Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №588/1700/26 — Тростянецький районний суд Сумської області

справа № 588/1700/26

провадження № 1-кп/588/173/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

за участю: секретар судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_5 ,

захисник ОСОБА_6

потерпілий ОСОБА_7 ,

представник потерпілого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.08.2026 за №12026200540000212 відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Солоницівка Дергачівського району Харківської області, громадянин України, освіта середня, розлучений, офіційно не працює, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 121 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним

ОСОБА_5 08.08.2026 близько 02 години разом зі знайомими ОСОБА_9 , ОСОБА_10 їхали автомобілем ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням останнього автодорогою вулиці Захисників України в с. Люджа Охтирського району Сумської області. У вказаний час останні зупинились навпроти будівлі № 43 по вказаній вулиці неподалік раніше незнайомих їм ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , які йшли вздовж вказаної вулиці, голосно висловлювались та махали руками в напрямку автомобіля. Після цього між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 раптово виникла словесна сварка, в яку спочатку втрутився ОСОБА_7 , а потім ОСОБА_10 та ОСОБА_5 . В ході вказаної сварки у ОСОБА_5 раптово виник умисел заподіяти ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, ОСОБА_5 взяв з салону автомобіля ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 плоску викрутку та тримаючи її у правій руці завдав викруткою одного удару в область грудної клітини ОСОБА_7 , спричинивши тому тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №383 від 25.08.2026 ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_7 наступні тілесні ушкодження: колота рана ділянки верхньої третини грудини з проникненням в ліву плевральну порожнину, що за ознакою небезпеки для життя кваліфікуються як тяжке тілесне ушкодження (відповідно до пунктів 2.1.1.а, 2.1.2, 2.1.3 й) правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.95)

ОСОБА_5 завдаючи удару викруткою ОСОБА_7 в область грудної клітини, усвідомлював суспільно-небезпечний характер свого діяння, направленого на порушення функцій та анатомічної цілісності життєво важливих органів іншої людини, передбачав його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння і бажав їх настання, тобто вчинив злочин з прямим умислом.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений

За установлених обставин діяння ОСОБА_5 суд кваліфікує за частиною 1 статті 121 КК України, тобто як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин пред`явленого обвинувачення

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 за пред`явленим йому обвинуваченням за частиною 1 статті 121 винуватим себе визнав повністю та погодився з його правовою кваліфікацією, не оспорив обставини, викладені в обвинувальному акті, суду пояснив, що у вчиненому розкаюється. Повідомив, що відшкодував потерпілому моральну шкоду, попросив вибачення.

Прокурор уточнив у обвинуваченого час та місце події, підтвердив добровільну та активну участь обвинуваченого у слідчих діях. Крім того, просив визначити долю вилучених речових доказів. Прокурор в судових дебатах просив врахувати пом`якшуючі обставини: щире каяття, відшкодування шкоди, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення та призначити покарання у мінімальному розмірі передбаченому санкцією частини 1 статті 121 КК України – 5 років позбавлення волі.

Потерпілий ОСОБА_7 пояснив суду, що обвинувачений в грошовому виразі повністю відшкодував йому збитки, гроші передала ОСОБА_12 . На даний час потерпілий не має жодних претензій до обвинуваченого. Просив обрати йому міру покарання не пов`язану з позбавленням волі. Вимоги цивільного позову просив залишити без розгляду.

Захисник щодо покарання також просив врахувати пом`якшуючі обставини вказані прокурором. Крім того, звернув увагу, що потерпіла сторона не наполягає на позбавленні волі, а також на те, що обвинувачений є єдиним годувальником у сім`ї яка має неповнолітніх дітей. Злочин вчинено вперше. Просив призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки.

Обвинувачений також просив вибачення у потерпілого, щиро каявся у вчиненому, просив не позбавляти його волі, посилався на необхідність утримання дітей.

Визнавши на підставі частини 3 статті 349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності його позиції, роз`яснивши, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Показання обвинуваченого щодо скоєння кримінального правопорушення не містять протиріч і підтверджують повністю обставини пред`явленого обвинувачення.

За таких обставин, суд вважає винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за частиною 1 статті 121 КК України, за обставин викладених в обвинувальному актідоведеною повністю.

Покази обвинуваченого поза розумним сумнівом підтверджують вчинення ним злочину за наведених обставин. Обвинувачений добровільно надав логічні й послідовні покази, якими підтвердив вчинення злочину. Прокурор погодився з повнотою показів та не наполягав на виклику свідків та дослідженні інших доказів. У зв`язку з цим у суду немає сумнівів у добросовісності позицій сторін кримінального провадження.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обвинувачений є особою віком 43 роки, раніше не судимий в силу статті 89 КК України, розлучений, має чотирьох дітей: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , двоє з яких є неповнолітніми та перебувають на його утриманні, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_12 було розірвано рішенням суду від 11.04.2025 року. При цьому стосунки бувшого подружжя збереглись. ОСОБА_12 брала участь у судових засіданнях, потерпілий підтвердив, що саме вона контактувала з ним щодо відшкодування шкоди та передавала кошти, за стягненням аліментів на утримання дітей ОСОБА_12 не зверталась.

