Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №154/3886/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/3886/26

3/154/1392/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Володимир

Суддя Володимирського міського суду Волинської області Вітер І.Р., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2026 року до Володимирського міського суду Волинської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 770311 від 13 вересня 2026 року, ОСОБА_1 13 вересня 2026 року о 08 год 00 хв на вул. Княгині Ольги у м. Володимирі керував транспортним засобом «ВАЗ 2108», номерний знак НОМЕР_1 , з ознакою алкогольного сп`яніння — різким запахом алкоголю з порожнини рота, та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю. Пояснив, що після зупинення працівниками поліції відмовився як від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, так і від проходження такого огляду в закладі охорони здоров`я. Зазначив, що на той момент не подумав про правові наслідки такої відмови. Gросив не позбавляти його права керування транспортними засобами, висловивши готовність сплатити штраф у більшому розмірі.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та відеозапис події, оцінивши кожний доказ окремо та їх сукупність, суд дійшов таких висновків.

Щодо правового регулювання та складу адміністративного правопорушення

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, відмова від проходження огляду є самостійною формою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Для встановлення складу такого правопорушення суд не зобов`язаний встановлювати фактичне перебування водія у стані алкогольного сп`яніння. Юридично значущими є факт керування транспортним засобом, наявність передбаченої нормативними актами ознаки, яка давала поліцейському підстави запропонувати огляд, дотримання встановленої законом процедури його проведення та свідома й однозначна відмова водія від проходження такого огляду.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та оглядові на відповідний стан.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення такого огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а у разі неможливості їх застосування огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів або незгоди з його результатами огляд відповідно до ст. 266 КУпАП проводиться у закладі охорони здоров`я, якому надано право на проведення такого огляду.

Порядок реалізації цих положень деталізований Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.

Відповідно до п. 2 розділу I Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 3 розділу I цієї Інструкції до ознак алкогольного сп`яніння віднесено, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота.

Згідно з п. 1 розділу II Інструкції № 1452/735 за наявності ознак, передбачених п. 3 розділу I Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів.

За п. 6 розділу II Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі неможливості застосування таких засобів — у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Пунктом 7 розділу I Інструкції № 1452/735 встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться у найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Тотожний алгоритм закріплено Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з установленими ознаками такого стану.

Пунктом 6 Порядку № 1103 визначено, що водій транспортного засобу, який відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Згідно з п. 7 цього Порядку поліцейський забезпечує проведення огляду водія у закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

За п. 8 Порядку № 1103 у разі відмови водія від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів — у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння та дії водія щодо ухилення від огляду.

Таким чином, нормативно встановлена процедура у випадку виявлення в водія ознак алкогольного сп`яніння є послідовною: пропозиція пройти огляд на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного засобу; у разі відмови від такого огляду — направлення для огляду до закладу охорони здоров`я; у разі відмови і від такого огляду — належна фіксація цієї відмови та складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Щодо доказів та встановлених судом обставин

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 770311 від 13 вересня 2026 року зафіксовано час, місце та зміст інкримінованого ОСОБА_1 порушення: керування транспортним засобом «ВАЗ 2108», номерний знак НОМЕР_1 , наявність установленої поліцейським ознаки алкогольного сп`яніння — різкого запаху алкоголю з порожнини рота, та відмову від проходження огляду у встановленому законом порядку.

До матеріалів справи також долучено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу та направлення на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров`я, якими зафіксовано ознаку алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 у формі запаху алкоголю з порожнини рота та факт його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Водночас суд враховує, що зазначені письмові документи не містять підпису ОСОБА_1 , а тому не оцінює сам факт їх складення як підтвердження згоди ОСОБА_1 із зазначеними у них відомостями чи як самостійне підтвердження його волевиявлення щодо відмови від огляду.

Їх доказове значення полягає у підтвердженні документального оформлення поліцейськими проведених ними процесуальних дій. Безпосередній же зміст поведінки ОСОБА_1 , запропонований йому порядок огляду та його відмова встановлюються судом насамперед із дослідженого відеозапису події та узгоджуються з поясненнями самого ОСОБА_1 , наданими безпосередньо в судовому засіданні.

