Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №154/2629/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/2629/26

2/154/1555/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

28 вересня 2026 року Володимирський міський суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Лутая А.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бойко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2026 року до Володимирського міського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЙС», позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.06.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 9193374 на суму 5 000,00 грн. Згідно з умовами Кредитного договору відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором.

На виконання умов Кредитного договору, 28.06.2025 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» на платіжну картку № НОМЕР_6 Відповідача. Таким чином, Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Повідомленням від Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» з відміткою та листом №2089/26-Е від 20.02.2026 з відміткою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».

29.01.2026 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу № 29012026, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином зобов`язання не виконав. Станом на дату відступлення права вимоги обліковувалася заборгованість у загальному розмірі 24 000,00 грн, з яких 5000,00 грн - основний борг, 9000,00 грн - проценти, 10 000,00 грн - штрафні санкції. При цьому, позивач не здійснював жодних нарахувань за Кредитним договором.

У межах цього позову вимог про стягнення штрафних санкцій позивач не заявляє та просить стягнути з відповідача лише 14 000,00 грн заборгованості, з яких 5000,00 грн основного боргу та 9 000,00 грн процентів.

Крім заборгованості за кредитним договором, позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою суду від 07.07.2026 на підставі вказаної позовної заяви відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, просив проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився за невідомими суду причинами, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином судовими повістками. Заяв та клопотань від нього не надходило, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як визначено у частині першій статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач не з`явився в судове засідання, відзив на позов не подав та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами статей 76, 77, 81, 89 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи; кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається; суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього їх дослідження.

Щодо укладення та змісту кредитного договору суд встановив таке.

28 червня 2025 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» і ОСОБА_1 уклали договір № 9193374 про надання споживчого кредиту.

Пунктом 1.3 договору визначено суму кредиту - 5 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.4 строк кредиту становить 360 днів, а періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Конкретні дати платежів визначені графіком платежів, який є Додатком № 1 до договору. Кінцевою датою повернення суми кредиту за графіком визначено 23.06.2026.

Пунктом 1.5 договору встановлено фіксований тип процентної ставки. Згідно з п. 1.5.1 стандартна процентна ставка становить 1,00 % на день і застосовується в межах строку кредиту. Пунктом 1.5.2 передбачено знижену процентну ставку 0,95 % на день за умови виконання споживачем умов програми лояльності, зокрема внесення не пізніше 28.07.2025 або протягом трьох наступних календарних днів коштів у сумі не менше першого платежу, визначеного графіком, або часткового дострокового повернення кредиту. Договором прямо передбачено, що у разі невиконання умов для отримання знижки застосовується стандартна ставка.

У п. 1.7 договору наведено розрахунок денної процентної ставки за формулою Закону України «Про споживче кредитування»: (18 000,00 грн / 5 000,00 грн) / 360 днів ? 100 % = 1,00 % на день. Відповідно до графіка, якщо умови для зниженої ставки не виконані, перший процентний платіж збільшується до 1 500,00 грн, а загальний розмір процентів за 360 днів за стандартною ставкою становить 18 000,00 грн.

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п.2.1. Договору).

Матеріали справи не містять доказів внесення відповідачем першого платежу або часткового дострокового повернення кредиту, необхідних для застосування зниженої ставки. Розрахунок заборгованості кредитодавця, навпаки, відображає відсутність платежів та щоденне нарахування за стандартною ставкою по 50,00 грн, що становить 1 % від 5 000,00 грн.

Графіком платежів перший процентний платіж за умови застосування зниженої ставки визначено у розмірі 1425,00 грн. Водночас договором прямо передбачено, що у разі невиконання споживачем умов для застосування зниженої ставки цей платіж перераховується за стандартною ставкою та становить 1500,00 грн. Наступні процентні платежі за 30-денні розрахункові періоди визначені у розмірі 1500,00 грн.

Отже, за перші 180 днів користування кредитом сума процентів за стандартною ставкою становить 5 000,00 грн ? 1 % ? 180 днів = 9 000,00 грн. Саме цю суму процентів позивач заявив до стягнення; процентів за наступні періоди до 23.06.2026 позивач не вимагає.

Частиною п`ятою ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», у редакції, чинній на момент укладення договору, визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Таким чином, передбачена договором денна процентна ставка 1,00 % не перевищує встановленого законом граничного розміру.

Щодо форми договору та його підписання.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі, а сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною дванадцятою ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Наданий суду договір № 9193374, графік платежів та пов`язані з ним документи містять відомості про підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором A2997 28.06.2025 о 13:25:06. У договорі вказано номер телефону відповідача НОМЕР_2 та електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 виходив із того, що кредитний договір, підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора за процедурою Закону України «Про електронну комерцію», є укладеним у письмовій формі за умови підтвердження такого способу волевиявлення належними та допустимими доказами.