Відповідно до досудової доповіді, складеної представником Охтирського районного сектору №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області ризик повторного вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення високий, а ризик небезпеки для суспільства оцінений як дуже високий (а.с.70-77).

В основу висновків досудової доповіді покладено врахування аналізу історії правопорушень, за які особу було притягнуто до відповідальності у 1997-2009 роках, судимість за які погашена більше, ніж 10 років тому. Суд зазначає, що врахування погашеної чи знятої судимості під час вирішення будь-яких питань суперечить самій суті інституту припинення судимості та є неприпустимим. На це вказав Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду в постанові від 21 серпня 2024 року у справі № 127/16102/23. Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження і призначення покарання. Особа, судимість якої погашено або знято, не повинна відчувати жодних негативних наслідків попередньої судимості.

Як пом`якшуючі покарання обставини суд відповідно до статті 66 КК України визнає щире каяття обвинуваченого, який приніс вибачення потерпілому, висловив критичну оцінку своєї поведінки шляхом повного визнання вини та готовності нести кримінальну відповідальність, добровільно повністю відшкодував завдану потерпілому шкоду, його активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, оскільки він добровільно своїми активними діями надавав допомогу органам досудового розслідування та суду в з`ясуванні тих обставин вчинення кримінального правопорушення, що мають істотне значення для повного його розкриття,

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 відповідно до статті 67 КК України судом не встановлені.

Мотиви призначення покарання

Положеннями статті 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

При визначенні обвинуваченому ОСОБА_5 виду та міри основного покарання, керуючись правом судового розсуду, підстави та межі якого визначені КК України, суд враховує тяжкість та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке належить до тяжких злочинів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення ОСОБА_5 покарання за частиною 1 статті 121 КК України на строк, визначений санкцією у виді 5 років позбавлення волі.

Беручи до уваги поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду, спрямовану на залагодження своєї провини, відшкодування шкоди, суд вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе з призначенням покарання у виді позбавлення волі із застосуванням іспитового строку. На підставі статті 75 КК України слід звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки з покладанням обов`язків, які передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 76 КК України.

Суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання на підставі того, що ОСОБА_5 злочин вчинив вперше, продемонстрував критичну оцінку своїх дій, готовність до відбування покарання, при цьому має стабільні соціальні зв`язки, зокрема, з дітьми та бувшою дружиною. Відшкодував шкоду потерпілому, який просив призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі. Тобто, потерпілий не відчуває загрози з боку обвинуваченого. Протягом тривалого часу відсутні докази вчинення ОСОБА_5 будь-яких кримінальних правопорушень. Також суд враховує індивідуальний ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке було небезпечним для життя в момент заподіяння, але не призвело до тривалих тяжких наслідків для потерпілого, а також відсутність інших кваліфікуючих ознак злочину.

За таких умов, саме звільнення від відбування покарання з випробуванням з тривалим іспитовим строком має забезпечити контроль над поведінкою ОСОБА_5 для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

У кримінальному провадженні представником потерпілого ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_17 був заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 220 000 грн. В ході судового розгляду шкода була добровільно відшкодована обвинуваченим. Потерпілий та його представник просили позив залишити без розгляду. Зазначили, що потерпілий жодних претензій до обвинуваченого не має, просили призначити покарання не пов`язане з позбавленням обвинуваченого волі.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються при ухваленні вироку

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до статті 100 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Сумської області ОСОБА_18 від 10.08.2026 на речові докази у цьому кримінальному провадженні накладено арешт, який на підставі частини 4 статті 174 КПК України слід скасувати.

ОСОБА_5 10.08.2026 був обраний запобіжний у виді тримання під вартою до 08.10.2026. Ураховуючи визначне судом покарання у збереженні запобіжного заходу відпала потреба, а тому запобіжний захід слід скасувати, а обвинуваченого звільнити з під варти.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 7, 349, 368-374, 392, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_5 винним у пред`явленому обвинуваченні за частиною 1 статті 121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки.

На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок іспитового строку відраховувати з дня ухвалення вироку суду.

Скасувати запобіжний захід у виді тримання під вартою та звільнити ОСОБА_5 з-під варти.

Вирок суду у частині звільнення ОСОБА_5 з-під варти підлягає негайному виконанню.

Зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк тримання під вартою з 10.08.2026 по 29.09.2026.

Цивільний позов залишити без розгляду.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Сумської області ОСОБА_18 від 10.08.2026 на речові докази у цьому кримінальному провадженні у справі № 588/1535/26 (провадження №1-кс/588/272/26).

Речові докази, що зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУ НП в Сумській області:

-пласку викрутку загальною довжиною близько 18,2 см, з рукояткою з полімерного матеріалу червоного та чорного кольору – знищити;

-оптичний диск з фотознімками наданий ОСОБА_7 , який зберігається у матеріалах кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження №12026200540000212 від 08.08.2026.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику.

Суддя ОСОБА_1