу I Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п. 3 розділу I Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та порушення мови.

За наявності таких ознак поліцейський має передбачені законом підстави запропонувати водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу.

Відповідно до п. 7 розділу I Інструкції № 1452/735 у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами такого огляду огляд проводиться у найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення.

Такий самий порядок передбачений Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.

Згідно з п. 2 Порядку № 1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з установленими ознаками такого стану.

Водій транспортного засобу, який відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

У разі відмови водія від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі неможливості їх застосування — у присутності двох свідків, складає протокол про адміністративне правопорушення із зазначенням виявлених ознак сп`яніння та дій водія щодо ухилення від огляду.

Таким чином, нормативно встановлена процедура передбачає послідовні дії поліцейського: встановлення ознак сп`яніння; пропозицію пройти огляд на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного засобу; у разі відмови — пропозицію пройти огляд у закладі охорони здоров`я; у разі повторної відмови — належну фіксацію такої відмови та складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Щодо доказів та встановлених судом обставин

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю належних, допустимих, достовірних і взаємоузгоджених доказів.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 747854 від 17 серпня 2026 року зафіксовано час, місце та зміст інкримінованого ОСОБА_1 порушення: керування мотоциклом «Дельта» за наявності ознак алкогольного сп`яніння — запаху алкоголю з порожнини рота, нечіткої вимови та порушення координації рухів — і відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

До матеріалів справи долучено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу, направлення на огляд водія до закладу охорони здоров`я та інші письмові матеріали, які підтверджують документальне оформлення працівниками поліції проведених процесуальних дій.

Вирішальне доказове значення для встановлення безпосередніх обставин події має досліджений судом відеозапис.

На відеозаписі зафіксовано безпосереднє керування ОСОБА_1 мотоциклом «Дельта».

При цьому ОСОБА_1 , побачивши працівників поліції, продовжував рух на мотоциклі та намагався уникнути контакту з ними, після чого був зупинений.

Таким чином, факт керування транспортним засобом встановлюється не зі слів працівників поліції та не лише зі змісту протоколу, а безпосередньо зафіксований технічним засобом відеозапису.

Після зупинення ОСОБА_1 факту керування мотоциклом не заперечував.

Під час спілкування поліцейськими у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова та порушення координації рухів.

Зазначені ознаки прямо віднесені п. 3 розділу I Інструкції № 1452/735 до ознак алкогольного сп`яніння, а тому їх виявлення давало поліцейському законні підстави запропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Факт вживання алкогольних напоїв ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими також не заперечував.

Поліцейським було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу Drager.

Від проходження такого огляду ОСОБА_1 відмовився у категоричній формі.

Після відмови від огляду на місці працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Від проходження огляду у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 також однозначно відмовився.

Отже, ОСОБА_1 було реально забезпечено можливість пройти передбачений законом огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я, однак від обох запропонованих способів огляду він свідомо відмовився.

Його відмова зафіксована безпосередньо технічним засобом відеозапису та не є висновком, зробленим виключно на підставі протоколу або інших письмових документів.

Послідовність дій поліцейських відповідала встановленому законом алгоритму: було зафіксовано керування транспортним засобом, виявлено нормативно визначені ознаки алкогольного сп`яніння, запропоновано пройти огляд на місці із застосуванням спеціального технічного засобу, після відмови запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я, від якого ОСОБА_1 також відмовився.

Порушень встановленої ст. 266 КУпАП, Інструкцією № 1452/735 та Порядком № 1103 процедури, які б ставили під сумнів законність вимоги поліцейського пройти огляд або достовірність зафіксованої відмови, судом не встановлено.

Щодо повторності та кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП

Із постанови Володимирського міського суду Волинської області від 18 грудня 2025 року встановлено, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП за правопорушення, вчинене 26 жовтня 2025 року.

Зазначена постанова набрала законної сили 10 січня 2026 року.

Отже, на момент вчинення нового правопорушення — 17 серпня 2026 року — ОСОБА_1 вже був особою, яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП.

Водночас підстав для кваліфікації нового діяння за ч. 3 ст. 130 КУпАП матеріали цієї справи не містять.

Частина 3 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені ч. 1 цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відповідні правопорушення.

Сам факт того, що попередньою постановою ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, не означає наявності двох окремих адміністративних стягнень у межах року, що передував новому правопорушенню.

Таким чином, встановлена повторність відповідає ознакам ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Щодо стандарту доказування

Враховуючи каральний характер провадження у справах за ст. 130 КУпАП та істотність передбачених законом наслідків для особи, суд при оцінці доказів виходить із необхідності доведення винуватості поза розумним сумнівом.

У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine, заява № 16437/04) зазначено, що доведення «поза розумним сумнівом» може випливати із сукупності достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою ознак чи неспростовних презумпцій.

У цій справі такий стандарт дотримано.