Відсутність підпису ОСОБА_1 у протоколі також не спростовує його змісту.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу в ньому робиться відповідний запис. Отже, закон прямо передбачає можливість існування належно складеного протоколу без підпису особи, якщо така особа від його підписання відмовилася.

У цій справі обставини відмови ОСОБА_1 від підписання та отримання протоколу безпосередньо зафіксовані відеозаписом.

Досліджений судом відеозапис послідовно відтворює юридично значущі обставини події.

На відеозаписі зафіксовано керування ОСОБА_1 транспортним засобом «ВАЗ 2108», номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Княгині Ольги у м. Володимирі та подальше зупинення цього транспортного засобу працівниками поліції.

Під час спілкування працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про виявлену у нього ознаку алкогольного сп`яніння — запах алкоголю з порожнини рота — та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу Drager.

Сам ОСОБА_1 факту вживання алкоголю напередодні не заперечував.

На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу ОСОБА_1 відмовився, мотивуючи це тим, що результат такого огляду може підтвердити наявність алкоголю в його організмі.

Зміст такої відповіді в контексті попереднього повідомлення ОСОБА_1 про вживання алкоголю напередодні та подальшої категоричної відмови від огляду підтверджує, що він правильно розумів зміст запропонованої йому процедури та свідомо відмовився від її проходження.

Після відмови від огляду на місці працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я, прямо запитавши його, чи поїде він до медичного закладу.

На цю пропозицію ОСОБА_1 однозначно відповів: «ні».

Отже, ОСОБА_1 було запропоновано обидва передбачені законом етапи встановлення стану алкогольного сп`яніння: спочатку огляд на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу, а після відмови від такого огляду — огляд у закладі охорони здоров`я.

Від кожного із цих способів огляду ОСОБА_1 свідомо та недвозначно відмовився.

Після цього поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що за відмову від проходження огляду передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП, та роз`яснив права, передбачені ст. 268 КУпАП.

ОСОБА_1 і після роз`яснення правових наслідків своєї поведінки рішення не змінив та повідомив поліцейським про необхідність складення щодо нього протоколу — «пишіть протокол».

Після складення протоколу ОСОБА_1 від його підписання та отримання відмовився, що також безпосередньо зафіксовано відеозаписом.

Таким чином, відеозапис не лише підтверджує формальний факт відмови. Він дає можливість безпосередньо встановити послідовність дій поліцейських, зміст кожної адресованої ОСОБА_1 пропозиції, його відповіді, усвідомлення ним мети огляду, роз`яснення наслідків відмови та незмінність його рішення після такого роз`яснення.

Суд також враховує пояснення ОСОБА_1 , надані безпосередньо в судовому засіданні.

ОСОБА_1 не заперечував ані факту керування транспортним засобом, ані факту вживання алкогольних напоїв напередодні, ані того, що працівники поліції запропонували йому пройти огляд на місці та у закладі охорони здоров`я.

Навпаки, він прямо визнав, що від обох запропонованих способів огляду відмовився та пояснив таку поведінку тим, що на той момент не подумав про її наслідки.

Такі пояснення повністю узгоджуються зі змістом відеозапису та іншими матеріалами справи.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він не подумав про наслідки відмови, не впливає на наявність складу адміністративного правопорушення.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП пов`язана із самим фактом свідомої відмови водія від проходження огляду у встановленому порядку. Матеріали справи безпосередньо підтверджують, що ОСОБА_1 розумів зміст адресованої йому вимоги, мав реальну можливість пройти огляд, однак добровільно обрав іншу поведінку.

Більше того, наслідки відмови були йому безпосередньо роз`яснені поліцейським ще під час події, після чого ОСОБА_1 свого рішення не змінив.

Порушень передбаченої ст. 266 КУпАП, Інструкцією № 1452/735 та Порядком № 1103 процедури, які б ставили під сумнів законність вимоги поліцейського пройти огляд або достовірність зафіксованої відмови, судом не встановлено.