Аналогічний підхід підтверджено КЦС ВС у постанові від 08.04.2026 у справі № 705/1938/25 (провадження № 61-13271св25): якщо процедуру підписання електронного договору одноразовим ідентифікатором дотримано та сторони погодили істотні умови, такий правочин має юридичну силу письмового договору.

У цій справі відомості електронного договору узгоджуються з незалежними банківськими доказами.

АТ «АКЦЕНТ-БАНК» у відповіді від 06.08.2026 № 54412/47-260805/181-БТ повідомило, що платіжна картка № НОМЕР_3 та рахунок № НОМЕР_4 емітовані на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , а номер НОМЕР_2 міститься в анкетних даних цього клієнта. Банківська виписка відображає 28.06.2025 зарахування 5 000,00 грн на рахунок відповідача. Ці дані відповідають маскованому номеру картки НОМЕР_6, сумі та даті переказу, зазначеним у документах ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».

Отже, сукупність доказів - електронний договір із одноразовим ідентифікатором, тотожний фінансовий номер телефону, належність відповідачу карткового рахунку та фактичне зарахування на нього 5000,00 грн у день укладення договору - підтверджує як укладення кредитного договору відповідачем, так і виконання кредитодавцем свого обов`язку з надання кредиту. Відповідач цих обставин не спростував.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Первісний кредитор 25.11.2025 склав вимогу про дострокове повернення кредиту, в якій послався на прострочення зі сплати процентів більше одного календарного місяця та вимагав у відповідача повернути кредит у повному обсязі до 25.12.2025. Позивач також складав досудову вимогу від 27.04.2026.

Разом з тим для вирішення заявленої у цій справі вимоги про стягнення 5000,00 грн основного боргу визначальним є те, що за первісними умовами договору та графіком платежів кінцевий строк повернення кредиту настав 23.06.2026. Позов надійшов до суду 26.06.2026, тобто вже після спливу погодженого сторонами строку кредитування. Тому незалежно від питання про момент отримання відповідачем попередньої вимоги про дострокове повернення кредиту, на час звернення до суду обов`язок повернути всю суму кредиту настав безпосередньо за умовами договору.

Щодо переходу права вимоги до ТОВ «ФК «ЕЙС» суд встановив таке.

29 січня 2026 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» як клієнт та ТОВ «ФК «ЕЙС» як фактор уклали письмовий договір факторингу № 29012026.

На час укладення договору ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначала, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частина перша ст. 1078 ЦК України передбачала, що предметом договору факторингу може бути як право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), так і право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За ст. 1079 ЦК України фактором міг бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону мала право здійснювати факторингові операції.

Пунктом 1.1 договору факторингу № 29012026 передбачено, що фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт - відступити факторові права грошової вимоги до боржників, включаючи основне зобов`язання за кредитом, плату за кредитом, пеню та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення вимог та їх розмір визначаються Реєстром боржників, який є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 1.2 договору факторингу сторони погодили момент переходу права вимоги: права переходять від клієнта до фактора в момент підписання сторонами Акта приймання-передачі Реєстру боржників; після цього фактор стає кредитором щодо відповідних боржників. Таким чином, за змістом договору момент переходу права вимоги пов`язаний саме з підписанням акта, а подальша сплата фактором ціни продажу є виконанням його окремого грошового обов`язку перед клієнтом.

29.01.2026 сторони підписали Акт приймання-передачі Реєстру боржників до договору факторингу № 29012026, за яким ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передало, а ТОВ «ФК «ЕЙС» прийняло Реєстр боржників та права вимоги до 1087 боржників на загальну суму простроченої заборгованості 21 545 628,80 грн. Сторони засвідчили, що Реєстр переданий у повному обсязі та зауважень не мають.

У витягу з Реєстру боржників, що є додатком до договору факторингу, окремим рядком № 720 зазначено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , кредитний договір № 9193374, а також склад права вимоги: 5000,00 грн заборгованості за основною сумою боргу, 9000,00 грн процентів, 10 000,00 грн пені/штрафів, усього 24 000,00 грн. У Реєстрі також визначена індивідуальна ціна відступлення відповідної вимоги - 1 490,00 грн.

Розділом 3 договору факторингу визначено загальний номінальний розмір відступлених прав вимоги 21 545 628,80 грн та ціну їх продажу 1 828 756,75 грн.

Платіжною інструкцією № 690 від 03.02.2026 підтверджено перерахування ТОВ «ФК «ЕЙС» на користь ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 1 828 756,75 грн із призначенням платежу: «Оплата фінансування за відступлення Права Вимоги згідно Договору факторингу № 29012026 від 29.01.2026, без ПДВ».

