Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №154/1872/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/1872/26

3/154/714/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Володимир

Суддя Володимирського міського суду Волинської області Кусік І.В., з участю захтисника адвоката Федоришин І.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки: АДРЕСА_1 ,

за ст. 130 ч.1 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 655703 від 03.05.2026 року, 02.05.2026 року о 23.48 год. на вул. Луцькій у м. Володимирі водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «HYUNDAI SANTA FE», д.н.з НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився зі згоди водія із застосуванням приладу «Alcotest Drager» з результатом 0,26 проміле, чим порушила п. 2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення захисника адвоката Федоришин І.В., суддя дійшла до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наступних підстав.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, підлягає встановленню чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно з вимогами ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діянь, які містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого цим кодексом, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Судовий розгляд справи повинен проводитись у межах визначених у протоколі обставин про адміністративне правопорушення, який є фактичним обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення.

У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходам впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставі і в порядку встановленому законом, а застосування заходів адміністративного впливу проводиться в межах компетенції того органу, який його застосовує у точній відповідності із законом.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9. а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Огляд водіїв на стан сп`яніння проводиться поліцейськими або лікарем, відповідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров`я від 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі Інструкція).

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року (справа № 21-183а13), також аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Обов`язок щодо збирання доказів, відповідно ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Сам протокол про адміністративні правопорушення, за відсутності інших доказів, не є, на думку суду, належним і допустимим доказом в розумінні ч.1 ст. 251 КУпАП.

Отже, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а непідтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна права позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №536/1703/17, адміністративне провадження №К/9901/3839/17. Суд не має права самостійно відшуковувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Федоришин І.В. звернулася до суду з клопотанням, в якому вину своєї підзахисної у скоєнні даного правопорушення не визнала, суду пояснила, що єдиним кількісним доказом, на якому фактично ґрунтується обвинувачення ОСОБА_1 , є результат огляду 0,26 проміле, отриманий за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6810, серійний заводський номер ARCD-0512. Водночас офіційною відповіддю уповноваженого представника виробника Drager на адвокатський запит підтверджено, що на момент проведення огляду зазначений прилад експлуатувався після спливу встановленого виробником строку обов`язкового сервісного технічного обслуговування та регулювання. Крім того, прилад перебував в експлуатації понад 14 років, а відомості про заміну електрохімічного сенсора відсутні. Уповноважений представник виробника прямо зазначив, що за таких умов прилад може давати похибки, які суттєво перевищують нормативні, а результати вимірювань можуть бути непередбачувано нестабільними. Офіційною відповіддю уповноваженого представника виробника Drager в Україні - ТОВ «АТЗТ Компанія “Сатурн Дейта Інтернешенл”» підтверджено, що саме цей газоаналізатор проходив останнє сервісне технічне обслуговування та регулювання (градуювання) 18 червня 2025 року. При цьому виробником встановлено обов`язкову вимогу проводити сервісне технічне обслуговування та регулювання не рідше одного разу на шість місяців. Таким чином, наступне обслуговування повинно було бути проведене не пізніше 18 грудня 2025 року. Однак огляд ОСОБА_1 здійснено лише 02 травня 2026 року, тобто майже через десять з половиною місяців після останнього сервісного обслуговування та більш ніж через чотири місяці після спливу максимально допустимого виробником шестимісячного строку експлуатації без проведення обов`язкового сервісного обслуговування і регулювання. Більше того, офіційний представник виробника повідомив, що у період із 18.12.2025 року по 30.06.2026 року зазначений газоаналізатор до сертифікованого сервісного центру не надходив, а тому жодних робіт із сервісного технічного обслуговування чи градуювання не проводилось. Отже, на момент проведення огляду прилад використовувався з порушенням Керівництва з експлуатації виробника, що прямо суперечить вимогам пункту 4 розділу ІІ Інструкції №1452/735. Більше того, у своїй відповіді представник виробника прямо зазначив, що у разі тривалої експлуатації без належного сервісного обслуговування та своєчасної заміни електрохімічного сенсора можливе виникнення похибок, які можуть перевищувати нормативні значення, а результати вимірювання можуть бути нестабільними та непередбачуваними. За таких обставин результат 0,26‰, який лише на 0,06‰ перевищує встановлений законодавством поріг, не може беззаперечно підтверджувати перебування особи у стані алкогольного сп`яніння. З урахуванням вищевикладеного просила закрити провадження у справі щодо його клієнтки.

Суддею було вивчено усі докази у справі, зокрема в судовому засіданні відтворено відеозапис, що містився на DVD диску.

При цьому було встановлено факти, які вказують на неналежність та недопустимість доказів, наданих суду.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 655703 від 03.05.2026 року, 02.05.2026 року о 23.48 год. на вул. Луцькій у м. Володимирі водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «HYUNDAI SANTA FE», д.н.з НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився зі згоди водія із застосуванням приладу «Alcotest Drager» з результатом 0,26 проміле, чим порушила п. 2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Частиною 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Судом встановлено, що факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки був зафіксований із використанням спеціальних технічних засобів, що відповідає приписам ч. 2 ст. 266 КУпАП.

Пунктом 7 Розділу ІІ Інструкції визначено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Як було встановлено судом, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, а саме: приладу «Alcotest Drager 6910» ARCD-0512, результат якого склав 0,26 %.

Згідно відповіді уповноваженого представника виробника Drager в Україні - ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» № 993-07 від 16.07.2026 року на адвокатський запит газоаналізатор «Alcotest Drager 6910» ARCD-0512 проходив останнє сервісне технічне обслуговування та регулювання (градуювання) 18 червня 2025 року. При цьому виробник вказаного газоаналізатора прямо зазначив, що для даного виду газоаналізатора «Alcotest Drager 6910» встановлено обов`язкову вимогу проводити сервісне технічне обслуговування та регулювання не рідше одного разу на шість місяців.

Так, результати огляду за допомогою «Alcotest Drager 6910» ARCD-0512, яким 02.05.2026 року було виявлено стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом, був здійснений приладом з чинною повіркою до 18 грудня 2025 року включно (останнє сервісне технічне обслуговування та регулювання здійснене 18 червня 2025 року).

Таким чином, огляд ОСОБА_1 здійснено лише 02.05.2026 року, тобто майже через десять з половиною місяців після останнього сервісного обслуговування та більш, ніж через чотири місяці після спливу максимально допустимого виробником шестимісячного строку експлуатації без проведення обов`язкового сервісного обслуговування і регулювання. Більше того, офіційний представник виробника повідомив, що у період із 18.12.2025 року по 30.06.2026 року зазначений газоаналізатор до сертифікованого сервісного центру не надходив, а тому жодних робіт із сервісного технічного обслуговування чи градуювання не проводилось.

Тож враховуючи вищенаведене, суддя оцінює чек газоаналізатора «Alcotest Drager 6910» ARCD-0512, за допомогою якого 02.05.2026 року було встановлено факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, як неналежний, недопустимий та недостовірний доказ.

Інші матеріали справи також не містять належних та допустимих доказів, які б давали можливість поза розумним сумнівом зробити висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, суддя вважає, що провадження у справі, відповідно до ст.247 п.1 КУпАП, підлягає закриттю за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 9, 247, 256, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ірина КУСІК