Щодо стандарту доказування

З огляду на каральний характер провадження у справах за ст. 130 КУпАП та істотність передбачених законом наслідків для особи суд при оцінці доказів виходить із необхідності доведення її винуватості поза розумним сумнівом.

У п. 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine, заява № 16437/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що доведення «поза розумним сумнівом» може випливати із сукупності достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою ознак чи неспростовних презумпцій.

У цій справі такий стандарт дотримано.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом безпосередньо зафіксований відеозаписом та ним не заперечується.

Наявність передбаченої нормативними актами підстави для пропозиції огляду підтверджується зафіксованою у протоколі ознакою алкогольного сп`яніння — запахом алкоголю з порожнини рота, повідомленням поліцейського про цю ознаку безпосередньо під час події, а також поясненням самого ОСОБА_1 про вживання алкоголю напередодні.

Факт пропозиції пройти огляд на місці за допомогою спеціального технічного засобу та відмова ОСОБА_1 безпосередньо зафіксовані відеозаписом.

Так само відеозаписом безпосередньо підтверджені пропозиція пройти огляд у закладі охорони здоров`я та однозначна відмова ОСОБА_1 від такого огляду.

Ці фактичні обставини в судовому засіданні визнав і сам ОСОБА_1 .

Отже, доказування винуватості у цій справі не ґрунтується на одному протоколі, акті чи направленні. Воно ґрунтується на сукупності взаємоузгоджених доказів, вирішальне значення серед яких мають безпосередній відеозапис події та пояснення самого ОСОБА_1 у суді.

Будь-якого розумного альтернативного пояснення встановленій сукупності обставин, яке б виключало факт свідомої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому порядку, матеріали справи не містять.

Висновок суду щодо кваліфікації

Таким чином, дослідженими судом доказами поза розумним сумнівом встановлено, що ОСОБА_1 13 вересня 2026 року о 08 год 00 хв на вул. Княгині Ольги у м. Володимирі керував транспортним засобом «ВАЗ 2108», номерний знак НОМЕР_1 , за наявності встановленої поліцейським ознаки алкогольного сп`яніння — запаху алкоголю з порожнини рота; на законну пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного засобу відмовився; після цього йому було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я, від якого він також свідомо й однозначно відмовився.

Такою поведінкою ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Щодо адміністративного стягнення та клопотання ОСОБА_1 про незастосування позбавлення права керування транспортними засобами

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суд враховує, що ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав свою вину, не заперечував фактичних обставин правопорушення та висловив готовність сплатити штраф.

Водночас прохання ОСОБА_1 призначити йому штраф у більшому розмірі, проте не позбавляти права керування транспортними засобами, задоволенню не підлягає.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлює для водія адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Наведена санкція є імперативною та безальтернативною в частині поєднання основного стягнення у виді штрафу з додатковим стягненням у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Закон не наділяє суд повноваженням збільшити передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП розмір штрафу в обмін на незастосування позбавлення права керування транспортними засобами.

Так само положення ст. 33 КУпАП про врахування характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та інших обставин не надають суду права змінювати встановлений законодавцем вид чи співвідношення адміністративних стягнень у санкції, яка не передбачає альтернативи.

Отже, визнання ОСОБА_1 вини, його ставлення до вчиненого та висловлена готовність сплатити більший штраф не створюють правових підстав для незастосування передбаченого законом позбавлення права керування транспортними засобами.

За таких обставин на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, прямо передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, — штраф у розмірі 17 000 грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір судового збору становить 665 грн 60 коп.

Керуючись ст. 23, 33, 40-1, 130, 245, 251, 252, 256, 266, 268, 280, 283–285, 294, 307, 308 КУпАП, п. 2.5 Правил дорожнього руху України, Інструкцією, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про незастосування до нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами із призначенням штрафу в більшому розмірі — відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Судовий збір підлягає сплаті за такими реквізитами: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 8899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимирський міський суд Волинської області.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений ним не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови — не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби, при цьому з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові, а також витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Волинського апеляційного суду через Володимирський міський суд Волинської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію постанови протягом трьох днів вручити або надіслати ОСОБА_1 .

Суддя І.Р. Вітер