Отже, матеріалами справи підтверджено не лише підписання договору та акта передачі, а й фактичне надання фактором передбаченого договором фінансування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина перша ст. 516 ЦК України передбачає, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сам кредитний договір № 9193374 також прямо надавав кредитодавцю право укладати договори про відступлення права вимоги або факторингу з третьою особою без окремої згоди споживача, із покладенням на кредитодавця обов`язку повідомити споживача про відступлення. Неповідомлення боржника, відповідно до ст. 516 ЦК України, покладає на нового кредитора ризик несприятливих наслідків, зокрема належності виконання первісному кредиторові, але саме по собі не анулює перехід права вимоги. Доказів виконання відповідачем спірного обов`язку первісному кредиторові матеріали справи не містять.

Отже, договір факторингу № 29012026, витяг з Реєстру боржників щодо відповідача, Акт приймання-передачі Реєстру від 29.01.2026 та платіжна інструкція про фінансування в сукупності підтверджують безперервний перехід до ТОВ «ФК «ЕЙС» права вимоги за кредитним договором № 9193374 у тому обсязі, який належав первісному кредитору. Доказів недійсності договору факторингу або спростування презумпції правомірності правочину, установленої ст. 204 ЦК України, суду не надано.

Щодо розміру заборгованості.

Картка обліку договору відображає щоденне нарахування стандартних процентів у сумі 50,00 грн на залишок основного боргу 5000,00 грн та відсутність платежів відповідача. Виписка з особового рахунку станом на 01.05.2026 відображає облік кредитором заборгованості у розмірі 24 000,00 грн, у тому числі 5 000,00 грн за основною сумою кредиту, 9 000,00 грн процентів та 10 000,00 грн штрафних санкцій.

Позивач реалізував принцип диспозитивності та не заявив вимоги про стягнення 10 000,00 грн штрафних санкцій. Тому правомірність цієї складової облікової заборгованості не є предметом вирішення в межах цієї справи. Суд перевіряє лише заявлені 5000,00 грн основного боргу та 9 000,00 грн процентів.

Сума 5000,00 грн основного боргу відповідає фактично отриманому відповідачем кредиту та станом на 26.06.2026 є простроченою у зв`язку зі спливом 23.06.2026 кінцевого строку повернення. Сума 9000,00 грн процентів відповідає шести 30-денним процентним періодам за стандартною ставкою 1 % на день (50,00 грн ? 180 днів), строки сплати яких настали не пізніше 25.12.2025. Розрахунок арифметично узгоджується з умовами договору, графіком та карткою обліку; контррозрахунку чи доказів погашення відповідач не подав.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивач належними, допустимими та достатніми доказами підтвердив наявність у відповідача заборгованості за договором № 9193374 у заявленому розмірі 14 000,00 грн, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги про стягнення 14 000,00 грн підлягають задоволенню повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

За змістом ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а за результатами розгляду справи вони підлягають розподілу разом між сторонами з іншими судовими витратами. Розмір витрат визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт і їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною; для їх визначення подається детальний опис робіт.

Між ТОВ «ФК «ЕЙС» та Адвокатським бюро «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» укладено договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026.

Додатковою угодою № 25771532013 від 20.04.2026 визначено надання правничої допомоги саме щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 9193374 від 28.06.2025.

Актом приймання-передачі наданих послуг від 05.05.2026 підтверджено надання послуг на загальну суму 7000,00 грн: складання позовної заяви - 2 години, 5000,00 грн; вивчення матеріалів справи - 2 години, 1000,00 грн; підготовка та подання адвокатського запиту щодо зарахування кредитних коштів - 1 година, 500,00 грн; підготовка клопотання про витребування відповідної інформації - 1 година, 500,00 грн. Перелік і тарифи узгоджуються з протоколом погодження вартості послуг до договору про правничу допомогу.

Частина п`ята ст. 137 ЦПК України встановлює, що у разі недотримання вимог співмірності суд може, за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Обов`язок доведення неспівмірності покладається на сторону, яка заявляє таке клопотання (ч.6 ст.137 ЦПК України).

Відповідач відзиву не подав, клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу чи заперечень щодо їх розміру до суду не подавав.

Враховуючи повне задоволення позову, документальне підтвердження правничої допомоги та відсутність клопотання відповідача про зменшення цих витрат, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 259, 263-265, 274, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 9193374 від 28.06.2025 у розмірі 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Копію судового рішення протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі надіслати учасникам справи.

Повне рішення суду складено 28.09.2026.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А.М. Лутай