Факт керування ОСОБА_1 мотоциклом безпосередньо зафіксований відеозаписом.

Наявність законних підстав для проведення огляду підтверджується встановленими поліцейськими ознаками алкогольного сп`яніння, які прямо передбачені нормативними актами, а також обставинами спілкування з ОСОБА_1 , який факту вживання алкоголю не заперечував.

Пропозиція пройти огляд на місці із застосуванням спеціального технічного засобу та категорична відмова ОСОБА_1 від такого огляду безпосередньо зафіксовані відеозаписом.

Так само відеозаписом підтверджено пропозицію пройти огляд у закладі охорони здоров`я та відмову ОСОБА_1 від такого огляду.

Факт попереднього притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП підтверджений постановою суду, яка набрала законної сили 10 січня 2026 року.

Зазначені докази не суперечать один одному та утворюють послідовну й взаємоузгоджену доказову сукупність.

Будь-якого розумного альтернативного пояснення встановленим обставинам, яке б виключало факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом або його свідому відмову від проходження огляду у встановленому законом порядку, матеріали справи не містять.

Висновок суду щодо кваліфікації

Таким чином, дослідженими судом доказами поза розумним сумнівом встановлено, що ОСОБА_1 17 серпня 2026 року о 12 год 13 хв у с. Галинівка Володимирського району Волинської області по вул. Львівській, 5 керував мотоциклом «Дельта», за наявності ознак алкогольного сп`яніння — запаху алкоголю з порожнини рота, нечіткої вимови та порушення координації рухів, на законну вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного засобу відмовився, після чого також відмовився від проходження такого огляду у закладі охорони здоров`я.

На момент вчинення зазначеного правопорушення ОСОБА_1 протягом року вже піддавався адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП.

Отже, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП як повторна протягом року відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Щодо адміністративного стягнення

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачено накладення на водіїв штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб із позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Враховуючи характер правопорушення, його повторність, обставини вчинення та відсутність даних, які б обґрунтовували необхідність застосування адміністративного арешту, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Матеріали справи не містять достовірних відомостей про належність мотоцикла «Дельта» ОСОБА_1 на праві приватної власності.

За таких обставин суд не вбачає достатніх підстав для застосування оплатного вилучення транспортного засобу та призначає стягнення без такого.

Щодо приєднання невідбутої частини попереднього стягнення

Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, до стягнення за нове правопорушення приєднується невідбута частина попереднього стягнення.

При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортними засобами може перевищувати граничний строк, установлений ч. 2 ст. 30 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Постановою Володимирського міського суду Волинської області від 18 грудня 2025 року ОСОБА_1 , з урахуванням приєднання невідбутої частини попереднього стягнення, було визначено загальний строк позбавлення права керування транспортними засобами 14 років 7 місяців 20 днів.

Зазначена постанова набрала законної сили 10 січня 2026 року, а тому саме з цієї дати ОСОБА_1 вважається позбавленим права керування транспортними засобами та розпочався перебіг відповідного строку.

Станом на 29 вересня 2026 року ОСОБА_1 відбув 8 місяців 19 днів зазначеного строку позбавлення права керування транспортними засобами.

Невідбута частина цього стягнення становить 13 років 11 місяців 1 день.

Оскільки нове правопорушення ОСОБА_1 вчинив 17 серпня 2026 року, тобто до закінчення строку попереднього позбавлення права керування транспортними засобами, а за нове правопорушення суд застосовує позбавлення права керування на строк три роки, відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП до нового стягнення підлягає приєднанню невідбута частина попереднього стягнення.

Отже, до визначених санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП трьох років позбавлення права керування транспортними засобами необхідно приєднати невідбуту частину попереднього стягнення — 13 років 11 місяців 1 день, у зв`язку з чим загальний строк позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами становить 16 років 11 місяців 1 день.

Щодо судового збору

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір судового збору становить 665 грн 60 коп.

Керуючись ст. 23, ч. 3 ст. 30, 33, 40-1, ч. 2 ст. 130, 245, 251, 252, 266, 268, 280, 283–285, 294, 307, 308, 317-1 КУпАП, п. 2.5 Правил дорожнього руху України, Інструкцією, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн 00 коп. (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до призначеного ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три роки приєднати невідбуту частину стягнення за постановою Володимирського міського суду Волинської області від 18 грудня 2025 року в розмірі 13 років 11 місяців 1 дня та остаточно визначити ОСОБА_1 загальний строк позбавлення права керування транспортними засобами 16 років 11 місяців 1 день.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Судовий збір підлягає сплаті за такими реквізитами: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 8899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимирський міський суд Волинської області.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений ним не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови — не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби, при цьому з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові, а також витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Волинського апеляційного суду через Володимирський міський суд Волинської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію постанови протягом трьох днів вручити або надіслати ОСОБА_1 .

Суддя І.Р. Вітер